Ухвала суду № 21639206, 15.02.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

15.02.12 Справа№ 5015/3729/11

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви про визнання кредитором: Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, м. Львів

у справі про банкрутство: Приватного підприємства „Лізингова компанія «Комунал-Транс”, м. Львів, код ЄДРПОУ 33419969

Суддя Артимович В.М.

При секретарі Савчин І.О.

За участю представників:

від кредитора:

Кмита Р.І. –представник;

розпорядник майна:

Яценко Р.О. –представник;

від заявника-1:

ПАТ „Банк Золоті ворота”: Горейко М. Б. –представник;

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області поступила заява Відкритого акціонерного товариства „Лисянське автотранспортне підприємство-17145”, смт. Лисянка Черкаської області, надалі – кредитор, про банкрутство Приватного підприємства „Лізингова компанія „Комунал-Транс”, надалі -боржник, у порядку ст. 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою суду від 08.07.2011 р. провадження у справі порушено, заяву прийнято до розгляду, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, підготовче засідання суду призначено на 09.08.2011 р.

Судом ухвалою від 20.09.2011 р. введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Чорнія М.В., попереднє засідання суду призначено на 10.11.2011 р.

Судом встановлено, що оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство опубліковано в газеті «Голос України», № 184 (5184) від 04.10.2011 р.

У визначеному ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» 02.11.2011 р. Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова, надалі –ДПІ або заявник, звернулася до господарського суду із заявою про визнання кредиторських вимог в розмірі 576,05 грн.

Ухвалою господарського суду від 07.11.2011 р. заяву ДПІ прийнято до розгляду.

Згодом 04.11.2011 р. заявник подав уточнення до заяви про кредиторські вимоги від 28.10.2011 р., в якій просить визнати кредиторські вимоги ДПІ в сумі 36276,25 грн.

Згідно поданого розпорядником майна реєстру вимог кредиторів заявлені ДПІ грошові вимоги визнані боржником та включені в реєстр в сумі 576,05 грн., з яких 498,87 грн. - основний борг, третя черга, та 77,18 грн. –неустойка (пеня), шоста черга.

Зазначені вище вимоги ДПІ визнані боржником та підтверджуються матеріалами справи, зокрема постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2010 р. у справі № 2а-9211/10/1370, постановою про відкриття виконавчого провадження від 27.05.2011 р.

Розпорядником майна боржника грошові вимоги ДПІ в сумі 35700,20 грн. не визнаються з тих підстав, що постанова Львівського окружного адміністративного суду від 22.06.2009 р. у справі № 2а-4480/08/1370 не набрала законної сили, оскільки оскаржена ДПІ в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду.

В судове засідання 15.02.2012 р. з’явилися представник заявника, ініціюючого кредитора та розпорядника майна, які надали пояснення по суті справи.

Судом встановлено, що ДПІ у Личаківському районі м.Львова за результатами перевірки боржника з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 р. по 31.03.2008 р. складено акт № 312/23-2/33419969 від 31.07.2008 р.

На підставі вищезгаданого акту перевірки податковим органом прийнято: податкове повідомлення-рішення № 0001902320/0 від 13.08.2008 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов”язання з податку на прибуток в розмірі 27431,00 грн., в тому числі 21520,00 грн. –основний платіж та 5911,00 грн.–штрафна санкція, та податкове повідомлення рішення № 0001751720/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов”язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 8269,00 грн., в тому числі 2756,00 грн. - основний платіж та 5512,00 грн. - штрафна санкція.

Вищезазначені повідомлення –рішення від 13.08.2008 р. за № 0001902320/0 та № 0001751720/0 скасовані та визнані протиправними постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.06.2009 р. у справі № 2а-4480/08/1370.

Не погоджуючись із даною постановою ДПІ у Личаківському районі м. Львова подало апеляційну скаргу, яка є предметом розгляду в Львівському апеляційному адміністративному суді.

Суд, розглянувши вимоги ДПІ у Личаківському районі м. Львова, вважає, що вони можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів боржника, як конкурсні, лише частково в сумі 576,05 грн., виходячи з наступного.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов’язання платника податків –це сума коштів, які платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов”язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а податкове зобов’язання – сума коштів, які платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначених платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Зазначеним кодексом встановлено, що податкові зобов’язання можуть бути визначені самостійно платником податків у податковій декларації або контролюючим органом з прийняттям податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, чинного із 01.01.2011 р., податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Нормою п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відтак, податковим боргом визнається узгоджене платником податків самостійно або встановлене судом податкове зобов’язання.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Поточними вимогами є грошові зобов’язання, які виникають після порушення провадження у справі про банкрутство, безпосередньо в процедурі банкрутства.

Цією ж статтею визначено, що кредитором може бути орган державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до абз. 8 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Згідно п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства (п. 55.1 ст. 55 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

У відповідності до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України). Як випливає з п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу при оскарженні платником податків до суду рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається узгодженим із дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, з моменту прийняття податкового повідомлення-рішення у платника податку виникає податкове зобов’язання. Проте, у випадку оскарження такого податкового повідомлення-рішення у платника податку не виникає обов’язку сплатити визначену ним суму податкових платежів до моменту його узгодження, тобто до моменту перетворення податкового зобов’язання в податковий борг.

Провадження у справах про банкрутство регулюється спеціальним законом –Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». При розгляді справ про банкрутство пріоритет має власне спеціальний закон, оскільки одним із принципів вирішення конкуренції правових норм є перевага спеціального закону щодо загального.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Відтак, вимоги кредиторів до боржника повинні бути: по-перше, обґрунтованими, підставними, тобто в боржника на момент порушення справи про банкрутство повинен існувати обов’язок зі сплати відповідних платежів кредиторові; по-друге, грошові вимоги мають виникнути до порушення провадження у справі про банкрутство.

У випадку наявності процедури апеляційного узгодження (оскарження в адміністративному чи судовому порядку) податкових повідомлень-рішень, прийнятих до порушення провадження у справі про банкрутство, у боржника в силу положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»відсутній обов’язок зі сплати платежів, а, відтак, і підстави для визнання судом таких майнових вимог ДПІ, як конкурсних.

З огляду на викладене, грошові зобов’язання Приватного підприємства «Лізингова компанія „Комунал - Транс”, м. Львів, перед ДПІ у Личаківському районі м. Львова в сумі 35700,20 грн. є неузгодженими, оскільки, як вже зазначалось судом, постанова про скасування та визнання протиправними повідомлень –рішень від 13.08.2008 р. за № 0001902320/0 та № 0001751720/0 не набрала законної сили та переглядається в апеляційному порядку, а тому грошові вимоги ДПІ в сумі 35700,20 грн. не можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів Приватного підприємства «Лізингова компанія „Комунал-Транс”, як конкурсні.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 1, 5, 6, 14, 15, 16, 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 14, 54, 56, 57 Податкового кодексу України, ст. 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Включити в реєстр вимог кредиторів Приватного підприємства «Лізингова компанія „Комунал -транс” грошові вимоги Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова в сумі 576,05 грн., з яких 498,87 грн. (основний борг, третя черга), 77,18 грн. (неустойка (пеня), шоста черга).

2. Відмовити Державній податковій інспекції у Личаківському районі м. Львова у включенні в реєстр вимог кредиторів Приватного підприємства «Лізингова компанія „Комунал -транс” грошових вимог в розмірі 35700,20 грн., як конкурсних.

3. Копію ухвали направити ДПІ, розпоряднику майна та боржнику.

Суддя Артимович В.М.