Рішення № 21638440, 16.02.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

16 лютого 2012 р. Справа 16/13/2012/5003

за позовом: публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі", м.Вінниця

до: комунального підприємства "Вінницяоблводоканал", м.Вінниця

про стягнення 1647465,09 грн. заборгованості згідно договору про постачання електричної енергії

Головуючий суддя Нешик О.С.

Секретар судового засідання Снігур О.О.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність №1-14-322 від 01.01.12 року),

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №1/2202 від 16.12.11 року)

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" 1647465,09 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії №1216 від 05.07.2006 року щодо розрахунку за спожиту електроенергію за період з грудня 2009 року по грудень 2010 року.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 24.01.12 року порушено провадження у справі №16/13/2012/5003 та призначено засідання на 16.02.12 року.

16.02.12 року в судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача під час розгляду справи підтвердив факт споживання відповідачем електроенергії в розмірі ціни позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

05.07.2006 року між постачальником - відкритим акціонерним товариством "АК Вінницяобленерго " в особі СО "Вінницькі міські електричні мережі", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі", та комунальним підприємством "Вінницяоблводоканал" (споживачем) укладено договір №1216 про постачання електричної енергії.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору постачальник (позивач) продає електричну енергію Споживачу (відповідач) для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 60 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору. Розрахунковий період за даним договором - є календарний місяць, протягом якого визначається обсяг енергії, що продається Споживачу за цей час та протягом якого Споживач повинен здійснити розрахунки за куплену електроенергію.

Відповідно до п.п. 2.2., 2.2.2. Договору Постачальник зобовязується виконувати умови Договору; постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару:

- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 Договору (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам);

- згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "№ 2 “Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін”;

- із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами;

- забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності 26697 кВт.

Згідно з п.п. 2.3.1., 2.3.3. Договору Споживач зобовязується виконувати умови Договору, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3 "Порядок розрахунків" та №4 "Графік зняття показників засобів обліку електроенергії".

Пунктом 3.1.1. Договору встановлено, що Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим Договором.

Згідно з п.7.1. Договору облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ.

У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх показники не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником розрахунково згідно з вимогами п.6.20-6.21 ПКЕЕ.

Відповідно до п. 7.5. Договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії (додаток - № 10 "Перелік місць встановлення електролічильників, за якими проводиться розрахунок за відпущену електроенергію, включаючи субспоживачів" та умов додатка № 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформлюються такі документи:

- акт про використану електричну енергію;

- акт про прийняття - передавання товарної продукції;

- акт результатів замірів електричної потужності.

За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму - 28239924,09 грн. за період з 01.12.2009 року по 31.12.2010 року, обсяг якої та факт поставки відповідачем не заперечується, а також підтверджується звітами (рапортами) споживача про використану електроенергію, рахунками на оплату за використану електроенергію та іншими матеріалами справи.

Відповідач свої договірні зобовязання стосовно вчасного та повного розрахунку за спожиту електричну енергію виконав лише частково - в сумі 26592459,00 грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 1647465,09 грн.

Також представниками сторін надано суду обопільно підписаний акт звірки взаємних розрахунків №1216/200000 від 20.01.2012 року, яким останні підтвердили, що за період з 01.01.2009 року по 01.01.2012 року за відповідачем рахується заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 1647465,10 грн.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно зі статтею 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п.6.1 Правил користування електроенергією розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються відповідно до умов договору.

Згідно підпункту 2 п.10.2 Правил користування електроенергією споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 1647465,10 грн. підтверджуються наявними у справі документами, та не спростовані відповідачем, суд вважає суму боргу в розмірі 1647465,10 грн. доведеною позивачем.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно з положеннями ст.49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ч.2 ст.26 Закону України "Про електроенергетику", ст.ст. 11, 525, 526, 530, 714 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 115 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" (21022, м.Вінниця, вул.Київська, буд.173; код ЄДРПОУ 03339012) на користь публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" (21008, м.Вінниця, вул.Пирогова, буд.174; код ЄДРПОУ 25509880) 1647465,09 грн. заборгованості за електроенергію, 32949,30 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Нешик О.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 21 лютого 2012 р.

Віддрук. примірн.:

1 - до справи