Рішення № 21642983, 07.02.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2012 р.Справа № 18/3603/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002", 36009, м. Полтава, вул. Кондратенко, 6-А

до Фермерського господарства "Агромаг-2009", 37334, Полтавська область, Гадяцький район, с. Середняки, вул. Леніна, 1, корп. А

про стягнення 60593,54 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники до перерви:

від позивача: Кучеренко В.М.

від відповідача: Магда П.В.

Представники після перерви:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Магда П.В.

Розгляд справи продовжується після перерви, оголошеної у відповідності до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 17.01.2012 року.

В судовому засіданні 07.02.2012 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договором поставки № 04/01/2011-АСН від 04.01.2011 року в розмірі 60593,54 грн., в т.ч. 50576,85 грн. основного боргу, 6097,11 грн. пені та 3919,58 грн. 10% річних.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, причин неявки не суду повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду даної справи, що підтверджується його підписом у протоколі судового засідання від 17.01.2012 року (а.с. 135). У попередніх судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судових засіданнях та у наданих до суду письмових запереченнях на позовну заяву (а.с. 132-133) проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленого за спірним договором товару в повному обсязі було обумовлене його скрутним фінансовим становищем, а також на невиконання позивачем приписів п. 3.6. договору стосовно відмови від подальшої поставки товару або його утримання в разі наявності заборгованості відповідача за фактично поставлений товар.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

04.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002" (позивач, постачальник) та Фермерським господарством "Агромаг-2009" (відповідач, покупець) був укладений договір поставки за № 04/01/2011-АСН (а.с. 31-34), згідно якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю білково-мінерально-вітамінні добавки, комбікорми (насипом чи фасовані у мішки), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити вищевказаний товар на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 11.2. договору поставки № 04/01/2011-АСН від 04.01.2011 року (далі - договір), цей договір набуває чинності з 04.01.2011 року і діє до 31.12.2011 року.

За змістом п. 3.1. та п. 3.3. договору, поставка товару здійснюється партіями на протязі всього терміну дії договору. Якщо інше не вказано у договорі (додаткових угодах до нього), поставка товару здійснюється на умовах EXW Україна, м. Полтава, вул. Заводська, 2, склад постачальника, згідно Інкотермс в редакції 2010 року.

У відповідності до п. п. 4.1., 4.2. спірного договору, ціна товару, що поставляється за умовами договору, зазначається у видаткових накладних постачальника. До вартості товару включаються усі видатки постачальника згідно базису поставки. Загальна вартість договору визначається як вартість товару, поставка якого здійснюється згідно видаткових накладних постачальника. Зміна загальної вартості договору здійснюється також у разі поставок додаткових партій та підписання уповноваженими представниками сторін додаткових угод на поставку таких партій товару.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 201089,50 грн., в т.ч. за видатковими накладними:

- № Т-00000207 від 26.01.2011 року на суму 19441,00 грн. (а.с. 38);

- № Т-00000224 від 27.01.2011 року на суму 26349,00 грн. (а.с. 39);

- № Т-00001262 від 21.04.2011 року на суму 27899,00 грн. (а.с. 40);

- № Т-00001447 від 06.05.2011 року на суму 4648,75 грн. (а.с. 41);

- № Т-00001615 від 19.05.2011 року на суму 20047,25 грн. (а.с. 42);

- № Т-00002177 від 30.06.2011 року на суму 15193,50 грн. (а.с. 43);

- № Т-00002360 від 13.07.2011 року на суму 17710,50 грн. (а.с. 44);

- № Т-00002508 від 25.07.2011 року на суму 9922,00 грн. (а.с. 45);

- № Т-00002709 від 09.08.2011 року на суму 15048,75 грн. (а.с. 46);

- № Т-00002832 від 19.08.2011 року на суму 15048,75 грн. (а.с. 47);

- № Т-00002970 від 01.09.2011 року на суму 14888,75 грн. (а.с. 48);

- № Т-00003145 від 16.09.2011 року на суму 14892,25 грн. (а.с. 49).

Вказаний товар було отримано відповідачем на підставі відповідних довіреностей (а.с. 50-60), виписаних на ім'я ОСОБА_1.

Згідно п. 5.1. договору, оплата товару покупцем здійснюється в порядку 100% оплати вартості даної партії товару (відповідно до видаткової накладної) не пізніше дати поставки конкретної партії товару. Датою поставки конкретної партії товару є дата видаткової накладної постачальника.

В порушення умов спірного договору відповідач за поставлений позивачем товар розрахувався лише частково на загальну суму 150512,65 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями банківських виписок по рахунку (а.с. 73-83), у зв'язку з чим сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 50576,85 грн.

18.11.2011 року, про що свідчать наявні у справі копії поштової квитанції, опису вкладення та повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 29-30), позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу № 1444 від 17.11.2011 року (а.с. 25) про сплату заборгованості в сумі 50576,85 грн., пені в розмірі 6097,11 грн. та 10% річних у розмірі 3919,58 грн. Вимога була отримана відповідачем 23.11.2011 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, але залишена без реагування, що і стало приводом для звернення до суду з цим позовом.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача 50576,85 грн. основної заборгованості за поставлений товар, а також 6097,11 грн. пені та 3919,58 грн. 10% річних, нарахованих на суму боргу за період з 27.01.2011 року по 16.11.2011 року.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

У відповідності ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. ст. 691, 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до вимог ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно приписів ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 50576,85 грн. основного боргу правомірні, обгрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Викладені у письмових запереченнях доводи щодо обізнаності позивача про скрутне матеріальне становище відповідача, а також щодо передбаченого п. 3.6. договору права покупця відмовитись від подальших поставок товару або утримати його в разі наявності непогашеної суми заборгованості за фактично поставлений товар судом відхиляються, оскільки така відмова чи утримання є саме правом, а не обов'язком позивача, яким він може керуватися на власний розсуд. Крім того, в даному випадку зобов'язання відповідача по оплаті поставленого товару є зустрічним по відношенню до зобов'язання позивача поставити цей товар, а тому в силу ч. 4 ст. 538 ЦК України, враховуючи факт постави товару позивачем та факт прийняття його відповідачем, має бути виконане в обов'язковому порядку.

Доводи відповідача щодо невідповідності наданих позивачем актів звірки взаємних розрахунків (а.с. 35-37) вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (№ 996-XIV від 16.07.1999 року) приймаються судом до уваги, але ці доводи не спростовують факту наявності заборгованості в розмірі 50576,85 грн. за поставлений товар.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Приписами п. 8.3. договору встановлено інший, ніж передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України, розмір процентів річних, а саме - 10% річних від простроченої до сплати суми.

Згідно ст. ст. 216, 218, 229-231 ГК України, боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

У відповідності до ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно положень п. 8.3. договору, в разі прострочки здійснення оплати за поставлену партію товарів покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в момент нарахування пені, від простроченої до сплати суми за кожен день прострочки.

Слід зазначити, що згідно п. 10.3. договору, штрафні санкції за цим договором нараховуються на весь період прострочки виконання зобов'язань, а тому нарахування позивачем пені поза межами встановлених ч. 6 ст. 232 ГК України строків є цілком правомірним.

Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" здійснені позивачем розрахунки пені, а також 10% річних (а.с. 9-12, 127-131), суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України покладаються відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Агромаг-2009" (37334, Полтавська область, Гадяцький район, с. Середняки, вул. Леніна, 1, корп. А, р/р 26005060308582 в КБ "ПриватБанк" м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 35826687) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002" (36009, м. Полтава, вул. Кондратенко, 6-А, р/р 26005100159219 в Пол. ОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 331605, код ЄДРПОУ 32081777) - 50576,85 грн. основної заборгованості, 3926,25 грн. пені, 3919,58 грн. 10% річних та 1411,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гетя Н.Г.

Повний текст рішення складено 13.02.2012 року.