Рішення № 21649872, 20.02.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.12 Справа № 4/5009/8003/11

Суддя Зінченко Н.Г.

м. Запоріжжя

за позовом Фермерського господарства “Доник”, (72401, смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області, вул. Миру, буд. 89)

до відповідача Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області, (72401, смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області, вул. Леніна, буд. 5)

про визнання недійсним рішення Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області № 1 від 15.12.2011 р.

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. адвокат (на підставі угоди б/н від 24.01.2012 р.);

від відповідача не з'явився;

20.12.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Фермерське господарство “Доник”, смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області (ФГ “Доник”) з позовною до Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області, смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області (далі за тестом Приазовська селищна рада) про визнання недійсним рішення Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області № 1 від 15.12.2011 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.12.2011 р. порушено провадження у справі № 4/5009/8003/11, судове засідання призначено на 25.01.2012 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

У звязку із неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 20.02.2012 р.

В судовому засіданні 20.02.2012 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідача в судове засідання 20.02.2012 р. повторно не прибув. 16.02.2012 р. на адресу господарського суд Запорізької області від Приазовської селищної ради надійшла заява про визнання в повному обсязі позову про визнання недійсним рішення Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області № 1 від 15.12.2011 р. Відповідно до вказаної заяви відповідач не заперечує проти задоволення судом заявлених ФГ “Доник” позовних вимог та просить суд розглянути спір у справі № 4/5009/8003/11 по суті без участі в судовому засіданні уповноваженого представника відповідача.

Розглянувши подану відповідачем заяву в частині вирішення спору по суті без участі уповноваженого представника відповідача, суд вважає, що вона подана у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України, не суперечить правам та охоронюваним законом інтересам сторін та підлягає задоволенню судом.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що 20.02.2012 р. є останнім днем встановленого ст. 69 ГПК України процесуального строку вирішення спору у справі № 4/5009/8003/11, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. 144 Конституції України, ст., ст. 25, 26, 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” і полягають в наступному. 13.11.2009 р. позивачем та відповідачем у справі був укладений договір оренди, реєстровий № 041027700001, земельної ділянки площею 0,8600 га по вул. Східна у смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області. Термін дії договору оренди 49 років. З моменту укладення договору оренди від 13.11.2009 р. по теперішній час позивач належним чином виконує взяті на себе зобовязання щодо внесення щорічної орендної плати до місцевого бюджету Приазовської селищної ради в розмірі 16 014,60 грн. Договір оренди від 13.11.2009 р. реєстр. № 041027700001 укладений на підставі рішення Приазовської селищної ради № 23 від 28.09.2009 р. “Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в оренду та орендної плати за користування землею”, яке було прийнято після розроблення, оформлення та погодження у встановленому законом порядку позивачем проекту землеустрою щодо відведення ФГ “Доник” земельної ділянки під розміщення складських приміщень та гаражів по вул. Східна в смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області, а також після отримання позивачем всіх необхідних дозволів погоджувальних та дозвільних органів, у відповідності до вимог діючого земельного законодавства. 15.12.2011 р. відповідачем прийнято оспорюване рішення № 1 “Про скасування рішення від 28.09.2009 р. № 23 “Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в оренду та орендної плати за користування землею”. Позивач вважає, що оспорюване рішення № 1 від 15.12.2011 р. прийнято відповідачем в порушення вимог чинного законодавства та підлягає визнанню судом недійсним, оскільки нормами Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” чітко передбачено, що місцевій раді надані повноваження скасовувати акти виконавчих органів ради. Всі інші акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування визнаються незаконними в судовому порядку. Крім того, при вирішенні даного спору позивач вважає за необхідне врахування судом рішення Конституційного Суду України від 06.04.2009 р. № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009, в якому зазначено, що ненормативні акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого після їх виконання. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області № 23 від 28.09.2009 р. “Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в оренду та орендної плати за користування землею”, Приазовська селищна рада (відповідач у справі), розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована в смт. Приазовське по вул. Східній, 4а, площею 0,8600 га для розміщення складських приміщень та гаражів в оренду на строк 49 років ФГ “Доник” (позивачу у справі), розроблений Приазовським районним відділом Запорізької регіональної філії Центру ДЗК, вирішила:

- затвердити проект відведення земельної ділянки площею 0,8600 га для розміщення складських приміщень та гаражів за рахунок земель населеного пункту (іншого сільськогосподарського призначення) Приазовської селищної ради (пункт 1);

- надати в оренду строком на 49 років ФГ “Доник” земельну ділянку площею 0,8600 га із земель комунальної власності населеного пункту Приазовської селищної ради іншого сільськогосподарського призначення для розміщення складських приміщень та гаражів, що розташовані в смт. Приазовське по вул. Східній, 4а (пункт 2).

13.11.2009 р. на підставі рішення Приазовської селищної ради № 23 від 28.09.2009 р. сторонами у справі був укладений Договір оренди земельної ділянки, за умовами якого відповідач (орендодавець) надав, а позивач (орендар) прийняв в строкове платне користування строком на 49 років земельну ділянку іншого сільськогосподарського призначення площею 0,8600 га під розміщення складських приміщень та гаражів, яка знаходиться на території смт. Приазовське по вул. Східній (п., п. 1, 2, 8, 14, 15 Договору).

05.01.2010 р. Договір оренди земельної ділянки від 13.11.2009 р. був зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП “Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.01.2010 р. за № 041027700001.

15.12.2011 р. Приазовською селищною радою прийнято рішення № 1 “Про скасування рішення від 28.09.2009 р. № 23 “Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в оренду та орендної плати за користування землею”.

Позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання недійсним рішення Приазовської селищної ради № 1 “Про скасування рішення від 28.09.2009 р. № 23 “Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в оренду та орендної плати за користування землею” з тих підстав, що рішення прийнято з порушенням вимог ст., ст. 25, 26, 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Рішення Приазовської селищної ради № 1 “Про скасування рішення від 28.09.2009 р. № 23 “Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в оренду та орендної плати за користування землею”, яке оспорюється позивачем, є юридичною формою рішення цього органу, яке породжує певні правові наслідки для ФГ “Доник” (позивача у справі), отже є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом).

При прийнятті актів як нормативного, так і ненормативного (індивідуального характеру) державний чи інший орган повинен бути на це уповноважений, діяти в межах наданої йому компетенції.

Ця норма, в першу чергу, закріплена Конституцією України, у статті 19 якої зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, у справах щодо оскарження рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування суд повинен перевірити чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як зазначено в пункті 2 розяснень президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням недійсним актів державних чи інших органів” підставами для визнання акта недійним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації позивача у справі.

Отже, позивач повинен довести, що застосування до нього оспорюваного рішення має наслідком порушення його прав, свобод та інтересів.

Статтею 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” № 280/97-Вр від 21.05.1997 р. передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

У відповідності до ст. 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими Законами до їх відання.

Пунктом 15 ч. 1 ст. 26 вказаного Закону України встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Згідно зі статтями 1 та 11 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виконавчими органами рад є органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними міськими, районними у міста (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами. При цьому, виконавчі органи сільських, селищних міських рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, мають власні (самоврядні) та делеговані повноваження.

Частиною 6 статті 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що виконавчий комітет в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету ради, з питань віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради можуть бути скасовані відповідною радою. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції та законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Прийнявши оспорюване рішення № 1 від 15.12.2011 р. “Про скасування рішення від 28.09.2009 р. № 23 “Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в оренду та орендної плати за користування землею”, Приазовська селищна рада вийшла за межи наданих їй Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” повноважень, оскільки питання щодо скасування рішення Приазовської селищної ради № 23 від 28.09.2009 р. “Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в оренду та орендної плати за користування землею” повинно було вирішуватися в судовому порядку, та порушила набуте позивачем у встановленому законом порядку право на оренду земельної ділянки площею 0,8600 га під розміщення складських приміщень та гаражів, яка знаходиться на території смт. Приазовське по вул. Східній.

При вирішенні даного спору судом також враховано Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009, в пункті пому мотивувальної частини якого зазначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є “гарантією стабільності суспільних відносин” між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

В ході судового вирішення спору судом встановлено, що на підставі рішення Приазовської селищної ради від 28.09.2009 р. № 23 “Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в оренду та орендної плати за користування землею” у ФГ “Доник” виникли права та обовязки щодо оренди земельної ділянки площею 0,8600 га під розміщення складських приміщень та гаражів, яка знаходиться на території смт. Приазовське по вул. Східній.

Факт укладення сторонами у справі Договору оренди земельної ділянки від 13.11.2009 р. на підставі рішення № 23 від 28.09.2009 р. та його реєстрації у Державному реєстрі земель 05.01.2010 р. за № 041027700001 свідчить про реальне виконання рішення Приазовської селищної ради від 28.09.2009 р. № 23 “Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в оренду та орендної плати за користування землею”.

З урахуванням наведеного, суд вважає таким, що прямо суперечить положенням Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” рішення № 1 від 15.12.2011 р., оскільки дослідивши положення Закону України “Про місцеве самоврядування”, суд дійшов висновку, що місцевій раді надані повноваження скасовувати акти виконавчих органів ради, лише прийняті з питань віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради. Всі інші акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування визнаються незаконними в судовому порядку.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про визнання недійсним рішення Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області № 1 від 15.12.2011 р. “Про скасування рішення від 28.09.2009 р. № 23 “Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в оренду та орендної плати за користування землею” документально підтвердженими, доведеними, заснованими на законі та такими, що предявленні позивачем до стягнення обґрунтовано.

Відповідач позовні вимоги про визнання недійсним рішення № 1 від 15.12.2011 р. визнав у повному обсязі, про що зазначив у письмовій заяві про визнання позовних вимог від 16.02.2012 р.

Згідно з ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що уразі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує права та інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе прийняти визнання відповідачем позову, у звязку з чим прийняти рішення про задоволення позовної заяви про визнання недійсним рішення Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області № 1 від 15.12.2011 р. “Про скасування рішення від 28.09.2009 р. № 23 “Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в оренду та орендної плати за користування землею”.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст., ст. 1, 10, 11, 25, 26, 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, розясненнями президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 р., Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009, ст., ст. 22, 33, 44, 47, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фермерського господарства “Доник”, смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області до Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області, смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області про визнання недійсним рішення Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області № 1 від 15.12.2011 р. “Про скасування рішення від 28.09.2009 р. № 23 “Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в оренду та орендної плати за користування землею” задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області № 1 від 15.12.2011 р. “Про скасування рішення від 28.09.2009 р. № 23 “Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в оренду та орендної плати за користування землею”.

3. Стягнути з Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області, (72401, смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області, вул. Леніна, буд. 5, код ЄДРПОУ 20527198) на користь Фермерського господарства “Доник”, (72401, смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області, вул. Миру, буд. 89, код ЄДРПОУ 23796065) 941 (девятсот сорок одну) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “22” лютого 2012 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.