Рішення № 21649596, 27.02.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.02.12р.Справа № 20/5005/16045/2011

За позовом Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м. Київ

до Відповідача-1: Приватного акціонерного товариства "Дніпротурист", м. Дніпропетровськ

Відповідача-2: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

Відповідача-3 Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

третя особа-1: яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", м.Дніпропетровськ

третя особа-2: яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Приватне акціонерне товариство "УКРПРОФТУР", м. Київ

третя особа-3 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Федерація професійних спілок України, м. Київ

про визнання незаконним і скасування рішення та визнання права власності на нерухоме майно

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

Від прокурора: прокурор відділу Кутузова В.О., посвідчення №187 від 28.12.2007р.;

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 454 від 01.12.2011р.;

Від відповідача-1: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 09.01.2012р.

ОСОБА_3, довіреність № б/н від 16.02.2011р.

Від відповідача-2: представник не з'явився; (ОСОБА_4, довіреність № 1/11-249 від 02.03.2011р. була присутня у судовому засіданні від 20.02.12р.);

Від відповідача-3: представник не з'явився; (ОСОБА_4, довіреність № 1/11-249 від 02.03.2011р. була присутня у судовому засіданні від 20.02.12р.);

Від третьої особи-1 представник не зявився.

Від третьої особи-2: ОСОБА_5, довіреність № 502 від 27.07.11р.;

третя особа -3 : представник не з'явився; (ОСОБА_6, довіреність № 11/01,42/200 від 07.02.12р. був присутнім у судовому засіданні від 09.02.12р.)

Суть спору :

Заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України в якому просить:

- поновити пропущений строк на звернення до суду;

- визнати за державою в особі Фонду державного майна України право державної власності на нерухоме майно - будівлю готелю "Рассвет" (літ. А-7, А1-2, АІІ-2, АІІІ, а, а-1) розташовану у місті Дніпропетровську по вул. Фучика, 30 ;

- скасувати рішення від 22.04.04 року №978 виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради "Про оформлення права власності Дніпропетровському обласному закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях "Дніпротурист" на об'єкт нерухомого майна за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Фучика, 30 як незаконне;

- скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 27.04.04 Дніпропетровському обласному закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях "Дніпротурист" на будівлю готелю "Рассвет";

- скасувати в Реєстрі прав власності на нерухоме майно реєстрацію право власності Дніпропетровського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Дніпротурист" на нерухоме майно - будівлю готелю "Рассвет" (літ. А-7, А1-2, АІІ-2, АІІІ, а, а-1) розташовану у місті Дніпропетровську по вул. Фучика, 30 ;

- витребувати нерухоме майно - будівлю готелю "Рассвет" (літ. А-7, А1-2, АІІ-2, АІІІ, а, а-1) розташовану у місті Дніпропетровську по вул. Фучика, 30 у Дніпропетровського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Дніпротурист" та передати його Фонду державного майна України.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на ті підстави, що нерухоме майно - будівля готелю "Рассвет" право власності на яке зареєстровано за Дніпропетровським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Дніпротурист" на підставі рішення від 22.04.04 року №978 Виконавчого комітету Дніпропетровської міської належить державі. Прокурор вважає, що майно загальносоюзних громадських організацій , до яких відносяться профспілки було та на даний час є державною власністю, отже підлягає поверненню державі в особі Фонду державного майна України.

Обґрунтовуючи правові підстави, прокурор посилається на Закон України від 10.09.1991р. № 1540-ХП "Про підприємства, установи та організації союзного впорядкування, розташовані на території України", постанови Верховної Ради УРСР від 29.11.1990р. № 506 "Про захист суверенних прав власності Української РСР", від 04.02.1994р. №3943-XII «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР», відповідно до яких спірне майно є загальнодержавною власністю; введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна; майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій союзного підпорядкування, розташовані на території України залишено у державній власності; тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, це майно є загальнодержавною власністю.

Крім цього, прокурор в позовній заяві просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірне майно.

Фонд державного майна України повністю підтримав позовні вимоги прокурора.

Відповідач-1: Приватне акціонерне товариство "Дніпротурист" проти позову заперечують, просять припинити провадження у справі (вх.83415/11 від 30.11.2011р. від 11.01.2012р. вх 1350/12, від 27.01.2012р. вх.4714) ) в частині позовних вимог, що стосується скасування рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22.04.04р. №978 "Про оформлення права власності Дніпропетровському обласному закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях "Дніпротурист" на об'єкт нерухомого майна за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Фучика, 30 , оскільки на їх думку ці вимоги виникають із публічно правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів. У відзиві (вх.88867/11 від 20.12.2011р). вважають безпідставним посилання прокуратури на те, що профспілки УРСР мали статус загальносоюзної громадської організації або на те , що Федерація профспілок України є правонаступником загальносоюзної громадської організації. Стверджують що будівництво готелю було здійснено профспілками та за рахунок профспілкових коштів і завершено у 1983 році . На даний час право власності ПАТ "Дніпротурист" на спірне майно підтверджується свідоцтвом про право власності від 27.04.2004 , яке видане на підставі рішення № 978 від 22.04.2004року. , вважають що право власності за ПАТ „ Дніпротурист” було правомірно закріплене рішенням органу місцевого самоврядування та належним чином зареєстровано бюро технічної інвентаризації.

Відповідач -1 Приватне акціонерне товариство "Дніпротурист" надали заяву 15.12.2011р. (вх.№87787/11 ) про застосування строків позовної давності, а 27.01.2012р. клопотання про припинення провадження у справі стосовно визнання права власності на нерухоме майно за державою оскільки існує рішення Вищого арбітражного суду України від 20.01.97р. по справі № 138/7яке набрало законної сили.

Ухвалою господарського суду від 06.12.2011року до участі у справі в якості відповідача -3 залучено Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради, в якості третьої особи-2: яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Приватне акціонерне товариство "УКРПРОФТУР", та змінена назва підприємства відповідача -1 Дніпропетровського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Дніпротурист" на Приватне акціонерне товариство „ Дніпротурист”.

Відповідач-2: Дніпропетровська міська рада заперечує проти позову прокурора (відзив від 12.12.2011р, вх.86382/11 ) вважають , що рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22.04.04р. №978 "Про оформлення права власності Дніпропетровському обласному закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях "Дніпротурист" на об'єкт нерухомого майна за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Фучика, 30, було винесена на законних підставах . Спірне майно було зареєстровано за відповідачем на підставі Рішення Правління Українського закритого акціонерного товариства «Укрпрофтур»(протокол №1 від 03.12.91р) та статуту Дніпропетровського обласного дочірнього підприємства «Дніпротурист» Українського ЗАТ по туризму та екскурсіям «Укрпрофтур»про що було видане реєстраційне посвідчення від 17.07.98р. , а 06.06.2002р. було видано дублікат реєстраційного посвідчення ,отримавши саме державну реєстрацію власності, відповідач встановив своє право на майно шляхом підтвердження цього права державою через органи державної реєстрації такого права.

Третя особа-1: яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів- Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" 20.12.2011р. надали клопотання , в якому повідомили, що інвентаризаційна справа на нерухоме майно по вул. Фучика ,30 в м. Дніпропетровську вилучена Прокуратурою Дніпропетровської області , в звязку з відсутністю справи пояснення надати не можуть, просять розглянути справу без участі їх представника.

Третя особа-2: яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Приватне акціонерне товариство "УКРПРОФТУР" надали пояснення (від 11.01.2012р. вх 1353 /12, від 27.01.2012р). в яких зазначають, що загальносоюзний статус мали лише професійні спілки СРСР та їх органи управління. Профспілки УРСР мали статус республіканський та не відносилися до загальносоюзних громадських організацій, а тому вважають, що Постанова Верховної ради України «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР розташовані на території України, в якій зазначено що до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР передати тимчасово Фонду державного майна України майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та обєктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, на яку прокурор посилається як на підставу позову , не може бути застосована до спірних правовідносин. Зазначають, що Федерація професійних спілок України, як профспілкова організація, не булла організацією союзного підпорядкування і її майно ніколи не було державною власністю, профспілки не підпорядковувались державі, а тільки взаємодіяли з нею у певних питаннях. Спірний обєкт був переданий у власність ЗАТ „ УКрпрофтур” до моменту прийняття Постанов Верховної ради України від 10.04.1992р.” Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР розташовані на території України” та від 04.02.1994 „ Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР”. В подальшому спірний обєкт був переданий засновником Відповідачу 1 у власність на законних підставах, а отже оскаржуване прокурором рішення на підставі якого було оформлено свідоцтво про право власності на майно, жодним чином не порушує права держави в особі Фонду державного майна України.

Ухвалою господарського суду від 27.01.2012р. до участі у справі в якості третьої особи-3 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 залучена Федерація професійних спілок України

Третя особа-3 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Федерація професійних спілок України надили 09.02.2012р. (вх. 7410/12) пояснення в яких також заперечують проти позовних вимог, вважають , що позивачем не було доведено факту перебування спірного майна у державній власності. Вважають , що акти Верховної Ради України на які посилається позивач, та які встановлювали відмінну він нині діючої Конституції процедуру переходу до держави права власності на майно, яке їй не належало не є чинним у цій частині., вважають, що не може бути застосовано до спірних відносин і закон України „ Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України” від 10.09.1991р № 1540-Х11 на який посилається позивач, оскільки його дія розповсюджується на підприємства, установи та організації майно яких належало державі СРСР на праві державної власності.

20.02.2012р. Відповідач -1 Приватне акціонерне товариство "Дніпротурист" надало клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи будівель та споруд готелю „Рассвет” для встановлення предмету спірних правовідносин, шляхом визначення складу будівель та споруд, які на думку позивача, вибули з його володіння, тим спірним будівлям, що зараз знаходяться у володінні відповідача-1.

21.02.2012р. прокуратура надала заперечення на клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.

21.02.2012р. третя особа-3 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Федерація професійних спілок України надала клопотання про продовження строку вирішення спору , та відкладення розгляду справи, клопотання не підлягає задоволенню , оскільки строк вирішення спору вже був продовжений, а відкладення розгляду справи не можливе в межах строків позовної давності визначених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Строк вирішення спору був продовжений на 15 календарних днів до 21.02.2012року за клопотанням сторін відповідно до частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України ухвалою господарського суду від 27.01.2012р.

В справі оголошувалась перерва з 20.02.2012р. до 21.02.2012р. відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши докази в сукупності , господарський суд ,-

ВСТАНОВИВ :

Прокуратурою Дніпропетровської області в червні 2011 року проведено перевірку дотримання вимог діючого законодавства України під час користування (відчуження) майна, що належало (належить) професійним спілкам України.

Перевіркою встановлено, що за Дніпропетровським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях «Дніпротурист»зареєстровано право колективної власності на будівля готелю «Рассвет»по вул. Фучика, 30 у м. Дніпропетровську ( літ. А-7, А1-2, АІІ-2, АШ, а, а-1) загальною площею 11650,7 кв.м.

Правова позиція прокурора ґрунтується на тому висновку, що профспілки діяли за загальним статусом профспілок СРСР, відповідно до 1990 року були загальносоюзною громадською організацією, майно загальносоюзних громадських організацій , до яких відносяться профспілки було та на даний час є державною власністю .

Відповідно до Статуту професійних союзів СРСР, затвердженого Постановою XVIII з'їзду профспілок СРСР від 01.01.87, професійні союзи СРСР - це масова громадська самодіяльна непартійна організація, яка об'єднує на добровільних засадах робітників, учнів вищих, середніх спеціальних та професійно-технічних учбових закладів за відсутності різниці щодо раси, національності, статі та релігійних переконань.

Здійснюючи функції профспілки СРСР, зокрема, здійснюють утворюють та здійснюють керівництво туристськими закладами, розвивають туризм і екскурсії.

Пунктами 17,21,31,33.7 вказаного Статуту професійні спілки будуються та організують свою діяльність на підставі демократичного централізму, що означає на увазі виборність всіх керівних профспілкових органів знизу доверху, періодичну звітність профспілкових органів перед своїми та вищестоящими профспілковими органами, обов'язковість рішень вищестоящих профспілкових органів для нижчої ланки.

Вищим керівним органом профспілкової організації є профспілкові збори або конференція (для первісних організацій), конференція (для районних, міських, окружних обласних, краєвих, республіканських та Інших прирівняних до них організацій), з'їзд (для професійного союзу, профспілок союзної республіки, професійних спілок СРСР).

В період між з'їздами профспілок СРСР керівництво всією діяльністю профспілок здійснювала Всесоюзна Центральна рада Професійних Спілок (далі - ВЦРПС), зокрема, поміж іншим, здійснювала керівництво підвідомчими профспілковими організаціями, зокрема тих, які займались туристично-екскурсійною роботою.

Таким чином, Вищим профспілковим органом в республіці, зокрема Українській СРС виступав Український з'їзд профспілок союзної республіки, а в період між такими з'їздами - Українська республіканська рада профспілок УРСР, яка відповідно до п.45 Статуту у своїй діяльності була підзвітна з'їзду профспілок республіки та ВЦРПС.

Аналіз змісту статуту професійних союзів СРСР свідчить, що профспілки до 1990 року були загальносоюзною громадського організацією. В єдиній системі профспілок колишнього Союзу РСР Українська республіканська рада профспілок УРСР представляла республіканську організацію і мала статус юридичної особи.

Враховуючи, що діяльність профспілкової організації СРСР здійснювалася на території всього колишнього Радянського Союзу, а також наявність власних профспілкових організацій, представлених як на республіканському, обласному міському, районному рівнях, профспілки СРСР та її республіканські організації, як регіональні організаційні структури однієї організації мали статус загальносоюзної організації.

Керівництво роботою в галузі туризму постановою ЦВК СРСР від 17.04.1936 „Про ліквідацію Всесоюзного товариства пролетарського туризму та екскурсій” було покладено на ВЦРПС та його організації, що стало підставою для створення мережі туристсько-екскурсійних закладів профспілок, які в Українській РСР перебували в складі Української республіканської ради по туризму і екскурсіях, підпорядкованої Укрпрофраді згідно постанови президії ВЦРПС від 27.11.1959р. „Про поліпшення керівництва розвитком туризму у профспілках” та Положення про Українську республіканську раду по туризму та екскурсіях, затвердженого Постановою Президіуму Центральної ради по туризму та екскурсіях від 27.07.82 р.№ 8-3.

На підставі Постанови колегії ВЦРПС Центральної ради по туризму та екскурсіях (м. Москва) від 31.01.89 № 1-15, було ліквідовано Дніпропетровську обласну раду по туризму і екскурсіях та створено на базі туристично-екскурсійних підприємств та організацій області Дніпропетровське обласне туристично- екскурсійне виробниче об'єднання «Дніпротурист»Української республіканської ради по туризму і екскурсіях.

Постановою Президії Ради Федерацій незалежних профспілок України №11-7-78.1991 зі змінами 09.10.1991р. перетворено Українську республіканську раду по та екскурсіях в Акціонерне товариство „Укрпрофтур”.

Постановою від 22.11.91р. № П-11-9 Президії Ради Федерації незалежних х спілок України доручено Українській республіканській раді по туризму і екскурсіях ліквідувати з 10.12.91р. обласні туристично-екскурсійні виробничі обєднання та Українську республіканську раду по туризму і екскурсіях з 20.12.91р.

На виконання вказаної постанови, Постановою колегії ВЦРПС Центральної ради по туризму та екскурсіях Української республіканської ради по туризму та екскурсіях від 27.11.91р ліквідовано з 10.12.91р, зокрема, Дніпропетровське обласне туристично-екскурсійне виробниче об'єднання.

04.10.91р. Рада Федерацій незалежних профспілок України та Фонд соціального страхування України уклали установчий договір про створення на базі туристсько-екскурсійних підприємств і організацій Української республіканської ради по туризму і екскурсіях акціонерного товариства „Укрпрофтур”і затвердили його статут. На час створення Рада Федерацій незалежних профспілок передала до статутного фонду ЗАТ «Укрпрофтур»основні фонди і оборотні засоби туристсько-екскурсійних підприємств, об'єднань та організацій профспілок України на суму 381206 тис. руб., а Фонд соціального страхування - 10 млн. руб.

Рішенням від 03.12.91 (протокол №1) правління Українського акціонерного товариства по туризму і екскурсіях „Укрпрофтур” з 11.12.91р. було створене Дніпропетровське обласне дочірнє підприємство „Дніпротурист” Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Укрпрофтур”.

Права по управлінню майном Дніпропетровського обласного дочірнього підприємства „Дніпротурист” АТ „Укрпрофтур” від 03.12.91р. товариство закріпило за ДП „Дніпротурист” в господарське відання майно, яким управляє зазначене підприємство.

На підставі рішення від 12.12.01р. (протокол №14/1) загальних зборів Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Укрпрофтур”, Дніпропетровське обласне дочірнє підприємство „Дніпротурист” було реорганізовано в Дніпропетровське обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях „Дніпротурист” - правонаступника Дніпропетровського обласного дочірнього підприємства „Дніпротурист”.

Рішенням № Р-16-11 від 04.04.2011р. загальних зборів акціонерів Дніпропетровського обласного закритого акціонерного товариства найменування товариства змінено на Приватне акціонерне товариство „ Дніпротурист” , в звязку із приведенням діяльності у відповідність до вимог Закону України „ Про акціонерні товариства” . Приватне акціонерне товариство „ Дніпротурист” є повним правонаступником прав та обовязків Дніпропетровського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Дніпротурист” (пункт 1.2. Статуту) і є власником готелю „Рассвет”.

Відповідно п.п. 66,67 Статуту професійних спілок СРСР, кошти професійних спілок складаються з вступних та щомісячних членських внесків до профспілки, надходжень від культурно-просвітницьких, спортивних заходів та інших джерел.

Майно профспілок, необхідне їм для здійснення статутних завдань, є соціалістичною власністю.

Конституцією Української РСР від 30 січня 1937 року встановлено, що власність розподіляється на соціалістичну та дрібну приватну (статті 5 і 9). У свою чергу соціалістична власність має форму, або державної власності (всенародне добро), або форму кооперативно-колгоспної власності (власність окремих колгоспів, власність кооперативних об'єднань). Статтею 7 визначалося, що громадські підприємства в колгоспах і кооперативах з їх майном становлять громадську, соціалістичну власність колгоспів і кооперативних організацій.

Конституцією Української РСР в редакції 1978 року (ст.10) було встановлено, що Основу економічної системи Української РСР становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності.

Соціалістичною власністю є також майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення статутних завдань.

Таким чином, чинна на час створення спірного майна редакція Конституції передбачала соціалістичну власність лише у двох формах: державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності.

Крім того, Основним Законом фактично була передбачена єдина соціалістична власність, а тому будь-які правовідносини профспілкових і організацій щодо спірного майна здійснювались в рамках соціалістичної власності та не означали зміну зазначеної власності в цілому.

Відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29 листопада 1990 року № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна, яка діяла до затвердження Верховною Радою України Державної програми приватизації на підставі Постанови ВР № 2164-ХІІ від 04.03.92.

Указом Президії Верховної Ради України від 30 серпня 1991 року №1452-ХІІ „Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування розташованих на території України, у власність держави” та Законом України від 10 вересня 1991 року № 1540-ХП „Про підприємства, установи та організації союзного впорядкування, розташовані на території України” майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території нашої країни, є державною власністю України, а укладені після 29 листопада 1990 року майнові договори, якими змінено форму власності, визнаються недійсними.

Згідно із висновком Міністерства юстиції України від 19 серпня 2005 року №19-37-254, майно колишніх профспілкових організацій після 24 серпня 1991 року і на даний час було і залишається державною власністю, оскільки питання щодо суб'єктів права власності цього майна на законодавчому рівні не було врегульовано.

Таким чином, аналізуючи зазначені законодавчі акти, можна дійти висновку що майно загальносоюзних громадських організацій, до яких відносяться профспілки, було та на даний час є державною власністю.

Згідно вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 141 Господарського кодексу України держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо обєктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього Кодексу.

Законом України від 10.09.91р. «Про підприємства, установи та організації" союзного підпорядкування, розташовані на території України», встановлено, що рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року „Про проголошення незалежності України” без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.

На виконання Закону України від 10.09.1991р. “Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України” було прийнято постанову №227 від 24.09.1991р., відповідно до якої організацію роботи по переходу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, що розташовані на території України, у відання органів державного управління України покладено на Урядову комісію, створену розпорядженням №237 від 11.09.1991р. Кабінету Міністрів України, Фонд державного майна України та органи державного управління України, у відання яких переходять зазначені підприємства.

За таких обставин, стосовно статусу Української республіканської ради профспілок та Української республіканської ради по туризму та екскурсіям в системі профспілок СРСР та спірного майна, вказана нерухомість не могла перейти у власність Федерації незалежних профспілок України (а згодом і ПАТ „Укрпрофтур”), оскільки перейшло у державну власність відповідно до викладених вище положень нормативно-правових актів.

Відповідно до Закону України від 16.06.1992р. “Про об'єднання громадян” об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією. Особливості правового регулювання діяльності профспілок визначаються Законом України про профспілки.

Особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок в Україні були визначені Законом України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” від 15.09.1999р. Дія цього Закону поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об'єднання профспілок, профспілкових органів і на профспілкових представників у межах їх повноважень, на роботодавців, їх об'єднання, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно із ст.21 Закону України “Про об'єднання громадян” об'єднання громадян може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення його статутної діяльності. Об'єднання громадян набуває право власності на кошти та інше майно, передане йому засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом.

Статтею 20 Закону України “Про власність” було визначено, що професійні спілки та їхні громадські обєднання є субєктами права колективної власності.

Відповідно до ст.21 Закону України “Про власність” право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.

Таким чином, вказаними нормативно-правовими актами не передбачено можливості набуття права власності новоствореним профспілковим обєднанням від організацій союзного підпорядкування в порядку правонаступництва.

Враховуючи наведені нормативні акти стосовно права власності держави Україна після розпаду СРСР, історії створення спірного майна та створення і перетворення відповідача та третьої особи, з проголошенням незалежності 24 серпня 1991 року право власності на спірний об'єкт набула держава Україна в особі органу, якому відповідно до Постанов Верховної Ради України від 10.04.1992 року №2268-ХІІ та від 01.03.1994 року №3943-ХІІ надані повноваження прийняти це майно та розпоряджатись ним до визначення суб'єктів його права, тобто Фонду державного майна України .

Як було зазначено вище, відповідно до статуту профспілок СРСР, до 1990р. профспілки були загальносоюзною громадською організацією в єдиній системі профспілок колишнього СРСР. Українська республіканська профрада представляла республіканську організацію з статусом юридичної особи.

Особливості правового регулювання діяльності профспілок визначаються Законом України про профспілки.

Закон України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” №1045-ХІV був прийнятий 15.09.1999р., тобто значно пізніше від дати укладення договору про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном (18.11.1991р.)

Отже, до набуття чинності цим Законом діяльність професійних спілок України була врегульована положеннями Закону України "Про об'єднання громадян".

Чинне на момент передачі майна законодавство УРСР та України не передбачало та не врегульовувало такої підстави виникнення права власності майна громадського об'єднання як передача майна загальносоюзною громадською організацією створеній громадській організації держави України.

Окрім того, спірне майно не було об'єктом права власності профспілок України, оскільки вони відповідно до положень Закону України „Про профспілки” не є правонаступником професійних спілок СРСР.

Відтак, з врахуванням наведених правових норм, спірний об'єкт мав статус державної (загальнодержавної) власності, в зв'язку з чим здійснення будь-яких дій щодо зміни власника цього майна є неправомірним.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради України від 30.08.1991р. №1452 "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави", Закону України від 10.09.1991р. №1540 "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташовані на території України, є державною власністю України, в зв'язку з чим рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форми власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови ВРУ від 24.08.1991р. "Про проголошення незалежності України" без узгодження з відповідними органами, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.

Будівництво Готелю „ Рассвет „ було завершено в 1983 році, що підтверджується Актом державної комісії про приймання в експлуатацію будівлі туристичного готелю по вул. Фучика, 30, (стор. 40-44 том.1).

Готель „Рассвет” (літ. А-7, А1-2, АІІ-2, АІІІ-1, а, а-1) загальною площею 11371,4 кв.м. та балансовою вартістю 4 826 305 грн., відповідно до Акту від 18.12.01 складеного між Українським закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях „Укрпрофтур” та Дніпропетровським обласним закритим акціонерним товариством по туризму і екскурсіях „Дніпротурист” був переданий у власність відповідачу-1.

Відповідно довідки Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації"№15853 (стор.45 том.1) право власності на будівлю готелю Рассвет вперше було зареєстровано за Обласною Радою по туризму та екскурсіях на підставі рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 3012.1983р. за № 770/19 „ Про затвердження акту державної комісії при прийняття в експлуатацію туристського готелю” на підстві:

Постанови колегії ВЦРПС Центральної Ради по туризму та екскурсіям м. Москва за №1-15 від 31.01.89р. „ Про створення Дніпропетровського обласного туристсько-екскурсіонного виробничого обєднання „ Дніпротурист” було проведено перереєстрацію права власності за Обласною Радою (Обласне туристсько-екскурсійне виробниче обєднання „ Дніпротурист” Української республіканської ради по туризму та екскурсіях);

Постанови Президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України за № П-11-9 від 22.11.91р. „ Про ліквідацію Української республіканської Ради по туризму та екскурсіям”Статуту АТ „ Укрпрофтур” від 25.05.95р.; Свідоцтва про держреєстрацію за №06097 від 09.06.98р. перереєстрацію права власності було проведено за Українським ЗАТ по туризму та екскурсіях „ Укрпрофтур” ;

Рішення Правління Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіям „ Укрпрофтур” , протоколу №11 від 03.12.91р. „ Про перетворення Дніпропетровського обласного дочірнього підприємства „ Дніпротурист” Українського АТ по туризму та екскурсіям „ Укрпрофтур” статуту Дніпропетровського обласного дочірнього підприємства „ Дніпротурист” Українського ЗАТ по туризму та екскурсіям „ Укрпрофтур” перереєстрація права власності була проведена за Дніпропетровським обласним дочірним підприємством „ Дніпротурист” Українського ЗАТ по туризму та екскурсіям „ Укрпрофтур” , про що було видане реєстраційне посвідчення від 17.07.98р.В Вищезазначеному реєстраційному посвідченні (стор.39 том1) визначена форма власності державна власність .

Право колективної власності на будівлю готелю „Рассвет” по вул. Фучика, 30 у м. Дніпропетровську ( літ. А-7, А1-2, АІІ-2, АШ, а, а-1) загальною площею 11650,7 кв.м. було зареєстровано 30.04.04р. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.04.04, виданого Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської Ради за Дніпропетровським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях «Дніпротурист».

Реєстрація права власності на зазначені майно була здійснена на підставі свідоцтва про право власності, яке в свою чергу було видане на підставі рішення від 22.04.04 № 978 виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради «Про оформлення права власності Дніпропетровському обласному закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях «Дніпротурист»на об'єкт нерухомого майна за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Фучика, 30».

В даному випадку, об'єкт нерухомого майна, розташований у місті Дніпропетровську по вул. Фучика, 30 є об'єктом права державної власності, а тому прийняте рішення від 22.04.04 № 978 Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради „Про оформлення права власності Дніпропетровському обласному закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях „Дніпротурист”” не відповідає чинному законодавству України та порушує право державної власності на зазначене майно.

Відповідно до змісту оскаржуваного рішення, воно було прийняте на підставі листа № 53 від 18.03.04р. Дніпропетровського обласного закритого товариства по туризму та екскурсіях „Дніпротурист”, як правонаступника реорганізованого Дніпропетровського обласного дочірнього підприємства «Дніпротурист»закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Укрпрофтур”, якому зазначене майно було передано рішенням № 14/1 Загальних Зборів Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Укрпофтур” від 12.12.01 на правах повного господарського відання.

Таким чином, виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було визнано право власності за відповідачем -1 та видано свідоцтво на право власності на об'єкти нерухомості, які перебували в державній власності, та якими Дніпропетровське обласне ЗАТ по екскурсіям і туризму „Дніпротурист” здійснювало користування та розпорядження на правах повного господарського відання.

Проте, передача майна у відання ніяким чином не є передачею майна у власність з огляду на різне правове значення даних форм управління майном, так і на юридичні наслідки реалізації прав на це майно, будівлю готелю „Рассвет” є державною власністю і здійснення будь-яких дій щодо зміни власника цього майна є неправомірним.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються усвоїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

За змістом Закону України "Про приватизацію державного майна" відчуження майна, що перебуває у державній власності, можливе в порядку його приватизації, яка здійснюється на основі передбачених ч.2 ст.2 Закону принципів, визначеними у статті 7 Закону органами у порядок і способи, які передбачені розділом ІІ Закону.

В даному випадку державне майно вибуло з володіння держави без її волі та згоди (не надано також доказів делегування державою права розпорядження спірним майном іншим особам), тобто відсутній правочин за яким власником чи особою, якій власником делеговано право розпорядження майном, здійснено відчуження майна.

Статтею 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Враховуючи те, що спірне майно не належало до комунального майна, приймаючи рішення № 978 від 22.04.04 „Про оформлення права власності Дніпропетровському обласному закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях «Дніпротурист»на об'єкт нерухомого майна за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Фучика, 30”. виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради вийшов за межі наданих йому законом повноважень, оскільки вирішення такого питання було віднесено до виключної компетенції Фонду державного майна України.

З огляду на встановлені обставини вимога прокурора про визнання недійсним та скасування рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 978 від 22.04.04 «Про оформлення права власності Дніпропетровському обласному закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях «Дніпротурист»на об'єкт нерухомого майна за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Фучика, 30». обґрунтована і підлягає до задоволення.

Підлягають до задоволення і вимоги прокурора про визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на будівлю готелю „Рассвет” (літ. А-7, А1-2, АІІ-2, АІІІ-1, а, а-1) загальною площею 11371,4 кв.м. та про зобовязання Приватного акціонерного товариства „Дніпротурист” повернути державі в особі Фонду державного майна України безпідставно набуте майно.

У відповідності із ст.ст. 316, 387 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, власник не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Стаття 1212 ЦК України визначає, що особа, яка набула майно без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава , на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Наслідком безпідставно набутого майна є обов'язок повернути безпідставно набуте майно в натурі (ст. 1213 ЦК України).

Відповідно до ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, і визнання права.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Наявність даного спору між сторонами по справі свідчить про невизнання, зокрема, відповідачами права власності держави в особі Фонду державного майна України на спірне майно.

Суд розглянувши заперечення ПАТ „Дніпротурист” ,ПАТ "УКРПРОФТУР", та Федерації професійних спілок України , вважає їх заперечення необґрунтованими, документи надані Федерацією професійних спілок України щодо будівництва спірного обєкту нерухомості не дозволяють зробити остаточний висновок щодо органу який здійснював фінансування спірного будівництва, та за рахунок яких саме коштів було здійснено будівництво.

Суд не приймає до уваги факти, встановлені рішенням Вищого арбітражного суду України у справі №138/7 оскільки у справах різний субєктний склад, а крім того , зазначеним рішенням не вирішувались питання права власності на спірний обєкт, посилання у вказаному судовому рішенні про власника певного майна є оціночним висновком, проте не є встановленим фактом.

Розглянувши заяву відповідача-1 щодо пропуску строку позовної давності, встановленого для захисту порушеного права, оскільки позов заявлений прокурором в інтересах ФДМУ за наслідками проведеної за завданням Генеральної прокуратури України перевірки законності відчуження Федерацією профспілок України нерухомого майна та ліквідації профспілкових підприємств (лист Генеральної прокуратури України від 31.05.11 №07/2/1-220 вих 25880кв-11), суд зазначає наступне - порушення, що були підставою для звернення з позовом, були встановлені і стали відомі прокурору під час здійснення перевірки.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з п.4 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право (п. 4).

Отже, строк позовної давності на вимогу про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №978 від 22.04.2004 року не поширюється.

Відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Враховуючи обізнаність Фонду державного майна України як органу уповноваженого здійснювати управління державним майно, а відтак пропуску строків позовної давності щодо визнання права власності та повернення майна, враховуючи протиправність набуття в даному випадку спірного майна, з метою захисту інтересів держави та припинення протиправного користування іншими особами державним майном, суд вважає поважними причини пропуску строку позовної давності в частині вимог про визнання за державою в особі Фонду державного майна України право власності на будівлю готелю „ Рассвет” та зобовязання ПАТ „Дніпротурист” повернути державі в особі Фонду державного майна України безпідставно набуте майно.

Суд не приймає до уваги факти, встановлені рішенням Вищого арбітражного суду України у справі №138/7 оскільки у справах різний субєктний склад, а крім того , зазначеним рішенням не вирішувались питання права власності на спірний обєкт, посилання у вказаному судовому рішенні про власника певного майна є оціночним висновком, проте не є встановленим фактом.

Суд вважає, що в частині заявлених прокурором позовних вимог про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 27.04.04 Дніпропетровському обласному закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях "Дніпротурист" на будівлю готелю "Рассвет", та про скасування в Реєстрі прав власності на нерухоме майно реєстрацію права власності Дніпропетровського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Дніпротурист" на нерухоме майно - будівлю готелю "Рассвет" (літ. А-7, А1-2, АІІ-2, АІІІ, а, а-1) розташовану у місті Дніпропетровську по вул. Фучика, 30 провадження у справі підлягає припиненню, оскільки свідоцтво про право власності лише посвідчує наявність відповідного права, але не породжує, змінює або припиняє певні права та обовязки, тобто воно не є актом в розумінні ст. 12 ГПК України, який може бути оскаржено до господарського суду або правочином в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України, який є дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Позовна вимога про скасування свідоцтва про право власності, є вимогою другорядною (у комплексі з іншими вимогами), а тому вирішення такого питання є похідним від встановлення факту незаконності прийнятого рішення органом місцевого самоврядування. Отже, при встановленні такого оспорюваний акт є нікчемним і визнання його незаконним не вимагається.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту (визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно) не відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, визначених у статті 16 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що способом захисту прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним, але свідоцтво про право власності за своїм змістом не є правочином, а лише документом, яким оформляється (підтверджується) право власності.

З огляду на таке, провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 ст. 80 ГПК України.

Вимоги прокурора про скасування в Реєстрі прав власності на нерухоме майно реєстрацію права власності Дніпропетровського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Дніпротурист" на нерухоме майно - будівлю готелю "Рассвет” відповідно до положень статті 12 Господарського процесуального кодексу України не підлягають розгляду в господарських судах України.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011р. „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” абз. 2 п.14 визначено, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості об'єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Тому в разі подання позову, в якому такі вимоги об'єднано, господарський суд приймає позовну заяву в частині вимог, що підлягають розглядові господарськими судами, а в іншій частині з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК - відмовляє у прийнятті позовної заяви. Якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у відповідній частині порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК, таким чином вимоги прокурора , як вже зазначалось підлягають припиненню.

Клопотання прокурора про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно будівлю готелю „Рассвет” (літ. А-7, А1-2, АІІ-2, АІІІ, а, а-1) розташовану у місті Дніпропетровську по вул. Фучика, 30 не підлягає задоволенню, оскільки прокурор не надав доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування арешту майна для забезпечення позову , а саме достатньо обґрунтованого припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути на момент виконання рішення.

Розглянувши клопотання відповідача-1 ПАТ „Дніпротурист” про призначення судово-будівельної експертизи будівель та споруд готелю „Рассвет” для визначення складу будівель і споруд, які на думку позивача, вибули з його володіння , тим спірним будівлям , що зараз знаходяться у володінні Відповідача-1” , суд вважає що клопотання не підлягає задоволенню оскільки проведення зазначеної експертизи не вирішить питання правового статусу спірного майна, крім того відповідач та треті особи не надали доказів щодо органу який здійснював фінансування спірного будівництва , та доказів в підтвердження факту виконання будівельних робіт по переобладнанню спірного нерухомого майна ,його ремонту, благоустрію, спорудження нових будівель , обєму таких робіт та їх вартості .

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат , відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає ,що витрати розподіляються наступним чином :

- з Виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради в доход державного бюджету України підлягає стягненню - 941грн. 00коп. судового збору.

- з Приватного акціонерного товариства „Дніпротурист” (49027, м.Дніпропетровськ, вул. Фучика,30, код ЄДРПОУ 02650191) в доход державного бюджету підлягає стягненню-56460,00 грн. (балансова вартість обєкту відповідно звіту про вартість будівлі готелю „Рассвет” яку надало ПАТ „Дніпротурист” станом на кінець 2011року 12089443,87грн.)

Керуючись статтями: 49 пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК, статтями 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження в частині позовних вимог про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 27.04.04 Дніпропетровському обласному закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях „Дніпротурист” на будівлю готелю „Рассвет”, та про скасування в Реєстрі прав власності на нерухоме майно реєстрацію права власності Дніпропетровського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Дніпротурист" на нерухоме майно - будівлю готелю "Рассвет" (літ. А-7, А1-2, АІІ-2, АІІІ, а, а-1) розташовану у місті Дніпропетровську по вул. Фучика, 30 .

Решту позовних вимог Заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити повністю :

Визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22.04.04 року №978 "Про оформлення права власності Дніпропетровському обласному закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях „Дніпротурист” на об'єкт нерухомого майна за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Фучика, 30 .

Визнати за державою в особі Фонду державного майна України (01601,м. Київ,133, вул. Кутузова,18/9, код ЄДРПОУ 00032945 ) право державної власності на нерухоме майно - будівлю готелю „Рассвет” (літ. А-7, А1-2, АІІ-2, АІІІ, а, а-1), загальною площею 11650,7кв.м, що розташована у місті Дніпропетровську по вул. Фучика, 30 .

Витребувати у власніть держави в особі Фонду державного майна України (01601,м. Київ,133, вул. Кутузова,18/9, код ЄДРПОУ 00032945 ) з незаконного володіння Приватного акціонерного товариства „Дніпротурист” ( 49027,м. Дніпропетровськ, вул. Фучика,30 , код ЄДРПОУ 02650191 ) нерухоме майно - будівлю готелю "Рассвет" (літ. А-7, А1-2, АІІ-2, АІІІ, а, а-1) загальною площею 11650,7кв.м, розташовану у місті Дніпропетровську по вул. Фучика, 30 .

Стягнути з Виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради (49000,м. Дніпропетровськ , пр. К.Маркса ,75 код ЄДРПОУ 02740296, в доход державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, Відділення банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, р/р 31214206783005, МФО 805012, ЄДРПОУ банку 37988155) 941(девятьсот сорок одну) грн. 00коп. судового збору.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Дніпротурист” ( 49027,м. Дніпропетровськ, вул. Фучика,30 , код ЄДРПОУ 02650191 ) в доход державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, Відділення банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, р/р 31214206783005, МФО 805012, ЄДРПОУ банку 37988155) - 56460 (пятдесят шість тисяч чотириста шістдесят) грн.00 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В. Пархоменко

Повне рішення складено

24.02.2012р.