Постанова № 21644353, 15.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2012                                                                                           № 36/138

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Лобаня О.І.

суддів:           Ткаченка Б.О.

          Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколів судових засідань,

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Тюльпан» на рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2011 року,

у справі          № 36/138 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом          Держаного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України

до          приватного акціонерного товариства «Тюльпан»

про виселення та повернення нежитлового приміщення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.06.2011 року позовні вимоги Держаного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України до приватного акціонерного товариства «Тюльпан» (в минулому ЗАТ «Тюльпан») про виселення та повернення нежитлового приміщення – задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 01.06.2011 року відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить зазначене рішення господарського суду міста Києва скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Держаного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України. Крім того, скаржник просив відновити строк на апеляційне оскарження вказаного рішення.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 18.07.2011 року відновлено строк на подання апеляційної скарги, скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою від 19.09.2011 року апеляційним господарським судом провадження у даній справі зупинено до кінцевого вирішення по суті справи № 30/232 за позовом Держаного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України до приватного акціонерного товариства «Тюльпан» про визнання недійсною додаткової угоди від 01.08.2011 року до договору оренди №21 від 01.04.2002 року.

В зв’язку з розглядом справи №30/232, ухвалою апеляційного господарського суду від 06.02.2012 року провадження у справі поновленою. Так, рішенням господарського суду міста Києва від 20.10.2011 року по справі № 30/232 відмовлено в задоволені позовних вимог Держаного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України про визнання недійсною додаткової угоди від 01.08.2011 року до договору оренди №21 від 01.04.2002 року. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 року по справі № 30/232, вищевказане рішення залишено без змін.

У запереченні на апеляційну скаргу позивач вважає подану апеляційну скаргу безпідставною та надуманою, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

У судових засіданнях суду апеляційної 31.08.2011 року та 14.09.2011 року представники скаржника надали суду свої пояснення по справі та підтримали подану апеляційну скаргу з доводами викладеними в ній та просили апеляційний господарський суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення суду яким відмовити у задоволенні позову.

Представники позивача також у судових засіданнях суду апеляційної 31.08.2011 року та 14.09.2011 року надали суду свої пояснення по справі в яких заперечили проти задоволення апеляційної скарги, вважають скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та таким, що грутнується на нормах закону. Просили апеляційний господарський суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання 15.02.2012 року представник Держаного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України та ПрАТ «Тюльпан» не з’явились про день та час розгляду справи сторони були повідомлені належним чином про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст.75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки Держане житлово-комунальне підприємство Національної академії наук України та ПрАТ «Тюльпан» про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні 15.02.2012 року, судом обов’язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування письмових доказів не надходило. До того ж, представники сторін були присутні у попередніх судових засіданнях суду апеляційної інстанції 31.08.2011 року та 14.09.2011 року та надали суду свої пояснення по справі, які судовою колегією прийняті до уваги. Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду та у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України за клопотанням представників сторін розгляд справи продовжувався.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Постановою Бюро Президії Національної академії наук України № 129 від 23.05.2002 року на підставі Закону України «Про особливості правового режиму майнового комплексу Національної академії наук України» від 07.02.2002 року № 3065-111, було затверджено типові договори безоплатного користування нерухомим майном НАН України та оренди нерухомого майна НАН України. Доручено керівникам установ, організацій та підприємств, що віднесені до відання НАН України, забезпечити передачу нерухомого майна організаціям НАН України та в оренду лише на підставі договорів, відповідних типовим.

Постановою Бюро Президії Національної академії наук України № 46 від 28.02.2003 року було дозволено передачу в оренду майна НАН України на умовах наданих проектів договорів оренди нерухомого майна НАН України установам, організаціям та підприємствам НАН України, згідно з додатками 1, 2, 3, а також передачу інших основних засобів, що знаходяться на балансі установ, організацій та підприємств НАН України, згідно з додатками 4, 5.

Відповідно до додатку № 2 до постанови Бюро Президії Національної академії наук України № 46 від 28.02.2003 року ПрАТ «Тюльпан» (в минулому ЗАТ «Тюльпан») було надано дозвіл на передачу приміщення в оренду на тривалий термін, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 51/53, загальною площею 194,20 кв. м, терміном до 31.12.2010 року.

Так, 01.04.2002 року між Державним житлово-комунальним підприємством Національної академії наук України (орендодавець) та приватним акціонерним товариством «Тюльпан» (в минулому ЗАТ «Тюльпан») (орендар) укладено договір оренди № 21 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності та знаходиться на балансі установ, організацій, підприємств НАН України (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно нежитлове приміщення (надалі - майно), площею 194.2 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Володимирська 51/53, на першому поверсі та підвалі будинку, що знаходиться на балансі ДЖКП НАН України, вартість якого визначена згідно з актом оцінки від 31.03.2002 року і становить за експертною оцінкою 500600 грн.

Майно передається в оренду з метою використання: 28,5 кв. м - здійснення торгівлі непродовольчими товарами; 28,1 кв. м - розміщення офісу; 30,0 кв. м - розміщення виставок; 107,6 кв. м - інше використання.

Пунктом 10.1 договору, сторонами погоджено, що даний договір укладено строком на дев’ять років, що діє з 01.04.2002 року до 31.12.2010 року включно. Згідно п. 2.4 договору передбачено, що у разі припинення цього договору, майно повертається орендарем орендодавцю.

На виконання умов договору 01.04.2002 року між сторонами було підписано акт прийому-передачі приміщення за адресою: м. Київ, вул. Володимирська 51/53.

Листом від 29.11.2010 року за №11-226 позивач повідомив відповідача про припинення договору оренди №21 від 31.12.2002 року у зв’язку із закінченням строку його дії та просив повернути орендоване приміщення до 31.12.2010 року.

На вказаний лист відповідачем надана відповідь за №12/23-01 від 23.12.2010 року, в якій відповідач зазначає, що відповідно до додаткової угоди від 01.08.2003 року до договору №21 від 01.04.2002 року строк договору визначений до 31.12.2015 року.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що 01.08.2003 року між Державним житлово-комунальним підприємством Національної академії наук України в особі директора Євченко Л.В. та ПрАТ «Тюльпан» (в минулому ЗАТ «Тюльпан») дійсно було укладено додаткову угоду до договору оренди № 21 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності та знаходиться на балансі установ, організацій, підприємств НАН України, відповідно до якої сторонами було погоджено викласти пункт 10.1 вказаного вище договору в наступній редакції: «10.1 Цей договір укладено строком на тринадцять років, що діє з 01.04.2002 року по 31.12.2015 року включно.».

Таким чином, з наведеного вбачається, що вказаною вище додатковою угодою від 01.08.2003 року до договору оренди, сторонами було погоджено термін дії договору до 31.12.2015 року. Даний факт підтверджено як рішенням господарського суду міста Києва від 20.10.2011 року по справі № 30/232 так і постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 року по справі № 30/232. Зазначеним рішенням місцевого господарського суду відмовлено в задоволені позовних вимог Держаного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України про визнання недійсною додаткової угоди від 01.08.2011 року до договору оренди №21 від 01.04.2002 року. Постановою суду апеляційної інстанції дане рішення по справі № 30/232 залишене без змін.

У квітні 2011 року Державне житлово-комунальне підприємство Національної академії наук України звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ «Тюльпан» про виселення та повернення нежитлового приміщення. Позовні вимоги мотивовано тим, що в зв’язку з закінченням 31.12.2010 року строку дії договору оренди №21 від 01.04.2002 року відповідач не звільнив приміщення та не передав його по акту прийому-передачі, чим перешкоджає в користуванні ним та порушує ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду міста Києва від 01.06.2011 року позовні вимоги Держаного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України до закритого акціонерного товариства «Тюльпан» про виселення та повернення нежитлового приміщення – задоволено повністю. Виселено ПрАТ «Тюльпан» із нежитлового приміщення площею 194, 2 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, Володимирська, 51/53 на першому поверсі та підвалі будинку та повернуто приміщення Державному житлово-комунальному підприємству Національної академії наук України. Крім того, з відповідача стягнуто на користь позивача судові витрати.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитися з таким висновком місцевого господарського суду про задоволення позову, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Зазначена норма кореспондується з ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України в якій, визначено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що місцевий господарський суд при прийнятті рішення у даній справі № 36/138 не вірно дав оцінку тому факту, що відповідач користується спірним приміщенням на підставі договору оренди № 21 від 01.04.2002 року та додаткової угоди до нього від 01.08.2003 року які було укладено між Державним житлово-комунальним підприємством Національної академії наук України та приватним акціонерним товариством «Тюльпан» (в минулому ЗАТ «Тюльпан»).

Як зазначалося раніше, ухвалою від 19.09.2011 року апеляційним господарським судом зупинялося провадження у даній справі до кінцевого вирішення по суті справи № 30/232 за позовом Держаного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України до приватного акціонерного товариства «Тюльпан» про визнання недійсною додаткової угоди від 01.08.2011 року до договору оренди №21 від 01.04.2002 року. Так, рішенням господарського суду міста Києва від 20.10.2011 року по справі № 30/232 відмовлено в задоволені позовних вимог Держаного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України про визнання недійсною додаткової угоди від 01.08.2011 року до договору оренди №21 від 01.04.2002 року. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 року по справі № 30/232, вищевказане рішення залишено без змін.

Судова колегія зазначає, що при прийнятті вказаного рішення від 20.10.2011 року по справі № 30/232 місцевим господарським судом встановлено, що нормами чинного законодавства України на момент укладення додаткової угоди від 01.08.2003 року до договору оренди № 21 від 01.04.2002 року не було передбачено такого порядку, як необхідність отримання позивачем відповідного дозволу Національної академії наук України щодо внесення змін до вже укладеного та діючого договору оренди майна Національної академії наук України. Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, директор Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України – ЄвченкоЛ.В. за перевищення службових повноважень по укладенню спірної додаткової угоди від 01.08.2003 року до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався.

Судом першої інстанції у рішенні від 20.10.2011 по справі № 30/232 встановлено, що додаткова угода від 01.08.2003 року до договору оренди № 21 від 01.04.2002 року не суперечить вимогам чинного на момент її укладення законодавства України не порушує права позивача та є дійсною до 31.12.2015 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, враховуючи той факт, що рішенням господарського суду міста Києва від 20.10.2011 по справі № 30/232 встановлено, що договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності та знаходиться на балансі установ, організацій, підприємств НАН України №21 від 01.04.2002 року є укладеним на строк до 31.12.2015 року, судова колегія вважає, що позовні вимоги Держаного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України до приватного акціонерного товариства «Тюльпан» про виселення та повернення нежитлового приміщення є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу, що договір – це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов’язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що укладений між сторонами договір оренди нежитлового приміщення №21 від 01.04.2002 року є укладеним та дійсним строком до 31.12.2015 року. Тобто, зобов’язання по вказаному договору сторони повинні виконувати належним чином та відповідно до умов договору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2011року, прийняте після неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв’язку з не правильним застосуванням норм матеріального права, є таким що не відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, апеляційну скаргу ПрАТ «Тюльпан» слід задовольнити, оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2011 року скасувати. Прийняти нове рішення суду, яким у задоволенні позову Держаного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України до приватного акціонерного товариства «Тюльпан» про виселення та повернення нежитлового приміщення – відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.          

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Тюльпан» на рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2011 року по справі № 36/138 – задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2011 року по справі № 36/138 – скасувати. Прийняти по справі нове рішення суду, яким у задоволенні позову Держаного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України до приватного акціонерного товариства «Тюльпан» про виселення та повернення нежитлового приміщення – відмовити.

3. Стягнути з Держаного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України (03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 9, код ЄДРПОУ 30573192) на користь приватного акціонерного товариства «Тюльпан» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51/53, код ЄДРПОУ 23733478) 42,50 грн. судових витрат за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Видачу відповідного наказу доручити господарському міста Києва.

5. Матеріали справи № 36/138 повернути до господарського міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Лобань О.І.

Судді                                                                                          Ткаченко Б.О.

                                                                                          Федорчук Р.В.