Рішення № 21650090, 14.02.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.12 Справа№ 5015/7554/11

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», м. Київ,

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лан», с. Воля Висоцька, Жовківський район,

про: стягнення 450730,07 грн.

Суддя М. М. Синчук

При секретарі Григорчук Н.В.

За участю представників:

позивача:ОСОБА_1 довіреність від 07.06.2011 р.,

відповідача:Кочут Ю.В. директор.

Представникам сторін розяснено права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лан»про стягнення 450730,07 грн. Ухвалою від 28.12.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 16.01.2012 р.

Підставою для звернення з позовом до суду стало невиконання відповідачем умов кредитного договору №74/07 від 28.12.2007 р.

В судове засідання 16.01.2012 р. представник позивача зявився, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

В судове засідання 16.01.2012 р. представник відповідача не зявився, але через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку із зайнятістю представника відповідача в іншому судовому засіданні.

В судовому засіданні розгляд справи відкладено на 07.02.2012 р.

В судовому засіданні 07.02.2012 р. представник позивача позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні 07.02.2012 р. представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив, просить відкласти розгляд справи для надання можливості виконати вимоги ухвали суду від 28.12.2011 р. в повному обсязі.

В судовому засіданні оголошено перерву до 14.02.2012 р.

В судовому засіданні 14.02.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 14.02.2012 р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У звязку із тимчасовою непрацездатністю судді Синчука М.М. повний текст рішення суду виготовлено та підписано 27.02.2012 р.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено Кредитний договір №74/07 від 28.12.2007 р. (надалі Договір). За умовами якого кредитодавець (позивач у справі) надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (надалі кредит), на умовах визначених цим Договором та Додатковими угодами до нього, що складають невідємну частину Договору.

Відповідно до п. 2.5. Договору надання кожного траншу оформляється Додатковою угодою, в якій встановлюється сума траншу та строк його використання. При цьому, термін остаточного повернення будь-якого траншу не може бути пізніше, ніж термін, вказаний у підпункті 1.1.2. Договору.

Відповідно до п. 1.1.1. Договору кредит надається у формі поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом в сумі 500000,00 грн.

Згідно п. 1.1.2. Договору термін остаточного повернення кредиту 27.12.2008 р. включно.

У відповідності до п. 1.1.3. Договору процентна ставка за користування кредитом 18% річних.

Згідно п. 1.2. Договору кредит надається позичальнику на наступні цілі: для поповнення обігових коштів.

Повернення кредиту здійснюється згідно графіка зменшення ліміту поновлювальної кредитної лінії , викладеного в додатку №1 до договору.

Згідно із додатком №1 до договору встановлено наступні строки повернення кредиту та зменшення ліміту:

-30.09.2008 р. 125000,00 грн. плюс відсотки, ліміт 375000,00 грн.

- 31.10.2008 р. 125000,00 грн. плюс відсотки, ліміт 250000,00 грн.

- 30.11.2008 р. 125000,00 грн. плюс відсотки, ліміт 125000,00 грн.

- 27.12.2008 р. 125000,00 грн. плюс відсотки, ліміт 0.

Проценти за користування кредитом, нараховані за місяць, позичальник зобовязаний сплачувати щомісяця не пізніше 03 числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані ( п. 2.8.1 Договору).

Додатковою угодою №14 від 15.07.2008 р. до договору внесені зміни в частині, що стосується розміру процентної ставки за користування кредитом, яка згідно із названою додатковою угодою встановлена розмірі 21,5%.

Додатковою угодою №15 від 28.11.2008 р. процентна ставка за користування кредитом збільшена до 27%.

Відповідно до п. 4.3 кредитного договору у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної процентної ставки за користування кредитом від суми непогашеного платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 4.4 договору передбачено сплату штрафу в розмірі 5% від суми кредиту за порушення вимог пунктів 3.3.3 - 3.3.18 Договору.

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.04.2009 р. у справі №24/21 вирішено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по кредиту в сумі 498530,00 грн. за Кредитним договором №74/07 від 28.12.2007 р., яка виникла за період з 04.01.2008 р. по 08.05.2008 р.

Відповідно до п. 7.4. Договору цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань

02.12.2011 р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист вимогу про сплату 955458,58 грн. боргу за Кредитним договором. Вимогу отримано відповідачем 08.12.2011 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Станом на день розгляду справи судом кредит відповідачем не повернуто. Доказів погашення заборгованості суду не представлено.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Згідно з положеннями ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання. Якщо зобов'язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 ЦК України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як визначено у ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, рішенням господарського суду Львівської області від 14.04.2009 р. у справі №24/21 вирішено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по кредиту в сумі 498530,00 грн. за Кредитним договором №74/07 від 28.12.2007 р., яка виникла за період з 04.01.2008 р. по 08.05.2008 р. За таких обставин, прийняття рішення суду щодо стягнення суми боргу, відкриття виконавчого провадження, згідно Закону України "Про виконавче провадження", не припиняє грошових зобов'язань відповідача та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, а тому вимоги про відшкодування позивачу втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції і відсотків за час користування його коштами підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 3.3.3. Договору позичальник зобовязаний повернути кредит відповідно до умов п. п. 1.1.2., 2.3. цього Договору зі сплатою процентів за фактичний строк користування та сплатою штрафних санкцій при порушенні умов Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Крім того, відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, встановлені договором.

Відповідно до п. 2.8.1. Договору позичальник зобовязується сплачувати проценти, нараховані за місяць відповідно до п. 2.7. цього Договору щомісяця, не пізніше 03 календарного числа місяця, наступного за звітним, за яким вони нараховані.

Додатковою угодою №14 від 15.07.2008 р. до договору внесені зміни в частині, що стосується розміру процентної ставки за користування кредитом, яка згідно із названою додатковою угодою встановлена розмірі 21,5%.

Додатковою угодою №15 від 28.11.2008 р. процентна ставка за користування кредитом збільшена до 27%.

Як встановлено в судовому засіданні, позичальник свої зобовязання за кредитним договором не виконав. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 379470,05 грн. заборгованості за процентами є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4.3. Кредитного договору у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної процентної ставки за користування кредитом, визначеної Додатковими угодами до цього Договору, від суми непогашеного платежу за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи те, що судом встановлено порушення відповідачем п.п. 1.1., 3.3.3. Кредитного договору, це дає підстави застосувати до нього санкції у вигляді стягнення неустойки. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 26931,50 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, за період з 25.05.2011 р. по 24.11.2011 р., є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 44328,52 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, судовий збір потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 174, 193, 230 ГК України, ст. ст. 11, 509, 525, 536, 546, 549, 598, 599, 610, 611, 612, 625, 1048, 1054 ЦК України, ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лан»(адреса: вул. Нестерова, 91-А, с. Воля-Висоцька, Жовківський район, Львівська область, 80350; ідентифікаційний код 23948183) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»(адреса: вул. Зоологічна, 5, м. Київ, 04119; ідентифікаційний код 19017842) 379470,05 грн. заборгованості за процентами, 26931,50 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 44328,52 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів, 9014,60 грн. судового збору.

3.Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.02.2012 р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.