Рішення № 21649960, 21.02.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.12 Справа № 9/5009/8129/11

Суддя Боєва О.С.

м. Запоріжжя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Пролог ТД” (79054, м. Львів, вул. Яворницького, 7-Б, кв. 27; 79066, м.Лівів, вул. Зелена, 290-А)

до Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 23)

про стягнення суми 33343,65 грн.

Суддя Боєва О.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: ОСОБА_1 (дов. № 3 від 15.02.12)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача суми 33343,65 грн., з яких: сума 16920 грн. основний борг, сума 4806,99 грн. інфляційні втрати, сума 1627,18 грн. 3% річних, сума 9989,48 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.12.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 9/5009/8129/11, судове засідання призначено на 26.01.2012р. Ухвалою суду від 26.01.2012р. в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 21.02.2012р.

21.02.2012р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач у судовому засіданні 26.01.2012р. підтримав позовні вимоги викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити на підставі ст.ст. 526, 530, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 216, 231 ГК України.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, але у судовому засіданні 21.02.2012р. в усній формі зазначив, що суму основного боргу в розмірі 16920 грн. за договором поставки товару № 25Х/2008 від 20.02.2008р. визнає в повному обсязі, що стосується розміру пені, вважає, що повинно бути застосовано положення ст. 232 ГК України, тобто нарахування пені повинно бути обмежено шістьма місяцями від дня коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.02.2008р. між ТОВ “Пролог ТД” (постачальник, позивач у справі) та КП “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” (покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 25Х/2008р., відповідно до умов якого позивач протягом строку дії договору зобовязується систематично постачати, а відповідач приймати й оплачувати товар на умовах, в кількості, асортименті, по цінам, якості і в строки, визначених цим договором та додатками до нього (п. 1.1.).

Пунктом 9.1., 9.2. договору встановлено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного календарного року. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договірні відносини за 15 календарних днів до закінчення терміну його дії, цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік.

Відповідно до п. 1.3. договору найменування, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товарів, що постачаються, погоджується сторонами у додатках до договору, які оформлюються на кожну поставку партії товару окремо, і є невідємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 2.1.2. договору позивач у трьохденний термін з дня отримання замовлення відповідача, в порядку визначеному п. 2.1.5. договору, передає відповідачу додаток зі специфікацією товару, в якому зазначає, найменування, асортимент, кількість, ціну кожної одиниці товару та загальну вартість, термін, умови поставки партії товару, та інші умови, що повені бути визначені сторонами у додатку згідно вимог цього договору, а також рахунку, складений на підставі відповідного додатку.

Згідно з п. 2.1.3. договору відповідач, отримавши додаток та рахунок, зобовязаний у трьохденний термін з дня отримання підписати додаток, та один примірник передати позивачу, в порядку визначеному п. 2.1.5 договору.

В пункті 2.2. договору зазначено, що строк та/або дата поставки кожної партії товару визначається сторонами у додатку. При цьому поставка відповідної партії товару здійснюється лише після надходження коштів відповідача на банківський рахунок позивача в строк, визначений сторонами у додатку, якщо сторони не обрали інший порядок розрахунків, ніж встановлений у п. 7.1. цього договору.

Пунктом же 7.1. договору встановлено, що відповідач зобовязується оплачувати партії товару, що будуть постачатися в рамках цього договору на умовах 100% попередньої оплати в трьохденний термін з дати підписання відповідного додатку, якщо інше не передбачено сторонами у додатках.

Відповідно до п. 2.4. договору відповідач зобовязаний забезпечити прийняття партії товару у час та місці, визначених у відповідному додатку та/або повідомленні позивача. Датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін накладної або товарно-транспортної накладної.

Згідно з п. 6.1. договору відповідач оплачує поставлену позивачем партію товару за договірною ціною, передбаченою у рахунку, виданому позивачем на підставі додатку, на кожну окрему партію товару.

На виконання умов договору позивачем у період з 08.04.2008р по 18.06.2009р. було поставлено товару на загальну суму 416670 грн. за видатковими накладними, зокрема, за видатковою накладною № РН-0080 від 18.06.2009р. на суму 45600 грн. Поставка товару за даною накладною підтверджується також довіреністю ЯПР 654182 від 18.06.2009р., додатком № 15 від 11.06.2009р. до договору поставки (Специфікацією) та рахунком-фактурою № СФ-0000100 від 11.06.2009р. на суму 45600 грн.

Як свідчать матеріали справи, всупереч умовам договору, оплата поставленого позивачем товару за видатковою накладною № РН-0080 від 18.06.2009р. здійснена відповідачем лише частково в розмірі 28680 грн., що підтверджується банківськими виписками, оригінали яких було оглянуто у судовому засіданні, таким чином вартість неоплаченого відповідачем товару складає 16920 грн.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія акту звірки взаєморозрахунків від 14.03.2011р., який підписаний та скріплений печатками обома сторонами. З акту звірки вбачається, що відповідач визнає заборгованість перед позивачем за поставлений товар - в сумі 16920 грн.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не надав доказів погашення заборгованості у сумі 16920 грн.

Факт наявності у відповідача заборгованості в розмірі 16920 грн. підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 16920 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача суму 4806,99 грн. інфляційних втрат за загальний період з вересня 2009р. по жовтень 2011р. та суму 1627,18 грн. 3% річних за загальний період з 01.07.2009р. по 01.12.2011р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних суд встановив, що період нарахування 3% річних позивачем визначений вірно, в той же час допущено помилку при нарахуванні суми 3% річних, суд вважає за необхідне не змінюючи період нарахування, коригувати розрахунок 3% річних в частині визначення його розміру, а саме: за період з 01.07.2009р. по 01.12.2011р. сума 3% річних складає 1625,79 грн.

Перевіривши розрахунок втрат від інфляції, суд також вважає за необхідне не змінюючи період нарахування, коригувати розрахунок втрат від інфляції в частині визначення розміру, а саме: за загальний період з вересня 2009р. по жовтень 2011р. сума втрат від інфляції складає 4485,23 грн.

Таким чином, до стягнення підлягає сума 1625,79 грн. - 3% річних та сума 4485,23 грн. - втрат від інфляції.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму 9989,48 грн. пені за загальний період з 01.07.2009р. по 01.12.2011р.

У пункті 10.3.1. договору встановлено, що за порушення строку оплати вартості поставленої партії товару на вимогу позивача відповідач сплачує на його користь пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен календарний день пропуску строку оплати. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною ж 6 статті 232 ГК України встановлено, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 258 ЦК України встановлено спеціальну позовну давність. Так, згідно положень коментованої статті до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Пунктом 15.3 договору сторони узгодили, що для цілей цього договору термін позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій встановлюється у 3 роки.

Факт порушення грошових зобовязань відповідачем є доведеним, період та розмір заявленої до стягнення пені визначний позивачем вірно, а тому вимога про стягнення з відповідача суми 9989,48 грн. пені за загальний період з 01.07.2009р. по 01.12.2011р. підлягає задоволенню.

Зазначеним вище спростовуються доводи відповідача, викладені ним в усній формі у судовому засіданні 21.02.2012р., щодо обмеження шістьма місяцями нарахування пені.

За таких обставин, позовні вимоги в цілому задовольняються частково.

Згідно з 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 23; код ЄДРПОУ 03345018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Пролог ТД” (79054, м. Львів, вул. Яворницького, 7-Б, кв. 27; 79066, м.Лівів, вул. Зелена, 290-А; код ЄДРПОУ 32483640) суму 16920 (шістнадцять тисяч девятсот двадцять) грн. основного боргу, суму 4485 (чотири тисячі чотириста вісімдесят пять) грн. 23 коп. інфляційних втрат, суму 1625 (одна тисяча шістсот двадцять пять) грн. 79 коп. 3% річних, сума 9989 (девять тисяч девятсот вісімдесят девять ) грн. 48 коп. пені та суму 1397,82 грн. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову - відмовити.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 24.02.2012р.