Рішення № 21641614, 13.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2012 р.Справа № 27/17-4882-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Холіній Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не зявились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Відбудова"

про стягнення 21333,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: 01.12.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Відбудова", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 21333,85 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 22.11.2008 року та 04.12.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс" поставило відповідачу товар за відповідними видатковими накладними на загальну суму 86350,00 грн., а саме дизельне паливо, на підставі усної домовленості з Товариством з обмеженою відповідальністю "Відбудова", між тим відповідач за отриманий товар у повному обсязі не розрахувався, в звязку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

У судовому засіданні 13.02.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України станом на 03.11.2011р. Отже, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності за такою адресою відповідача, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Крім того, суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті із відміткою поштової установи “по извещению не явились”, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Згідно з накладними №8648 від 22.11.2008р. на суму 39550,00 грн. та №8967 від 04.12.2008р. на суму 46800,00 грн. ТОВ "Веста Сервіс" поставило товар (дизельне паливо) на загальну суму 86350,00 грн., а уповноваженим представником ТОВ "Відбудова" отримано вказаний товар, що підтверджується вищезазначеними видатковими накладними (а.с.41,43), підписаними уповноваженими представниками обох сторін та довіреностями на отримання товарно-матерільних цінностей серія ЯПЗ №951781 від 22.11.2008р. та серія ЯПЗ №951785 від 04.12.2008р. (а.с. 42, 44).

Відповідно до розрахунку заборгованості (а.с. 46) та виписки банку за період з 04.12.2008р. по 23.11.2011р. (а.с. 45), з урахуванням здійснених відповідачем часткових проплат у розмірі 65000,00 грн. та наявного додаткового сальдо у розмірі 16,15 грн. (на користь ТОВ "Відбудова"), на момент розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість перед ТОВ "Веста Сервіс" за фактично отриманий товар у листопаді та грудні 2008 року, у розмірі 21333,85 грн.

Як встановлено матеріалами справи, згідно наданих позивачем письмових пояснень (а.с. 40), будь-які договірні стосунки оформлені у письмовому вигляді з укладенням договору на поставку зазначеного товару між сторонами не існують.

В порядку досудового врегулювання спору, 01.11.2011р. та 08.11.2011р. позивачем було направлено на адресу ТОВ "Відбудова" письмові вимоги про сплату боргу №978 та №1023 відповідно (а.с. 14, 17), щодо погашення відповідачем існуючої заборгованості у розмірі 21333,85 грн. перед ТОВ "Веста Сервіс" протягом семиденного строку з моменту отримання кожної із вимог, а також даними письмовими вимогами відповідача попереджено, що в разі їх невиконання ТОВ "Веста Сервіс" буде змушене звернутись до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Зазначені письмові вимоги були отримані відповідачем 07.11.2011р. та 15.11.2011р. відповідно, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 15, 18), між тим залишені ним без відповіді та задоволення.

Отже, станом на момент розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за фактично отриманий товар протягом періоду з листопада по грудень 2012 року, включно, у розмірі 21333,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням зобовязань відповідача по оплаті за отриманий товар та направлено на стягнення заборгованості у розмірі 21333,85 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Положеннями ст. 208 Цивільного кодексу України, передбачено обовязкову письмову форму для правочинів між юридичними особами. В свою чергу, відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

При цьому, у відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Проаналізувавши наведені положення чинного законодавства України, суд доходить висновку, що шляхом підписання між сторонами по справі вищевказаних накладних та за наявності у матеріалах справи довіреностей на отримання уповноваженою особою відповідача матеріальних цінностей від позивача, з дотриманням вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, між ТОВ "Веста Сервіс" та ТОВ "Відбудова" було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору поставки товарів.

Положеннями ч.1 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. В свою чергу, ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, отримання ТОВ "Відбудова" товару на суму 86350,00 грн., підтверджуються накладними №8648 від 22.11.2008р. на суму 39550,00 грн. та №8967 від 04.12.2008р. на суму 46800,00 грн., підписаними уповноваженими представниками сторін та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей даного підприємства - у кількості та вартості відповідно до перелічених накладних. Між тим, відповідач розрахувався за поставлений товар не в повному обсязі, в звязку з чим, у нього утворилась заборгованість за поставлений товар у розмірі 21333,85 грн.

Відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України, обовязок по сплаті боргу виник у ТОВ "Відбудова" 13.11.2011р., тобто з моменту спливу семиденного строку з дня отримання першої письмової вимоги ТОВ "Веста Сервіс".

Таким чином, в порушення вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ТОВ "Відбудова" оплату у повному обсязі за поставлений товар здійснено не було, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 21333,85 грн., яка до теперішнього часу у добровільному порядку не погашена.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Між тим, відповідачем, в порушення вищевказаних норм, не доведено належним чином відсутність заборгованості перед ТОВ "Веста Сервіс" у розмірі 21333,85 грн. та не надано будь яких доказів, які б спростовували заявлені позивачем обставини.

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ "Веста Сервіс" щодо стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 21333,85 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи документами, суд доходить висновку, що вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 1411,50 грн. покладаються на відповідача. Водночас, надмірно сплачений ТОВ "Веста Сервіс" судовий збір у розмірі 94,50 грн. (1506,00 1411,50 грн.) підлягає поверненню згідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відбудова" (65031, м.Одеса, вул. Поштова, буд. 2/4, ід. код 30747538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс" (67822, Одеська обл., Овідіопольський район, с. Нова Долина, ід. код 30251215, р/р 26002311788 в АБ „Південний” м. Одеса, МФО 328209) 21333/двадцять одна тисяча триста тридцять три/грн. 85 коп. заборгованості та 1411/одна тисяча чотириста одинадцять/грн. 50 коп. судового збору.

3.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс" (67822, Одеська обл., Овідіопольський район, с. Нова Долина, ід. код 30251215, р/р 26002311788 в АБ „Південний” м. Одеса, МФО 328209) надмірно сплачений за платіжним дорученням №ВС045460 від 24.11.2011р. судовий збір у розмірі 94/девяносто чотири/грн. 50 коп. згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір”.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення підписано 20.02.2012р.