Рішення № 21638805, 14.02.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.02.2012 Справа № 5008/75/2012

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Оберіг”, м. Рахів

ДО Рахівської міської ради, м. Рахів

ПРО визнання права власності на нерухоме майно нежитлову будівлю (адмінбудинок) загальною площею 19,41кв.м., яка розташована за адресою: м. Рахів, вул. Миру, 156д (біля стадіону „Карпати”)

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю від 21.11.2011р.

від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.02.2012р. порушено провадження у справі №5008/75/2012 та призначено справу до розгляду на 14.02.2012р.

Представник позивача просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованості наявними у справі матеріалами. Зокрема, вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Оберіг” є власником земельних ділянок площею 0,0900 га та 0,5751 га відповідно, які розташовані за адресою: Закарпатська область, м. Рахів, вул. Миру, територія стадіону „Карпати”. Право власності Позивача на вищевказані земельні ділянки підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку площею 0,0900 га Серії ЯЛ № 847123 від 03.06.2011 року та Державним актом на право власності на земельну ділянку площею 0,5751 га Серії ЯЛ №847122 від 03.06.2011 року.

Як вбачається зі змісту Державних актів серії ЯЛ № 847123 від 03.06.2011р. та серії ЯЛ № 847122 від 03.06.2011р., земельні ділянки надані у власність Позивачу з цільовим призначенням - для будівництвата обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту.

У 2011 ропі Позивачем за власні кошти на вказаних земельних ділянках було збудовано об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю (адмінбудинок) загальною площею 19,41 м , яка розташована за адресою: м.Рахів, вул. Миру, 165д (біля стадіону „Карпати”). На споруджений об'єкт - одноповерхову нежитлову будівлю загальною площею 19,41 м~ (приміщення № 1 площею 9,75 м та приміщення № 2 площею 9,66 м) Комунальним підприємством «Рахівське міське бюро технічної інвентаризації»Рахівської міської ради було виготовлено технічний паспорт. Згідно з довідкою КП «Рахівське міське БТІ»вих. № 266 від 08.11.2011р., виданою Позивачу, вартість вказаної нежитлової будівлі складає 24 738 грн., однак, у видачі свідоцтва

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 14.02.2012 року по справі № 5008/75/2012

про право власності на будівлю відмовлено з підстав, зазначених у рішенні вих. № 265 від 08.11.2.011р.

Відтак, вважає, що як власник земельної ділянки, на якій знаходяться самочинно побудовані споруди, вправі просити суд визнати за ним право власності на таке майно, оскільки такі обєкти, їх місце розташування та призначення, не порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, а відтак, оскільки таке право не визнається іншими особами, просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у поданому суду письмовому поясненні просить даний спір вирішити за відсутності відповідного уповноваженого представника, з приводу заявлених позовних вимог не заперечує.

В засіданні суду 14.02.2012р. після закінчення розгляду справи судом, у відповідності до вимог статті 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Оберіг” (далі - позивач) є власником земельних ділянок площею 0,0900 га та 0,5751 га відповідно, які розташовані за адресою: Закарпатська область, м. Рахів, вул. Миру, територія стадіону „Карпати”.

Право власності Позивача на вищевказані земельні ділянки підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку площею 0,0900 га Серії ЯЛ № 847123 від 03.06.2011 року та Державним актом на право власності на земельну ділянку площею 0,5751 га Серії ЯЛ №847122 від 03.06.2011 року.

Як вбачається зі змісту Державних актів серії ЯЛ № 847123 від 03.06.2011р. та серії ЯЛ № 847122 від 03.06.2011р., земельні ділянки надані у власність Позивачу з цільовим призначенням - для будівництвата обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту.

У 2011 ропі Позивачем за власні кошти на вказаних земельних ділянках було збудовано об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю (адмінбудинок) загальною площею 19,41 м , яка розташована за адресою: м.Рахів, вул. Миру, 165д (біля стадіону „Карпати”).

На споруджений об'єкт - одноповерхову нежитлову будівлю загальною площею 19,41 м~ (приміщення № 1 площею 9,75 м та приміщення № 2 площею 9,66 м) Комунальним підприємством «Рахівське міське бюро технічної інвентаризації»Рахівської міської ради було виготовлено технічний паспорт. Згідно з довідкою КП «Рахівське міське БТІ»вих. № 266 від 08.11.2011р., виданою Позивачу, вартість вказаної нежитлової будівлі складає 24 738 грн.

Позивач звертався до Комунального підприємства «Рахівське міське бюро технічної інвентаризації»Рахівської міської ради із заявою вх. № 11-12 від 08.11.2011 року про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю (адмінбудинок) за адресою: м. Рахів, вул. Миру, 165д (біля стадіону «Карпати»),

Рішенням вих. № 265 від 08.11.2.011р. Комунальне підприємство «Рахівське міське БТІ» Рахівської міської ради відмовило Позивачу у реєстрації права власності на нежитлову будівлю (адмінбудинок), яка розташована за адресою: м. Рахів, вул. Миру, 165д (біля стадіону «Карпати»).

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 14.02.2012 року по справі № 5008/75/2012

Виходячи із змісту ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України, Позивач вважає, що як власник земельної ділянки, вправі вимагати за рішенням суду визнання права

власності на будівлі та споруди, побудовані на його земельній ділянці, якщо це не порушує права третіх осіб.

Оскільки спірний нерухомий об'єкт, розташований на земельних ділянках Позивача, побудований ним за власні кошти, визнання права власності на такий об'єкт не порушує права третіх осіб.

Натомість, відповідач не видає Позивачу свідоцтво про право власності на спірний нерухомий об'єкт, а, отже не визнає таке право, тому Позивач змушений звертатися до суду за захистом (визнанням) його права власності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як на підставу набуття права власності на нежитлову будівлю (адмінбудинок) загальною площею 19,41кв.м., яка розташована за адресою: м. Рахів, вул. Миру, 156д (біля стадіону „Карпати”) позивач посилається на ст. 331 Цивільного кодексу України, відповідно до якої право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом та на ст. 376 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

У відповідності до норм, які регулюють відносини у галузі будівництва реконструкцією є комплекс будівельних робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних показників приміщень житлового будинку шляхом їх перепланування та переобладнання, надбудови, вбудови, прибудови.

Крім того, слід зазначити, що до нової речі законодавство відносить також обєкти, на які набувається право власності в результаті переробки або реконструкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 14.02.2012 року по справі № 5008/75/2012

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, комплекс будівельних робіт з будівництва нежитлової будівлі (адмінбудинку) загальною площею 19,41кв.м., яка розташована за адресою: м. Рахів, вул. Миру, 156д (біля стадіону „Карпати”), здійснено позивачем господарським способом без залучення до цього відповідних підрядних організацій, який оцінюється судом за правилами ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 3 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Матеріали справи свідчать, що земельна ділянка по м. Рахів, вул.. Миру, 165д, на якій розміщений спірний обєкт, перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Оберіг” на підставі договорів купівлі-продажу №2-70 від 21.02.2011р. та посвідчується Державними актами на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 847123 від 03.06.2011р. та серії ЯЛ № 847122 від 03.06.2011р.

Крім того, позивачем не було допущено порушень у сфері містобудування (такі порушення не були допущені позивачем, що тягне за собою притягнення до адміністративної відповідальності в установленому порядку), суд вважає за необхідне захистити порушене право власності позивача.

При цьому, відповідно до умов вищевказаних договорів та державних актів цільове призначення земельної ділянки - для будівництвата обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи наявність умов, передбачених ст. 376 Цивільного кодексу України для визнання права власності на нерухоме майно, суд вважає вимоги позивача про визнання за ним права власності на нерухоме майно: нежитлову будівлю (адмінбудинок) загальною площею 19,41кв.м., яка розташована за адресою: м. Рахів, вул. Миру, 156д (біля стадіону „Карпати”), такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 14.02.2012 року по справі № 5008/75/2012

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю „Оберіг”, 90600, м. Рахів, вул. Чорновола, буд. 10 (код ЄДРПОУ 32240451) право власності на нежитлову будівлю (адмінбудинок) загальною площею 19,41кв.м., яка розташована за адресою: м. Рахів, вул. Миру, 156д (біля стадіону „Карпати”).

3. Стягнути з Рахівської міської ради, 90600, м. Рахів, вул. Миру, 34 (код ЄДРПОУ 04053878) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Оберіг”, 90600, м. Рахів, вул. Чорновола, буд. 10 (код ЄДРПОУ 32240451) суму 1411,50грн. витрат по сплаті судового збору.

За заявою позивача видати наказ на виконання рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.Ф. Ремецькі

Повний текст рішення виготовлено 24.02.2012р.