Постанова № 21644623, 15.02.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.12 Справа № 5015/3565/11

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Галушко Н.А.

суддів Краєвської М.В.

Орищин Г.В.

розглядаючи апеляційну скаргу приватного підприємства (далі ПП)”Олвер-999”, м.Трускавець №55 від 13.12.2011 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 30.11.2011 р.

у справі № 5015/3565/11

за позовом: ПП “Фірма “СОМГІЗ”, м.Львів

до відповідача: ПП ”Олвер-999”, м.Трускавець

про стягнення 49044,21 грн

За участю представників сторін:

від позивача: Цифуляк О.- представник

від відповідача: Крамар Г.В.- представник

Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 811 ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 30.11.2011р. у справі №5015/3565/11 (суддя Довга О.І.) позовні вимоги задоволено: стягнено з ПП “ОЛВЕР-999”, м. Трускавець на користь ПП “Фірма “СОМГІЗ”, м.Львів 33 608,03 грн. основного боргу, 3 024,72 грн. –3% річних, 12 411,46 грн. інфляційних втрат, 490,44 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

ПП ”Олвер-999” подано апеляційну скаргу вих.№55 від 13.12.2011р., в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким стягнути з відповідача 6 000,00грн. основного боргу, 525,21грн. –3% річних, 2 215,80грн. втрат від інфляції, всього на загальну суму 8 741,01грн., посилаючись на те, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що судом прийнято рішення без участі представника відповідача, позбавивши його законних прав навести докази та аргументи. Також, скаржник зазначає, що позивач відповідно до п.2.2.2 договору від 23.06.2008р. б/н зобов»язаний зарахувати відповідачу суму гарантійного внеску до винагороди позивача. Відповідачем частково сплачено позивачу вартість наданих послуг останнім в сумі 104 432,10грн., недоплачено вартість наданих послуг в сумі 6 000,00грн., сума основної заборгованості згідно договору за виконані роботи відповідача перед позивачем становить 6 000,00грн. Однак, як зазначає скаржник, позивач у своїй позовній заяві неправильно покликається на п.2.2.2 договору як на підставу доплати відповідачем 33 608,03грн. Будь-яких правових підстав для оплати коштів в розмірі 33 608,03грн. у відповідача немає, а твердження позивача, викладені в позовній заяві є надуманими, неправильними і не відповідає умовам договору.

ПП “Фірма “СОМГІЗ” у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, між ПП “ОЛВЕР-999” (відповідач) та ПП “Фірма “СОМГІЗ” (позивач) 23 червня 2008 року укладено договір б/н про надання послуг та умови участі ПП “ОЛВЕР-999” в аукціоні з продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що розташована за адресою: урочище “Корчуватий”, с.Явора (в межах населеного пункту), Турківський район, Львівська область (а.с.66-67).

Відповідно до умов вказаного договору ПП “Фірма “СОМГІЗ” бере на себе зобов'язання по проведенню аукціону з продажу вищезазначеної земельної ділянки, а ПП “ОЛВЕР - 999” з метою придбати земельну ділянку, зокрема, - взяти участь в аукціоні, що призначено на 27 червня 2008р.

На виконання вищезазначеного договору, позивачем - ПП “Фірма “СОМГІЗ” надано послуги та виконані роботи по організації та проведенню аукціону з продажу вказаної земельної ділянки.

Відповідно до п.2.1.6 договору ПП “ОЛВЕР - 999” зобов'язувався за виконані роботи та надані послуги оплатити ПП “Фірма “СОМГІЗ” винагороду в розмірі 10 відсотків від продажної ціни земельної ділянки протягом трьох банківських днів з дня підписання Протоколу, не враховуючи дати проведення аукціону.

Матеріалами справи, а саме: протоколом аукціону №09 від 27 червня 2008р. (а.с.65), актом прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) по договору від 23 червня 2008р. підписаним відповідачем 01 липня 2008р. (а.с.64) підтверджується факт укладення між сторонами договору б/н про надання послуг та умови участі в аукціоні від 23 червня 2008р., а також надання позивачем послуг та виконання робіт по організації та проведенню аукціону з продажу земельної ділянки та їх прийняття відповідачем.

Як вбачається із акту прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) по договору від 23.06.2008р. вартість виконаних робіт складає 110 432,10грн. Згідно із п.п. 2.1.6, 2.2.2 договору та п.п. 3,5 Акту прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) по договору від 23.06.2008р. кошти в сумі 76 824,07грн., що були сплачені як гарантійний внесок, зараховано відповідачу (покупцю) до винагороди в оплату виконаних робіт (наданих послуг). Кошти в сумі 33 608,03грн. (10,0% винагороди за виконані роботи) ПП “ОЛВЕР-999” зобов'язався доперерахувати протягом трьох банківських днів з дня підписання Протоколу, не враховуючи дати проведення аукціону (п.2.1.6 договору).

Як вбачається із протоколу №9 аукціону з реалізації земельної ділянки від 27.06.2008р. до суми продажної ціни зараховується частково сплачений покупцем –ПП «Олвер-999» гарантійний внесок в розмірі 27 608,03грн. Сума до перерахунку становить 1 076 712,97грн.

Між Явірською сільською радою (продавець) та ПП «Олвер-999»(покупець) укладено договір купівлі продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 27.06.2008р. та додатковий договір про зміни та доповнення до вищезазначеного договору купівлі-продажу від 31.12.2008р.

Пунктом 2.3 додаткового договору, зокрема, встановлено, що до суми продажної ціни земельної ділянки зараховується частково сплачений покупцем гарантійний внесок в розмірі 27 608,03грн. Сума до перерахунку становить 1 076 671,97грн.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано скаржником, що ПП “ОЛВЕР-999” не виконано в повному обсязі взятих на себе зобов'язань та не доплачено вартість наданих послуг в сумі 33 608,03грн., чим відповідач порушив п.2.1.6 договору б/н про надання послуг та умови участі в аукціоні від 23 червня 2008р. та п. 6 акту прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) по договору від 23.06.2008р. та протоколу №9 аукціону з реалізації земельної ділянки від 27.06.2008р.

Не береться до уваги посилання скаржника в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції на той факт, що позивачем не перераховано Явірській сільській раді в період з червня 2008р. по 14.02.2012р. коштів в сумі 27 608,03грн., які повинні бути зараховані до продажної ціни за земельну ділянку, що підтверджується листом Явірської сільської ради №17 від 14.02.2012р., оскільки дана обставина не спростовує обов»язку скаржника виконати взятих на нього зобов»язань щодо виконання вимог згідно договору б/н про надання послуг та умови участі в аукціоні від 23 червня 2008р.

Згідно із п.п. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною 1 ст.901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню в цей строк (термін).

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених договором або законом.

Як уже зазначалося вище, оплатити виконавцю винагороду за виконані роботи з розмірі 10,0% від продажної ціни відповідач зобов»язаний протягом 3-х банківських днів з дня підписання протоколу, не враховуючи дати проведення аукціону.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст..617 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічний припис передбачено й ст. 218 ГК України, відповідно до якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Окрім того, згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, відповідач зобов’язаний сплатити на користь позивача 3 % річних від суми боргу у розмірі 3 024,72 грн. та 12 411,46грн. інфляційних втрат, відповідно до розрахунків позивача.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі. В матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості згідно договору б/н про надання послуг та умови участі в аукціоні від 23 червня 2008р, а також із додаткових документів (запиту ПП «Олвер-999» до Явірської сільської ради вих..№13 від 13.02.2012р. та відповіді на запит від 14.02.2012р.) надані в суд апеляційної інстанції, не вбачається невиконання позивачем своїх договірних зобов»язань та виконання відповідачем зобов»язань згідно спірного договору.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 30.11.2011р. у справі №5015/3565/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити у господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя Галушко Н.А

Суддя Краєвська М.В.

Суддя Орищин Г.В.