Рішення № 21649622, 27.02.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.02.12р.Справа № 33/5005/307/2012 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Первомайський", АР Крим, с. Первомайське до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Вікові традиції", м.Дніпропетровськ

про стягнення 144 231 грн. 33 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - довіреність б/н від 04.01.2012 року

Від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 15 від 01.01.2012 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Первомайський" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Вікові традиції" про стягнення 142 999грн. 20 коп. основного боргу, 199грн. 80 коп. 3% річні , 1032грн. 33 коп. пені та витрат по справі.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у відзиві на позов ( вх. № 9827/12 від 21.02.2012 р.) зазначає, що 17.02.2012 року відповідачем було сплачено 5 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 167, а також вказує на те, що у відповідача знаходиться товар, який підлягає поверненню позивачу на суму 71 845, 01 грн. , просить позов задовольнити частково.

В судовому засіданні 14.02.2012р. було оголошено перерву до 21.02.2012р. згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 21.02.2012 року оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.09.2011 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір постачання № 21-09/11-1 (далі Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник поставляє і передає у власність покупця окремі партії товару згідно замовлення на поставку (додаток №1 "Замовлення"), а покупець приймає товар та оплачує його на умовах і в порядку, визначених даним договором. Покупець надає замовлення постачальнику на підставі специфікації, затвердженої Сторонами, що діє на дату замовлення, у якій наведено список товарів, що поставляються за цим договором та їх ціни, що є невід'ємною частиною цього договору (Додаток №2 "Специфікація").

10.10.2011 року позивачем на виконання умов Договору та відповідно до специфікації №1 від 21.09.2011р. було передано відповідачу товар на суму 142 999 грн. 20 коп., що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними ( видаткова накладна № ОО-0000167 від 10.10.2011 р. , товарно-транспортна накладна від 10.10.2011 р., серія 01 АААЯ № 715895;- видаткова накладна № ОО-0000168 від 10.10.2011 р., товарно-транспортна накладна від 10.10.2011 р., серія 01 АААЯ № 715893; видаткова накладна № ОО-0000169 від 10.10.2011 р., товарно-транспортна накладна від 10.10.2011 р., серія 01 АААЯ № 715894; - видаткова накладна № ОО-0000170 від 10.10.2011 р. , товарно - транспортна накладна від 10.10.2011 р., серія 01 АААЯ № 715892) копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 14-21).

Розрахунок проводиться покупцем у безготівковій формі , в національній грошовій одиниці шляхом їх перерахування на поточний рахунок постачальника( п. 2.1 Договору). Пунктом 2.2. Договору передбачено , що покупець здійснює розрахунок з постачальником за поставлений товар на умовах відстрочення платежу на 60 календарних днів з дати отримання відповідної партії товару від постачальника.

Відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, оплату у встановлений термін за поставлений товар не здійснив, чим суттєво порушив права та законні інтереси позивача, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у cyмі 142 999 грн. 20 коп., що і є причиною спору.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи відповідачем сплачена заборгованість у розмірі 5000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 167 від 17.02.2012 р. за поставлений товар по Договору.

В частині стягнення заборгованості в розмірі 5 000,00 грн. суд вважає за необхідне провадження по справі припинити, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином заборгованість відповідача складає 137 999,20 грн. та підлягає задоволенню.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 6.6. Договору сторони передбачили, що у разі невчасної сплати покупцем поставленого товару покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент прострочення, від вартості поставленого, але несплаченого товару за кожен день прострочення. Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1032 грн. 33 коп. Суд перевіривши розрахунок пені вважає, що вона підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, 3 % річних у розмірі 199 грн. 80 коп. підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на п. 4. 12 Договору за яким передбачено, що якщо продаж товару, буде не відповідати очікуванням покупця з продажу даної категорії товару, покупець повертає його постачальнику. Повернення товару здійснюється силами та за його рахунок, протягом 5 робочих днів з моменту отримання повідомлення.

Розглянувши умови спірного договору в цілому та враховуючи співвідношення умов пунктів 2.2 та 4.12 Договору, суд вважає, що сторони погодили оплату товару на умовах відстрочення на 60 календарних днів з моменту прийняття товару, а отже саме протягом часу такого відстрочення покупець має право повернути товар постачальнику, в разі не реалізації такого товару, а також в разі такого повернення покупець не здійснює оплату товару, докази повернення товару в матеріалах справи відсутні.

Відповідачем не вчинено жодних дій, передбачених договором або законом, які підтверджували порушення позивачем умов поставки товару і давали б відповідачу право не оплачувати товар.

На підставі викладеного, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 137 999 грн. 20 коп. - основного боргу, 1 032 грн. 33 коп. пені, 199 грн. 80 коп. 3% річних.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження в частині стягнення 5 000,00 грн. відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Вікові традиції" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Газети "Правда", 50, ЄДРПОУ 36572896) на користьТовариства з обмеженою відповідальністю "Завод Первомайський" (97520, АР Крим, Сімферопольський р-н, с. ПервомайськеДніпропетровськ, вул. Гаванська, 14, ЄДРПОУ 24440838) 137 999 грн. 20 коп. (сто тридцять сім тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять грн. 20 коп.) основного боргу, 199 грн. 80 коп. (сто дев'яносто дев'ять грн. 80 коп.) 3 % річних, 1 032 грн. 33 коп. (одна тисяча тридцять дві грн. 33 коп.) пені, 2 884 грн. 63 коп. (дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири грн. 63 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.А. Рудовська

Рішення підписано - 27.02.2012 р.