Постанова № 21648756, 21.02.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел.66-03-00, 66-11-31, http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 р. Справа № 15/5/2012/5003

за заявою: управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі, м. Ямпіль Вінницької області

до: Споживчого товариства "Ямпільський хлібзавод", м. Ямпіль Вінницької області

про визнання банкрутом

Головуючий суддя Лабунська Т.І.

Секретар судового засідання Гренишена О.В.

За участю представників :

Управління ПФУ в Ямпільському районі Вінницької області - ОСОБА_1 довіреність № 428/06-40/09 від 16.02.12 року

В С Т А Н О В И В :

01 лютого 2012 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 15/5/2012/5003 про банкрутство Споживчого товариства "Ямпільський хлібзавод", м. Ямпіль Вінницької області за заявою управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі, м. Ямпіль Вінницької області в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою від 14 лютого 2012 року розгляд справи відкладено на 21 лютого 2012 року за клопотанням ініціюючого кредитора.

В судовому засіданні 21 лютого 2012 року представник ініціюючого кредитора підтримала вимоги, викладені в заяві.

Представник боржника в судове засідання не з'явився.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі сторонам надсилається за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Так, на адресу боржника, повідомлену в заяві про порушення провадження у справі про банкрутство, направлені копії ухвал від 01 лютого 2012 року про порушення провадження у справі про банкрутство та від 14 лютого 2012 року про відкладення слухання.

В матеріалах справи міститься Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно СТ "Ямпільський хлібзавод" (м. Ямпіль Вінницької області, вул. Ворошилова, 86) станом на 02 грудня 2011 року, з якої вбачається про відсутність юридичної особи за вказаною адресою.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення боржника належним чином про час і місце розгляду судової справи.

Розглянувши заяву ініціюючого кредитора, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши представника ініціюючого кредитора, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про банкрутство боржника на підставі наступного.

Судом встановлено, що СТ "Ямпільський хлібзавод", м. Ямпіль Вінницької області зареєстроване в управлінні ПФУ в Ямпільському районі Вінницької області як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Станом на 29 листопада 2011 року за СТ "Ямпільський хлібзавод", м. Ямпіль Вінницької області рахується заборгованість до управління ПФУ в Ямпільському районі вінницької області в сумі 58252,70 грн., яка виникла за період з 10 січня 2008 року по 20 січня 2010 року.

СТ "Ямпільський хлібзавод", м. Ямпіль Вінницької області останню фінансову звітність до Головного управління статистики у Вінницькій області надано за 2007 рік.

Відповідно довідки Ямпільського відділення Крижопільської МДПІ Вінницької області боржник востаннє подав податкову звітність 17 червня 2010 року.

Із матеріалів справи вбачається про наявність в СТ "Ямпільський хлібзавод", м. Ямпіль Вінницької області майна, яке перебуває в заставі.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).

Згідно із п. 2 ст. 12 ГПК України справи про банкрутство підвідомчі господарським судам. На підставі положень п. 3 ст. 209 Господарського кодексу України та ст. 1 Закону про банкрутство суб'єктом банкрутства може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності.

Стаття 1 Закону про банкрутство зазначає, що кредитором може бути юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Стаття 52 Закону про банкрутство передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Законодавець, порівняно із загальними процедурами провадження у справах про банкрутство встановив у ст. 52 Закону про банкрутство особливості застосування процедур банкрутства щодо відсутнього боржника.

Суб'єктом права, що ліквідується в порядку, визначеному ст. 52 Закону про банкрутство є будь-який підприємець, який відповідно до законодавства України є суб'єктом банкрутства.

У відповідності до ст. 52 Закону про банкрутство у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

За змістом даної норми встановлено, що суб'єктом, до якого застосовуються особливості, передбачені цією статтею є дві категорії боржників: громадянин-підприємець - боржник та боржник - юридична особа.

Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Отже кредитор, набуває процесуального права та може здійснити дії, які зазначені вище лише при наявності хоча б однієї з умов: громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням; ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності; за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Аналогічна позиція щодо підстав порушення провадження у справі за ст. 52 Закону про банкрутство викладена в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року "Про судову практику у справах про банкрутство" (п. 104).

За змістом ч. 3 ст. 6 та ч. 1, 8 ст. 7 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором своєї вимоги до боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

За приписами Закону про банкрутство для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

У відповідності до ст. 1 Закону про банкрутство безспірними являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року "Про судову практику у справах про банкрутство" зазначено, що безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено Законом України "Про виконавче провадження". Частина 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Пункт 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року "Про судову практику у справах про банкрутство" зазначає, що відповідно до норм законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які регулюють питання відповідальності за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків, вимоги щодо їх стягнення визнаються безспірними, а самі ці вимоги підтверджуються документами обліку страхових внесків, що складаються цільовими страховими фондами з відповідних видів страхування.

Так, ініціюючим кредитором на підтвердження безспірності своїх вимог до боржника надано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року у справі № 2-а-1929/09/0270 про стягнення з СТ "Ямпільський хлібзавод", м. Ямпіль Вінницької області заборгованості на користь управління ПФУ в Ямпільському районі Вінницької області, на виконання якої 25 травня 2009 року видано виконавчий лист та корінці вимог про сплату СТ "Ямпільський хлібзавод", м. Ямпіль Вінницької області боргу: № Ю 9 У від 10 серпня 2009 року, № Ю 31 У від 06 листопада 2009 року, № Ю 31 У від 30 листопада 2009 року, № Ю 31 У від 17 грудня 2009 року.

Одночасно суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство та п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, тому, з урахуванням зазначеного, визнанню підлягають безспірні вимоги ініціюючого кредитора в сумі 45480,74 грн.

Відповідно до п. 105 Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18 грудня 2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" одним із встановлених законом засобів доказування, єдиним належним та допустимим доказом, факту відсутності боржника за місцем знаходження є Витяг (довідка) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

В даному випадку судом встановлено факт відсутності боржника за місцем знаходження, про що свідчить відповідний запис в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно СТ "Ямпільський хлібзавод" (м. Ямпіль Вінницької області, вул. Ворошилова, 86) станом на 02 грудня 2011 року.

Відповідно до ст.ст. 32-43 ГПК України доказами у справі, що розглядається господарським судом, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги.

За положеннями ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до матеріалів справи боржник заборгованість до управління ПФУ в Ямпільському районі Вінницької області не сплачує, за місцем знаходження відсутній, протягом року не звітує до органів державної податкової служби, що є підставою для визнання боржника банкрутом відповідно до положень ст. 52 Закону про банкрутство.

Згідно п. 2 ст. 52 Закону про банкрутство господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

В заяві про порушення провадження у справі про банкрутство ініціюючим кредитором заявлено клопотання про призначення ліквідатором у справі арбітражного керуючого Глєбова В.Ф. Суд задоволив дане клопотання.

Відповідно до п. 5 ст. 52 Закону про банкрутство ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору та до суду заяви з вимогами до банкрута.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 3-1, 22-25, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 4-1, 4-5, ст.ст. 32-43, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати безспірні грошові вимоги управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області в сумі 45480,74 грн.

Визнати боржника - Споживче товариство "Ямпільський хлібзавод" (м. Ямпіль Вінницької області, вул. Ворошилова, 86, ідентифікаційний код 33373668) банкрутом.

Відкрити ліквідаційну процедуру.

Призначити ліквідатором Споживчого товариства "Ямпільський хлібзавод", м. Ямпіль Вінницької області арбітражного керуючого Глєбова Василя Федоровича (ліцензія серії НОМЕР_1 від 12 грудня 2011 року, ідент. номер НОМЕР_2 м. АДРЕСА_1).

Ліквідатору до завершення строку ліквідаційної процедури:

- забезпечити виконання дій та заходів, передбачених Законом про банкрутство;

- письмово повідомити усіх кредиторів про введення ліквідаційної процедури, прийняти від органів Державної виконавчої служби виконавчі документи.

Постанову направити згідно переліку.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук. 7 прим.:

1 - до справи

2 - Управління ПФУ в Ямпільському районі Вінницької області

3 - СТ "Ямпільський хлібзавод" - м. Ямпіль Вінницької області, вул. Ворошилова, 86

4 - Державний реєстратор Ямпільської РДА Вінницької області

5 - відділ ДВС Ямпільського РУЮ Вінницької області

6 - Головне управління юстиції у Вінницькій області

7 - арбітражний керуючий Глєбов В.Ф.