Рішення № 21637885, 23.02.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

23.02.2012Справа №5002-16/5418-2011 за позовом Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища ( 95022, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська,198)

до відповідача Комунального підприємства по управлінню Житлово - комунальним господарством Найдьонівської сільської Ради, с.Найдьонівка Красногвардійського району (97062, с. Найдьонівка, Красногвардійський район, вул. Комсомольська,33)

про стягнення 11 184,00 грн.

Суддя ГС АР Крим М.О.Білоус

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, довіреність постійна № 08/1 від 25.06.2011 р.

Від відповідача не зявився

Обставини справи: Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача Комунального підприємства по управлінню Житлово - комунальним господарством Найдьонівської сільської Ради, с.Найдьонівка Красногвардійського району, в якій просив суд стягнути з відповідача суму шкоди у розмірі 11184,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при проведенні перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства 27.10.2009 р. було встановлено, що на час проведення перевірки дозвіл на спеціальне водокористування у відповідача закінчився 01.10.2009 р., в результаті чого було заподіяно шкоду державі у сумі 11184,00 грн. Вищенаведене і стало підставою для звернення із позовом до господарського суду.

У судовому засіданні 23.02.2012р. представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. При цьому, позивачем була надана довідка, з якої вбачається, що сума заборгованості у розмірі 11184,00 грн. відповідачем не погашена.

В судове засідання 23.02.2012р. зявився ОСОБА_2. за довіреністю №1 форма №2, видану на отримання матеріальних цінностей. Проте судом не попускається вказана особа до участі у справі, оскільки в довіреності відсутні процесуальні дії, яки може здійснювати представник за довіреністю, виходячи з положень Господарського процесуального та Цивільного кодексів України.

Таким чином, суд вважає, що відповідач явку свого представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, витребувані судом документи не надав, у тому числі відзив на позовну заяву, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить підпис уповноваженої особи у поштовому повідомленні. (а.с.17).

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2007 №01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасникові судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Так, як вбачається з витягу з ЄДРПОУ на відповідача станом на 23.02.2012р. адресою державної реєстрації відповідача є : 97062, Красногвардійський район, с. Найдьонівка, вул.. Комсомольська,33.

Вказана адреса також вказана позивачем у позовній заяві, а відтак усі документи направлялися судом за вказаною юридичною адресою.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.

Крім цього, явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

27 жовтня 2009 р. працівниками Управління екологічної інспекції Керченського регіону Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунального підприємства по управлінню Житлово - комунальним господарством Найдьонівської сільської Ради, за результатом якої складений відповідний акт (а.с. 9-10).

Перевіркою встановлено, що відповідачем допущено порушення природоохоронного законодавства (зокрема, ст. 44,49 Водного кодексу України), а саме на момент проведення перевірки дозвіл на спеціальне водокористування у відповідача закінчився 01.10.2009 р.

Вказана перевірка здійснена в присутності директора Комунального підприємства по управлінню Житлово - комунальним господарством Найдьонівської сільської Ради ОСОБА_2 один екземпляр акту був вручений відповідачу, про що свідчить особистий підпис директора у акті.

Відповідно до довідки, наданої Комунальним підприємством по управлінню Житлово - комунальним господарством Найдьонівської сільської Ради від 27.10.2009 р. з дня закінчення дозволу на спеціальне водокористування до моменту перевірки, відповідачем було забрано підземної води в обємі 4 тис. куб. м. (а.с.12).

За результатами перевірки складено протокол №006610 від 27.10.2009р. про адміністративне правопорушення (а.с.13).

За результатами розгляду відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, 27.10.2009р. винесено постанову № 006610-031/48 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої ОСОБА_2 директора Комунального підприємства по управлінню Житлово - комунальним господарством Найдьонівської сільської Ради визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення відповідно до ст. 38 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” у розмірі 85 грн. (а.с.14)

Згідно із розрахунком розмірів відшкодування шкоди за самовільне водокористування, складеного позивачем відповідно до “Методики розрахунку розмірів відшкодування шкоди, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд та обладнань, порушення правил їх експлуатації ”, зареєстрованої Міністерством юстиції України 18.01.2002 р. за № 44/6332, яка діяла на час виявлення порушення, державі було заподіяно шкоду у сумі 11184,00грн.

Як зазначає позивач, на момент звернення до суду з позовом відповідачем зазначені збитки не відшкодовані.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією; право користування природними об'єктами права власності народу здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 6 Водного Кодексу України, води (водні об'єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування.

Статтею 44 Водного Кодексу України передбачено, що водокористувачі зобовязані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до статті 48 Водного Кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Згідно до статті 49 Водного кодексу України видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обгрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.

Згідно до статті 38 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно ч. 4 ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, заподіяння у звязку з цим шкоди підтверджується доданими до матеріалів справи доказами, а саме вищевказаними: актом перевірки, постановою про накладення адміністративного стягнення. Доказів скасування вказаної постанови в установленному порядку сторонами не надано, а відтак постанова є чинною.

Відповідно до ст. 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Таким чином, розмір шкоди, яка заподіяна навколишньому природному середовищу, є обґрунтованим і така шкода має бути відшкодована відповідачем.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища Українивід 20 липня 2009 року N 389 була затверджена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. Вказана Методика була зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 р. за N 767/16783.

Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2 Методики, вона розроблена відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Водного кодексу України, а також встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели, зокрема, до самовільного використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до п.1.4 ця Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства

Згідно з пунктом 9.1 Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м), грн.., здійснюється за формулою:

З сам = 100 х W х Тар ,

де W - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, м3;

Тар - норматив збору за спеціальне водокористування, грн/м3, що діє в регіоні на момент виявлення порушення.

Норматив збору за спеціальне водокористування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.99 N 836 та складає для підземних вод 2,796 коп.. за 1 куб.м.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем за період з 01.10.2009. по 27.10.2009 самовільно зібрано підземних вод в обсязі 4 тис. куб. м. Комунальне підприємство по управлінню Житлово - комунальним господарством Найдьонівської сільської Ради повинно відшкодувати заподіяні державі збитки у загальному розмірі 11184,00 грн. (100 х 4000 х 0,02796).

Таким чином, розмір шкоди обчислений позивачем правомірно.

За таких обставин, вимоги Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища щодо стягнення з Комунального підприємства по управлінню Житлово - комунальним господарством Найдьонівської сільської Ради збитків у розмірі 11184,00 грн., засновані на нормах чинного законодавства України, а тому підлягають задоволенню.

Клопотанням від 30.01.2012р. позивач просив суд надати відстрочку щодо сплати судового збору. Враховуючи, що позивач не сплачував судовий збір, а відтак відсутні підстави для відшкодування судового збору на користь позивача.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства по управлінню Житлово - комунальним господарством Найдьонівської сільської Ради, (97062, с. Найдьонівка, Красногвардійський район, вул. Комсомольська,33, ідентифікаційний код 31397996, МФО 384157, р/р 260003013349 в Красногвардійському відділенні «Ощадбанку») на користь держави в доход місцевого бюджету Найдьонівської сільської Ради (р/р 33111331700144, отримувач місцевий бюджет Найдьонівської сільської Ради, банк одержувача УДК у в АР Крим м.Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ - 34740494, призначення збитки з екології) збитки, заподіяні порушенням природоохоронного законодавства у сумі 11184,00грн.

3.Стягнути з Комунального підприємства по управлінню Житлово - комунальним господарством Найдьонівської сільської Ради (97062, с. Найдьонівка, Красногвардійський район, вул. Комсомольська,33, ідентифікаційний код 31397996, МФО 384157, р/р 260003013349 в Красногвардійському відділенні «Ощадбанку») в доход державного бюджету (р/р 31211206783002, код платежу 22030001, в банку одержувача: Державна казначейська служба України в АРК, МФО 824026, ОКПО 38040558, одержувач Державний бюджет м. Сімферополь) 1411,50грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний 24.02.2012р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоус М.О.