Постанова № 21644496, 14.02.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.12 Справа № 5015/215/11

14 лютого 2012 року Справа № 5015/215/11

м.Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: Головуючого суддіСкрипчук О.С. СуддівДанко Л.С.

Процика Т.С.

При секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 № 14 від 24.03.2011 року;

на рішення Господарського суду Львівської області від 01.03.2011 року;

у справі № 5015/215/11;

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна компанія «Укрексперт», м. Київ;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Львів;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1: ТзОВ «Компанія управління проектами Акрополь», м. Львів;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 2: ДП «НДІ «Система», м. Львів;

про стягнення заборгованості в розмірі 56841,46 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 довіреність № 5 від 20.09.2011 року;

від відповідача: ОСОБА_4 довіреність № 04/11 від 19.12.2011 року;

від третьої особи 1: не зявився;

від третьої особи 2: не зявився;

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Національна компанія «Укрексперт»звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 56841,46 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.03.2011 року у справі № 5015/215/11 (суддя Рим Т.) позов ТзОВ «Національна компанія «Укрексперт»задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу № 14 від 24.03.2011 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 01.03.2011 року, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що орендодавець не мав права нараховувати орендну плату за період 2008-2009 року, оскільки відповідач фактично в цей час не використовував майно.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу № 06/06-11 від 06.06.2011 року, в якому стверджує, що заявлені позовні вимоги є правомірними та підлягають до задоволення.

Треті особи явку уповноважених представників у судове засідання (яке відбулось 14.02.2012 року) не забезпечили, незважаючи на те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 18.04.2005 року між ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем»та ТзОВ «Компанія управління проектами Акрополь»було укладено договір про довірче управління нерухомим майном що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (окремі нежитлові приміщення будинку, позначеного в технічній документації літерою А-4).

18.10.2007 року між ТзОВ «Компанія управління проектами Акрополь»(орендодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди майна №02/10 від 18.10.2007 р. (надалі договір). Згідно умов договору орендодавець зобовязався передати, а орендар прийняти у тимчасове платне користування окремі нежитлові приміщення будинку, позначеного в технічній документації літерою А-4, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме: приміщення, позначені цифрами: 84, 85, 86, 87, 88, 89, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99, 100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110, 111, ХХХІ, ХХІV, ХХV, ХХVІ, ХХVІІ, ХХVІІІ, ХХІХ, 156, частина ХVІ, загальною площею 713,5 м2.

Зазначені приміщення були передані наймодавцем відповідачу, а відповідачем вони були прийняті.

На виконання умов договору ТзОВ «Компанія управління проектами «Акрополь»було виставило відповідачу рахунки-фактури на оплату послуг з оренди майна за період з лютого 2009 року по квітень 2009 року на загальну суму 56841,46 грн., а саме №СФ-001212 від 01.02.2009 року на суму 18671,99 грн.; №СФ-001213 від 10.03.2009 року на суму 18952,07 грн.; №СФ-001214 від 07.04.2009 року на суму 19217,40 грн.

Відповідачем були прийняті від ТзОВ «Компанія управління проектами «Акрополь»зазначені послуги, про що складено акти передачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 56841,46 грн., а саме №02-С за лютий 2009 року на суму 18671,99 грн., №03-С за березень 2009 року на суму 18952,07 грн., №04-С за квітень 2009 року на суму 19217,40 грн.

В подальшому, 03.12.2010 року між ТзОВ «Компанія управління проектами Акрополь»(цедент) та ТзОВ «Національна компанія «Укрексперт»(цесіонарій) було укладено договір уступки вимоги (цесії) №31/30-09-10 (в новій редакції) (надалі договір цесії). За умовами цього договору цедент передав цесіонарію, а цесіонарій набуває права вимоги, належне цедентові, і став кредитором за договором найму №02/10 від 18.10.2007 р. в частині права вимоги на суму 276549,62 грн., в тому числі згідно з рахунками про оплату вартості послуг з оренди майна упродовж лютого 2009 року квітня 2009 року.

На виконання вимог пункту 8 договору цесії ТзОВ «Компанія управління проектами «Акрополь»направило на адресу відповідача повідомлення від 03.12.2010 р. №168/03-12-10 про уступку вимоги від фізичної особи підприємця ОСОБА_2, що підтверджується квитанцією від 04.12.2010р.

ТзОВ «Національна компанія «Укрексперт»на адресу відповідача була направлена претензія про сплату заборгованості (орендних платежів) за період з лютого 2009 року по квітень 2009 року в сумі 56841,46 грн., яка розцінюється судом як повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні. Проте, дана претензія була залишена без відповіді та належного реагування.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного:

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктами 5.1 та 5.2 договору оренди сторони погодили, що орендна плата на місяць за наймане приміщення становить 15266,05 грн., сплачується у національній валюті України на поточний рахунок наймодавця щомісяця не пізніше 10 числа календарного місяця за поточний розрахунковий місяць.

Згідно з пунктом 6.1.2 договору оренди наймач зобовязався своєчасно і в повному обсязі вносити орендні платежі, передбачені Договором.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За таких обставин у відповідача виник обовязок зі здійснення орендних платежів протягом строку дії Договору оренди, в тому числі і в період з лютого 2009 року по квітень 2009 року.

Згідно з частиною 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з договору цесії від 03.12.2010 року (в новій редакції) ТзОВ «Компанія управління проектами «Акрополь»передано право вимоги за договором найму № 02/10 від 18.10.2007 року в сумі 276549,62 грн., у тому числі згідно виставлених рахунків № СФ 001212 від 10.02.2009 року, № СФ-001213 від 10.03.2009 року, № СФ-001214 від 07.04.2009 року за період з лютого 2009 року по квітень 2009 року на суму 56841,46 грн.

Матеріали справи не містять відомостей про погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 56841,46 грн. згідно договору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Оскільки, відповідач не розрахувався перед позивачем в повному обсязі, згідно договору і не надав документів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобовязань за договором, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 56841,46 грн.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Львівської області від 01.03.2011 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 01.03.2011 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Данко Л.С.

суддя Процик Т.С.

Постанова підписана «21»лютого 2012 року