Рішення № 2162737, 22.09.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"22" вересня 2008 р. Справа № 9/358-08

Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П.,

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем», м. Київ,

до1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей», м. Фастів,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларді», м. Луганськ,

про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди

за участю представників:

позивача:Менюк С.А., довір. б/н від 04.02.2008р.,

відповідача1:Прохоренко А.О., довір. б/н від 08.04.2008р.,

відповідача2:Брусиловський Д.В. - керівник, обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атем»(далі –позивач, ТОВ «Атем») звернулось господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей»(далі –відповідач1, ТОВ «Прометей») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларді»(далі –відповідач2, ТОВ «Ларді») про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди. Зокрема, просить визнати поширену інформацію такою що дискредитує ТОВ «Атем»та принижує його ділову репутацію, зобов’язати ТОВ «Прометей»спростувати розповсюджену інформацію, та стягнути з відповідачів порівну моральної шкоди в розмірі 169000 грн.

Позов мотивований тим, що інформація, поширена Товариством з обмеженою відповідальністю «Прометей»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ларді», є недостовірною.

ТОВ «Прометей»проти позову заперечує, посилаючись на достовірність поширеної інформації. Крім цього, відповідач1 вказує на те, що поширена інформація стосується не позивача, а іншого підприємства –завод «Атем», на те, що наявність боргу підтверджена постановою слідчого РУ ГУ МВС України в Макарівському районі, що на час оприлюднення інформації в судах України розглядалася низка справ, про стягнення з позивача боргу, а також на те, що позивачем розміщено оголошення про наявність боргу за перевезення.

ТОВ «Ларді»проти позову в частині стягнення з нього моральної шкоди заперечує, посилаючись на те, що інформація поширена відповідачем1, а тому саме відповідач1 повинен нести відповідальність за поширення такої інформації, у випадку, якщо ця інформація недостовірна.

В судовому засіданні 22.09.2008р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позові.

Представник відповідача1 позов заперечив з підстав викладених у відзиві та додаткових до нього поясненнях. Судом відхилено клопотання відповідача1 про витребування в господарському суді м. Києва копій судових рішень у справах за участю ТОВ „Атем” та інформації про кількість справ про стягнення заборгованості за участю ТОВ „Атем”, як таке що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача2 позов заперечив з підстав викладених у відзиві, та поданих на виконання вимог суду поясненнях №8 від 16.09.2008 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив:

Сайт http//www.Lardi-Trans.com, що належить відповідачеві2, є інформаційною базою, яка містить пропозиції про належні до перевезення вантажі та транспорту для здійснення перевезень. Оголошення про необхідність або можливість здійснити перевезення розміщуються на сторінці вказаного сайту «Оголошення». Відзиви про якість наданих послуг перевезення та відзиви про замовників перевезення можуть бути розміщені на сторінці сайту «Зона надійності».

13.06.2008 року в мережі Інтернет на сайті http//www.Lardi-Trans.com, що належить відповідачеві2, було опубліковано оголошення наступного змісту: «Всем! Всем! Всем! Хотим предостеречь перевозчиков от работы с киевским заводом «Атем». Даная фирма заказывает транспорт через экспедиции или предлагает работу напрямую… Основные направления работы –Финляндия, Австрия, Германия. На данный момент должна очень многим перевозчикам деньги за перевозки еще с 2007 г. В настоящее время ведутся судебные разбирательства. Если не хотите потерять деньги, время, нервы –НИ В КОЕМ СЛУЧАЕ НЕ БЕРИТЕ ГРУЗЫ КОТОРЫЕ СЛЕДУЮТ В АДРЕС ЗАВОДА «АТЕМ»(г. Киев, ул. Промышленная, 4б)».

Відповідно до статті 91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Статтею 299 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації».

З огляду на зазначені статті, та враховуючи положення статті 16 ЦК, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на звернення до суду із заявленим позовом.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей про господарюючого об’єкта чи його діяльність, які завдали чи можуть завдати шкоди діловій репутації, є дискримінацією цього об’єкта. Відповідно до частини 2 ст. 32 Господарського кодексу України, дискримінація суб’єктів господарювання не допускається.

23.06.2008 року на сайті http//www.Lardi-Trans.com позивачем опубліковано оголошення наступного змісту «Во избежание клеветы и очернения имени компании ООО «Атем»опровергнуть опубликованное ниже сообщения. Информируем, что компания СПД Олейник (ООО «Прометей») в мае месяце 2008 года осуществляла доставку груза в адрес компании ООО «Атем»по маршруту Германия-Украина. Груз прошел таможенное оформление, но до сих пор не был доставлен. Путем шантажа вышеперечисленные компании требуют оплату фрахта, не имея на то никаких юридических оснований. В настоящее время заведено уголовное дело на компанию «СПД Олейник».

З поданої відповідачем2 (який, як зазначено вище, є власником сайту) інформації вбачається, що відповідач1 зареєстрований на сайті http//www.Lardi-Trans.com як перевізник, з 28.02.2005 року позивач зареєстрований на сайті http//www.Lardi-Trans.com з 23.06.2008 року.

З поданих відповідачем2 доказів щодо реєстрації відповідача1, розміщення інформаційних повідомлень тощо, вбачається, що повідомлення на сайті відповідача2 від 13.06.2008р. щодо позивача було розміщено саме відповідачем1. Судом не приймаються до уваги твердження відповідача1 про те, що він не поширював недостовірну інформацію, оскільки вказане твердження спростовується заявою відповідача1, який є власником та адміністратором сайту http//www.Lardi-Trans.com.

Посилання відповідача1 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 19.06.2008 року, затверджену начальником Макарівського РвГ У МВС України в Київській області, як на доказ наявності боргу позивача перед перевізниками, суд вважає необґрунтованим, оскільки, з огляду на ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, зазначена постанова не є підставою для звільнення від доказування. Крім цього, як слідує із зазначеної постанови, висновок слідчих органів про наявність боргу позивача ґрунтується виключно на твердженні гр. Ворникогло В.Н. і стосується експедитора, а не перевізників.

Надана відповідачем1 інформація про рух у господарських судах справ де стороною є позивач не приймається судом до уваги з огляду на те, що зазначені справи не стосуються перевезень, не містять підтверджень факту наявності боргу позивача перед перевізниками за період з 2007 року та не визначають розмір боргу. Наявність щодо позивача судових рішень про стягнення заборгованості, могла бути перевірена відповідачем особисто, оскільки доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, що розміщений в мережі Інтернет є вільним (http://www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Отже, тягар доказування достовірності негативної інформації про позивача покладається на відповідача, а на позивача покладено лише обов'язок доказування факту поширення такої інформації відповідачем. Цей висновок узгоджується з приписом абзацу першого частини другої статті 302 ЦК.

В разі розміщення інформації в мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного ознайомлення, особа, чиї права та законні інтереси порушені її поширенням, може подавати відповідні позовні вимоги до власника веб-сайту, на якому розміщена ця інформація.

У разі коли відповідну інформацію розповсюджено у вигляді повідомлень не власником сайту, доступ до якого є вільним, а третіми особами, що є анонімними, то відповідальність за таке розповсюдження інформації та завдану у зв'язку з цим шкоду діловій репутації суб'єкта господарювання має нести саме власник сайту, оскільки його діяльність створила технологічні можливості та умови для поширення негативної інформації, яка не відповідає дійсності та порушує права і законні інтереси особи.

Оскільки поширена відповідачем1 інформація не знайшла свого підтвердження відповідними доказами, то така інформація визнається недостовірною та такою, що дискримінує позивача.

За таких умов, в силу частини 1 статті 277 ЦК України, позивач має право на спростування поширеної відповідачем1 недостовірної інформації. При цьому спростування інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію у такий же спосіб, яким ця інформація була оприлюднена.

Оскільки інформацію, яка завдає шкоди діловій репутації позивача, було розповсюджено відповідачем1 на Інтернет-сайті і судом встановлено, що така інформація не відповідає дійсності, то згідно з судовим рішенням її має бути спростовано на тому ж самому сайті з додержанням вимог, визначених частинами третьою - шостою статті 37 Закону України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”.

Основним напрямком діяльності позивача є виробництво тари з пластмас, виробництво керамічних плиток і плит. При цьому, по виробництву керамічних плиток і плит позивач є одним з провідних вітчизняних підприємств, отримав статус «Виробник кращих вітчизняних товарів 2006р.»тощо. Крім того, позивач є єдиним в Україні виробником двокомпонентних ковпачків для ПЕТ-пляшок, основними замовниками яких є провідні вітчизняні виробники сильногазованих напоїв і пива: ОБОЛОНЬ, САРМАТ, СЛАВУТИЧ, КОКА-КОЛА БЕВЕРДЖІЗ ЛТД УКРАЇНА, ПЕПСІ-КОЛА, ВІНШ-ФРУТ, ТРУСКАВЕЦЬ та інші. Крім того, на ринок пакувальних виробів Позивач постачає преформи для ПЕТ- пляшок і одноразові пластикові стакани, споживачами яких є ОБОЛОНЬ та СЛАВУТИЧ.

Розповсюдження повідомлення з недостовірною інформацією щодо позивача, відповідачем1 спрямовано на зниження престижу та підрив довіри до діяльності позивача, а отже відповідач11 поставив під сумнів репутацію позивача як надійного ділового партнера.

За наведених обставин, позовні вимоги щодо визнання інформації такою, що дискредитує позивача та зобов’язання відповідача1 спростувати поширену інформацію, є обґрунтованими доведеними матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.

Частина друга статті 47 Закону України «Про інформацію»передбачає цивільну відповідальність за поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи.

Стаття 23 ЦК України зазначає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, зокрема: у разі приниження ділової репутації юридичної особи. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 N 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” визначено, що під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 N 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Протиправна поведінка наявна у діях відповідача1, та полягає у публічному поширенні недостовірних відомостей на інформаційному сайті http//www.Lardi-Trans.com. Вказаними протиправними діями відповідача було завдано моральної шкоди позивачу у вигляді приниження його ділової репутації; між протиправними діями відповідача1 та завданою позивачу моральною шкодою простежується причинно-наслідковий зв'язок; вина відповідача у заподіянні позивачу моральної шкоди полягає в тому, що поширюючи завідомо недостовірні відомості щодо невиконання позивачем грошових зобов’язань з 2007року перед перевізниками за здійснені перевезення , відповідачу1 було відомо про те, що позивач таких дій не вчиняв.

Отже, в діях відповідача1 наявний склад цивільного правопорушення, який є підставою для притягнення їх до відповідальності та стягнення завданої моральної шкоди позивачу.

Оскільки сайт http//www.Lardi-Trans.com є інформаційним сайтом, на якому кожен зареєстрований користувач вправі подавати інформацію на свій розсуд, суд дійшов висновку про відсутність вини відповідача2 у поширені недостовірної інформації.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд вважає обґрунтованим заявлений позивачем розмір моральної шкоди з огляду на рівень ділових відносин та на спосіб поширення недостовірної інформації.

Оскільки моральна шкода завдана внаслідок поширення відповідачем1 недостовірної інформації, то вимоги щодо стягнення моральної шкоди підлягають до задоволення лише з відповідача1.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподіляються пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 1, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей»задовольнити.

2.          Визнати поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «Прометей»на сайті http//www.Lardi-Trans.com інформацію «Всем! Всем! Всем! Хотим предостеречь перевозчиков от работы с киевским заводом «Атем». Даная фирма заказывает транспорт через экспедиции или предлагает работу напрямую… Основные направления работы –Финляндия, Австрия, Германия. На данный момент должна очень многим перевозчикам деньги за перевозки еще с 2007 г. В настоящее время ведутся судебные разбирательства. Если не хотите потерять деньги, время, нервы –НИ В КОЕМ СЛУЧАЕ НЕ БЕРИТЕ ГРУЗЫ КОТОРЫЕ СЛЕДУЮТ В АДРЕС ЗАВОДА «АТЕМ»(г.Киев, ул.Промышленная, 4б)», такою що дискредитує Товариство з обмеженою відповідальністю ОВ «Атем»та принижує його ділову репутацію.

3.          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Прометей»спростувати поширену інформацію, що дискредитує Товариство з обмеженою відповідальністю «Атем»та принижує його ділову репутацію, шляхом розміщення повідомлення на сайті http//www.Lardi-Trans.com.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей»(08500, Київська область, м. Фастів, вул. Соборна, 59, код 20600771) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 19, код 21643937) 84500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей»08500, Київська область, м. Фастів, вул. Соборна, 59, код 20600771) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 19, код 21643937) 4310,00 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          В позові до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларді»відмовити.

7.          Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Є.П. Євграфова

03.10.2008р.