Рішення № 2162841, 26.09.2008, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2008 р. Справа № 17/389/08

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Чернявській Я.А.

з участю представників сторін:

від позивача –Олійник Л.М., довіреність № 4 від 08.02.2008 року;

від відповідача - не з’явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/389/08

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський м’ясокомбінат», Полтавська область, м. Глобине, вул. К. Маркса, 228,

До відкритого акціонерного товариства «Миколаївмолпром», м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 101,

про: стягнення заборгованості за договором поставки № 0482 від 08.02.2008 року,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобинський м’ясокомбінат»(надалі -позивач) звернулося до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Миколаївмолпром»(надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 0482 від 08.02.2008 року.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги наступним:

08.02.2008 року між сторонами було укладено договір поставки товарів за № 0482. Відповідно до умов договору позивач зобов’язувався поставити відповідачу товар (ковбасні та м’ясні вироби), а відповідач, в свою чергу, - прийняти та оплатити зазначений товар. Загальна сума договру складається із суми накладних.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 170 218 грн. 82 коп. Факт отримання відповідачем продукції підтверджується копіями накладних, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.1 договору відповідач повинен здійснити оплату протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару.

Відповідач, порушуючи умови договору, здійснив оплату частково у розмірі 41 000 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, які знаходяться в матеріалах справи.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, посилаючись на те, що відповідач частково оплатив суму основної заборгованості і станом на 24.09.2008 року вона становить 116 118 грн. 82 коп.

Також позивач зазначив, що перерахував позовні вимоги щодо стягнення пені, 3% річних, збитків від інфляції, збільшивши період їх нарахування та просить стягнути пеню у сумі 11 845 грн. 57 коп., 3 % річних у сумі 1 480 грн. 71 коп., збитки від інфляції у розмірі 1 679 грн. 84 коп.

Крім того, сума основної заборгованості підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 24.09.2008 року, який представник позивача надав у судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є його порушенням.

Ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Позивачем на підставі зазначеної статті нараховано 3% річних у розмірі 1 480 грн. 71 коп. та збтики від інфляції у розмірі 1 679 грн. 84 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.1 розділу 4 договору визначено, що за несвоєчасну оплату товару покупець виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, нарахованої на непогашену суму.

З згідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до зазначених положень договору та закону позивачем нараховано пеню у розмірі 11 845 грн. 57 коп.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у судове засідання не з?явився, відзив по суті позовних вимог не надав.

Відповідно до 2 ст. 49 Господарського процесального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Уточнені позовні вимоги товариства зобмеженою відповідальністю «Глобинський м’ясокомбінат» задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Миколаївмолпром», м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 101 (код 05409745) суму основної заборгованості у розмірі 116 118 грн. 82 коп., пеню у сумі 11 845 грн. 57 коп., 3 % річних у сумі 1 480 грн. 71 коп., збитки від інфляції у розмірі 1 679 грн. 84 коп., державне мито у розмірі 1 375 грн. 72 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський м’ясокомбінат», Полтавська область, м. Глобине, вул. К. Маркса, 228 (код 25167451).

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М.Коваль