Рішення № 21638373, 23.02.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

23.02.2012Справа №5002-22/1334.1-2011 за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1

до Приватне акціонерного товариства «Теодосія», 98100, м. Феодосія, вул. Володарського, 39-Б

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

1.Феодосійської міської ради, м. Феодосія, вул. Земська, 4

2.Орендного підприємства «Кримтеплокоммуненерго», м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а

про стягнення 2008901,73 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_1., представник, дов від 26.12.2011 року

від відповідача ОСОБА_2., представник, дов від 06.02.2012 року

від третіх осіб не зявились

Позивач Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - Закритого акціонерного товариства «Теодосія», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2008901,73 грн., у тому числі: основний борг 1786960,38 грн., пеню 121278,81 грн., збитки від інфляції 82967,06 грн., 3% річних 17695,48 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення прийнятих на себе зобовязань за договором № 06/09-1855ТЕ-19(Р) від 24.11.2009 року не у повному обсязі розрахувався за поставлений позивачем природний газ, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 1786960,38 грн.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2010 року у справі № 2-18/1987-2010 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено Феодосійську міську раду та Орендне підприємство «Кримтеплокоммуненерго».

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2010 року у справі № 2-18/1987-2010 позов задоволено, стягнено з закритого акціонерного товариства «Теодосія» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» суму основного боргу у розмірі 1786960,38 грн., пеню 121278,81 грн., інфляційні втрати у розмірі 82967,06 грн., 3% річних 17695,48 грн., державне мито у розмірі 20089,02 грн., 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

30.06.2010 року господарським судом були видані накази на примусове виконання рішення від 15.06.2010 року у справі № 2-18/1987-2010.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.10.20101 року у справі № 2-18/1987-2010 апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Теодосія» задоволено, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2010 року у справі № 2-18/1987-2010 скасовано, прийнято нове рішення у справі, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2010 року у справі № 2-18/1987-2010 касаційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задоволено, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2010 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 року у справі № 2-18/1987-2010 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим в іншому складі суду.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.05.2011 року у справі № 5002-5/1334.1-2011 (№ 2-18/1987-2010) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.08.2011 року у справі № 5002-5/1334.1-2011 апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» залишено без задоволення, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.05.2011 року у справі № 5002-5/1334.1-2011 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2011 року у справі № 5002-5/1334.1-2011 касаційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задоволено, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.05.2011 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.08.2011 року у справі № 5002-5/1334.1-20111 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Господарського суду Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.

Справі привласнений № 5002-22/1334.1-2011.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2012 року справу № 5002-22/1334.1-2011 прийнято до провадження судді Господарського суду Автономної Республіки Крим Калініченко А.А., справу призначено до розгляду.

24.01.2012 року до суду надійшли пояснення позивача по суті спору, з урахуванням висновків колегії суддів касаційної інстанції, наведених у постанові Вищого господарського суду України від 21.12.2011 року у справі № 5002-5/1334.1-2011, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

09.02.2012 року в судовому засіданні третя особа Орендне підприємство «Кримтеплокоммуненерго» надала суду пояснення по суті спору, відповідно до яких зазначила, що не є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Теодосія», не укладало договорів про умови погашення заборгованості з оплати природного газу, поставленого Закритому акціонерному товариству «Теодосія». Крім того, третя особа зазначила, що реорганізація Закритого акціонерного товариства «Теодосія» не проводилась, що виключає можливість покладення зобовязання з оплати поставленого природного газу на Орендне підприємство «Кримтеплокоммуненерго». У звязку з викладеним, третя особа просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

09.02.2012 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що оскільки зобов'язання відповідача перед позивачем щодо оплати вартості придбаного природного газу виконано шляхом списання заборгованості у передбаченому законом порядку, оскільки тяжкий фінансовий стан відповідача, що виник через несвоєчасну сплату споживачами вартості поставленого газу та послуг з транспортування, не дає змоги відповідачу розрахуватися за всіма зобовязаннями в повному обсязі, а також, у звязку тим, що на думу відповідача, несвоєчасне виконання обов'язку перед позивачем зі сплати заборгованості не призвело до виникнення збитків в останнього, відповідач просить суд зменшити розмір стягуваних пені, інфляційних втрат та 3% річних на 90%, та стягнути на користь позивача пеню - 12127,88 грн., інфляційні втрати - 8296,71 грн., 3% річних - 1769,55 грн.; в решті позовних вимог просить суд відмовити.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.02.2012 року змінено найменування Закритого акціонерного товариства «Теодосія» на Приватне акціонерне товариство «Теодосія».

23.02.2012 року до суду надійшли пояснення Феодосійської міської ради.

Треті особи в судове засідання не зявились, про причини відсутності суду не повідомили. Про дату розгляду справи повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників позивача та відповідача, суд

встановив:

24 листопада 2009 року між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (постачальник за договором) та Закритим акціонерним товариством «Теодосія» (покупець за договором) укладений договір №06/09-1855ТЕ-19 (Р) поставки природного газу.

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобовязався передати у власність відповідачу природний газ, що був використаний відповідачем виключно для вироблення теплової енергії для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, а покупець зобовязався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Згідно п. 1.2 договору позивач передає за цим договором газ імпортного походження, отриманий за договором поставки природного газу між НАК «Нафтогаз України» та постачальником.

Відповідно до п.2.1 вказаного договору позивач передає у власність відповідачу природний газ з ресурсів 2008-2009 р. р. в обсязі 2151,22 тис. куб. м., а саме: з ресурсу 2008 р. - 736,09 тис. куб. м., в тому числі по місяцях: з ресурсу листопаду 2008р. - 182,417 тис. куб. м.; ресурсу грудня 2008р. - 553,673 тис. куб. м.; з ресурсу 2009 р. - 1415,132 тис.куб.м, у тому числі по місяцях: з ресурсу січня 2009 р. 538,984 тис. куб. м.; з ресурсу лютого 2009 р. 441,783 тис. куб. м.; з ресурсу березня 2009 р. 434,365 тис. куб. м.

Пунктом 2.2 договору визначено, що за розрахункову одиницю поданого газу приймається один кубічний метр, приведений до стандартних умов (Т-20 град.С.Р = 101,325 КПа/760 мм.рт.ст./).

Відповідно до п. 3.1 договору приймання-передача газу, переданого постачальником покупцеві, оформлюється відповідними актами приймання - передачі.

Відповідно до п 4 договору ціна за 1000 куб. м. становить: з ресурсу листопада 2008 р. 569,338 грн., без врахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; податок на додану вартість 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 122,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу 702,73 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ - 843,27 грн.

З ресурсу грудня 2008 р. - березня 2009 р. - 593,448 грн., без врахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; податок на додану вартість-20%.

Крім того тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 122,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу-727,32 грн., крім того ПДВ-20%, всього з ПДВ 872,87 грн.

Відповідно до п. 5.1 вказаного договору поставки природного газу оплата за газ, що передається відповідно до п. 2.1 цього договору, здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника протягом 3-х банківських днів з дати підписання актів приймання - передачі, зазначених п. 3.1 цього договору.

Відповідно до п.9.1 договору цей договір набуває чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін і діє в частині передачі газу до 31.12.2009 р., а в частині розрахунків за газ - до їх повного виконання.

Так, як вказує позивач, він, у виконання умов вищевказаного договору, передав відповідачу газ на загальну суму 1872169,38 грн.

Вказані акти приймання - передачі природного газу підписані представниками обох сторін та завірені відповідними печатками.

Враховуючи несплату закритим акціонерним товариство «Теодосія» коштів за поставлений природний, позивач звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості

Позивач просить суд стягнути з відповідача - Закритого акціонерного товариства «Теодосія» на користь позивача 2008901,73 грн., з яких 1786960,38 грн. - сума боргу, 121278,81 грн. - сума пені, 82 967,06 грн. - сума інфляції, 17695,48 грн. - сума 3% річних.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Частиною 2 статті 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача природний газ, що був використаний покупцем виключно для вироблення теплової енергії для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, а відповідач - прийняти та оплатити газ на умовах цього Договору.

Розділом 2 Договору сторонами погоджено кількість та якість газу, що поставляється. Згідно даних положень позивач зобов'язався передати у власність відповідачу природний газ з ресурсу листопада-грудня 2008 року, січня-березня 2009 року, а відповідач - прийняти та оплатити газ на умовах даного Договору.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Втім, відповідач порушив умови договору і норми ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, та лише частково сплатив 18.12.2009 р. кошти за поставлений природний газ в сумі 85 209,00 грн.

Але, відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на приписи Порядку забезпечення споживачів природним газом (постанова КМУ від 27.12.2001 року № 1729).

Згідно пункту 13-1 Порядку, на положення якого посилається відповідач, у разі реорганізації суб'єкта господарювання, у якого на момент реорганізації залишилася заборгованість з оплати спожитого природного газу та послуг з його транспортування, правонаступником за зазначеними борговими зобов'язаннями у повному обсязі визнається суб'єкт господарювання, до якого перейшло право власності (володіння або користування) на основні засоби реорганізованого суб'єкта господарювання.

Якщо в результаті реорганізації суб'єкта господарювання утворюється два і більше суб'єктів господарювання, до яких частково переходять права власності (володіння або користування) на основні засоби реорганізованого суб'єкта господарювання, правонаступниками за борговими зобов'язаннями з оплати спожитого природного газу та послуг з його транспортування визнаються всі зазначені суб'єкти господарювання пропорційно до частки прав власності (володіння або користування) на основні засоби.

У разі коли суб'єкту господарювання надано в оренду цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, він визнається правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитого природного газу та послуг з його транспортування, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував (володів або користувався) зазначене майно.

Договори про постачання та транспортування природного газу укладаються з правонаступниками реорганізованого суб'єкта господарювання з вироблення теплової енергії виключно за умови погодження порядку погашення заборгованості з оплати спожитого природного газу та послуг з його транспортування за попередній період.

Однак, ці положення на правовідносини між позивачем та відповідачем не поширюються, оскільки в матеріалах справи не має жодного доказу проведення процедури реорганізації ПрАТ «Теодосія» або передачі в оренду індивідуально визначеного майна або цілісного майнового комплексу з вироблення теплової енергії, які раніше використовувались відповідачем. Навпаки, матеріалами справи підтверджується, що цілісний майновий комплекс, у склад якого входять відповідні котельні та який був переданий в оренду АП «Кримтеплокомуненерго» за договором оренди від 09.07.2010 року, раніше використувався не ПрАТ «Теодосія», а КП «Феодосійські теплові системи», яке не є стороною за договором поставки природного газу №06/09-1855ТЕ-19 (Р) від 24.11.2009 року, зобовязань за цим договором не набувало.

Одночасно, слід враховувати, що згідно п. 2.1. Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» підлягає списанню заборгованість за природний газ підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у т.ч. ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та її дочірніх підприємств ДК «Газ України, ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування, ДАТ «Чорноморнафтогаз», що обліковувалася станом на 01.01.10 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом (04.06.11 року).

На виконання вказаного Закону була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» від 08.08.11 року № 894.

Відповідно до п. 6 Порядку для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Відповідно до п. 8 Порядку учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження протоколу, але не пізніше 31.12.11 року кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості в розрізі договорів на постачання природного газу, а також виді заборгованості.

Відповідно до вимог наведених нормативних актів відповідач є учасником процедури списання боргів перед ДК «Газ України», що утворилися на 01.01.10 року. Так, сума основного боргу, яку просить стягнути позивач, утворилася за період - листопад-грудень 2008 року, січень-березень 2009 року, отже, така сума основного боргу підлягає списанню відповідно до вказаної процедури.

Керуючись наведеними нормативними актами, протоколом від 10.10.11 року комісія зі списання заборгованості ЗАТ «Теодосія» визначила обсяги заборгованості, що підлягають списанню, в тому числі заборгованість за договором поставки природного газу №06/09-1855ТЕ-19 (Р) від 24.11.2009 року. Визначені обсяги заборгованості були списані, що підтверджується протоколом засідання комісії з питань списання заборгованості від 10 жовтня 2011 року. Ці дії відповідача свідчать про фактичне визнання заборгованості за вищевказаним договором та призвели до припинення грошового зобовязання зі сплати суми основного боргу, яке виникло у відповідача за договором поставки природного газу №06/09-1855ТЕ-19 (Р) від 24.11.2009 року

Таким чином, на момент вирішення спору відсутній предмет спору в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 1786960,38 грн.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

З урахуванням викладеного суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 1786960,38 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню 121278,81 грн., збитки від інфляції 82967,06 грн., 3% річних 17695,48 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки при розгляді справи судом була встановлена наявність прострочення з боку відповідача щодо оплати поставленого природного газу, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені обґрунтованими.

Відповідно до глави 6 договору №06/09-1855ТЕ 19 (Р) поставки природного газу сторони дійшли згоди про те, що в разі несплати або несвоєчасної оплати за газ у строки, зазначені у п. 5.1 цього договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана норма закріплює за кредитором право вимагати з боржника стягнення інфляційних витрат, як збільшення суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України та 3% річних, як плату за користування боржником його грошовими коштами за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання, що є об'єктивним процесом збільшення грошових сум боргу у боржника перед стягувачем.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, в частині позовних вимог про стягнення з відповідача нарахованих пені, збитків від інфляції та 3% річних, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає припиненню.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата державного мита та витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, сплачених позивачем при зверненні до суду, покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватне акціонерного товариства «Теодосія» (98100, м. Феодосія, вул. Володарського, 39-Б, рахунок № 260373021463 в Феодосійському відділенні № 4550, МФО 384049, ЄДРПОУ 30689644) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, рахунок № 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк» м. Київ, МФО 300465, ЄДРПОУ 31301827) пеню 121278,81 грн., збитки від інфляції 82967,06 грн., 3% річних 17695,48 грн., всього 221941,35 грн.

3.Стягнути з Приватне акціонерного товариства «Теодосія» (98100, м. Феодосія, вул. Володарського, 39-Б, рахунок № 260373021463 в Феодосійському відділенні № 4550, МФО 384049, ЄДРПОУ 30689644) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, рахунок № 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк» м. Київ, МФО 300465, ЄДРПОУ 31301827) 2219,41 грн. державного мита.

4.Стягнути з Приватне акціонерного товариства «Теодосія» (98100, м. Феодосія, вул. Володарського, 39-Б, рахунок № 260373021463 в Феодосійському відділенні № 4550, МФО 384049, ЄДРПОУ 30689644) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, рахунок № 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк» м. Київ, МФО 300465, ЄДРПОУ 31301827) 26,07 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 1786960,38 грн. припинити.

Повне рішення складено 24.02.2012 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.