Ухвала суду № 21644115, 29.06.2011, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                  Тел. 698-166, факс 77-44-62

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення справи про банкрутство

           "29" червня 2011 р.                                                  № 02-02/25/1387/2011

Суддя Iвченко С.М., розглянувши матеріали заяви від 23.06.11, яку подав

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод Ланівці", код ЄДРПОУ 36318160, пр-т. Миру, 68,Чернігів,14000

                    Предмет спору: про визнання боржника банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Боржником –товариством з обмеженою відповідальністю «Цукровий завод Ланівці»подано заяву про порушення стосовно нього справи про банкрутство на підставі ст. ст. 6, 7, 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у зв"язку з наявністю боргу перед кредиторами в розмірі 17134939,37 грн.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Таким чином, за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст.7 Закону.

Відповідно до ч.5 ст.7 Закону боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами; орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення в господарський суд з заявою боржника про порушення справи про банкрутство; при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.

За змістом ч.3 ст.6 та ч.5, ч.7 ст.7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження боржником своєї неплатоспроможності документами, які боржник зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з заяви про банкрутство ТОВ «Цукровий завод Ланівці»боржник звернувся до суду у зв"язку з тим, що наявних активів не достатньо для задоволення вимог кредиторів, а задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов"язань в повному обсязі перед іншими кредиторами. Обставинами, які підтверджують неплатоспроможність боржника, є договір відсоткової позики №АП(II)-19/11/10 від 19.11.10р., укладений між боржником та ТОВ «КУА «Пріоритет Фінанс»та договір переведення боргу від 26.12.10р., укладений між боржником, ТОВ «Ланівецький цукровий завод»(Новий боржник) та ВАТ «Тернопільський кар"єр»(Кредитор), згідно з яким Новий боржник прийняв на себе виконання зобов»язань Первісного боржника перед Кредитором. Також, боржником до заяви додані претензії кредиторів: ТОВ «КУА «Пріоритет Фінанс»на суму 18141459,90 грн. та ТОВ «Ланівецький цукровий завод»на суму 39700,70 грн. та листи, в яких він визнає претензії зазначених кредиторів.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможністю в розумінні зазначеного Закону визнається неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.          

Боржником до заяви про порушення справи про банкрутство не додано відповідних виконавчих документів на підтвердження безспірності вимог кредиторів, зазначених у заяві, що згідно зі ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом »є підставою для повернення заяви без розгляду.

Крім того, звертається увага боржника на те, що заява про порушення справи про банкрутство вдруге повертається без розгляду з тих же підстав.

Керуючись ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву та додані до неї документи повернути боржнику без розгляду.

2. У відповідності з п.2 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.10.1993р. №7-93 та п.13 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1258 "Про затвердження Порядку оплати втрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" державне мито у сумі 85,00 грн., перераховане квитанцією від 26.05.11р. №5645240, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., перераховані квитанцією від 26.05.11р. №5645289, підлягають поверненню.

Додаток: на 64 арк., в т. ч. оригінали квитанцій від 26.05.11р. №5645240 та №5645289.

          Суддя                                                                                           Iвченко С.М.