Рішення № 21648822, 29.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.11.11р.Справа № 6/5005/15648/2011 За позовом Державного підприємства "РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ", м. Ровеньки, Луганська область

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 779,08 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, представник, довіреність №1-3/33д-45 від 04.10.2011р.;

від відповідача - ОСОБА_2., представник, довіреність № 488 від 01.01.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява державного підприємства "РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ", м. Ровеньки, Луганська область- далі по тексту - позивача до державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ- далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 779,08грн. - вартості вагової недостачі вугільної продукції за залізничною накладною № 51242675 у залізничному вагоні № 66714031 на підставі комерційного акту № АА 039541/223/343 від 02.05.2011року.

Позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 102,00грн. - держмита і 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що при транспортуванні вагону на станції Чаплине Придніпровської залізниці була перевірена маса вантажу. В результаті перевірки виявлена нестача вугільної продукції у кількості 2400 кг, на поверхні вантажу маються виїмки: з права за ходом поїзда над 1,2,3 люками довжиною 4,0м, шириною 2,0м, глибиною 0,4м; над 6,7 люками довжиною 1,50 м, шириною 1,0м, глибиною 0,3м, які зафіксовані комерційним актом № АА 039541/223/343 від 02.05.2011 року.

Згідно з комерційним актом № АА 039541/223/343 від 02.05.2011 року складеним на ст. Чаплине Придніпровської залізниці, при контрольному переважуванні на основі акту загальної форми ст. Чаплине Придніпровської залізниці № 2096 від 02.05.2011р. вагон, який прибув по відправці, вказаній на звороті, фактично виявилось брутто - 89400 кг, тара - 22800 кг, нетто - 66600 кг, що менш вантажного документу на 2400 кг. На поверхні вантажу маються виїмки: з права за ходом поїзда над 1,2,3 люками довжиною 4,0м, шириною 2,0м, глибиною 0,4м; над 6,7 люками довжиною 1,50 м, шириною 1,0м, глибиною 0,3м. На іншій площі поверхні навантаження рівномірне, нижче бортів на 10см. Вантаж марковано вапном, в місцях виїмок маркування відсутнє. Двері люка зачинені, протікання вантажу відсутнє.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 32 Статуту залізниць України відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з додержанням Технічних умов.

Згідно з пунктами 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001р. встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажу, який здувається, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів.

Із зазначених у залізничній накладній № 51242675 (графа 1,4) даних вбачається, що Відправником (позивачем) були застосовані додаткові заходи по збереженню при перевезенні вугілля і вказано: «Вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами пункт 4.1,4.3, 8 гл. І прил. 14 к СМГС § 3-5 розділу 2 Технічних умов навантаження і кріплення вантажів правильно" ( графа 4). «Поверхня вантажу розрівняна та ущільнена скребковим розрівнювачем. Маркування проведено з нанесенням вапна"( графа 4).

Отже, позивачем при відправці вантажу у вагоні № 66714031 були виконані всі вимоги діючого законодавства для забезпечення збереженості вантажу під час перевезення, та позивач передав відповідачу для перевезення вугілля в технічно та комерційно справних вагонах при непорушному маркуванні вапном.

Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення вантажу перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на отримання вантажу.

Згідно п.2 ст.924 Цивільного Кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного Кодексу України обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 31 Статуту залізниць України (Статут) встановлено, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Стаття 110 Статуту передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Відповідач у судове засідання з'явився, відзив на позов надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні повноважний представник відповідача проти позовних вимог позивача заперечує у повному обсязі і просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що винен у нестачі вугілля у кількості 2 400 кв за залізничною накладною № 51242675 у залізничному вагоні № 66714031, саме позивач-вантажовідправник, який і повинен нести відповідальність.

29.11.2011р. справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін, за наявними в ній матеріалами, та оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2010року між позивачем та державним підприємством „Бердянський МТП”, м. Бердянськ, Запорізька область, було укладено контракт № 510-3 гп на постачання вугільної продукції, відповідно до умов якого на адресу державного підприємства „Бердянський МТП”, м. Бердянськ, Запорізька область, позивач - вантажовідправник, відповідно до залізничної накладної № 51242675 у залізничному вагоні № 66714031 відвантажив вугільну продукцію, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду та не заперечується повноважними представниками сторін в судовому засіданні.

При транспортуванні вагону на станції Чаплине Придніпровської залізниці була перевірена маса вантажу. В результаті перевірки виявлена нестача вугільної продукції у кількості 2400 кг, на поверхні вантажу маються виїмки: з права за ходом поїзда над 1,2,3 люками довжиною 4,0м, шириною 2,0м, глибиною 0,4м; над 6,7 люками довжиною 1,50 м, шириною 1,0м, глибиною 0,3м, які зафіксовані комерційним актом № АА 039541/223/343 від 02.05.2011 року.

Згідно з комерційним актом № АА 039541/223/343 від 02.05.2011 року складеним на ст. Чаплине Придніпровської залізниці, при контрольному переважуванні на основі акту загальної форми ст. Чаплине Придніпровської залізниці № 2096 від 02.05.2011р. вагон, який прибув по відправці, вказаній на звороті, фактично виявилось брутто - 89400 кг, тара - 22800 кг, нетто - 66600 кг, що менш вантажного документу на 2400 кг. На поверхні вантажу маються виїмки: з права за ходом поїзда над 1,2,3 люками довжиною 4,0м, шириною 2,0м, глибиною 0,4м; над 6,7 люками довжиною 1,50 м, шириною 1,0м, глибиною 0,3м. На іншій площі поверхні навантаження рівномірне, нижче бортів на 10см. Вантаж марковано вапном, в місцях виїмок маркування відсутнє. Двері люка зачинені, протікання вантажу відсутнє.

Приймаючи до уваги 2% норми нестачі, передбачені чинним законодавством України, при загальній нестачі вугільної продукції у кількості 2400 кг, позивач визначив понад нормативну нестачу, з вини відповідача-вантажоперевізника, вугільної продукції у кількості 1020кг, вартістю 779,08грн., яку просить суд, посилаючись на чинне законодавство України, стягнути з відповідача на користь позивача.

Позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 102,00грн. - держмита і 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідачів.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 32 Статуту залізниць України відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з додержанням Технічних умов.

Згідно з пунктами 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001р. встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажу, який здувається, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів.

Із зазначених у залізничній накладній № 51242675 (графа 1,4) даних вбачається, що Відправником (Позивачем) були застосовані додаткові заходи по збереженню при перевезенні вугілля і вказано: «Вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами пункт 4.1,4.3, 8 гл. І прил. 14 к СМГС § 3-5 розділу 2 Технічних умов навантаження і кріплення вантажів правильно" ( графа 4). „Поверхня вантажу розрівняна та ущільнена скребковим розрівнювачем. Маркування проведено з нанесенням вапна” (графа 4).

Отже, позивачем при відправці вантажу у вагоні № 66714031 були виконані всі вимоги діючого законодавства для забезпечення збереженості вантажу під час перевезення, та позивач передав відповідачу для перевезення вугілля в технічно та комерційно справних вагонах при непорушному маркуванні вапном.

Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення вантажу перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на отримання вантажу.

Згідно п.2 ст.924 Цивільного Кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного Кодексу України обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 31 Статуту залізниць України (Статут) встановлено, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Стаття 110 Статуту передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Відповідно до ст. 113, 127 Статуту залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли не з її вини.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт " залізниця повинна забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Наявність виїмки у вагоні № 66714031, та відсутність просипання, свідчить про виїмку (втрату, розкрадання) вугілля при транспортуванні. У змісті комерційного акту № АА 039541/223/343 від 02.05.2011 року не зазначено та залізницею не надано доказів про причину утворення даних виборок та про причину порушення захисного маркування у районі виборок вугільної продукції. У комерційному акті № АА 039541/223/343 від 02.05.2011 року відсутній докладний опис обставин, за яких саме сталося незбереження вантажу у технічно та комерційно справному вагоні, а отже відповідно до наданих матеріалів та чинного законодавства України, саме залізниця-відповідач несе відповідальність.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт нестачі вугільної продукції за залізничною накладною № 51242675 у залізничному вагоні № 66714031 у загальній кількості 2 400 кг, а з урахуванням 2% норми втрат, відповідальна вагова недостача склала 1 020кг на суму 779,08грн. повністю підтверджується матеріалами справи у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача на користь позивача 779,08грн., що становить вартість нестачі вугільної продукції, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача, про стягнення з відповідача на користь позивача 102,00грн. - держмита і 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.4,11,16,526,614, 909,920,924 Цивільного кодексу України, ст.ст. 31, 110, 113, 127 Статуту залізниць України, ст.ст. 12,23 Закону України " Про залізничний транспорт ", ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити.

Стягнути з державного підприємства „Придніпровська залізниця” (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828 на користь державного підприємства "Ровенькиантрацит" (94700, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6, код ЄДРПОУ 32320704, р/р 2600330193695 у філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луганськ", МФО 304308) 779,08грн. (сімсот сімдесят дев'ять грн. 08 коп.) - вартість нестачі вугільної продукції; 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) - державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.О. Коваленко Повне рішення складено

05.12.2011р.

Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко