Рішення № 21636732, 17.02.2012, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 0306/1340/2011

Провадження № 2/0306/22/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 17.02.2012

17 лютого 2012 р. Ковельський міськрайсуд Волинської обл.

в складі: головуючого - судді Логвинюк І. М.,

при секретарі Щесюк Н.Й.,

за участю: позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника позивачів адвоката ОСОБА_3,

представника відповідача Чорної Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі Волинської обл. цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Волинського обласного санаторію матері і дитини «Турія»про стягнення коштів за цивільно - правовими угодами, моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 (далі позивачі) звернулись до суду з позовом до Волинського обласного санаторію матері і дитини «Турія»(далі санаторій, відповідач) про стягнення коштів за виконані ними роботи згідно з цивільно - правовими угодами (далі угоди) від 01.07.10 р. та 01.06.10 р., укладеними між ними та відповідачем, мотивуючи тим, що згідно з вищезазначеними угодами вони зобов»язались виконати певні будівельні роботи та ремонт приміщень санаторію. Згідно з актом прийому здачі виконаних робіт від 30.06.10 р. за угодою, вони виконали роботи, що передбачені нею, а відповідач прийняв їх та за їх виконання зобов»язався провести оплату в розмірі 11250 грн.. Згідно з цивільно правовою угодою від 01.07.10 р., вони зобов»язувались виконати певні будівельні роботи по ремонту приміщень санаторію. Згідно з актом прийому передачі виконаних робіт від 30.07.10 р., вони виконали обумовлені договором будівельні роботи, відповідач їх прийняв, зобов»язувався за їх виконання провести оплату в розмірі 9634 грн. 48 коп. Однак, відповідач оплати за виконані за угодами від 01.06.10 р. та 01.07.10 р. роботи не провів. Розмір оплати за виконану роботу за вищезазначеними угодами складає 9634 грн. 48 коп., 11250 грн., а всього 20884 грн. 48 коп.. Відповідач відмовляється провести оплату виконаних робіт з тих мотивів, що вона була нарахована невірно по комерційних розцінках, а не виходячи з державних будівельних розцінок. Однак, такого розрахунку відповідач проводити не бажає, порушуючи їх права. Просять позов задовольнити, зобов»язати відповідача провести розрахунок оплати виконаних згідно з цивільно - правовими угодами робіт і провести оплату робіт.

У подальшому позивачі збільшили свої позовні вимоги про стягнення коштів за цивільно - правовими угодами, про що 17.01.1 р. подали до суду письмову заяву. У цій же заяві збільшені позовні вимоги позивачі обґрунтовують тим, що експертним шляхом було визначено вартість виконаних ними за цивільно - правовими угодами від 01.06.10 р. та від 01.07.10 р. робіт у більшому розмірі - 23796 грн., а тому просять стягнути з відповідача саме таку суму.

Також, 26.01.12 р. позивачі додатково подали до суду позовну заяву про стягнення з відповідача і моральної шкоди, мотивовану тим, що вони виконали свої зобов»язання перед відповідачем за цивільно - правовими угодами від 01.06.10 р. та від 01.07.10 р. у повному обсязі та до оплати їм було нараховано суму 20884 грн. 48 коп.. Відповідач же не провів з ними розрахунку за вказаними цивільно правовими угодами, мотивуючи це завищенням вартості виконаних робіт, відсутністю коштів. Перерахунок вартості виконаних ними робіт відповідачем проведений не був. Вони за захистом свого права змушені були звернутись до суду. На протязі 19 місяців відповідач оплати за роботу не провів, чим заподіяв їм моральної шкоди, яку оцінюють у 5000 грн. Ці свої вимоги обґрунтовують тим, що відповідач погодився щодо якості, об»ємів виконаних робіт, однак, не розрахувався за їх виконання, на їх неодноразові вимоги швидше сплатити кошти, не реагував, чим поставив їх сім»ї у складне матеріальне становище, залишивши їх без засобів до існування. Позивач ОСОБА_1 вказує також, що він як інвалід, та член його сім»ї дружина, яка також є інвалідом, були позбавлені можливості належно лікуватись та харчуватись. Він змушений був принижуватись та позичати гроші у сторонніх осіб, у зв»язку з чим він морально переживав та страждав. Вищенаведене призвело то того, що у листопаді 2011 р. він стаціонарно лікувався у зв»язку з інфарктом. Позивач ОСОБА_2 ці свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що має на утриманні дружину та двох неповнолітніх дітей. Його сім»я опинилась у скрутному матеріальному становищі, так як він залишився без засобів до існування, змушений був підшуковувати випадкові тимчасові заробітки, чого не вистачало для існування. Змушений був позичати кошти у сторонніх осіб для своєї сім»ї та для допомоги батькам у лікуванні. У зв»язку з чим принижувався та відчував сором. З приводу наведеного сильно переживав і страждав, так як, маючи репутацію порядної і працьовитої людини, опинився на межі «бомжування».

Позивачі в судовому засіданні, кожен зокрема, свої позовні вимоги підтримали повністю, обґрунтувавши їх вищенаведеними доводами. Просять їх позовні вимоги задовольнити.

Представник позивачів в судовому засіданні також дав суду пояснення, аналогічні доводам позивачів, викладеним у їх позовних заявах. Просить позовні вимоги позивачів задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнала, суду пояснила, що, дійсно, позивачі за цивільно правовими угодами від 01.06.10 р. та 01.07.10 р., укладеними з попереднім керівництвом санаторію, виконували у відповідача ремонтні роботи. Однак, під час планової ревізії фінансово господарської діяльності санаторію з»ясувалось, що оплата цих робіт є завищеною. Крім того, у висновку експерта, яким визначено вартість виконаних позивачами робіт у більшому розмірі, ніж це було погоджено сторонами угод, не взято до уваги, що позивачі не є кваліфікованими працівниками та фактично той обсяг робіт, що зазначений у висновку, не виконаний. Крім того, при прийнятті виконаних позивачами робіт представники відповідача не перевіряли, чи дійсно, виконано ті роботи, що зазначені в угодах. Вважає, що можлива змова позивачів з попереднім керівництвом санаторію щодо завищення вартості робіт за угодами. Не заперечує тієї обставини, що на час укладення угод відповідача влаштовувала кваліфікація позивачів, було сторонами угод погоджено види та обсяги робіт, місце їх виконання та розрахунок у актах приймання робіт проведений адміністрацією відповідача. Зазначає, що підставою тривалої несплати за цивільно правовими угодами стали результати ревізії. Просить у позові відмовити.

Попередньо представником відповідача подано суду письмове заперечення проти позову, мотивоване тим, що в період з 05.10.10 р. по 29.12.10 р. КРВ в Володимир Волинському р ні Волинської обл. у санаторії було проведено планову ревізію фінансово господарської діяльності за період з 01.07.08 р. по 01.07.10 р. Згідно з актом ревізії від 29.12.10 р., встановлено завищення вартості виконаних робіт за цивільно - правовими угодами на загальну суму 83121 грн. відповідно до локального кошторису № 2 1 7 на 01.06.10 р. та Порівняльної відомості вартості виконаних робіт за цивільно-правовими угодами, укладеними відповідачем, вартість виконаних позивачами робіт за угодою від 01.06.10 р. складає 7343 грн. Згідно з розрахунком зарплати за цивільно правовими угодами від 01.06.10 р. та 01.07.10 р., вартість виконаних позивачами робіт за цивільно - правовою угодою від 01.07.10 р. складає 9263 грн. 11 коп. Згідно з додатком до акту ревізії, завищення вартості виконаних робіт за цивільно - правовими угодами за період з 01.07.08 р. по 01.07.10 р. складає 12887 грн. Завищення вартості виконаних позивачами робіт по ремонту за цивільно - правовою угодою від 01.05.10 р. складає 6980 грн. Ці кошти безпідставно було отримано позивачами у жовтні 2010 р. А тому вважає, що борг відповідача перед позивачами за виконанні протягом червня липня 2010 р. ремонті роботи за цивільно - правоми угодами від 01.06.10 р. а 01.07.10 р., складає 9626 грн. 11 коп.

Суд, заслухавши пояснення позивачів та їх представника, представника відповідача, дослідивши докази, зібрані у справі, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.

За змістом ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також - звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов»язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов»язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Та обставина, що між позивачами та відповідачем в особі директора санаторію матері і дитини «Турія»01.06.10 р. та 01.07.10 р. було укладено дві цивільно правові угоди на виконання робіт, стверджується копіями таких угод та представником відповідача не заперечується.

Так, згідно з цивільно правою угодою на виконання робіт від 01.06.10 р., відповідач як замовник доручив, а позивачі як виконавці прийняли на себе зобов»язання про виконання слідуючих робіт в галереї на протязі з 01.06.10 р. по 30.06.10 р.:

-ґрунтування стелі 608 м 2 за два рази;

-ґрунтування стін -112 м2;

-ґрунтування відкосів -18 м2;

-ґрунтування підвіконь 22 м2;

-шпатлівка стін, стелі та відкосів - 192 м2;

-затірка шпаклівки стін, стелі, відкосів, підвіконь -192 м 2;

-покраска снікою за два рази 760 м 2;

-штукатурка стін та стелі окремо 12 м2;

-покраска труб 29 м.п. у галереї

За вищевказаною угодою від 01.06.10 р., її сторони домовились, що виконання

оформлюється актом прийому здачі виконаних робіт. За виконану роботу замовник зобов»язується сплатити виконавцям кошти, суму яких сторони угоди не обумовили, після підписання акту прийому здачі робіт, без зазначення дати.

Згідно з цивільно правою угодою на виконання робіт від 01.07.10 р., відповідач як замовник доручив, а позивачі як виконавці прийняли на себе зобов»язання про виконання слідуючих робіт в галереї спального та лікувального корпусів на протязі з 01.07.10 р. по 30.07.10 р.:

-знімання старої фарби окремими місцями 180 м 2;

-заробка швів між панелями - 23 м..;

-штукатурка стін і стелі окремими місцями -27 м2;

-ґрунтування стелі, стін, відкосів 625 м2;

-шпатлювання стелі, стін, відкосів - 180 м2;

-зачистка стін, стелі, відкосів - 180 м2;

-покраска стелі, стін за два рази 625 м 2;

-покраска труб, розширюючи бачків - 39 м.п.;

-покраска підвіконь 34 м2;

За вищевказаною угодою від 01.06.10 р., її сторони домовились, що виконання

оформлюється актом прийому здачі виконаних робіт. За виконану роботу замовник зобов»язується сплатити виконавцям кошти, суму яких сторони угоди не обумовили, після підписання акту прийому здачі робіт, також - без зазначення дати.

Та обставина, що позивачами виконано обумовлені угодами роботи, стверджується копіями актів прийому здачі по цивільно - правових угодах від, відповідно, 30.06.10 р., 30.07.10 р. Згідно з вказаними актами, замовник роботи прийняв, було визначено до оплати робіт, відповідно, 11250 грн. та 9634 грн. 48 коп., а всього за двома угодами - 20884 грн. 48 коп..

Та обставина, що на даний час кошти по оплаті робіт за двома вищевказаними цивільно правовими угодами позивачам відповідачем сплачено не було, представником відповідача в судовому засіданні 07.02.12 р. не заперечується та вказуються як підстави не проведення оплати, завищення вартості робіт сторонами угод та невідповідність обсягу фактично виконаних робіт. Представник відповідача в судовому засіданні 07.02.12 р. заперечила, що оплата на протязі 19 - ти місяців не проведена через брак коштів.

Як слідує з копії акта ревізії фінансово господарської діяльності Волинського обласного санаторію матері і дитини «Турія»за період з 01.07.08 р. по 01.07.10 р., що дійсно, КРВ 2912.10 р. було складено такий акт за результатами проведеної ревізії, у якому зазначено, що закупівля відповідачем послуг у третіх осіб, дійсно, проведена по завищених цінах.

Як зазначено у висновку № 7903 судової будівельно технічної експертизи від 20.12.11 р., вартість робіт, виконаних позивачами за угодами від 01.06.10 р. та 01.07.10 р., складає, відповідно 11139 грн. та 12651 грн. При цьому обсяг виконаних робіт відповідає зазначеному в угодах.

Посилання представника відповідача на ту обставину, що вартість робіт є завищеною як в актах прийому здачі по цивільно - правових угодах від, відповідно, 30.06.10 р., 30.07.10 р., так і у висновку експерта, на увагу не заслуговують та не знайшли свого ствердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Як слідує із змісту ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

У вищезазначених угодах їх сторонами не було визначено ні ціни роботи, ні способів її визначення, зміни. Кошторису також складено не було, що в судовому засіданні підтвердили як позивачі, так і представник відповідача, однак, було визначено, що за виконану роботу замовник зобов»язується сплатити виконавцям кошти, сума яких сторонами угоди не обумовлена, після підписання акту прийому здачі робіт, без зазначення дати. Однак, у подальшому, оскільки позивачами було фактично виконано обумовлені угодами роботи, що стверджується і висновком експерта, у актах прийому здачі по цивільно - правових угодах від, відповідно, 30.06.10 р., 30.07.10 р., сторонами угод було визначено до оплати робіт, відповідно, 11250 грн. за угодою від 01.06.10 р. та 9634 грн. 48 коп. за угодою від 01.07.10 р., а всього за двома угодами - 20884 грн. 48 коп., чого позивачі та представник відповідача в судовому засіданні не заперечує. Крім того, суд враховує, що розрахунок сум, як до виплати, так і до вирахування, в актах приймання робіт, було проведено не позивачами, а представниками відповідача, про що ствердив в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та чого не заперечила в судовому засіданні представник відповідача.

Як зазначено у ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов»язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановленому договором.

В угодах сторін не передбачалась попередня оплата виконаних робіт та позивачі не отримували у відповідача авансу, чого позивачі та представник відповідача не заперечили в судовому засіданні.

Посилання представника відповідача на ту обставину, що за даними акта ревізії фінансово господарської діяльності відповідача КРВ було виявлено завищення вартості виконаних робіт за цивільно - правовими угодами, укладеними з позивачами 01.05.10 р., у т. ч. від 01.05.10 р., не спростовують доводів позивачів та порушення відповідачем порядку укладення цивільно - правових угод, що потягло за собою збитки для санаторію, не може бути підставою для не проведення оплати згідно з актами прийняття виконаних робіт від 30.06.10 р. та 30.07.10 р., чи відрахуванню з суми оплати за цими актами тієї суми оплати виконаних робіт, що стосується іншої, укладеної раніше - 01.05.10 р. - угоди та іншого обсягу виконаних позивачами та прийнятого відповідачем за цією угодою робіт.

Відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що 01.06.10 р. та 01.07.10 р. між позивачами та відповідачем було укладено два договори підряду. За актами від 30.06.10 р. та 30.07.10 р. позивачами було здано, а відповідачем прийнято без оговорок виконані роботи із зазначенням сум їх оплати, сум до відрахування (податок) тощо, що, складені комісійно та затверджені директором санаторію.

Зазначені в угодах роботи позивачі виконали, що стверджується висновком експерта, та під час приймання робіт відповідач будь - яких претензій до позивачів з приводу якості, обсягу виконаних робіт не мав. Тобто позивачі належно та вчасно виконали свої зобов»язання за двома цивільно правовими угодами.

Згідно з домовленістю між сторонами угод, що письмово відображена в тексті актів від 30.06.10 р. та 30.07.10 р. здавання - прийомки виконаних робіт, оплата за виконані роботи складає, відповідно, 11250 грн. та 9634 грн. 48 коп., а всього за двома угодами - 20884 грн. 48 коп., що і є ціною позову.

Однак, відповідач оплати виконаних позивачами за угодами від 01.06.10 р. та 01.07.10 р. робіт не провів ні авансовано, ні під час приймання робіт, ні у подальшому, аж до розгляду даного спору в суді.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, згідно із ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В судовому засіданні встановлено, що позивачі та відповідач не вперше укладали цивільно - правові угоди подібного характеру, спору щодо яких не виникало. При цьому відповідач при укладенні цивільно правових угод не ставив перед позивачами вимоги про наявність певної кваліфікації тощо та мав можливість вільного вибору щодо укладення угод на проведення ремонтних робіт.

Як зазначено у ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а тому, з врахуванням того, що позивачі виконали свої зобов»язання за цивільно правовими угодами від 01.06.10 р. та від 01.07.10 р., відповідач має обов»язок виконати свої зобов»язання по оплаті робіт у розмірі, визначеному, за наявності домовленості сторін, у актах прийняття виконаних робіт від 30.06.10 р. та 30.07.10 р..

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачами в судовому засіданні доведено як ту обставину, що 01.06.10 р. та 01.07.10 р. ними з відповідачем було укладено угоди на виконання робіт, так і ту обставину, що за актами від 30.06.10 р. та 10.07.10 р. відповідачем без оговорок було прийнято виконані ними роботи і на даний час оплати своєї праці вони не отримали.

Представником відповідача не доведено того, що 01.05.10 р. між сторонами укладалась цивільно - правова угода, за якою відповідачем було сплачено позивачам зайві кошти, що підлягало б урахуванню при визначенні суми заборгованості відповідача перед позивами за угодами від 01.06.10 р., від 01.07.10 р., чи існують інші причини до законної неоплати виконаних позивачами за угодами від 01.06.10 р., від 01.07.10 р. робіт.

Однак, вимога позивачів про стягнення коштів за цивільно правовими угодами в розмірі, що зазначений у висновку експерта, є безпідставною та в цій частині позов до задоволення не підлягає з тих підстав, що хоча в угодах і не було визначено їх сторонами суми оплати за ремонтні роботи, однак, у подальшому в актах від 30.06.10 р. та 10.07.10 р. позивачами без оговорок було здано виконані ними роботи та будь - яких претензій з приводу суми оплати зазначено не було.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до змісту ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З боку відповідача має місце порушення зобов»язання. А тому позов слід задовольнити повністю та зобов»язати відповідача провести розрахунок оплати виконаних робіт за цивільно - правовими угодами від 01.06.10 р. та 01.07.10 р., провести розрахунок з позивачами у солідарному порядку, сплативши за угодою від 01.06.10 р. 11250 грн., за угодою від 01.07.10 р. 9634 грн. 48 коп., а всього за двома угодами - 20884 грн. 48 коп. по 10442 грн. 24 коп. кожному з позивачів.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то, на думку суду, вони підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, серед іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також її ділової репутації. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підтвердження того, що позивач ОСОБА_1 16.06.11 р. звертався до відповідача з письмовою заявою про проведення оплати за виконані у червні, липні 2010 р. роботи, позивачі надали суду копію такої заяви, що отримала відповідачем 16.06.11 р.

Відповідно до копій: довідок МСЕК від 01.12.10 р., від 15.09.09 р., дружина позивача ОСОБА_1 є інвалідом 2 - ої групи, а він є інвалідом 3 - ої групи.

Із копій свідоцтв про народження, наданих позивачами, вбачається, що позивач ОСОБА_2, дійсно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, відповідно, дочок ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1., та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2

Із копії листа № 09/3-2.12 від 16.01.12 р. Ковельського МТМО, слідує, що позивач ОСОБА_1 в період з 21.11.11 р. по 07.12.11 р. перебував на стацлікуванні з приводу хвороби серця.

Таким чином, позивачі, виконавши роботи, дійсно, на протязі тривалого проміжку часу - з 30.06.10 р. за угодою від 01.06.10 р. та з 30.07.10 р. за угодою від 01.07.10 р. по даний час не отримали плати за свою працю, розмір якої для кожного з них є суттєвим, що, безумовно, потягло за собою їх моральні страждання, хвилювання та додаткові труднощі в організації свого життя, життя їх родин і вимагало від них вжиття додаткових зусиль для того, щоб отримати кошти за угодами, віднаходити необхідні їм для проживання кошти з інших джерел. Зокрема, суд враховує те, що саме в період розгляду даного позову судом мало місце погіршення стану здоров»я позивача ОСОБА_1, а у позивача ОСОБА_2 на утриманні є неповнолітні діти. Та обставина, що по даний час відповідач не провів оплату виконаних позивачами робіт, представником відповідача в судовому засіданні не заперечується. Підстава затримки у оплаті роботи позивачів, зазначена представником відповідача, на думку суду, є надуманою, безпідставною та такою, що прямо ігнорує як інтереси позивачів як сторін цивільно правової угоди, так і фізичних осіб, які не отримали очікувану плату за свою працю.

Однак, оскільки, самими позивачами як сторонами цивільно правових угод не було ініційовано при укладенні угод зазначення та погодження точної дати повного з ними розрахунку за виконані роботи, що дало можливість відповідачеві відтерміновувати оплату праці на певний проміжок часу; а також не доведено суду тієї обставини, що невиплата відповідачем коштів привела їх та їх сім»ї до зубожіння, як це зазначено у позовній заяві про стягнення моральної шкоди, суд вважає, що визначена позивачами сума морального відшкодування є завищеною.

Суд, врахувавши вищенаведене, вважає, що розмір морального відшкодування слід визначити в сумі 500 грн. для кожного з позивачів, в решті позову в частині стягнення моральної шкоди, слід відмовити.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, суд вважає, що ці витрати має бути покладено на відповідача пропорційно задоволеним судом вимогам.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 13, 60, 212 - 218, 88 ЦПК України, ст. ст. 15,16, 23, 526, 627, 629, 632, 610, 837, 843, 854 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов»язати Волинський обласний санаторій матері і дитини «Турія»провести розрахунок оплати ОСОБА_1, ОСОБА_2 виконаних робіт за цивільно - правовими угодами від 01.06.10 р. та 01.07.10 р., провести розрахунок за виконану роботу з ОСОБА_1, ОСОБА_2 як виконавцями за цивільно - правовими угодами від 01.06.10 р. та 01.07.10 р. у солідарному порядку, сплативши за угодою від 01.06.10 р. - 11250 (одинадцять тисяч двісті п»ятдесят) грн., за угодою від 01.07.10 р. - 9634 (дев»ять тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 48 коп., а всього за двома вказаними вище угодами - 20884 (двадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 48 коп..

Стягнути з Волинського обласного санаторію матері і дитини «Турія»на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 500 (п»ятсот) грн. моральної шкоди кожному.

Стягнути з Волинського обласного санаторію матері і дитини «Турія»на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку 1659 (одну тисячу шістсот п»ятдесят дев»ять) грн. 75 коп. судових витрат.

В решті позову відмовити.

Рішення бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської обл. через Ковельський міськрайсуд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу подано не було.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий:І. М. Логвинюк