Рішення № 21642929, 13.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2012 р.Справа № 12/17-4859-2011 за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Євро-Лізинг” до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “ДОМСТРОЙ-Н”

про стягнення 714149,67 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю №1 від 03.01.2012р.;

від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариства з обмеженою відповідальністю “Євро-Лізинг” (далі по тексту ТОВ “Євро-Лізинг”), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “ДОМСТРОЙ-Н” (далі по тексту ТОВ “ДОМСТРОЙ-Н”) заборгованість у розмірі 647 798,48 грн., пені - 44 968,86 грн., 3% річних - 13 836,29 грн., витрати на вчинення виконавчого напису нотаріуса - 7 546,04 грн., всього - 714 149,67грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.11.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі, їй присвоєно № 12/17-4859-2011 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.01.2012р. строк розгляду справи №12/17-4859-2011 продовжено до 14.02.2012р.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.12.2012р, про що свідчать поштове повернення повідомлення про вручення поштового відправлення, але в судове засідання не зявився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. В процесі розгляду справи представниками сторін надані додаткові матеріали, які оглянути судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ України № 18 від 26.12.2011р., зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

06.03.2008р. між ТОВ «Євро Лізинг»(далі - Лізингодавець) та ТОВ "ДОМСТРОЙ-"Н" (далі - Лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу № 733 (далі - Договір).

Відповідно до п.2 Договору Лізингодавець передає Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач отримує від Лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу (далі - лізинг) ТЗ у відповідності з Замовленням на ТЗ.

Позивачем надано послуги згідно з умовами Договору в повному обсязі, в узгоджені строки, а саме на підставі Замовлень на транспортні засоби № 733/001 від 06.03.2008р. та № 733/002 від 06.03.2008р., було надано транспортні засоби: автобетонозмішувач, шасі №ХТС53229Я81152111, реєстраційний №АА5260АЕ, автобетонозмішувач, шасі № ХТС53229К81152113, реєстраційний №АА2969АІ.

Факт передачі транспортних засобів підтверджується Актами прийому-перадачі транспортних засобів, підписаними Позивачем і Відповідачем: № 733/001 від 21.03.2008р., № 733/002 від 21.03.2008р.

Відповідно до п. 5.1 Договору лізингу за переданий у лізинг транспортний засіб в період з Дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюється в Плані лізингу (Додаток 3 до Договору) та інших додатках.

Згідно п. 5.2 Договору лізингу Лізингові платежі включають: суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ; комісію Лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ; технічне та сервісне обслуговування, інші витраті Лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору.

Позивачем та Відповідачем було підписано Додатки № 3 до Договору лізингу - Плани лізингу № 733/001 від 06 березня 2008 р., № 733/002 від Об березня 2008 р.,; Зміни до планів лізингу № 733/001 від 13 вересня 2008 р., № 733/001 від 16 березня 2010 р., № 733/002 від 16 листопада 2010 р., що є невід'ємними частинами Договору лізингу, якими встановлено розміри та строки сплати Відповідачем (Лізингоодержувачем) лізингових платежів.

Відповідно до п. 7.16 Договору лізингу Лізингоодержувач зобов'язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати Лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані Лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень Договору та інші платежі, які пов'язані з використанням транспортного засобу і не входять до складу щомісячних лізингових платежів.

У порушення зобов'язань за Договором лізингу Відповідач не здійснював сплату Лізингових платежів належним чином.

Позивач зазначає, що у зв'язку з порушенням зобов'язань за Договором лізингу Відповідач не здійснював сплату Лізингових платежів належним чином за ним утворилась заборгованість, що станом на 18.11.2011р. склала 647 798,48 грн.

Пунктом 16.1 Договору лізингу передбачено, що при порушенні Лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених Планом лізингу та/або інших платежів, передбачених цим Договором, Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0.1 (однієї десятої ) % від простроченої суми за кожен день прострочки.

У зв'язку з порушенням Відповідачем взятих на себе за Договором зобов'язань Позивачем було направлено на адресу ТОВ "ДОМСТРОЙ-Н" лист-вимогу №733 ФЛ від 04.11.2011р. Однак Відповідач на зазначену вимогу відповіді не надав, суму заборгованості не сплатив.

Відповідно до п.12.10 Договору лізингу, якщо Лізингоодержувач не повертає ТЗ в визначений час, в необхідному стані і потрібним чином, Лізингодавець має право вжити всіх заходів для визначення місцезнаходження ТЗ та повернення його в своє володіння. Лізингоодержувач має нести всі витрати, пов'язані з несвоєчасним поверненням ТЗ.

06.10.2011р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2. було вчинено виконавчий напис на Договорі фінансового лізингу № 733 від 06 березня 2008 року, згідно з яким підлягають передачі шляхом вилучення від ТОВ «ДОМСТРОЙ-«Н»на користь ТОВ «Євро Лізинг»два вищевказані транспортні засоби.

Вартість вчинення виконавчого напису склала 7 546,04 грн, що вказано в самому виконавчому написі.

13.10.2011р. Першим Малиновським Відділом ДВС Одеського міського- управління юстиції відкрите виконавче провадження № 29327167 з виконання виконавчого напису № 2518.

08.11.2011р. транспортні засоби було вилучено у Відповідача.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобовязань, позивач був вимушений звернутись до суду за відновленням своїх порушених прав.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення заявленого позивачем позову з врахуванням наступних положень чинного законодавства.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Відповідно до п.1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання це вид цивільних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг”сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг”та п.п.5.1, п.п. 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

А згідно п. 5.1 Договору лізингу за переданий у лізинг транспортний засіб в період з Дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюється в Плані лізингу (Додаток 3 до Договору) та інших додатках.

Припис ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг”, передбачає, що до складу лізингових платежів можуть включатися: сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсація відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Частина 2 ст. 1 Закону України “Про фінансовий лізинг”передбачає, що за договором Фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві, відповідачем в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобовязання не виконувались, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 647 798,48 грн. - суми основного боргу, пені - 44 968,86 грн., 3% річних - 13 836,29 грн.

Судом перевірено розрахунки Позивача приведені в позовній заяві, встановлено їх правильність та відповідність матеріалам справи.

Щодо стягнення з відповідача суми витрат на вчинення виконавчого напису нотаріуса в розмірі 7 546,04 грн., суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем зазначеної суми.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, позицію по даній справі не висловив.

Доказів належного виконання зобовязань на день розгляду справи відповідач суду не надав, позовні вимоги не оспорив, отже, відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобовязання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають частковому задоволенню.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити - частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ДОМСТРОЙ-Н” (юридична адреса: 67668, Одеська обл. Біляєвський район, с. Великий Дальник, вул. Південна,20, фактична адреса: 65068, м. Одеса, вул. Дальницьке Шосе, буд.22-А, код ЄДРПОУ 34553777) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ДОМСТРОЙ-Н” (03680, м. Київ, вул. І. Лепсе, 4, код ЄДРПОУ 32774741) 647 798,48 грн. - суми основного боргу, пені - 44 968,86 грн., 3% річних - 13 836,29 грн.; 14 132,07 грн. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Суддя Цісельський О.В.

Повний текст рішення складено 20.02.2012р.