Рішення № 2162778, 30.09.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"30" вересня 2008 р. Справа № 9/374-08

Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., розглянувши справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Бориспільський автозавод», с. Проліски, Бориспільський район,

до1. Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, с. Щасливе, Бориспільський район,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з організації житлового будівництва», с. Проліски, Бориспільський район,

про визнання недійсним рішення та договору оренди,

за участю представників:

позивача:Андишула А.М., довір. №15-Д-08 від 03.07.2008р.,

відповідача1:не з’явились,

відповідача2:Климов О.Ю., довір б/н від 02.10.2006р., обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Бориспільський автозавод»(далі –позивач, ЗАТ «БАЗ») звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області (далі –відповідач1, сільрада) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з організації житлового будівництва»(далі –відповідач2, ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд») про визнання недійсним рішення Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 23.05.2006 року №43.32-3-V та договору оренди земельної ділянки від 15.06.2006 року, що укладений між відповідачами на виконання цього рішення.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що оскаржувані рішення та договір порушують права та законні інтереси позивача, а також не відповідають вимогам закону –ч.6 ст.16 Закону України «Про оренду землі», позаяк при наявності двох заяв на одну й ту саму земельну ділянку, вона була передана сільською радою відповідачу2 без проведення аукціону або конкурсу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.07.2008 року порушено провадження у справі № 9/374-08.

Відповідач2 проти позову заперечує, вважає його безпідставним, оскільки на момент звернення позивача із заявою до сільської ради про надання спірної земельної оренди, остання не набула статусу об’єкта права оренди, при цьому позивачем не були вчинені необхідні дії щодо набуття спірною земельною ділянкою такого статусу. Також на думку відповідача2 у відсутність визначеного законом порядку проведення аукціону або конкурсу, передача спірної земельної ділянки на конкурентних засадах не є обов’язковою.

Відповідач1 відзиву до господарського суду не надав, в судові засідання жодного разу представника не направив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позові. Представник відповідача2 позов заперечив з підстав викладених у відзиві та додаткових до нього поясненнях.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача2, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив:

У відповідності до рішення Щасливської сільської ради №168.11-17-ХХIV від 15.04.2004 року ЗАТ «Бориспільський автозавод»попередньо погоджено розробку та складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво п’ятиповерхового будинку в межах с. Проліски по вул. Морозова, 15 площею 0, 35 га, а також 0,35 га за рахунок охоронної зони продуктопроводу для влаштування спортивних майданчиків та зони відпочинку, на умовах оренди строком на 49 років.

Відповідно до зазначеного рішення сільської ради позивачем було розібрано, перевезено та взято на облік будівельні конструкції від попереднього будівництва, також отримані позитивні висновки санітарно-епідеміологічної служби, головного архітектору району, Бориспільського райвідділу земельних ресурсів, сільської ради, складено акт вибору земельної ділянки під розміщення п’ятиповерхового будинку, спортивних майданчиків та зони відпочинку.

Рішенням Щасливської сільської ради №278.48 –IV від 26.04.2005 року рішення сільської ради №168.11-17-ХХIV від 15.04.2004 року визнано таким, що втратило чинність.

В подальшому, рішенням господарського суду Київської області від 30.06-06.07.2005 року у справі №203/19-05, що набуло законної сили, рішення Щасливської сільської ради №278.48 –IV від 26.04.2005 року визнано недійсним та скасоване.

25.11.2005 року Рішенням Щасливської сільської ради №381-33-IV за результатами розгляду листа ЗАТ «Бориспільський автозавод»про виконання вимог вказаного рішення господарського суду, рішення сільської ради від 26.04.2005 року №278.48-IV визнано таким, що втратило чинність. При цьому, визнано неможливим надання позивачу погодження на відведення спірної земельної ділянки, у зв’язку із тим, що дана земельна ділянка вже надана ТОВ «Компанії «Оргжитлобуд».

Як підтверджується матеріалами справи, 26.05.2005 року Щасливською сільською радою прийнято рішення №296.12-29-IV про надання ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд»дозволу на збір матеріалів попереднього місця розташування земельної ділянки 0,35 га по вул. П.Морозова, 15 в межах с. Проліски.

Рішенням Щасливської сільської ради за №43.32-3-V від 23.05.2006 року затверджено проект землеустрою щодо відведення ТОВ «Компанії «Оргжитлобуд»земельної ділянки площею 0,35 га, земель громадського призначення на умовах довгострокової оренди строком 49 років та доручено сільському голові укласти від імені сільської ради договір оренди земельної ділянки, а також оформити всі інші необхідні для вчинення цієї угоди документи.

15.06.2006 року на виконання рішення Щасливської сільської ради №43.32-3-V від 23.05.2006 року між Щасливської сільською радою (орендодавець) було укладено договір оренди, яким ТОВ «Компанії «Оргжитлобуд»передано в оренду строком на 49 років, земельну ділянку загальною площею 0,35 га, що знаходиться по вул. Морозова, 15 в с. Проліски в адмінмежах Щасливської сільської ради.

Частинами 1, 2 статті 16 Закону України «Про оренду землі»(надалі –Закон) визначено порядок укладення договору оренди землі, відповідно до якого, особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України (надалі –ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди землі.

Згідно ч. 3 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу, тобто в порядку, який визначає надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування. Так, ст. 123 ЗК України передбачає, що відповідна районна державна адміністрація або рада, розглянувши клопотання особи, зацікавленої в одержанні земельної ділянки, дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки, який в подальшому, після погодження із землекористувачем, відповідними державними органами й після одержання висновку державної землевпорядної експертизи, подається до відповідної державної адміністрації або ради, які його розглядають і в межах своїх повноважень приймають рішення про надання земельної ділянки.

Частиною 6 ст. 16 Закону передбачено, що у разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки, що перебуває в державній або комунальній власності, відповідні органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування проводять аукціон або конкурс щодо набуття права оренди земельної ділянки, якщо законом не встановлено інший порядок.

Частина друга ст.6 Закону визначає, що у разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах, підставою для укладення договору оренди є результати аукціону чи конкурсу.

Тобто, за наявності двох заяв на оренду однієї і тієї ж земельної ділянки Щасливською сільською радою повинен був проводитися аукціон або конкурс щодо набуття права оренди на спірну земельну ділянку.

Між тим, такий аукціон або конкурс сільською радою, відповідачем1, в порушення вимог ст.ст. 6, 16 Закону не проводився, що не заперечується відповідачем2. Щасливська сільська рада, прийнявши рішення №43.32-3-V від 23.05.2006 року надала перевагу ТОВ «Компанії «Оргжитлобуд» не зважаючи на те, що на цю ж земельну ділянку претендувало ЗАТ «Бориспільський автозавод».

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.02.2008 року (К-3596/07) у справі в якій учасниками були сторони у даній справі, зазначено, що Щасливською сільською радою при прийнятті рішення від 23.05.2006 року №43.32-3-V не були дотримані вимоги ч. 6 ст. 16 Закону щодо спірної земельної ділянки про надання її в оренду одному з двох суб’єктів господарювання.

У справі «Совтрансавто-Холдинг»проти України Європейський суд з прав людини вказав, що одним із основних елементів права являється принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що в любому спорі рішення суду, що набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів (Рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України).

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно, зазначені вище висновки Вищого адміністративного суду України про незаконність оскаржуваного рішення Щасливської сільської ради підлягають врахуванню при розгляді даної справи.

Відтак, суд вважає доведеним, що оскаржуване рішення сільської ради прийняте всупереч вимогам Закону і порушує охоронюваний законом інтерес позивача щодо можливості набуття права оренди спірної земельної ділянки на рівних, конкурентних засадах, шляхом проведення конкурсу або аукціону.

Твердження відповідача2, що на момент звернення позивача до Щасливської сільської ради з приводу набуття в оренду спірної земельної ділянки, остання ще не набула статусу об’єкта права, є помилковими та ґрунтуються на довільному застосуванні положень статті 79 ЗК України. Зазначена стаття містить вузьке поняття земельної ділянки, застосування якого можливо в контексті здійснення права власності. Зокрема, стаття 79 ЗК України характеризує земельну ділянка як об’єкт права власності. Проте, термін «земельна ділянка», «землі»в законодавстві застосуються в широко, в тому числі як об’єкт правових відносин, засіб виробництва, природний об’єкту, тощо.

Звернення із заявою (клопотанням) про отримання земельної ділянки в оренду Земельний кодекс, як і Закон «Про оренду землі», не ставиться в залежність від наявності у земельної ділянки властивостей об’єкта права власності (ст. 79 ЗК України). Більш того, як слідує із змісту ст.ст. 16, 118, 123, 124 ЗК України, розроблення проекту відведення земельної ділянки та відповідно визначення її меж та місцезнаходження, може бути лише наслідком звернення зацікавленої особи із заявою про надання в оренду земельної ділянки.

Отже, під земельною ділянкою розуміється, як індивідуалізована земельна ділянка у разі її відведення у передбаченому законом порядку, так і частина земної поверхні, що не відведена у передбаченому законом порядку.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у аналогічних справах (справа №8/98н від 05.07.2005 року, справа №2-2/1600-2006 (2-2/14349-05) від 15.06.2006 року, справа № 2-15/10520-2007 від 09.04.2008 року і т.д.).

Необхідність проведення аукціону або конкурсу також не пов’язується земельним законодавством із набуттям земельною ділянкою статусу об’єкта права власності в розумінні ст. 79 ЗК України. Отже, заперечення необхідності проведення аукціону або конкурсу у разі відсутності проекту відведення земельної ділянки, тобто здійснення на конкурсній основі лише передачу в оренду індивідуалізованих земельних ділянок, є безпідставним та по суті нівелює приписи ч. 6 ст.16 Закону. Водночас, такі доводи відповідача 2 позбавлені логіки та правового змісту, адже на його переконання орган місцевого самоврядування зобов’язаний забезпечити відведення земельної ділянки у відсутність на те зацікавлених осіб.

Не мають під собою правового підґрунтя та не відповідають судовій практиці Вищого господарського суду України також доводи відповідача2 про те, що у відсутність визначеного законом порядку проведення, аукціон або конкурс з приводу отримання в оренду земельної ділянки не повинен проводитись.

Закон не ставить в залежність виконання приписів ч. 6 ст.16 Закону щодо необхідності проведення аукціону або конкурсу від законодавчо визначеного порядку їх проведення. Натомість у відсутність врегулювання законом такої процедури має місце диспозитивний характер її визначення відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування, які вповноважені здійснювати розпорядження цими землями державної та комунальної власності, з урахуванням відповідних положень ЗК України.

Таку ж позицію займає Держкомзем України у своєму листі від 22.09.2006 року № 14-17-2-П930/6940.

Положеннями ст. 15 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Частина 1 статті 6 Закону України «Про оренду землі»встановлює, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Договір оренди земельної ділянки від 15.06.2006, укладений між відповідачами з порушенням вимог ст.ст. 6, 16 Закону України «Про оренду землі»на підставі рішення, прийнятого поза встановленим законодавством порядком для набуття права оренди земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства.

У відповідності до ч. 3 ст.215 ЦК України зазначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Враховуючи, встановлені обставини щодо набуття права на оренду земельної ділянки відповідачем2, а саме порушення порядку встановленого законодавством порядку, суд вважає, що порушене право позивача на набуття земельної ділянки в оренду у встановленому законодавством порядку, підлягає захисту шляхом визнання оспорюваного договору недійсним.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання такого правочину. Відповідно до ст. 236 ЦК України право чин визнаний судом недійсним є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним право чином права та обов’язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється. Згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі»у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається. З огляду на наведене дія оспорюваного договору оренди припиняється на майбутнє.

Отже, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Державне мито, а також витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів у рівних частинах.

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 1, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним рішення Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області №43.32-3-V від 23.05.2006 «Про затвердження проекту землеустрою, нормативно –грошової земельної ділянки ТОВ «Компанія «Оргжитлобуд»на умовах довгострокової оренди (строком 49 років) для будівництва багатоквартирного житлового будинку в с. Проліски».

3.          Визнати недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки від 15.06.2006 між Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з організації житлового будівництва», зареєстрований у Бориспільському районному відділі КРФ ДП «ЦДЗК» 30.06.2006 за №01062230004, та припинити дію договору на майбутнє.

4.          Стягнути з Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області (08322, Київська область, Бориспільський район с. Щасливе, вул. Лесі Українки, 12, код ЄДРПОУ 04527520) на користь Закритого акціонерного товариства «Бориспільський автозавод»(08322, Київська область Бориспільський район с. Проліски, вул. Броварська, 4, код ЄДРПОУ 31936646) 42,50 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з організації житлового будівництва»(08322, Київська область Бориспільський район с. Проліски, вул. П.Морозова, 8, код ЄДРПОУ 33483835) на користь Закритого акціонерного товариства «Бориспільський автозавод»(08322, Київська область Бориспільський район с. Проліски, вул. Броварська, 4, код ЄДРПОУ 31936646) 42,50 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя

09.10.2008р.Є.П. Євграфова