Рішення № 2162835, 07.10.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"07" жовтня 2008 р. Справа № 2/151-08

За позовом акціонерного товариства закритого типу «Новомосковський завод мінводи», с. Знаменівка Дніпропетровської області

до відповідача: акціонерного товариства «Снайпер», м. Біла Церква

про стягнення 12944,52 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

позивач –акціонерне товариство закритого типу «Новомосковський завод мінводи», с. Знаменівка Дніпропетровської області –14.07.2008р. звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача –акціонерного товариства «Снайпер», м. Біла Церква в якій просить стягнути з відповідача борг за поставлений товар в сумі 9383,40 грн., збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 1369,98 грн., три проценти річних в сумі 155,38 грн., пеню в сумі 1097,42 грн. та штраф в розмірі 10% від суми боргу в сумі 938,34 грн., всього 12944,52 грн., а також покласти на відповідача судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач частково здійснив розрахунок з позивачем за поставлений за договором поставки від 11.06.2007р. № 57-0 товар, в результаті чого борг відповідача за вказаним договором складає 9383,40 грн. Крім того, з відповідача належать до стягнення збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 1369,98 грн., три проценти річних в сумі 155,38 грн., пеня в сумі 1097,42 грн. та штраф в розмірі 10% від суми боргу в сумі 938,34 грн.

Позивач та відповідач в судове засідання 09.09.2008р. не з’явились, витребувані судом документи не подали. Від позивача на адресу суду надійшла телеграма від 08.09.2008р. про відкладення розгляду справи у зв’язку із неможливістю прибуття в судове засідання представника позивача так як він приймає участь у іншому судовому засіданні.

Від позивача 18.09.2008р. до суду надійшов лист від 18.09.2008р., в якому позивач повідомив суд про сплату відповідачем основного боргу в сумі 9383,41 грн.

В судовому засіданні 18.09.2008р. позивачем було частково виконано вимоги суду та заявлено клопотання про продовження терміну розгляду справи та відкладення судового засідання для надання можливості представити суду необхідні докази, яке судом задоволено.

В судове засідання 07.10.2008р. позивач не з’явився. Від позивача 06.10.2008р. на адресу суду надійшли додатково витребувані судом документи та клопотання від 02.10.2008р., в якому позивач просить розглянути справу без участі представника позивача за наявними матеріалами справи.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не подав, позовні вимоги та представлені позивачем докази не спростував, в судові засідання 09.09.2008р., 18.09.2008р. та 07.10.2008р. свого представника не направив, про причини не направлення суд належним чином не повідомив, хоча про день час та місце їх проведення повідомлявся судом вчасно належним чином.

Враховуючи те, що чинний ГПК України не покладає на суд обов’язку щодо розшуку відповідача, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату час та місце судового розгляду, те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов акціонерного товариства закритого типу «Новомосковський завод мінводи», с. Знаменівка Дніпропетровської області (далі –АТЗТ «Новомосковський завод мінводи») до акціонерного товариства «Снайпер», м. Біла Церква (далі –АТ «Снайпер»), вивчивши додатково подані документи, суд

встановив:

Відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Згідно із частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов’язків сторін у справі є укладений між АТЗТ «Новомосковський завод мінводи»та АТ «Снайпер» 11.06.2007р. договір поставки № 57-0 (далі –Договір).

Відповідно до умов розділу першого зазначеного Договору постачальник (АТЗТ «Новомосковський завод мінводи») зобов’язується передати у власність покупця (АТ «Снайпер») товар, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах Договору. Згідно пункту 1.3. Договору кількість та асортимент товару вказується в видаткових накладних на товар, що формуються на підставі заявок на поставку товару покупця та є невід’ємними частинами Договору.

Пунктом 2.2.1. Договору оплата за товар, що був поставлений в період з 01 травня по 30 вересня (включно) кожного року на протязі дії Договору, здійснюється на протязі 30 календарних днів від дня передачі товару продавцем покупцю. Відповідно до пункту 2.2.2. Договору сторони не передбачили строк оплати за товар, що був поставлений в період з 01 січня по 30 квітня (включно) та з 01 жовтня по 31 грудня (включно) кожного року на протязі дії Договору.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до припису ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

На виконання своїх господарських зобов’язань за Договором АТЗТ «Новомосковський завод мінводи»поставило АТ «Снайпер»товар за видатковою накладною від 20.11.2007р. № РН*0001421 на загальну суму 19383,84 грн., про що свідчать підписані повноважними особами, скріплені печатками позивача та відповідача видаткова накладна від 20.11.2007р. № РН*0001421 та товарно-транспортна накладна від 20.11.2007р. № РН*0001421 (копії видаткової накладної та товарно-транспортної накладної залучені до матеріалів справи).

Позивач в позовній заяві визнає часткову сплату відповідачем боргу за поставлений за видатковою накладною від 20.11.2007р. № РН*0001421 в сумі 10000,00 грн. та переплату відповідачем при оплаті товару за попередньою накладною в сумі 0,44 грн.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи визнану позивачем часткову сплату, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений за видатковою накладною від 20.11.2007р. № РН*0001421 товар на момент подачі позовної заяви складає 9383,40 грн.

Вищезазначена поставка товару була здійснена 20.11.2007р. в період з 01 жовтня по 31 грудня. Як вбачається з пункту 2.2.2. Договору позивач та відповідач при укладенні Договору не погодили строків оплати за поставлений товар в зазначений період.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем 16.01.2008р. було направлено відповідачу лист від 16.01.2008р. № 16 з проханням сплатити борг за поставлений товар, про що свідчать залучені до матеріалів справи копії листа від 16.01.2008р. № 16, та фіскального чеку «Укрпошти»від 16.01.2008р. № 4989. Залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 16.01.2008р. № 583239 свідчить про те, що відповідач отримав вищезазначений лист позивача 24.01.2008р., однак суду не надано доказів того, що відповідач надав відповідь на зазначений лист.

Як вбачається з листа позивача від 18.09.2008р., основна заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар за видатковою накладною від 20.11.2007р. № РН*0001421 в сумі 9383,40 грн. сплачена. Таким чином, судом встановлено і позивачем не заперечується, що на момент розгляду справи заявлена до стягнення основна заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар в сумі 9383,40 грн. погашена, відповідно провадження у справі в цій частині вимог підлягає припиненню відповідно до пункту 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Однак, відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Відповідно до змісту ч. 2 ст. 530 ЦК України та враховуючи дату отримання відповідачем листа позивача від 16.01.2008р. з вимогою сплатити борг, відповідач повинен був сплатити за отриманий товар в сумі 19383,40 грн. в строк до 01.02.2008р. Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов’язання щодо вчасної оплати за отриманий товар.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов’язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Як вбачається з пункту 7.2 договору, відповідно до вищевказаних норм закону сторони передбачили оплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки. Крім того, у випадку прострочки оплати товару більше 30 календарних днів, сторони передбачили сплату покупцем штрафу в розмірі 10% від неоплаченого товару.

Згідно до частини 2 ст. 546 ЦК України, договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання. Так, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

При розрахунку сум пені, збитків, завданих інфляційними процесами та трьох процентів річних позивачем нараховані штрафні санкції з 21.12.2007р. При цьому позивачем не враховані вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України та дата отримання відповідачем листа позивача від 16.01.2008р. з вимогою сплатити борг.

Отже враховуючи:

- строки та порядок оплати товару, встановлені розділом 2 Договору;

- відповідальність за порушення грошового зобов’язання, визначену ст. 625 ЦК України пунктом 7.2. Договору;

- розмір облікової ставки НБУ 10% визначений Постановою НБУ від 29.12.2007р. та 12%, визначений Постановою НБУ від 21.04.2008 р. N 107

- оприлюднені Державним комітетом статистики України в офіційних друкованих органах індекси інфляції за відповідний період,

вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1097,42 грн., збитків, завданих інфляційними процесами в сумі 1369,98 грн. та трьох процентів річних в сумі 155,38 грн. підлягають задоволенню частково, а саме пені в сумі 893,22 грн., збитків, завданих інфляційними процесами в сумі 1065,95 грн. та трьох процентів річних в сумі 123,06 грн.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 10% штрафу від суми боргу в сумі 938,34 грн. є обґрунтованою, законною і підлягає задоволенню.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов’язань не надав, доводи позивача не спростував.

Враховуючи вищевикладене суд частково задовольняє позов акціонерного товариства закритого типу «Новомосковський завод мінводи», приймає рішення про стягнення з відповідача –акціонерного товариства «Снайпер»пені в сумі 893,22 грн., збитків, завданих інфляційними процесами в сумі 1065,95 грн., трьох процентів річних в сумі 123,06 грн. та штрафу в сумі 938,34 грн. та відповідно до частини 5 ст. 49 ГПК України покладає на обидві сторони судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги викладене вище, керуючись ст.ст. 11, 16, 525, 526, 546, 547, 549, 610, 614, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 173, 230, частиною 4 ст. 231, частиною 6 ст. 232 ГК України, ст.49, пунктом 1-1 частини першої ст. 80, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства закритого типу «Новомосковський завод мінводи»до акціонерного товариства «Снайпер»задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства «Снайпер»(09112, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Привокзальна, буд. 8-б, ідентифікаційний код 20616944, п/р 26005332 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 321121),

на користь акціонерного товариства закритого типу «Новомосковський завод мінводи» (51281, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Знаменівка, вул. Жукова, буд. 1А, ідентифікаційний код 00382728, п/р 26007580550100 в Дніпропетровській обласній дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305653) 893,22 грн. (вісімсот дев’яносто три гривні двадцять дві копійки) пені, 1065,95 грн. (одна тисяча шістдесят п’ять гривень дев’яносто п’ять копійок) збитків, завданих інфляційними процесами, 123,06 грн. (сто двадцять три гривні шість копійок) три проценти річних, 938,34 грн. (дев’ятсот тридцять вісім гривень тридцять чотири копійки) штрафу, державне мито в сумі 30,21 грн. (тридцять гривень двадцять одна копійка) та 27,53 грн. (двадцять сім гривень п’ятдесят три копійки) за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 9383,40 грн. припинити.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписаний 14.10.2008р.