Рішення № 21638693, 21.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.02.12 р. Справа № 5006/7/4/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Сгара Е.В.,

при помічнику судді Косицькій В.Ю.

Розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Красногвардейская нефтебаза”, м.Донецьк

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донгермес”, м. Амвросієвка

Предмет спору: стягнення суми основної заборгованості у розмірі 62540,30 грн., пені 3771,27 грн., 3% річних 729,92 грн., штрафу у розмірі 1% - 625,40 грн.

За участю представників:

від позивач: ОСОБА_1 адвокат (свідоцтво №0748);

від відповідача: не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ „Красногвардейская нефтебаза”, м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ „Донгермес”, м. Амвросієва про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 62540,30 грн., пені 3771,27 грн., 3% річних 729,92 грн., штрафу у розмірі 1% - 625,40 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №018 від 28.04.2011р.; акт звірки станом на 31.07.2011р.; податкову накладну №197/ від22.07.2011р.; довіреність №ДГ-0000112 від 22.007.2011р.; рахунок-фактуру №СФ220711 від 22.07.2011р.; претензію б/н; договір №01/11 від 01.11.2011р.; ордер б/н.

В судовому засіданні позивач вимоги підтримав, представив для огляду судом оригінали доданих до позову документів, а також видаткової накладної по спірній поставці, які досліджені в судовому засіданні; повідомив, що сплата вартості послуг адвоката в сумі 3000 грн. на теперішній час позивачем не здійснена.

Відповідач у жодне судове засідання не зявився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, хоча був повідомлений про розгляд справи належним чином.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №12982112 станом на 08.02.2012р., відповідач зареєстрований за адресою: 87300, Донецька обл.., м.Амвросіївка, вул.Артема, 21.

У звязку з наведеним, враховуючи неявку відповідача, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №018 від 28.04.2011р. (далі по тексту Договір).

Строк дії Договору встановлено до 31.12.2011р., а в частині розрахунків до повного їх виконання (п.9.1 Договору).

Таким чином, пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що у спірний період сторони перебували у договірних відносинах і іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до р.1 Договору, на умовах цього Договору постачальник (позивач) зобовязується передати у власність покупця, а покупець прийняти та своєчасно оплатити нафтопродукти, далі товар. Номенклатура, кількість, ціна товару вказані у видаткових накладних постачальника, які є невідємною частиною Договору.

Датою поставки вважається дата, вказана у видатковій накладній постачальника (п.2.3 Договору).

Кінцеві розрахунки між постачальником та покупцем за фактично поставлений товар здійснюються протягом 3 банківських днів з моменту поставки (п.3.6 Договору).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобовязання за Договором виконав належним чином, поставив відповідачу Товар, в підтвердження чого надав двосторонню видаткову накладну №РН-0000197 від 22.07.2011р.

Відповідач свої зобовязання за Договором не виконав, отриманий Товар у повному обсязі не сплатив.

У звязку з викладеним, позивач звернувся до відповідача із претензією б/н, факт отримання якої підтверджено матеріалами справи (відповідна відмітка про отримання на самій претензії).

На підставі наведеного, враховуючи несплату відповідачем суми боргу в розмірі 62540, 30 грн., позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість в зазначеному розмірі в судовому порядку.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, з огляду на умови Договору, господарський суд дійшов висновку, що у відповідача значиться перед позивачем заборгованість в сумі 62540, 30 грн., яка є доведеною та підлягає стягненню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача суми 3% річних в сумі 729, 92 грн. з 26.07.2011р. по 04.11.2011р.

Розрахунок заявленої до стягнення суми 3% річних перевірено судом.

Господарський суд звертає увагу сторін, що останній строк оплати отриманого товару, за умовами п.3.6 Договору (3 банківських дні для оплати) це 27.07.2011р.

Отже, нарахування суми 3% річних необхідно здійснювати з 28.07.2011р., а вірна сума 3% річних складає 719, 64 грн.

Таким чином, вимоги про стягнення суми 3% річних підлягають задоволенню частково у розмірі 719, 64 грн.

Вимоги про стягнення 3% річних в залишковій сумі задоволенню не підлягають у звязку з безпідставністю заявлення.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5.1 Договору, у разі несвоєчасної оплати отриманого товару покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 1% від вартості несплаченого або несвоєчасно оплачено товару та пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочки.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 3771, 27 грн. за період з 26.07.2011р. по 14.12.2011р., застосовуючи при цьому подвійну облікову ставку НБУ, а також штраф у сумі 625, 40 грн.

Судом перевірено розрахунок суми пені та штрафу з урахуванням п.3.6 Договору та заявлені до стягнення суми відповідно складають:

-пеня 3718, 15 грн.

-штраф 625, 40 грн.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 625, 40 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, пені частково в сумі 3718, 15 грн.

Вимоги про стягнення пені в залишковій сумі задоволенню не підлягають у звязку з безпідставністю заявлення.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

В ході розгляду спору господарським судом розглянуто клопотання позивача про покладення на відповідача судових витрат у вигляді вартості адвокатських послуг в сумі 3000 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Статтею 12 Закону України „Про адвокатуру” зазначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою і адвокатом.

При цьому, з наданого позивачем договору №01/11 від 01.11.2011р. не вбачається, що адвокатські послуги надавались (та/або будуть надані) позивачу саме для спірними правовідносинами по спірному Договору та на спірну суму.

В якості доказів понесених витрат на послуги адвоката позивачем не додано жодного документа, а згідно пояснень самого адвоката, який брав участь в судових засіданнях, сплата вартості послуг адвоката в сумі 3000 грн. на теперішній час позивачем не здійснена.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач не довів факту понесення судових витрат сплата вартості адвокатських послуг, у звязку з чим зазначене клопотання залишено судом без задоволення.

Судові витрати (судовий збір) розподіляються пропорційно задоволених вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні Товариства з обмеженою відповідальністю „Красногвардейская нефтебаза”, м. Донецьк задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донгермес” (87300, Донецька обл.., м.Амвросіївка, вул.Артема, 21, ЄДРПОУ 23130231, р/р 26001301461644 в Амвросіївському БВ філії «відділення ПАТ ПІБ м.Торез», МФО 334282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Красногвардейская нефтебаза” (83003, м.Донецьк, пр.Ілліча, 29/10; пошт.адреса: 83048, м.Донецьк, вул.Університетська, 93, кв.8, ЄДРПОУ 32091827, р/р 2600301303217 у АТ «БМ Банк» м.Горлівка, МФО 380913) заборгованість в сумі 62 540, 30 грн., пеню в сумі 3718, 15 грн., 3% річних в сумі 719, 64 грн., штрафу у розмірі 1% в сумі 625, 40 грн., судовий збір в сумі 1607, 99 грн.

В залишковій частині вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 24.02.2012р.

Суддя Сгара Е.В.