Рішення № 21639089, 20.02.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" лютого 2012 р.Справа № 5013/2526/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 5013/2526/11

за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення 48 702 грн. 68 коп.

Представники:

позивача - ОСОБА_3, нотаріально посвідчена довіреність від 17.09.11, зареєстрована у реєстрі за № 7873;

відповідача - особисто підприємець ОСОБА_2;

відповідача - ОСОБА_4, нотаріально посвідчена довіреність від 03.02.12, зареєстрована у реєстрі за № 59.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - підприємець ОСОБА_1.) звернулася до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі по тексту - підприємець ОСОБА_2 40 249 грн. збитків, в тому числі 29 269 грн. 59 коп. "упущеної вигоди", 7 280 грн. "реальних збитків", 4 562 грн. 16 коп. "безпідставно отриманих коштів", судовий збір.

Згідно частини другої ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, ціну позову вказує позивача, а у випадку неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Фактично сума грошових вимог заявника становить 41 111 грн. 75 коп. Зазначаючи ціну позову у позовній заяві як 40 249 грн. 47 коп., підприємець ОСОБА_1 у мотивувальній частині та у розрахунку позовних вимог вказує 28 407 грн. 31 коп. "неодержаного прибутку". За довідкою, поданою позивачем господарському суду 27.01.12 сума "упущеної вигоди" становить" 28 407 30 грн., "реальних збитків" - 7 280 грн., "безпідставно отриманих коштів" - 4 256 грн. 16 коп. - "всього 39 943 грн. 47 коп.". З письмових пояснень, наданих 03.02.12, та з усних пояснень представника позивача у засіданні, випливає, що вимоги до відповідача складають 40 249 грн. 47 коп., в тому числі 28 407 грн. 31 коп. "упущеної вигоди", 7 280 грн. "реальних збитків", 4 562 грн. 16 коп. безпідставно отриманих коштів".

Виходячи з викладеного, суддя визначив ціну позову як 40 249 грн. 47 коп., в тому числі 28 407 грн. 31 коп. "упущеної вигоди", 7 280 грн. "реальних збитків", 4 562 грн. 16 коп. безпідставно отриманих коштів".

16.02.12 від підприємця ОСОБА_1 надійшло "уточнення позовної заяви про стягнення збитків на суму 48 432 грн. 68 коп.", в якій вона просить стягнути з підприємця ОСОБА_2 48 432 грн. 68 коп., в тому числі 35 618 грн. 78 коп. "упущеної вигоди", 8 521 грн. 74 коп. "реальних збитків", 4 562 грн. 16 коп. безпідставно отриманих коштів.

Така форма звернення до господарського суду як "уточнення позовних вимог" Господарським процесуальним кодексом України не передбачена. Фактично заявник збільшив розмір позовних вимог, що є правом позивача за ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, підприємцем ОСОБА_1 невірно зазначена сума збільшеного розміру позовних вимог. На підставі ст. 55 Господарського процесуального кодексу України суддею визначена сума збільшеного розміру позовних вимог - 48 702 грн. 68 коп.

У відзиві на позов, поданому 23.01.12, підприємець ОСОБА_2 просить заявнику у задоволенні вимог відмовити, посилаючись на те, що

техсировина (дуб), отримана ту кількості 50,15 куб.м. на суму 17 294 грн. 68 коп. по товарно-транспортних накладних від ДП "Олександрівський лісгосп" та відповідно до акту звірки з підприємцем ОСОБА_1 від 01.08.08 № 4/08, не відповідала вимогам, зазначеним у заявці - додатку від 07.02.08 № 1, яка є невід'ємною частиною договору, і про це було відомо останній та підтверджується листом ДП "Олександрівське лісове господарство";

на неодноразові прохання у телефонному режимі розпорядитися лісосировиною позивач не реагував, заходів щодо заміни непридатної лісосировини на придатну не вживав, з вимогами повернути не перероблену лісосировину до відповідача не звертався;

на протязі трьох років претензій у позивача до відповідача не було;

при розгляді господарським судом Кіровоградської області справи № 5013/1510/11 (суддя Коротченко Л.С.) рішенням від 10.11.11 встановлений факт відсутності збитків позивача за контрактом № 3 від 17.01.08 щодо поставки шпал до Німеччини, тобто отримання останнім прибутку саме за таким контрактом;

вимоги про повернення непереробленої сировини або оплати її вартості відповідач від позивача не отримував;

укладеним сторонами договору здійснення попередньої оплати не передбачено.

У засіданні господарським судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва з 27.01.12 до 14:30 08.02.12, з 08.02.12 до 11:00 20.02.12.

У "поясненнях та доповненні до відзиву на позовну заяву", поданих 17.02.12, відповідач повідомив, що ним не отримувалися кошти від позивача, а у відзиві на позов цитувався зміст позовної заяви; облік операцій за касовими ордерами підприємцем ОСОБА_2 не вівся, тому що це не було передбачено Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.05 за № 40/10370 (у редакції станом на 07.02.08); в одержанні суми, зазначеної у квитанції до прибуткового касового ордеру № 1/02 від 07.02.08 підприємець ОСОБА_2 не розписувався, а про факт наявності відтиску його печатки на такому документів дізнався під час судового провадження, тому 16.02.12 звернувся до Кіровського ВМ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області для порушення кримінальної справи.

Відповідач 30.01.12 та 16.02.12 звернувся із заявами, в яких просить господарський суд застосувати позовну давність та відмовити позивачу у задоволенні вимог.

У засіданні 20.12.12 представник відповідача повідомив про невизнання вимог позивача із збільшеним розміром позовних вимог.

20.12.12 господарський суд продовжив розгляд спору, однак вже із урахуванням збільшеного розміру позовних вимог.

При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у засіданні господарський суд встановив наступне.

Сторонами укладений договір підряду від 07.02.08 із строком дії до 31.12.08, за умовами якого підприємець ОСОБА_1 - замовник зобов'язалася провести оплату лісосировини в "Олександрівському лісовому господарстві" або іншому лісному господарстві та протягом 2-х банківських днів після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт у вигляді готової продукції (шпал) оплатити вартість робіт у сумі 150 грн. за один метр кубічний готової продукції (шпали); підприємець ОСОБА_2 - підрядник зобов'язався розпочати виконання робіт протягом 1-го дня з моменту отримання лісосировини, розпилити на своєму обладнанні отриману сировину на шпали з виходом готової продукції (шпали) не менше 50 процентів від об'єму фактично отриманої сировини із розпилянням не менше 4 метрів кубічних лісосировини на добу із виходом не менше 2 метрів кубічних шпал за добу, після закінчення виконання робіт повідомити факсом або телефоном замовника про готовність предмету договору до здачі протягом 2-х днів. Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 3-х днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до приймання.

За доводами позивача, не оспореними відповідачем, останній отримав 50,15 метрів кубічних лісосировини по товарно-транспортних накладних ЛВ № 016647 від 02.02.08 - 19,26 м.куб., ЛВ № 018707 від 03.06.08 - 20,43 м. куб., ЛВ № 019280 від 24.08.08 - 5,35 м. куб., ЛВ № 019279 від 24.06.08 - 5,11 м. куб. на суму 17 294 грн. 68 коп., про що складений акт звірки від 01.08.08 № 4/08, і повинен був виготовити та у строк до 17.07.08 передати 25,075 куб.м., однак передав 14,51896 м. куб по акту приймання-передачі від 16.09.08 № 3/09.

Докази наявності спору між сторонами щодо якості лісосировини, виготовлені з неї та переданої підрядником замовнику продукції, відсутні.

Відповідно до ст. 610, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, що полягає у його невиконанні або виконанні з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, відшкодування збитків.

Згідно викладеного у позовній заяві обґрунтування, положень ст. 610, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, з 17.07.08 відповідач є боржником, який прострочив виконання зобов'язання по договору від 07.02.08.

Згідно ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, підп. 9.4.1, 9.4.2 договору від 07.02.08, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Докази того, що підприємець ОСОБА_1, враховуючи невиконання підприємцем ОСОБА_2 щодо передачі у строк до 17.07.08 шпал у кількості не менше ніж 25,075 м. куб. з 50,15 м. куб. лісосировини, передачу частково 16.09.08 14,51896 м. куб. шпал, не виконання зобов'язання по виготовленню іншої частини шпал у строк, до якого діє договір підряду - 31.12.08, заявляла претензії з приводу порушення строків виготовлення та передачі їй шпал із наданням строку для усунення недоліків або відмовлялася від договору відсутні. Однак, така особа 20.12.11 подала до господарського суду позов про стягнення з підрядника збитків.

Збитками позивач зазначає суму, яка не отримана ним як дохід - 28 407 грн. 31 коп.. а в подальшому - 35 618 грн. 78 коп. за контрактом № 3 від 17.01.08 на поставку шпал до Німеччини, оскільки отримані від відповідача 16.09.08 14,51896 м. куб. шпал були продані вже по контрактом № 4 від 27.09.08 за іншими цінами; 7 280 грн., а в подальшому - 8 521 грн. 74 коп. - вартість втраченої лісосировини. Суму 4 562 грн. 16 коп. безпідставно одержаних відповідачем як передоплата за роботу, отримання якої у складі 6 740 грн. підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 07.02.08 № 1/02, заявник позову просить стягнути, посилаючись на ст. 1212 Цивільного кодексу України.

У розумінні ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням його речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Під збитками за ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрати або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, згідно ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, включаються:

вартість втраченого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі неналежного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Упущену (втрачену) вигоду на суму 28 407 грн. 31 коп., як і на суму 35 618 грн. 78 коп., позивач не довів.

Підприємець ОСОБА_1 - продавець уклала з фірмою "THP - Technishe Holzprodukte Handels-GmbH" - покупцем контракт № 3 від 17.01.08 із додатками № 1 від 17.01.08, № 2 від 11.09.08, що діє до 31.12.08, на поставку 140 куб.м. шпал на суму 49 тис. євро. Виходячи з обсягу продукції за контрактом, він не є обсягом, який продавець мав отримати від підприємця ОСОБА_2 Докази на підтвердження осіб, від яких підприємець ОСОБА_1 мала отримати 140 куб. м. та підстав отримання шпал для виконання зобов'язань по поставці їх за контрактом № 3 від 17.01.08 відсутні, як відсутні й докази невиконання нею такого зобов'язання та неотримання доходу від реалізації шпал.

Зважаючи на те, що контрактом № 3 від 17.01.08 строки поставки не обумовлені, то твердження у позовній заяві про те, що передання шпал підприємцем ОСОБА_2 14,51896 м. куб. лише 16.09.08 призвело до їх продажу вже за контрактом № 4 від 27.09.08 за іншими (меншими) цінами, не ґрунтується на доказах та фактичних обставинах. Передача 16.09.08 шпал ніяким чином не спричинила неможливість їх поставки по контракту № 3 від 17.01.08 із строком дії до 31.12.08.

Крім того, у мотивувальній частині рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.11.11 у справі № 5013/1510/11, яке набрало законної сили і розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, зазначено:

"За доводами самого позивача, решту кількість шпал до повної партії за контрактом № 3, яка мала місце від 23.09.2008 р., позивачем отримано від фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, на підтвердження вказаного факту позивачем до суду надано акт приймання-передачі шпал після розпилювання № 3/09 від 16.09.2008 р. згідно договору підряду б/н від 07.02.2008 р., зі змісту якого вбачається, що від іншого підрядника позивач отримав шпали 16.09.2008 р., тобто до отримання шпал від відповідача, а також до поставки шпал до Німеччини за контрактом № 3 від 17.01.2008 р., яка відбулася 23.09.2008 р. (а.с. 104 том 1)".

Таким чином, позивач не довів, що ним не були виконані умови контракту № 3 від 17.01.08 (як і контракту № 4 від 27.09.08 ) з фірмою "THP - Technishe Holzprodukte Handels-GmbH" та того, що отримані від відповідача шпали мали бути поставлені на виконання зобов'язань по контракту № 3 від 17.01.08, а поставлені № 4 від 27.09.08, а також не довів того, що внаслідок невиконання останнім зобов'язань по договору підряду від 07.02.08, не були виконані зобов'язання по контрактах № 3 від 17.01.08 , № 4 від 27.09.08, що призвело до збитків постачальника шпал, зокрема неотримання доходу (прибутку).

Підстави для стягнення з відповідача 35 618 грн. 78 коп. у господарського суду відсутні.

7 280 грн. 71 коп., а за заявою про збільшення розміру позовних вимог - 8 521 грн. 74 коп., є вартістю 21,11208 м. куб. лісосировини, яка не була перероблена підрядником по договору від 07.02.08 на шпали, а не реальними збитками у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, тому що не є витратами яких підприємець ОСОБА_1 зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодження лісосировини, чи зробила або змусила зробити для відновлення свого порушеного права.

У позовній заяві та доданими до неї доказами не доведено, що лісосировина, належна позивачеві, втрачена або пошкоджена підприємцем ОСОБА_2 З вимогами про повернення непереробленої в обумовлений договором підряду строк лісосировини замовник до підрядника не звертався.

Вимоги заявника про стягнення з відповідача 8 521 грн. 74 коп. визнані господарським судом поданими необґрунтовано.

Викладаючи у позовній заяві, що сума 6 740 грн. була отримана підприємцем ОСОБА_2 як передоплати згідно з п. 6.6.2 договору від 07.02.08, підприємець ОСОБА_1 не врахувала того, що такого підпункту текст названого договору не містить. Договором не передбачено здійснення попередньої оплати.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

При відсутності умов у договорі підряду щодо попередньої оплати робіт підрядника, суму 6 740 грн. не можна вважати попередньою оплатою підрядних робіт.

Як вбачається з квитанції до прибуткового касового ордера № 1/02, від підприємця ОСОБА_1 через ОСОБА_5 прийнято 07.02.08 6 740 грн. як попередня оплата за договором підряду б/н від 07.02.08.

Пунктом. 2.2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті України", затвердженого постановою Правління Національного банку України 15.12.04 № 637, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13.01.05 за № 40/10370, (у редакції станом на 07.02.08) передбачено здійснення підприємцями обліку операцій з готівкою у відповідних книгах обліку; оформлення видаткових та прибуткових касових ордерів і квитанцій до них суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами не передбачено.

Квитанція до прибуткового касового ордера № 1/02 головним бухгалтером та/або підприємцем ОСОБА_2 не підписана.

Відповідач спростовує ведення ним у період 07.02.08 обліку операцій за касовими ордерами.

Названим Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України не передбачена печатка фізичних осіб - підприємців на прибуткових касових ордерах, тому сам по собі відтиск печатки підприємця ОСОБА_2 на квитанції до прибуткового касового ордеру № 1/02 від 07.02.08 не може бути визнаний господарським судом належним доказом отримання ним готівки від підприємця ОСОБА_1

Крім того, господарський суд враховуй й те, що договором від 07.02.08 не передбачений розрахунок замовника із підрядником готівкою, а також повідомлення відповідача про те, що до звернення позивача до господарського суду він не знав про прибутковий касовий ордер № 1/02 від 07.02.08 та наявність відтиску його печатки на ньому.

Доведення факту отримання відповідачем 6 740 грн., що є підставою для витребування у нього 4 562 грн. 16 коп. з посиланням на ст. 1212 Цивільного кодексу України, відсутнє.

Господарський суд визнав, що підстави для стягнення з відповідача 4 562 грн. 16 коп. заявником позову не доведені.

Господарський суд відмовляє у задоволенні позову з вищевикладених причин.

30.01.12 відповідачем була подана заява про застосування позовної давності в один рік відповідно до ст. 863 Цивільного кодексу України. Така заява задоволенню господарським судом не підлягає. Статтею 863 Цивільного кодексу України встановлена позовна давність, що застосовується до вимог щодо неналежної якості роботи. У даному судовому провадження спір щодо неналежної якості роботи не розглядається.

16.02.11 підприємцем ОСОБА_2 подана заява, в якій він просить застосувати позовну давність та відмовити підприємцю ОСОБА_1 у позові.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Такі норми містять ст. ст. 256, 257, ч. 1 ст.261 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Господарським судом відмовлено позивачеві у задоволенні вимог з вищевикладених причин. Підстави для відмови у задоволенні позову додатково з-за застосування позовної давності відсутні.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Згідно ст. 40 Господарського процесуального кодексу України оригінали письмових доказів, наданих позивачем 16.02.12, що є у справі № 5013/2526/11, будуть йому повернуті після вирішення господарського спору за клопотанням.

У засіданні 20.02.12 господарським судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Засвідчені належним чином примірники рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н. В. Болгар

Повне рішення підписано 24.02.12.