Рішення № 21649541, 27.02.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.02.12р.Справа № 20/5005/17342/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного підприємства "ДніпроАзот", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл.

про стягнення 12 745 769 грн. 20 коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

від позивача : ОСОБА_1, довіреність № 1479 від 20.12.11р. ,

ОСОБА_2 довіреність № 1477 від 12.12.11р.

від відповідача ОСОБА_3 довіреність № 11/016-юр від 30.12.11р. ,

ОСОБА_4 довіреність № 31/016юр. від 30.12.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "ДніпроАзот" вартість послуг з транспортування природного газу розподільними газопроводами в період березень - травень 2008р. у сумі 12 745 769,20 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті підставі, що 30.01.2007р. між ПАТ "Дніпропетровськгаз" та ЗАТ „Укргаз-Енерго" був підписаний договір № 12/66/ТР-07 про надання послуг з транспортування природного газу. Відповідно до умов вищевказаного договору Виконавець (ПАТ ,Дніпропетровськгаз") зобов'язувався надати Замовнику (ЗАТ „Укргаз-Енерго") послуги з транспортування належного Замовнику газу до пунктів призначення: газопроводів Споживачів та/або до ГРС для передачі визначеним Замовником Споживачам та/або Уповноваженим організаціям в загальному обсязі до 6 500 млн. кубічних метрів.

28.11.2007 року між ЗАТ „Укргаз-Енерго" та ПАТ „ДніпроАзот" був укладений договір на постачання природного газу № 110/77/Х-08-640/8-1, за яким здійснювалося постачання природного газу Відповідачеві. Транспортування природного газу, що постачався за даним договором від ЗАТ „Укргаз-Енерго" до ПАТ ,ДніпроАзот", здійснювалося на підставі Договору № 12/66/ТР-07 ПАТ ,Дніпропетровськгаз". Умовами вищезазначеного договору передбачалося, що постачання газу Відповідачеві здійснюється ЗАТ „Укргаз-Енерго" за умови проведення Відповідачем попередньої оплати за газ та укладання відповідної Додаткової угоди до Договору. Ув'язку з невиконанням відповідачем умов здійснення попередньої оплати за газ та укладання відповідної Додаткової угоди до Договору. Природний газ Відповідачу з ресурсу ЗАТ „Укргаз-Енерго" не постачався, починаючи з березня 2008 року. Позивачу не відомий дійсний постачальник протранспортованого для Відповідача газу. З урахуванням того, що Відповідач все ж таки отримав протранспортований у спірний період : березень - травень 2008р. газ , що підтверджується Актами: від 31.03.2008р., від 30.04.2008р. та від 31.05.2008р. які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками підприємства Позивача , вважають що саме відповідач має сплати вартість транспортування газу .

Відповідач просить відмовити в задоволені позовних вимог,оскільки не мають договірних відносин з позивачем з транспортування газу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.11р. у справі №5005/4096/2011 (суддя Первушин Ю.Ю.) в позові відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.09.11р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.11р. у справі №5005/4096/2011 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2011р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.11р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.09.11р. у справі №5005/4096/2011 скасовано, справу передано до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд. В своїй постанові Вищий господарський суд України зазначив, попередніми судами не був встановлений факт отримання ВАТ "ДніпроАзот" природного газу з ресурсів "УКРГАЗ-ЕНЕРГО". Факт же транспортування природного газу позивачем на адресу відповідача був встановлений судами попередніх інстанцій та сторонами не оспорювався. Про це свідчать і двохстроні акти приймання - передачі природного газу у спірний період.

Під час нового розгляду справи від позивача 13.01.2012р, надійшло пояснення, в якому позивач підтримує позовні вимоги, додатково зазначає, що Вищий господарський суд України в постанові від 29 листопада 2011 року підтвердив, що факт транспортування природного газу Позивачем на адресу Відповідача є встановленим та таким, що не підлягає оскарженню, оскільки підтверджується двохсторонніми актами приймання-передачі природного газу у спірний період. Шляхом підписання Актів Позивач та Відповідач: погодили надання Позивачем та прийняття Відповідачем послуг з транспортування природного газу; встановили умови щодо обсягів надання послуг з транспортування природного газу, які були надані до укладення договору (підписання Акту); спричинили настання правових наслідків у вигляді переходу до Відповідача результатів надання Позивачем послуг з транспортування природного газу та виникнення у сторін прав та обов'язків, передбачених законодавством для правовідносин з надання послуг.Отже, підписані сторонами Акти за своєю сутністю вважають договорами про надання послуг з транспортування природного газу розподільними газопроводами, укладеними Позивачем та Відповідачем щодо відносин між ними, які виникли до укладення відповідних договорів (що передбачено ч. 3 ст. 631 ЦК України). Водночас, позивач зазначає, що у підписаних Позивачем та Відповідачем Актах відсутнє зазначення вартості наданих послуг з транспортування природного газу розподільними газопроводами. Таким чином, укладені між Позивачем та Відповідачем Договори про надання послуг з транспортування природного газу розподільними газопроводами є безоплатними. Згідно положень ч. 1 ст. 904 ЦК України, за договором про безоплатне надання послуг замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Також позивач зазначає, що відповідно до вимог абзацу 3 п. 10 „Порядку забезпечення споживачів природним газом", затвердженого Постановою КМУ № 1729 від 27 грудня 2001 року встановлено, що постачальники природного газу з ресурсів НАК „Нафтогаз України" чи ЗАТ „Укргаз-Енерго" укладають з газотранспортними підприємствами НАК Нафтогаз України" та суб'єктами господарської діяльності, що мають ліцензію на транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами, договори про транспортування природного газу. Аналогічні вимоги визначені і Листом НКРЕ України № 05-39-14/4206 від 07.09.2005 року. Якщо природний газ постачався не із ресурсів НАК „Нафтогаз України" та ЗАТ „Укргаз-Енерго", то Відповідач повинен самостійно укласти договір та сплатити послуги за транспортування з газотранспортними організаціями.

24.01.2012р. відповідач надав відзив, в якому просить відмовити в задоволені позову з тих підстав, що суди повно та всебічно дослідили обставини даної господарської справи, та наявні в ній докази, виходячи з заявлених позовних вимог та предмету доказування. У березні-травні 2008 року між ПАТ "Дніпроазот" та ЗАТ "Укргаз-Енерго" діяв договір на поставку природного газу. ЗАТ ''Украгаз-Енерго" як постачальник взяло на себе зобов'язання поставити природний газ ПАТ "Дніпроазот", а ПАТ "Дніпроазот" як споживач зобов'язалося прийняти природний газ у своєму комерційному вузлі обліку газу та оплатити його. ЗАТ "'Укргаз-Енсрго'" свої зобов'язання з поставки природного газу виконало в повному обсязі, здійснило поставку природного газу, в свою чергу ПАТ "Дніпроазот" не оплатило поставлений природний газ. ПАТ "Дніпроазот" не укладало з позивачем договору щодо надання послуг з транспортування природного газу, а підписані між сторонами акти до технічної угоди, не можуть вважатися відповідними договорами. Відтак, відповідач вважає, що у нього відсутні перед Позивачем будь-які зобов'язання щодо оплати послуг чи компенсації понесених витрат. Позивач фактично надав послуги з транспортування природного газу постачальнику природного газу, яким для ПАТ "Дніпроазот" у періоді березень-травень 2008 року було ЗАТ "Укргаз-Енерго". ПАТ "Дпіпроазот" є споживачем природного газу та отримало природний газ на своєму комерційному вузлі обліку, тобто фактично трубопроводом для транспортування та розподілу природного газу не користувалося, на відміну від постачального підприємства, яке здійснюючи поставку природного газу бере на себе обов'язок поставити природний газ саме до комерційного вузлу обліку споживача.

Ухвалою господарського суду від 24.01.12р. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Закрите акціонерне товариство "УКРГАЗ - ЕНЕРГО".

Під час нового розгляду справи Закрите акціонерне товариство "УКРГАЗ - ЕНЕРГО" свого представника в судове засідання не направили , пояснення не надали.

В судовому засіданні з 16.02.12р. по 20.02.12р. оголошувалась перерва відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 20.02.12р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд ,-

ВСТАНОВИВ:

30.01.2007р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (виконавець), правонаступником якого є позивач Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", та Закритим акціонерним товариством "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" (замовник) був укладений договір №12/66/Тр-07 про надання послуг з транспортування природного газу, за умовами якого виконавець зобовязався прийняти та протранспортувати природний газ системою розподільчих газопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування та/або користуванні виконавця, від пунктів приймання-передачі газу газорозподільних станцій (надалі ГРС) на магістральних трубопроводах та/або пунктів виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України до пунктів призначення: газопроводів споживачів та/або до ГРС для передачі визначеним замовником та доведеним (підтвердженим) до виконавця через Обєднане диспетчерське управління ДК "Укртрансгаз" споживачам та/або уповноваженим організаціям, здійснювати облік такого газу, а замовник зобовязався оплатити надані виконавцем послуги з транспортування газу.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє в частині надання послуг з транспортування газу з 01.01.2007р. до 31.12.2011р. включно, а в частині розрахунків за послуги з транспортування газу до їх повного здійснення (п.11.1 договору).

28.11.2007р. між ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" (постачальник) та ВАТ "ДніпроАзот" (покупець) був укладений договір №110/77/Х-08-640/8-1 на постачання природного газу, за яким постачальник зобовязався передати у власність покупця, а покупець зобовязався прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, вказаному в статті 2 договору.

Згідно пункту 2.1 договору постачальник передає покупцю газ в обсязі 716 950 000, 000 куб. м. протягом періоду з 01 січня 2008 року до 31 грудня 2011 року включно.

В період березня-травня 2008р. між ВАТ "Дніпропетровськгаз" в особі Дніпродзержинського управління по експлуатації газового господарства та ВАТ "ДніпроАзот" були підписані акти прийому протранспортованого природного газу, відповідно яких позивачем було передано відповідачу природний газ в обсязі 175 852 224 куб. м., а саме: від 31.03.2008р. за березень 2008р. у кількості 57 030 715 куб. м.; від 30.04.2008р. за квітень 2008р. у кількості 58 023 137 куб. м., від 31.05.2008р. за травень 2008р. у кількості 60 798 372 куб. м.

Оплату за транспортування природного газу позивач не отримав.

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001р. (в редакції, що діяла у спірний період), постачальники природного газу у разі постачання природного газу за регульованим тарифом укладають з газотранспортними і газодобувними підприємствами та суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на здійснення розподілу природного і нафтового газу, договори про транспортування природного газу. Постачальниками природного газу можуть бути суб'єкти господарської діяльності, які в установленому порядку отримали ліцензію на постачання природного газу (п. 9, п. 10).

Як вбачається з матеріалів справи, постачання природного газу відповідачу повинно було здійснюватись ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" на умовах договору №110/77/Х-08-640/8-1 від 28.11.2007р., за додатковими угодами до якого складовою частиною вартості природного газу є і вартість з його транспортування мережами позивача. На транспортування природного газу позивач уклав з ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" договір №12/66/Тр-07 від 30.01.2007р., за яким транспортні послуги повинні оплачуватись останнім.

Відповідно до п. 14 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001р., газотранспортні і газорозподільні підприємства, до яких відноситься і позивач, зобов`язані здійснювати транспортування природного газу лише в межах виділених лімітів, при цьому забороняється газопостачання споживачів, для яких постачальником не виділено планових обсягів (лімітів) поставки природного газу.

Відповідно до п.4.4 договору від 28.11.2007 року на постачання природного газу № 110/77/Х-08-640/8-1, приймання-передача газу, поставленого "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" відповідачу у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, однак в матеріалах справи відсутні такі акти.

Факт транспортування природного газу позивачем на адресу відповідача підтверджується двохсторонніми актами приймання передачі природного газу у спірний період, та сторонами не оспорювався.

В постанові від 29.11.2011р. у справі № 5005/4096/2011 Вищий господарський суд України зазначив, що попередніми судами не був встановлений факт отримання природного газу з ресурсів "УКРГАЗ-ЕНЕРГО".

Позивач в поясненнях відносно питання отримання природного газу з ресурсів "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" зазначає, що постачальником газу Відповідачу за спірний період ЗАТ „Укргаз-Енерго" не був, а тому Позивачу не відомий дійсний постачальник протранспортованого для Відповідача газу. З урахуванням того, що Відповідач все ж таки отримав протранспортований газ та не надає інформацію щодо того, який саме постачальник газу подав даний газ, таким чином не дає можливості позивачу звернутись у встановленому порядку до даного постачальника за стягненням, якщо в даному випадку цей постачальник повинен сплатити кошти за транспортування. Позивач звертається до Відповідача щодо сплати даної суми.

Позовні вимоги у сумі 12745769,20 грн. вартість послуг за транспортування природного газу розподільними газопроводами за період березень травень 2008р. просить задовольнити. В підтвердження надання послуг посилається на акти укладені ним з відповідачем: від 31.03.2008р., від 30.04.2008р., від 31.05.2008р. про транспортування 175852224 кубічних метрів природного газу. Оскільки в актах не зазначено вартість наданих послуг, позивач зазначені акти за своєю суттю вважає безоплатними договорами про надання послуг з транспортування природного газу розподільними газопроводами, укладеними позивачем та відповідачем щодо відносин між ними, які виникли до укладання відповідних договорів на підставі ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України „Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення”. В обґрунтування позовних вимог посилається на ч. 1 ст. 904 Цивільного кодексу України.

Відповідно ч. 1 ст. 904 Цивільного кодексу України за договором про безоплатне надання послуг замовник зобовязаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Вартість послуг фактичні витрати позивач розраховує відповідно до Методики розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу для підприємств з газопостачання та газифікації, визначеної Постановою НКРЕ від 04.09.2002р. № 983. Відповідно п. 4.5 Методики зазначено: для всіх споживачів природного газу, незалежно від категорії, тариф на послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами єдиний і розраховується за формулою: ТТ.Р.= ВТР + ПР+К/ QТР- QТП, де:

ТТ.Р. - тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, грн./1000 м3;

ВТР - сума експлуатаційних витрат підприємства на транспортування природного газу, розраховується відповідно до Методичного положення по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) за економічними елементами на підприємствах по газопостачанню і газифікації, грн.;

ПР - плановий прибуток підприємства, необхідний для забезпечення фінансування інвестицій і надійного газозабезпечення споживачів природного газу, розраховується підприємством з газопостачання та газифікації і затверджується НКРЕ, грн.;

К - кошти, що направляються на обслуговування власного і залученого капіталу та активів, грн.;

QТР - загальний річний обсяг природного газу, що транспортується розподільними трубопроводами підприємств з газопостачання та газифікації, 1000 м3;

QТП - власні, нормовані виробничо-технологічні витрати та втрати природного газу (технічно неминучий убуток) підприємства з газопостачання та газифікації, 1000 м3.

Таким чином, сума витрат, понесених позивачем на транспортування природного газу в обсязі 175852224 метрів кубічних розподільними газопроводами відповідачу становить: (175852224/1000)*72,78 = 12745769,20 грн.

В п. 1.2. п. 1.7. Методики зазначено, що методика призначена для розрахунку тарифів на послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для споживачів України. Вартість послуг з транспортування та постачання природного газу є складовою відпускної ціни на природний газ для споживачів. Оплата послуг з транспортування та постачання природного газу здійснюється споживачами природного газу (замовниками) за тарифами, визначеними згідно з цією Методикою. Тарифи, визначені за цією Методикою, повинні забезпечувати підприємствам з газопостачання та газифікації: покриття економічно обґрунтованих витрат виробництва; отримання передбаченого планом прибутку, достатнього для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності; сплату всіх податків, обов'язкових платежів та бюджетних відрахувань відповідно до чинного законодавства України. Тарифи на послуги з транспортування та постачання природного газу є однаковими для всіх замовників цих послуг на території здійснення підприємством ліцензованої діяльності з транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом. Методика базується на методі, розрахованому на основі витрат (собівартості).

Таким чином, суд вважає, що позивач правомірно розрахував суму витрат 12745769,20 грн., понесених позивачем на транспортування природного газу в обсязі 175852224 метрів кубічних розподільними газопроводами відповідачу. Факт надання послуг підтверджується матеріалами справи, а саме актами про транспортування 175852224 кубічних метрів природного газу: від 31.03.2008р., від 30.04.2008р., від 31.05.2008р., підписаними сторонами, також факт транспортування природного газу в обсязі 175852224 метрів кубічних розподільними газопроводами відповідачу не заперечується сторонами.

ЗАТ „УКРГАЗ ЕНЕРГО” у поясненнях від 09.06.2011р.(стор.98 том.1)заперечує поставку газу відповідачу у спірний період березень-травень 2008р., оскільки відповідач не здійснив попередню оплату ,що передбачено умовами договору №110/77/Х-08-640/8-1 від 28.11.2007р.,та не уклав додаткову угоду.

Відповідач не надав належних доказів підтвердження того, що постачальником 175852224 кубічних метрів природного газу за актами: від 31.03.2008р., від 30.04.2008р., від 31.05.2008р. була третя особа , саме актів приймання-передачі газу, поставленого "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" відповідачу у відповідному за період березень травень 2008р.період з зазначенням фактичних обсягів спожитого газу.

Крім того , відповідач не надав і доказів оплати вартості отриманого в спірний період газу та вартості його транспортування ЗАТ „Укргаз Енерго”,або будь-якій іншій компанії.

З огляду на встановлені обставини , суд робить висновок, що поставка 175852224 кубічних метрів природного газу протранспортованого за актами: від 31.03.2008р., від 30.04.2008р., від 31.05.2008р. була здійснена не ЗАТ „Укргаз Енерго”, тому витрати понесені позивачем на транспортування природного газу зобовязаний відшкодовувати саме відповідач ПАТ „ДніпроАзот”.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтвердженні матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю у сумі 12745769,20 грн. фактичних витрат з транспортування природного газу розподільними газопроводами в період березень травень 2008 року.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „ДніпроАзот” (51909, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. С.Х. Горобця, 1, код ЄДРПОУ 05761620) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпропетровськгаз” (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03340920) 12745 769 (дванадцять мільйонів сімсот сорок пять тисяч сімсот шістдесят девять) грн. 20 коп. фактичних витрат на виконання договорів про надання послуг з транспортування природного газу розподільними газопроводами в період березень травень 2008 року, 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.В. Пархоменко

Повне рішення складено

24.02.2012р.