Рішення № 21638414, 21.02.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 лютого 2012 р. Справа 11/153/2011/5003

за позовом: Хмільницького міжрайпрокурора Вінницької області (22000, Вінницька область, м. Хмільник, вул. Пушкіна, 34) в інтересах держави: Хмільницької міської ради (22000, Вінницька область, м. Хмільник, вул. Столярчука, 10)

до: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 04.11.2005р.

Головуючий суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Матущак О.В.

Представники

прокурор: Оліянчук К.О.

позивача : ОСОБА_2 - за дорученням

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

В провадженні судді господарського суду Вінницької області Матвійчука В.В. перебувала справа № 11/153/2011/5003 за позовом Хмільницького міжрайпрокурора Вінницької області в інтересах держави: Хмільницької міської ради до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 04.11.2005р.

Розпорядженням керівника апарату суду від 27.01.2012 року, відповідно до автоматизованого розподілу справ, справу № 11/153/2011/5003 передано на розгляд судді Кожухар М.С., в зв'язку з перебуванням судді Матвійчука В.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 27.01.2012р. дану справу прийнято до провадження та призначено судове засідання на 21.02.2012р.

В судове засідання 21.02.2012р. з"явились представники прокурора та позивача, які позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, відзиву на позов та витребуваних судом документів не подав. Ухвали суду, які надіслані йому за вказаною у позовній заяві адресою АДРЕСА_1 та за адресою місце проживання, яка вказана в договорі оренди АДРЕСА_2), повернуті підприємством зв'язку з відмітками, що причиною повернення є закінчення терміну зберігання.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданого за електронним запитом суду від 20.12.2011р. № 12494778 - місцезнаходженням відповідача - СПД ОСОБА_1 є: вул. Л.Ратушної, 20, м. Хмільник, 22000 (а.с. 32).

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем.

Частина 4 ст. 17 (Відомості Єдиного державного реєстру) вказаного Закону передбачає, що в Єдиному державному реєстрі повинні міститися зокрема відомості щодо місця проживання фізичної особи - підприємця.

Отже місцезнаходженням відповідача є адреса, зазначена у витягу з ЄДР.

Ухвала суду надіслана відповідачу саме за цією адресою, що, згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України є належним повідомленням його про час і місце розгляду справи.

Відповідно до чинного законодавства до повноважень господарського суду не віднесено розшук сторін у справі, у разі зміни їх місцезнаходження без внесення відповідних даних до ЄДР, що зокрема наголошено у п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”, п. 11 інформаційного листа Вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”.

Отже судом вчинено усі необхідні дії для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

04.11.2005 р., на підставі рішення 30 сесії Хмільницької міської ради 4 скликання від 21 жовтня 2005 року, між Хмільницькою міською радою та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований в Хмільницькому районному відділі Вінницької регіональної філії "Центру ДЗК 10 лютого 2006 року за № 040600000010" (далі - Договір).

Договір укладено строком на 25 років до 01 жовтня 2030 року, починаючи з дати його державної реєстрації.

Відповідно до умов Договору в оренду передається земельна ділянка площею 16166,0 кв.м. з земель запасу міста, що знаходиться у м. Хмільнику, по вул. Привокзальній, 34 для розміщення та обслуговування майнового комплексу.

Грошова нормативна оцінка земельної ділянки, що передається в оренду, згідно довідки Хмільницького міського відділу земельних ресурсів від 31.10.2005 року за № 700 складає 565 284,81 (п'ятсот шістдесят п'ять тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. 81 коп. (абзац 4 пункту 1 Договору).

Земельна ділянка передається в оренду по акту прийому-передачі, який оформляється в строк не пізніше семи днів з моменту набуття чинності даного договору (абзац 7 пункту 1 Договору).

Згідно з п. 2.3. Договору, орендна плата вноситься Орендарем у грошовому вигляді у розмірі 6 218,14 / шість тисяч двісті вісімнадцять / грн. 14 коп. щорічно.

Відповідно до п. 2.3 Договору, розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- підвищення цін, тарифів, тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря;

- у разі невиконання Орендодавцем обов'язку повідомити Орендарю про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку;

- збільшення розмірів ставки земельного податку;

- в інших випадках, передбачених законодавством України.

При сталих соціально-економічних і політичних умовах господарювання необхідність і умови коригування розмірів орендної плати сторонами розглядаються один раз у два роки.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що Орендодавець має право вимагати від Орендаря збільшення розмірів орендної плати, у разі збільшення відповідно до закону розмірів земельного податку та інших мотивів, визначених у пункті 2.3 цього договору.

Як свідчать матеріали справи, земельна ділянка, що є предметом договору оренди від 04.11.2005р., передана за актом приймання-передачі від 17.02.2006р.

01.12.2009 року Хмільницька міська рада (56 сесія 5 скликання) прийняла рішення № 610 "Про введення в дію грошової оцінки земель м. Хмільника", яким зокрема затвердила технічну документацію із землеустрою щодо визначення нормативно-грошової оцінки земель міста Хмільника та ввела в дію цю нормативно-грошову оцінку (а.с. 23).

Введена нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка була передана в оренду відповідачу, становить 3 957 921,78 грн., що стверджується виданим відділом Держкомзему у місті Хмільнику Вінницької області витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 22).

27.01.2011 р. Хмільницькою міською радою прийнято рішення "Про встановлення розмірів орендної плати" (а.с. 18).

24.03.2011 р. Хмільницька міська рада (8 сесія 6 скликання) прийняла рішення "Про встановлення розмірів орендної плати за землю у відповідності до рішення 56-ої сесії міської ради 5 скликання від 01.12.2009 року "Про введення в дію грошової оцінки земель міста Хмільника", рішення 5-ої сесії міської ради 6 скликання від 27.01.1011 р. "Про встановлення розмірів орендної плати".

Цим рішенням міська рада зобов"язала внести зміни до договорів оренди земельних ділянок, встановивши розміри орендної плати у відповідності до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 309-УІ від 03.06.2008 року, рішення 56-ої сесії міської ради 5 скликання від 01.12.2009 року "Про введення в дію грошової оцінки земель міста Хмільник", рішення 5-ої сесії міської ради 6 скликання від 27.01.2011 р. "Про встановлення розмірів орендної плати", зокрема щодо СПД ОСОБА_1 внести зміни до п. 2.3 договору оренди земельної ділянки площею 16166,0 кв.м. по вул. Привокзльній, 34, встановивши розмір орендної плати - 118 737,65 грн. щорічно (а.с. 25).

З метою внесення змін до Договору Хмільницькою міською радою 14.10.2011 р. на адресу відповідача:м. Хмільник, вул. Ратушна, 20, було направлено пропозицію про укладання додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки та надіслано відповідний проект угоди (а.с. 16-20).

Пропозиція про укладення додаткової угоди повернута до позивача підприємством зв'язку з відміткою, що причиною повернення є закінчення терміну зберігання.

Позивачем також надано акт від 29.09.2011 р. про відмову відповідача отримати пропозиції про внесення змін до договору та відмову його від підпису цього акту (а.с.21).

Наведене стверджується матеріалами справи.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення учасників процесу, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України)

Згідно з ч.ч. 1-4 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).

Згідно зі ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

01.01.2011 р. набув чинності Податковий кодекс України.

Статтею 288 цього кодексу встановлено, що розмір орендної плати для інших, крім земель сільськогосподарського призначення, категорій земель не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Відповідно до ст. 271.1 Податкового кодексу, базою оподаткування земельним податком є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно зі ст. 274.1 Податкового кодексу, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу (до останніх віднесено: земельні ділянки сільськогосподарських угідь (незалежно від місцезнаходження); земельні ділянки, надані на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження); земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами; земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, зайняті землями тимчасової консервації (деградовані землі).

Статтею 18 Закону України від 11 грудня 2003 року N 1378-IV "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Відповідно до статті 23 Закону "Про оцінку земель", технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Отже, з огляду на наведене, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, що є об"єктом оренди за договором, який є предметом спору, є комунальною власністю, розташована у межах населеного пункту, не відноситься до земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 Податкового кодексу. Орендна плата за її користування встановлена рішеннями Хмільницької міської ради від 27.01.2011 р., 24.03.2011р. у відповідності до чинного законодавства.

Сторонами в Договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, в тому рахунку, у випадках, передбачених законодавством (п. 2.3, п. 3.1 договору оренди).

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Така думка викладена зокрема у постанові Верховного Суду України від 23.05.2011 р. у справі № 7/105-10(30/234-09) за наслідками перегляду судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до ст. 11128 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність установлену законом.

Відповідач є суб"єктом, що здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик. Він зокрема зобов"язаний забезпечити отримання поштової кореспонденції за адресою його місцязнаходження, що міститься в ЄДР.

Позивачем надіслано пропозиції та проект угоди про внесення змін до договору оренди землі разом з рішенням Хмільницької міської ради за вказаною адресою, тобто дотримано встановлений ч. 2 ст. 188 ГК України порядок внесення змін до договору.

Крім того, навіть недотримання вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов"язку надсилання іншій стороні пропозицій про внесення змін до договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про внесення змін до договору. Адже, відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 року у справі щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення ч. 2 ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

На цьому наголошено також у Постанові Верховного Суду України від 01.12.2009 р. у справі № 50/101-08 (н.р. 35/347-07), якою скасовано скасовано постанову Вищого господарського суду України від 22.07.2009 р.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з віднесенням на відповідача судових витрат згідно з вимогами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115,116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Внести зміни до Договору оренди земельної ділянки від 04.11.2005 року, укладеного між Хмільницькою міською радою (код ЄДРОПУ 04051247, 22000, Вінницька область, м. Хмільник, вул. Столярчука, 10) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1, АДРЕСА_3, зареєстрованого у Хмільницькому районному відділі Вінницької регіональної філії "Центру ДЗК" 10.02.2006 р. за № 040600000010, а саме: в абзаці 2 п.п. 2.3 п.2 Договору слова "6 218 (шість тисяч двісті вісімнадцять) грн. 14 коп. щорічно" замінити на слова "118 737 (сто вісімнадцять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 65 коп. щорічно", а п.1 абзац 4 викласти в новій редакції: "Грошова нормативна оцінка земельної ділянки, що передається в оренду, згідно довідки відділу Держкомзему у м.Хмільнику від 13.05.2011 року № 01-68/38 складає 3 957 921 (три мільйона дев"ятсот п"ятдесят сім тисяч дев"ятсот двадцять одна) грн. 78 коп.".

3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_4 ідент. код НОМЕР_1) до Державного бюджету України 1 073,00 (одну тисячу сімдесят три гривні 00 коп.) судового збору.

4 . Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Кожухар М.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 22 лютого 2012 р.

віддрук. прим.: 1 - до справи;

2 - відповідачу АДРЕСА_1;

3 - прокуратурі Вінницької області (21050, м. Вінниця, вул. Володарського, 33)