Рішення № 21642941, 16.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" лютого 2012 р.Справа № 5017/92/2012 За позовом: Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Нова" До відповідача: Приватне акціонерне товариство "Міська страхова компанія"

Про стягнення

Суддя РОГА Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1. згідно довіреності № 6 від 04.01.2012р.

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Нова" (далі ВАТ "СК "Нова"), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Закритого акціонерного товариства (далі - ЗАТ) „Міська страхова компанія” про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 14854 грн. 67 коп., пені у розмірі 765 грн.83 коп. та 3% річних у розмірі 223 грн. 43 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

На підставі наданих відповідачем до матеріалів справи документів змінено назву відповідача у справі ЗАТ „Міська страхова компанія” на Приватне акціонерне товариство (далі - ПрАТ) „Міська страхова компанія”. Відповідач проти позову заперечує частково з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, суд встановив:

22 квітня 2008р. між ОСОБА_3, якa є власником а\м Nissan Qashqai (д/н НОМЕР_2) (Страхувальник) та ВАТ "СК "Нова" (Страховик) був укладений Договір добровільного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 2484. Строк дії Договору до 22.04.2014р.

27 листопада 2008р. о 12 год. 00 хв. в м. Києві на бул. І. Лепсе, 8, водієм ОСОБА_2., який керував а/м Chevrolet Epica (д/н НОМЕР_1), було здійснено зіткнення з а\м Nissan Qashqai (д/н НОМЕР_2), в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Зазначене підтверджено постановою Соломянського районного суду м. Києва від 12.12.2008р. у справі № 3-17987-1/08, якою визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

05 жовтня 2009р. Страхувальник звернувся до Страховика з заявою про виплату страхового відшкодування за пошкодження застрахованого транспортного засобу, що відповідно до умов Страхового полісу є страховим випадком.

Згідно Звіту № 3783 з визначення матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 22.03.2009р. спеціалістом Бережнюк О.В. (Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача Фонду державного майна України МФ № 23432 від 12.02.2005р.), вартість матеріального збитку, завданого власнику а\м Nissan Qashqai (д/н НОМЕР_2) в результаті його пошкодження в ДТП, складає 14 854 грн. 67 коп. (з ПДВ).

На виконання своїх зобовязань по Договору страхування Страховик згідно платіжних доручень від 23.10.2009р. № 10308, від 30.10.2009р. № 10592 та від 14.07.2010р. № 6609 виплатив страхове відшкодування на користь Страхувальника у розмірі 14854 грн. 67 коп.

Позивач зазначає, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2., повязана з експлуатацією транспортного засобу а/м Chevrolet Epica (д/н НОМЕР_1), застрахована ПрАТ „Міська страхова компанія” за Полісом № ВС\2562649 обовязкового страхування такої відповідальності.

За таких обставин, позивач вважає, що ПрАТ „Міська страхова компанія” повинно сплатити ВАТ "СК "Нова" 14 854 грн. 67 коп. у якості відшкодування в регресному порядку шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу а\м Nissan Qashqai (д/н НОМЕР_2).

В обґрунтування позову ВАТ "СК "Нова" зазначає, що відповідно до ст. 22 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик повинен відшкодувати оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоровю, майну третьої особи. За приписами п. 37.1 ст. 37 цього Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст. 35 цього Закону документів.

20 травня 2011 року позивач направив на адресу відповідача претензію про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регрессу (вих. № 1163/0/17-11 від 13.05.2011р.). Дана претензія була отримана відповідачем 25 травня 2011 року.

29 вересня 2011 року відповідач, надіслав на адресу позивача повідомлення про відмову у виплаті страхового відшкодування, в зв`язку з неподанням Негря Віталієм Федоровичем заяви про настання страхового випадку протягом трьох рабочих днів відповідно до ст. 33 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Позивач зазначає, що відповідно п. 36.5. ст. 36 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

На підставі зазначеної статті позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 765 грн. 83 коп.

Крім того, позивач зазначає, що за приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 223 грн. 43 коп., які також просить стягнути з відповідача.

Відповідач проти позову заперечує частково та зазначає, що згідно зі Звітом з визначення вартості матеріального збитку № 3783 від 22.03.2009р. вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля складає 14854 грн. 67 коп. (з ПДВ), та 12378 грн. 89 коп. (без ПДВ).

Відповідно до ст. 29 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Відповідач зазначає, що у даній статті Закону не передбачено відшкодування страховиком податку на додану вартість.

Крім того, відповідач звернув увагу суду на те, що позивачем не надані документи, які вказують на фактичне здійснення ремонту пошкодженого обєкта оцінки. Виплата страхового відшкодування проводилась на особистий рахунок Клімаш Вікторії Володимирівни, тому відсутні документи, що підтверджують будь-які витрати з урахуванням податку на додану вартість. За таких обставин, відповідач визнає позовні вимоги у частині стягнення з нього страхового відшкодування у сумі 12378 грн. 89 коп. Три відсотки річних з цієї суми складають 186 грн. 19 коп. Отже, на думку відповідача, стягненню підлягає 12565 грн. 08 коп.

Відповідач вважає безпідставною вимогу позивача щодо стягнення пені у сумі 765 грн.83 коп, посилаючись на те, що відповідно до ст. 4 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” субєктами обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники, страховики, особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, Моторне (транспортне) страхове бюро України та потерпілі. На думку відповідача, позивач, як страховик потерпілого, не є субєктом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності. У договірні відносини ані з ПрАТ „Міська страхова компанія”, ані з особою винною у ДПТ не вступав. За таких обставин, відповідач вважає, що норми Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” на позивача не розповсюджуються.

Відповідач також зазначає, що позивач при поданні позову застосовує норми цивільного законодавства, які стосуються регресних вимог, а не норм щодо обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ст. 16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За приписами ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 27 листопада 2008р. о 12 год. 00 хв. в м. Києві на бул. І. Лепсе, 8, водієм ОСОБА_2., який керував а/м Chevrolet Epica (д/н НОМЕР_1), було здійснено зіткнення з а\м Nissan Qashqai (д/н НОМЕР_2), в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Зазначене підтверджено постановою Соломянського районного суду м. Києва від 12.12.2008р. у справі № 3-17987-1/08, якою визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно Звіту № 3783 з визначення матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 22.03.2009р. спеціалістом Бережнюк О.В. (Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача Фонду державного майна України МФ № 23432 від 12.02.2005р.), вартість матеріального збитку, завданого власнику а\м Nissan Qashqai (д/н НОМЕР_2), в результаті його пошкодження в ДТП, складає 14 854 грн. 67 коп. (з ПДВ).

На виконання своїх зобовязань по Договору добровільного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 2484 від 22.04.2008р. Страховик згідно платіжних доручень від 23.10.2009р. № 10308, від 30.10.2009р. № 10592 та від 14.07.2010р. № 6609 виплатив страхове відшкодування на користь Страхувальника у розмірі 14854 грн. 67 коп. Отже, фактичні витрати Страховика складають саме 14854 грн. 67 коп.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2., повязана з експлуатацією транспортного засобу а/м Chevrolet Epica (д/н НОМЕР_1), застрахована ПрАТ „Міська страхова компанія” за Полісом № ВС\2562649 обовязкового страхування такої відповідальності.

За приписами ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України „Про страхування ” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з ПрАТ „Міська страхова компанія” страхового відшкодування у розмірі 14 854 грн. 67 коп.

Відповідно п. 36.5. ст. 36 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

На підставі зазначено статті позивач правомірно нарахував відповідачу пеню у сумі 765 грн. 83 коп.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач правомірно просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 223 грн. 43 коп.

За таких обставин, позовна заява ВАТ „СК „Нова” є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, у звязку з чим підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія” (65125, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 2-Б/1, код ЄДРПОУ 30244124) на користь Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, код ЄДРПОУ 31241449, р/р 26506002306565 в АТ „ОТП Банк” м. Київ, МФО 300528) суму страхового відшкодування у розмірі 14854 грн. 67 коп., пеню у розмірі 765 грн.83 коп., 3% річних у розмірі 223 грн. 43 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 411 грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 21 лютого 2012 р.

Суддя Рога Н. В.