Рішення № 21650012, 22.02.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/21/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.12 Справа № 5009/297/12

Суддя Кагітіна Л.П.

за позовом Дніпропетровського міжрайонного екологічного прокурора (49038,м. Дніпропетровськ, вул. Боброва, 32) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лабораторна, 69)

до Публічного акціонерного товариства “Дніпроенерго” (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20) в особі відокремленого підрозділу “Придніпровська теплова електрична станція”(49112, м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, буд. 1)

про відшкодування збитків, заподіяних в результаті забруднення поверхневих вод у розмірі 48653,04 грн.,

суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. дов. № 1 від 04.01.2012р.;

від відповідача: ОСОБА_2 дов. № 10/14995-299 від 30.12.2011р.;

від прокуратури: Борін А.Б. посвідчення № 34 від 20.12.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Дніпропетровський міжрайонний екологічний прокурор звернувся в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства “Дніпроенерго” в особі відокремленого підрозділу “Придніпровська теплова електрична станція” про відшкодування збитків в сумі 48653,04 грн., заподіяних державі в результаті забруднення поверхневих вод.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилалися на ст. ст. 1, 44, 70, 110 та 111 Водного кодексу України. При цьому, вони вказують, що протягом періоду з 29.08.2011р. по 09.09.2011р. та з 30.11.2011р. по 13.12.2011р. позивачем було скинуто забруднюючі речовини у водні обєкти з перевищенням встановлених нормативів граничнодопустимих скидів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.01.2012р. порушено провадження у справі № 5009/297/12, розгляд справи призначено на 22.02.2012р.

Прокурор надав суду клопотання, в якому відповідачем у справі просить вважати Публічне акціонерне товариство „Дніпроенерго”.

Клопотання прокурора залучено до матеріалів справи.

При цьому, суд звертає увагу на наступне: в матеріалах справи знаходиться належна копія Положення про відокремлений підрозділ „Придніпровська теплова електрична станція” Публічного акціонерного товариства „Дніпроенерго” (надалі - Положення). Відповідно до п. п. 3.5.5 п. 3.5 Положення, відокремлений підрозділ має право від імені ПАТ „Дніпроенерго” представляти інтереси відокремленого підрозділу в органах державної влади та місцевого самоврядування. Пунктом 3.7 Положення визначено, що відокремлений підрозділ самостійно несе відповідальність по інших взаємовідносинах, які виникають з його господарської діяльності. В п. 3.1 Положення вказано, що Придніпровська теплова електрична станція є відокремленим підрозділом ПАТ „Дніпроенерго” без статусу юридичної особи.

На підставі викладеного, відповідачем у даній справі є Публічне акціонерне товариство „Дніпроенерго” в особі відокремленого підрозділу „Придніпровська теплова електрична станція”.

Позивач надав суду додаткові пояснення до позовної заяви вих. № 3-1203-2-3 від 22.02.2012р., в яких зазначив наступне: при перевірці якості зворотних вод відповідача встановлено, що в р. Шиянка, далі в р. Самара - водний обєкт культурно-побутової категорії водокористування зі скиду № 3 в періоди з 31.03.2011р. по 07.08.2011р. та з 08.08.2011р. по 30.11.2011р. було скинуто 786057,73 м3 та 342073,1 м3 забруднених стоків. Згідно з результатами контролю якості зворотних вод, проведеного відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції в Дніпропетровській області, та з результатами контролю якості зворотних вод, наданих підприємством (лабораторії з контролю якості зворотних вод біологічних очисних споруд цеху гідротехнічних споруд та підземних комунікацій виробничого структурного підрозділу ПДТЕС, свідоцтво про атестацію № ПЧ-096/2011, видане 10.05.2011р. Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики), середні концентрації забруднюючих речовин за вказані періоди, становлять: завислі речовини - 17,69 мг/дм3, азот амонійний - 3,10 мг/дм3, фосфати - 5,72 мг/дм3, нафтопродукти - 0,39 мг/дм3, БСК5 - 22,49 мг/дм3, залізо загальне - 0,38 мг/дм3, нітрити - 2,01 мг/дм3, хлориди - 292,44 мг/дм3, алюміній - 0,027 мг/дм3. Зазначене підтверджуються актами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 29.08.2011р. - 09.09.2011р., від 30.11.2011р. - 13.12.2011р., протоколами вимірювань показників складу та властивостей проб вод № 137 від 07.09.2011р., № 189 від 09.12.2011р. та результатами відомчого лабораторного контролю ПАТ «Дніпроенерго»ВСП Придніпровська ТЕС на скиді № 3 за період з 31.03.2011р. по 30.11.2011р. Розрахунок збитків в період з 31.03.2011р. по 30.11.2011р. було проведено згідно „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. за № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.09р. за № 767/16783 та із змінами і доповненнями затвердженими наказом Мінприроди України від 30.06.2011р. № 220. Розмір збитків складає 48653,04 грн. Відповідно до п. 3 ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобовязані дотримуватися встановлених нормативів граничнодопустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території. У відповідності до ч. 1 та п. 6 ч. 2 ст. 70 Водного кодексу України, скидання стічних вод у водні обєкти допускається лише за умови наявності нормативів граничнодопустимих концентрацій та встановлених нормативів граничнодопустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобовязані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують граничнодопустимі нормативи. За змістом ст. 1 Водного кодексу України граничнодопустима концентрація (ГДК) речовин у воді - це встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається непридатною для конкретних цілей водокористування; гранично допустимий скид (ГДС) - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом даного пункту водного обєкта за одиницю часу; забруднення вод - надходження до водних обєктів забруднюючих речовин; вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, карєрної чи дренажної води; ліміт скиду забруднюючих речовин - граничний обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні обєкти, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування. Згідно зі ст.110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. У відповідності до приписів ст.111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобовязані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач Публічне акціонерне товариство „Дніпроенерго” в особі відокремленого підрозділу „Придніпровська теплова електрична станція” письмові пояснення на позов суду не представив.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що позовні вимоги прокурора та позивача визнає у повному обсязі.

За клопотанням представників прокуратури, позивача та відповідача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

В судовому засіданні 22.02.2012р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.38 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” № 1264 від 25.06.1991 року, та ст.ст.46 - 48 Водного кодексу України від 06.06.1995 року, використання водних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального та спеціального використання природних ресурсів.

Відповідно до ст.49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється на підставі клопотання водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державним органом водного господарства.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюється ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. Спеціальне водокористування є платним.

Відповідно до ч.1 ст.70 Водного кодексу України, скидання стічних вод у водні обєкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Позивачем відповідачу було видано дозвіл на спеціальне водокористування № 02753 на період з 20.06.2011 року по 31.12.2011 року, з додатком, в якому були визначені ліміти скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами у р. Дніпро та Самара.

Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006 року (далі - Положення) Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції.

Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.

Згідно з п.5.9 Положення, Інспекція має право вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до п.6.4 Положення про Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 136 від 12.12.2011р., позивач має право проводити перевірки з питань, що належать до його компетенції, видавати за їх результатами обовязкові для виконання приписи, розпорядження.

Пунктом 6.8 Положення про Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №136 від 12.12.2011р., передбачено право позивача виконувати відбір проб та інструментально лабораторні вимірювання показників складу і властивостей викидів стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, вод…

У період з 29.08.2011 р. по 09.09.2011 р. позивачем було проведено перевірку відповідача щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства України, в частині контролю дотримання нормативів скидів забруднюючих речовин в обєкти довкілля.

07.09.2011 року позивачем було проведено вимірювання показників складу властивостей проб води, про що складено протокол № 137.

За результатами перевірки було складено акт 29.08.2011р.-09.09.2011р.

В ході перевірки було виявлено, що на скиді № 1 зворотної води р. Дніпро перевищуються відповідачем нормативи гранично допустимих скидів.

Відповідач був ознайомлений з актом перевірки та отримав його примірник, про що мається відповідна відмітка на другому аркуші самого акту.

За наслідками перевірки позивачем відповідачу було надано припис № 4-7330-7-3 від 12.09.2011 року з вимогою постійного додержання вимог природоохоронного законодавства стосовно умов скидання стічних вод у водні обєкти.

Вказаний припис був отриманий відповідачем, про що свідчить відповідна відмітка на самому приписі (ар. с. 48).

У період з 30.11.2011 р. по 13.12.2011 р. позивачем було проведено перевірку відповідача щодо контролю дотримання нормативів викидів та скидів забруднюючих речовин в обєкти довкілля.

09.12.2011 року позивачем було проведено вимірювання показників складу властивостей проб води, про що складено протокол № 189.

За результатами перевірки було складено акт 30.11.2011р.-13.12.2011р.

В ході перевірки було виявлено, що на скиді № 1 зворотної води р. Дніпро та на скиді №3 зворотної води в р.Самара (через р.Шиянка) відповідачем перевищуються нормативи гранично допустимих скидів.

Відповідач був ознайомлений з актом перевірки та отримав його примірник, про що мається відповідна відмітка на другому аркуші самого акту.

За наслідками перевірки позивачем відповідачу було надано припис № 4-10232-7-3 від 15.12.2011 року з вимогою постійного додержання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні діяльності підприємства, зокрема, ст. ст. 12, 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” та ст. 44 Водного кодексу України.

Вказаний припис був отриманий відповідачем, про що свідчить відповідна відмітка на самому приписі (ар. с. 47).

Пунктом 6 ч.3 ст.110 Водного кодексу України передбачена відповідальність за порушення водного законодавства, а саме не дотримання умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за №v0959227-09, було затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (надалі Методика).

Відповідно до п.1.2 Методики, вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема, у разі забору, використання води та скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

На підставі вказаної Методики позивачем був проведений розрахунок збитків, завданих такими діями відповідача, який склав 48653 грн. 04 коп.

Згідно положень ст.5 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, вода, як складова частина навколишнього природного середовища, є обєктом правової охорони.

Відповідно до статті 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Так, особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Загальні підстави цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, за приписами частини 1 якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний звязок між протиправною поведінкою та шкодою і вини особи, яка заподіяла шкоду. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

При цьому, під шкодою розуміється зменшення або втрата певного особистого чи майнового блага.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем дійсно було вчинено правопорушення в сфері охорони навколишнього природного середовища, і такими діями було завдано збитки на суму 48653 грн. 04 коп.

Вказані обставини встановлені та відображені постанові про відмову у порушенні кримінальної справи від 23.01.2012 року.

Згідно зі статтею 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища„” шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовна вимога прокурора і позивача про стягнення з відповідача шкоди в сумі 48653,04 грн. заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України, слід віднести на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 42, 43, 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дніпропетровського міжрайонного екологічного прокурора (м. Дніпропетровськ) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) до Публічного акціонерного товариства “Дніпроенерго” (м. Запоріжжя) в особі відокремленого підрозділу “Придніпровська теплова електрична станція” (м. Дніпропетровськ) задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Дніпроенерго” (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20; код ЄДРПОУ 00130872) в особі відокремленого підрозділу “Придніпровська теплова електрична станція”(49112, м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, буд. 1) на користь Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лабораторна, буд. 69; код ЄДРПОУ 37988899) збитки в сумі 48653 (сорок вісім тисяч шістсот пятдесят три) грн. 04 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Дніпроенерго” (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20; код ЄДРПОУ 00130872) в особі відокремленого підрозділу “Придніпровська теплова електрична станція”(49112, м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, буд.1) на користь державного бюджету України (одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, № рахунку 31215206783007, код класифікації доходів бюджету 22030001 „Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)”, символ звітності 206) судовий збір в сумі 1609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 27.02.2012р.