Рішення № 21638831, 20.02.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/5/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.12 Справа № 5009/407/12

Суддя Місюра Л.С.

м. Запоріжжя

За позовом Комунального підприємства “Водоканал” (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61)

До Житлово будівельного кооперативу № 347 „Будівельник - 29” (69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 37-А)

про стягнення 15 670 грн. 44 коп.

СуддяМісюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: ОСОБА_1. дов. № 1 від 10.01.2012р.

Від відповідача: не зявився

Розглянувши матеріали справи за позовом Комунального підприємства “Водоканал” м. Запоріжжя до Житлово будівельного кооперативу № 347 „Будівельник - 29” м. Запоріжжя про стягнення 15 670 грн. 44 коп., суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача заборгованість за відпуск води та прийом стоків в комунальну каналізацію в розмірі 15 841 грн. 72 коп.

Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, де він остаточно просить стягнути з відповідача заборгованість за відпуск води та прийом стоків в комунальну каналізацію в розмірі 15 670 грн. 44 коп., та просить відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 171 грн. 28 коп., у звязку з погашенням цієї суми до подачі позову.

Заява позивача прийнята судом, оскільки заявлена відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України).

Розгляд справи двічі відкладався.

20.02.2012р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

В матеріалах справи знаходиться Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, в якому вказано, що Житлово будівельний кооператив № 347 „Будівельник - 29” знаходиться за адресою: 69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 37-А.

Ухвали суду про порушення провадження у справі від 30.01.2012р. та відкладення розгляду справи від 08.02.2012р. були надіслані відповідачу з поштовими повідомленнями, що підтверджується виписками з Журналу реєстрації вихідної кореспонденції від 30.01.2012р. та 09.02.2012р., фіскальними чеками, Реєстрами на відправлення рекомендованої кореспонденції та списками згрупованих поштових відправлень вид рекомендованих листів, поданих в Запоріжжя-1, які знаходяться в матеріалах справи.

На день розгляду справи та прийняття цієї ухвали 20.02.2012р. поштове відділення не повернуло суду повідомлення про вручення або не вручення позивачу ухвал про порушення провадження у справі від 30.01.2012р. та відкладення розгляду справи від 08.02.2012р.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою ( повідомленою суду самим позивачем в позові, та за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно пункту 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006р., до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України передбачено, що: перший (підписаний) примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Якщо зазначену відмітку про відправку оформлено відповідним чином, вона, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Вказана позиція викладена в п.32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009 року.

На зворотній стороні ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи мають місце відмітки про відправлення необхідної кількості примірників цих ухвал суду сторонам по справі, що підтверджується вихідними реєстраційними номерами, які зазначені на зворотній стороні ухвал.

Таким чином, у суду є достатні докази направлення цих ухвал сторонам по справі.

Більш того, ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, були надіслана до Єдиного державного реєстру судових рішень, і відповідач мав можливість ознайомитися з текстом ухвали на відповідному Інтернет сайті.

Відповідно до статті 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач, сповіщений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судові засідання двічі не зявився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документі не надав.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

01.01.2004 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про відпуск води та приймання стоків до комунальної каналізації № 2002, з додатками (далі договір).

Відповідно до умов договору позивач забезпечує відповідачу подачу води на господарсько питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод у період з 01.01.2004 року по 31.12.2007 року.

Відповідно до п. 6.1 договору, він набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє до укладання нового договору.

На даний час, між сторонами укладений лише вказаний вище договорі № 2002, отже, з урахуванням п. 6.1 договору, він є чинним для сторін.

Відповідно до п. 1.3 договору позивач проводить подачу води та приймання стічних вод щомісячно.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що основним документом для оплати по договору є акт.

На виконання умов договору, позивач надав для відповідача послуги по подачі питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймав стічні води за період з 02.08.2011 року по 01.12.2011 року на загальну суму 16 373 грн. 43 коп., що підтверджується актами від 01.09.2011р., 03.10.2011р., 01.11.2011р., 01.12.2011р.

05.01.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткова угоду № 1/05/01/2009 до договору, якою сторони змінили 2 абзац пункту 4.1 договору, виклавши його в наступній редакції: „Абонент (відповідач у справі) зобовязаний протягом трьох банківських днів з дня виписки акту, перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок „Водоканалу” в сумі, вказаній в акті”.

Всі акти підписані відповідачем.

Відповідач товар оплатив частково, в сумі 702 грн. 99 коп., що підтверджується банківськими виписками.

При цьому заборгованість у розмірі 171 грн. 28 коп. сплачена відповідачем до подачі позову, що підтверджується випискою з списку кредиторської заборгованості по відшкодуванню витрат ЖБК за січень 2012р.

Таким чином, позов в цій частині був заявлений до стягнення безпідставно. В позові в цій частині слід відмовити.

Заборгованість в сумі 15 670 грн. 44 коп. відповідачем не оплачена.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню 15 670 грн. 44 коп.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 49, 75, 82 85 ГПК України, суддя

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Стягнути з Житлово будівельного кооперативу № 347 „Будівельник - 29” (69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 37-А; код ЄДРПОУ 20514698; п/р № 26008318040630 в Донецькій ОФ ПАТ „Укрсоцбанк”, МФО 334011) на користь Комунального підприємства „Водоканал” (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 61; код ЄДРПОУ 03327121; р/р № 26002045720001 в АКБ „Індустріалбанк”, МФО 313849) основний борг в сумі 15 670 (пятнадцять тисяч шістсот сімдесят) грн. 44 коп., судовий збір в сумі 1591 (одна тисяча пятсот девяносто одна) грн. 95 коп. Надати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.С. Місюра

Повне рішення складено: 20.02.2012 р.