Рішення № 21641652, 13.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2012 р. Справа № 27/17-4857-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Холіній Ю.О.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Доброжан Н.І. (посвідчення №69 від 19.06.09р.);

від позивача: ОСОБА_2 (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради: ОСОБА_4 (представник діючий за довіреністю);

від третьої особи ДПІ у Малиновському районі м. Одеси: не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора Малиновського району м.Одеси в особі Одеської міської ради;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси

про стягнення 4084,2 грн.;

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: 28.11.2011р. Прокурор Малиновського району м.Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради, в якій, з урахуванням уточнень позовних вимог (вх. ГСОО від 13.02.2012р. №4695/2012) просив суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 8117,79 грн. за договором оренди землі №323 від 05.07.2007р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.11.2011р. було порушено провадження у справі № 27/17-4857-2011, прийнято позовну заяву до розгляду та, для встановлення повної та об'єктивної істини по справі, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що 05.07.2007р. між Одеською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки площею 13413 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, згідно плану земельної ділянки, між тим відповідач свої зобовязання щодо сплати орендної плати не виконував належним чином та за 2011 рік за ним рахується заборгованість з орендної плати.

У судовому засіданні 13.02.2012р. прокурор підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача 13.02.2012р. уточнені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Згідно до наданого відзиву (вх.ГСОО № 615/2012 від 11.01.2012р.) та усних пояснень, наданих у судовому засіданні 13.02.2012р., представник третьої особи - Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради позовні вимоги прокурора Малиновського району м. Одеси підтримав у повному обсязі.

Представники третьої особи - Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси письмових пояснень не надали, у судових засіданнях 11.01.2012р. та 25.01.2012р. позовні вимоги прокурора Малиновського району м.Одеси підтримали.

Відповідач у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України станом на 16.12.2011р. Отже, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності за такою адресою відповідача, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Крім того, суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті із відміткою поштової установи “за закінченням терміну зберігання”, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, встановив:

05 липня 2007р. між Одеською міською радою (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до п.1.1 якого орендодавець, на підставі Закону України „Про оренду землі” та рішення Одеської міської ради від 05.04.2007р. №1267-V надає, а орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку, площею 13413 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, згідно з планом земельної ділянки, який є невідємною частиною договору.

Пунктом 2.1 договору визначено обєкт оренди, а саме в оренду передається земельна ділянка площею 13413 кв. м для експлуатації та обслуговування будівель та споруд виробничого призначення, у тому числі по угіддях: під капітальною забудовою 1067 кв. м, під тимчасовою забудовою 17 кв. м, під спорудами 486 кв. м, під проїздами, проходами, площадками 2504 кв. м, під зеленими насадженнями 9339 кв. м.

Згідно з п.2.2 договору, будівлі та споруди, що розташовані на земельній ділянці, належать Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу майна, посвідченого ОСОБА_6, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 04 липня 2003 року, зареєстрованого в ОМБТІ та РОН 11 липня 2003 року в книзі №25неж., на сторінці №172, під реєстровим №3087.

Відповідно до п.2.3 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1215506,90 грн., згідно витягу №197/М від 18 квітня 2006 року з „Грошової оцінки земель міста Одеси”, складеного Одеським міським управлінням земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах.

Пунктом 3.1 договору визначений строк дії договору земельна ділянка площею 13413 кв. м надається в оренду терміном на 25 років для експлуатації та обслуговування будівель та споруд виробничого призначення.

Відповідно до п.4.1 договору орендна плата за земельну ділянку площею 13413 кв. м розрахована у розмірі 1,5 відсотків від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 18232,60 грн. на рік. Орендна плата вноситься орендарем у безготівковій формі.

Згідно з п. 4.2 договору, розмір орендної плати за землю встановлюється за домовленістю сторін, згідно рішення Одеської міської ради № 4247-ІV від 15 липня 2005 року у відповідності до протоколу узгодження розміру орендної плати та може збільшуватися Одеською міською радою в межах, передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні.

За п. 4.3 договору встановлено, що орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, слідуючи за останнім календарним днем звітного місяця. Цим же пунктом передбачено, що орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. №783 „Про проведення індексації грошової оцінки земель”.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно з п.4.6 договору, у разі внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, розмір якої визначається згідно зі ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до п.п. 9.1.2 договору встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Даний договір був зареєстрований у Одеській регіональній філії ДП „Центр ДЗК”, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 08 серпня 2007 року за № 040750500114.

Таким чином, після державної реєстрації договору оренди землі та складання акту приймання-передачі земельної ділянки відповідач набув право оренди земельної ділянки площею 13413 кв. м для експлуатації та обслуговування будівель та споруд виробничого призначення, що знаходяться за адресою: м. Одеса, Маліновський район, 6-й км Овідіопольської дороги.

Згідно з наданою Податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), заповненої та поданої відповідачем до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси 31.01.2011р., щомісячний розмір орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2011р. визначений у сумі 1905,50 грн.(крім грудня місяця 1905,49 грн.), тобто загальна сума за 2011 рік склала 22865,99 грн.

Між тим, відповідно до довідки-розрахунку Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси вбачається, що заборгованість до бюджету Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 станом на 23.01.2012р. складає 8117,79 грн., з урахуванням пені у розмірі 17, 09грн., нарахованої на підставі п.4.6 договору.

При зверненні з даним позовом прокурор вказує, що відповідачем неналежно виконується обовязок щодо внесення орендної плати у передбачених договором порядку та розмірі, в звязку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість, що і стало підставою для звернення з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та третіх осіб, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про оренду землі”, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України „Про оренду землі” встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 даного закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 288.1., 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Згідно ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобовязані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Як свідчать матеріали справи, п. 4.3 договору оренди землі від 05.07.2007р. визначено, що орендна плата повинна вноситись відповідачем за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, слідуючи за останнім календарним днем звітного місяця. Цим же пунктом передбачено, що орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. №783 „Про проведення індексації грошової оцінки земель”.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як вбачається із довідки-розрахунку ДПІ у Малиновському районі м. Одеси та облікової картки платника, заборгованість з орендної плати відповідача становить 8100,7грн., при цьому, на підставі п. п.4.6 договору, відповідачу також нараховано пеню у розмірі 17,09грн. Згідно з п.4.6 договору встановлено, що у разі внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, розмір якої визначається згідно зі ст.16 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Між тим, суд зазначає позивачу, що Закон України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” втратив чинність, а додаткових угод до даного договору щодо підстав нарахування пені між сторонами не укладалось, в звязку з чим, суд доходить висновку про відсутність підстав для нарахування пені у розмірі 17,09грн., в звязку з чим відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

З урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, в звязку з доведенням розміру наявної у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 заборгованості з орендної плати у розмірі 8100,70 грн. суд вважає обґрунтованими вимоги прокурора щодо нарахування орендної плати та задовольняє уточнений позов частково.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (65070, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Одеської міської ради (УДК в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23862106, на рахунок одержувача ВДК у місті Одесі, КБК 13050200) заборгованість з орендної плати у сумі 8100/вісім тисяч сто/грн. 70 коп.

3. В решті позову відмовити.

4.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (65070, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України на п/р 31210206783008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, КБК 22030001, символ звітності банку 206 судовий збір в сумі 1411/одна тисяча чотириста одинадцять/ грн. 50 коп.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту підписання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення підписано 20.02.2012р.