Рішення № 21638502, 24.02.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2012 р.

Справа № 5004/2558/11 Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Приватного підприємства «Укрніпрокон», м.Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Сервіс-Плюс», с.Старовойтове, Любомльського району

про стягнення 5 083, 06 грн.

Суддя: Гончар М. М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 22.12.2011р.)

від відповідача: Кузьмін О.В. в.о. директора товариства

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: приватне підприємство «Укрніпрокон»звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Сервіс-Плюс»про стягнення 53440, 57 грн., з них: 50000 грн. основного боргу, 1502, 22 грн. пені, 1928, 35 грн. проценти річних та 3000 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Приватним підприємством «Укрніпрокон»подано заяву від 10.02.2012р. №01/29/1765/12д про збільшення розміру позовних вимог в якій просить стягнути з ТзОВ «Техно-Сервіс-Плюс»25083, 06 грн., з яких 20000 грн. - основного боргу, пеню в сумі 2218, 68 грн. та проценти річних в сумі 2864, 38 грн., витрати на правову допомогу у сумі 3000 грн. та припинити провадження у справі в частині стягнення 30000 грн. основного боргу.

В судовому засіданні 15.02.2012 року оголошувалась перерва для ознайомлення відповідача із заявою про збільшення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд Волинської області,-

ВСТАНОВИВ:

20.09.2011р. між Приватним підприємством «Укрніпрокон»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно - Сервіс - Плюс»укладено договір поставки нафтопродуктів №20-09/11Д.

Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобовязується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити та передати у власність, а покупець прийняти і оплатити нафтопродукти, надалі іменовані «Товар», найменування, кількість, ціна яких вказується в розрахункових та накладних документах, які оформляються на кожну окрему партію Товару.

П.3.3. договору встановлено, що розрахунки між сторонами здійснюються на умовах надання постачальником товарного кредиту покупцеві строком на 10 календарних дні з моменту отримання товару.

Згідно п. 3.4. договору оплата товару проводиться покупцем на підставі рахунків фактури Постачальника протягом строку, вказаного в рахунку-фактурі, що надсилається покупцю факсимільним звязком з подальшим наданням оригіналу. Підставою для виставлення рахунку за Товар є усна або письмова заявка покупця.

П. 3.5. договору передбачено, що у випадку прострочення покупцем строку оплати, визначеного в рахунку - фактурі, такий рахунок-фактура вважається анульованим. Після чого покупець має право повторно надіслати (підтвердити) постачальнику заявку на партію товару та отримати рахунку фактуру на оплату. Ціна партії товару, визначена в рахунку-фактурі після своєчасної її оплати покупцем змінам не підлягає.

П.4.1. договору встановлено, що за порушення умов даного договору винна сторона несе відповідальність в повному обсязі яка полягає у відшкодуванні спричинених нею витрат (збитків) іншій стороні в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

П.4.1.1. договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати товару покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню, яка нараховується за кожен день прострочення, що розраховується виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент такої прострочки, від вартості товару, що має бути оплачений.

П.4.1.2. договору передбачає, що окрім штрафних санкцій, передбачених п. 4.1.1. даного договору, покупець у випадку порушення строків оплати за поставлений товар, зобовязаний сплатити постачальнику:

- відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 20 (двадцяти) % річних, що нараховуються на суму заборгованості покупця за кожен день прострочки оплати, за весь період користування грошовими коштами, що підлягають оплаті постачальнику;

- штраф в розмірі 10 (десяти) % від суми заборгованості за кожне письмове нагадування про необхідність погашення суми заборгованості покупця перед постачальником.

На день предявлення позову заборгованість відповідача складала 50000 грн., яка підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 07.12.2011р.

Після порушення провадження у справі відповідач частково погасив заборгованість у сумі 30000 грн.

Представником позивача 15.02.2012р. через канцелярію суду подані банківські виписки про сплату відповідачем решти заборгованості.

На підставі п. 4.1. договору нарахована пеня у сумі 2218, 68 грн. та проценти річних у сумі 2864, 38 грн.

15.12.2011 року між Приватним підприємством «Укрніпрокон»та адвокатом Мяловіцьким В.Л. укладено договір про надання юридичних послуг №15/12/11.

Згідно п.1 даного договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт доручає адвокату , а адвокат відповідно до чинного в Україні законодавства приймає на себе обовязки підготувати та подати до господарського суду Волинської області позов про стягнення з ТзОВ «Техно-Сервіс-Плюс»коштів за договором поставки нафтопродуктів №20-09/11 Д від 20.09.2011р. та здійснювати представництво інтересів клієнта по даній справі в зазначеному суді.

П.4 даного договору встановлено, що сторони дійшли згоди в тому, що гонорар за виконання адвокатом доручень клієнта за цим договором, включаючи витрати організаційного технічного характеру, визначаються сторонами в розмірі 3000 грн. та сплачується клієнтом шляхом банківського переказу коштів на рахунок адвоката, вказаний в договорі, не пізніше 15 днів з моменту укладення цього договору.

Ч.1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов?язання повинно виконуватися належним чином та в установлений строк згідно з умовами договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. З цими нормами кореспондуються і приписи статті 193 Господарського кодексу України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов?язань. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов?язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов?язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов?язується прийняти товар сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

П. 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом і відповідно підлягають стягненню з відповідача річних, що складає 2864, 38 грн., пеня у сумі 2218, 68 грн.

Згідно ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України господарський суд Волинської області,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в сумі 5083, 06 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Сервіс_плюс»(с.Старовойтове, Любомльського району вул. Прикордонників, 7а, код ЄДРПОУ 34313877) на користь Приватного підприємства «Укрніпрокон»(м.луцьк, вул.. Лесі Українки, 44/2, код ЄДРПОУ 37259137) 2218, 68 грн. пені, 2864, 38 грн. проценти річних, 1411, 50 грн. - понесених витрат по сплаті судового збору, 3000 грн. витрати на правову допомогу адвоката.

3. В стягненні основної заборгованості провадження у справі припинити.

Суддя М. М. Гончар

Повний текст рішення

складено 24.02.12