Постанова № 2162527, 02.10.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.08 Справа№ 28/178 А

за позовною заявою Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод», м. Львів

до відповідача Державної податкової інспекції у м. Львові, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління державного казначейства України у Львівській області, м. Львів

за участю військової прокуратури Західного регіону України

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Львові №6642301/3/10451 від 05.06.2008 р. (№6642301/2/5371 від 19.03.2008р., №6642301/1/1181 від 21.01.2008р., №6642301/0/21082 від 20.11.2007р.)

Суддя Костів Т.С.

При секретарі Качур Ю.

Представники:

від позивача: ХХХХХХХХ –юрисконсульт

від відповідача: ХХХХХХХ, ХХХХХХХ –представники

від третьої особи: не з’явився

від прокуратури: не з'явився

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Державним підприємством Міністерства оборони України «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод», м. Львів до Державної податкової інспекції у м. Львові, м. Львів, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління державного казначейства України у Львівській області, м. Львів про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Львові №6642301/3/10451 від 05.06.2008 р. (№6642301/2/5371 від 19.03.2008р., №6642301/1/1181 від 21.01.2008р., №6642301/0/21082 від 20.11.2007р.).

Ухвалою господарського суду Львівської області 11.06.2008 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 07.07.2008 р. Розпорядженням Голови Господарського суду Львівської області від 04.08.2008 р. у зв’язку із закінченням повноважень судді Морозюка А.Я. справу передано для розгляду судді Костів Т.С. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду. Від Військової прокуратури Західного регіону України надійшло письмове повідомлення від 07.07.2008 р. (вх. № 15530 від 07.07.2008 р.) про вступ у справу прокурора на стороні позивача.

В судових засіданнях представник позивача та прокурор позов підтримали з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердили, зокрема, що Державне підприємство Міністерства оборони України «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод»має право на відшкодування податку на додану вартість за листопад 2006 р. в сумі 2147073,50 грн. та січень 2007р. в сумі 711910,83 грн., а всього 2858984,33 грн., незалежно від фактичної сплати цього податку до бюджету за аналогічні податкові періоди контрагентом за договором —ДК "Укрспецекспорт" та його контрагентами. Ствердили, що останній має самостійні розрахунки з бюджетом із цього виду податку, самостійні зобов’язання по його сплаті та самостійне право на відшкодування з бюджету на засадах, встановлених законом. Просять визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові № 6642301/3/10451 від 05.06.2008 р. (№6642301/2/5371 від 19.03.2008р., №6642301/1/1181 від 21.01.2008р., №6642301/0/21082 від 20.11.2007р.).

Відповідач надав суду письмові пояснення на позовну заяву від 15.07.2008р. за № 12755/10-010, у яких заперечив позовні вимоги. Вважає, що виходячи із суті податку на додану вартість, право на його відшкодування у відповідному податковому періоді, виникає лише при фактичному надходженні ПДВ до Державного бюджету України за аналогічні податкові періоди від контрагента позивача - продавця товару ДК "Укрспецекспорт" та постачальника продавця по ланцюгу (Міністерства оборони України).

Крім того, відповідачем було подано письмове клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 25/324А (22а-4878/08). Враховуючи, що відповідачем не обґрунтовано яким чином розгляд справи № 25/324А (22а-4878/08) перешкоджає розгляду даної справи, передбачені законом підстави для зупинення провадження у справі у даному випадку суд не вбачає.

Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання явки уповноваженого представника не забезпечила, пояснень по справі не подала.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Працівниками ДПІ у м. Львові проведено документальну перевірку з питання достовірності визначення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за жовтень, грудень 2006 р., та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2006 р., січень 2007 р.. За результатами перевірки складено акт за № 187/23-4/07684556 від 19.11.2007р. Згідно акту позивач не має права на відшкодування податку на додану вартість з операції купівлі-продажу 4-х літаків за Договором №.2-419-Д/К-05 від 21.12.2005 р. (загальна кількість літаків, що передається за договором - 14 шт.), оскільки цей податок не сплачений до бюджету продавцем товару —ДК «Укрспецекспорт»та постачальником продавця по ланцюгу Державним департаментом надлишкового майна та земель Міністерства оборони України. Висновки ревізорів обґрунтовуються незареєстрованістю Міністерства оборони України як платника ПДВ (лист № 7332/7/10-201 від 04.07.2006 р. ДПІ у Солом’янському районі м. Києва). Право на відшкодування ПДВ, за висновками відповідача, виникає лише при фактичному надходженні ПДВ до Державного бюджету України від продавця, якщо суму ПДВ було сплачено покупцем постачальникові, а отриману від покупця суму ПДВ було сплачено постачальником до бюджету, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку в ціні товару. А тому, позивачем, на думку відповідача, порушено п.1.3, п.1.7, п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». На підставі висновків вищевказаного акту та розгляду первинних скарг позивача відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення №6642301/3/10451 від 05.06.2008 р. (№6642301/2/5371 від 19.03.2008р., №6642301/1/1181 від 21.01.2008р., №6642301/0/21082 від 20.11.2007р.), якими відмовлено у відшкодуванні ПДВ за листопад 2006р. в сумі 2147073,50 грн. та січень 2007р. в сумі 711910,83 грн., а всього 2858984,33 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між ДП МОУ «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод»(Покупецем) та ДК "Укрспецекспорт" (Продавцем) було укладено договір купівлі-продажу 14 літаків №.2-419-Д/К-05 від 21.12.2005 р. Купівля продаж за вказаним договором 4-х літаків припадала на податкові періоди, за результатами господарської діяльності яких, подано позовну заяву про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень (листопад 2006 р., січень 2007 р).

На підставі вказаного договору між сторонами виникло господарське зобов’язання, зміст якого полягав в обов’язку продавця передати товар покупцеві, та обов’язку покупця прийняти товар і здійснити його оплату. На виконання зазначеного господарського зобов’язання позивачем було перераховано ДК "Укрспецекспорт" обумовлену сторонами суму коштів, що підтверджується платіжними дорученнями № 2399 від 06.10.2006 р. та № 3031 від 08.12.2006 р. Факт оплати літаків Державним підприємством Міністерства оборони України «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод»визнається також і відповідачем у письмовому поясненні на позовну заяву № 12755/10-010 від 15.07.2008 р. На виконання свого господарського зобов’язання ДК "Укрспецекспорт" було здійснено передачу товару. Вказане підтверджується, зокрема, податковими накладними ДК "Укрспецекспорт" і ДП МОУ «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод», актами прийому-передачі спец виробів, накладними на відпуск товару. Претензії один до одного щодо виконання господарського зобов’язання у сторін відсутні. Таким чином, по вказаному вище господарському зобов’язанню, сторони досягли згоди щодо усіх його істотних умов, і виконали його належним чином. Доказів того, що господарське зобов’язання щодо передачі літаків та їх оплати, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу №.2-419-Д/К-05 від 21.12.2005 р., не відповідає вимогам закону, інтересам держави та суспільства, суду не надано.

Виходячи з наведеного та відповідно до п.п.3.1.1 п. 3.1. ст. 3, п.п. 6.1.1 п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», вказана господарська операція є об’єктом оподаткування ПДВ за ставкою 20 відсотків. Згідно із п. 7.1. Закону України «Про податок на додану вартість», поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Відповідно до п.п. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. При цьому, правом видачі податкової накладної користується виключно платник ПДВ, зареєстрований як такий на підставі статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість». Продавець товару —ДК «Укрспецекспорт»зареєстрований платником ПДВ, що підтверджується поясненнями позивача, і має право надавати покупцю (ДП МОУ «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод») відповідні податкові накладні. Відповідач вказане право не заперечує. Надані ДК «Укрспецекспорт» податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Належних доказів зворотного суду не надано.

Відповідно до п.1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування —це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у визначених законом випадках. Згідно із п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності —зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З вищенаведеного вбачається, що для виникнення права на бюджетне відшкодування необхідними є: наявність у платника від’ємного значення суми податку; а бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Як вбачається із матеріалів справи (актів перевірок, податкових декларацій позивача з податку на додану вартість жовтень, листопад, грудень 2006 року, січень 2007 р.) у позивача у всіх вказаних періодах наявне від’ємне значення ПДВ. Також, як вбачається із розрахунків сум бюджетного відшкодування, доданих до декларацій з ПДВ за відповідні періоди, позивачем було сплачено у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг) кошти, що відповідають сумі заявленого бюджетного відшкодування. Відповідач цей факт не оспорює. Таким чином, позивач правомірно заявив до бюджетного відшкодування суму ПДВ за листопад 2006р. в розмірі 2147073,50 грн. та січень 2007р. в розмірі 711910,83 грн., а всього 2858984,33 грн.

При цьому, не заслуговує на увагу твердження Відповідача, про те, що сплачений позивачем податок в ціні товару фактично не надійшов до бюджету від ДК «Укрспецекспорт»та постачальника по ланцюгу —Міністерства оборони України. Так, пункт 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який визначає дату виникнення прав платника податку на податковий кредит не встановлює зв’язку між моментом виникнення права на податковий кредит та моментом оплати в бюджет податку на додану вартість. Отже, для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон України «Про податок на додану вартість», не передбачає обов’язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується саме платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку, а не його контрагента. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов’язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. За таких обставин Позивач не може нести відповідальність за стверджувану несплату податку продавцем товару ДК «Укрспецекспорт»чи його контрагентами. Така позиція підтверджується довідкою Вищого адміністративного суду України “Про вивчення та узагальнення практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету України” від 07.02.2007 р..

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), при цьому такі витрати повинні бути підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, подані позивачем платіжні доручення, податкові накладні є документами, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість в ціні товару та дають йому право на включення відповідних сум до податкового кредиту, а також на отримання бюджетного відшкодування у порядку, передбаченому п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Отже, позивач, одержавши у встановленому порядку податкові накладні, відповідно до пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»правомірно включив суму податку на додану вартість до податкового кредиту.

Ч. 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону встановлює відповідальність платника податку тільки у випадку включення в податковий кредит сум ПДВ, не підтверджених податковими накладними. При цьому, Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності іншого платника податків.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, податкові органи, у даному випадку, не вправі відмовляти у здійсненні бюджетного відшкодування ПДВ, внаслідок стверджуваної несплати цього податку продавцем —ДК «Укрспецекспорт» чи його контрагентами, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для таких дій.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, правомірність бюджетного відшкодування податку на додану вартість ДП МОУ «ЛДАРЗ» за результатами господарської діяльності листопада 2006 р. та січня 2007 р. була предметом судового розгляду Господарського суду Львівської області (справа № 5/1254-28/174А) та Львівського апеляційного адміністративного суду у справі (справа № 22а-3717/08). Згідно Постанови Господарського суду Львівської області від 09.11.2007 р. (№ 5/1254-28/174А), залишеної без змін Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2008 р. (у справі № 22а-3717/08) задоволено позовні вимоги щодо стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» в сумі 7 324 531, 09 грн. При цьому, правомірність відшкодування ПДВ за результатами господарської діяльності листопада 2006 року та січня 2007 року охоплюються змістом вказаної постанови (с. 4) та ухвали (с. 2). Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України, ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення. Згідно із ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб. Таким чином, після прийняття Львівським апеляційним адміністративним судом Ухвали від 12.05.2008 р. (у справі № 22а-3717/08) судові рішення щодо відшкодування ПДВ у т.ч. щодо листопаду 2006 р. та січня 2007 р., є обов’язковими для виконання податковим органом. Прийняття будь-яких інших податкових повідомлень-рішень суперечить наведеним вище вимогам закону.

Податкові повідомлення-рішення №6642301/3/10451 від 05.06.2008 р. (№6642301/2/5371 від 19.03.2008р., №6642301/1/1181 від 21.01.2008р., №6642301/0/21082 від 20.11.2007р.) винесено на підставі Акту перевірки № 187/23-04/07684556 від 19.11.2007 р. Як вказується у висновках згаданого акту, підставою для відмови у відшкодуванні ПДВ є несплата цього податку до бюджету контрагентом ДП МОУ «ЛДАРЗ»- продавцем товару ДК «Укрспецекспорт» з операції купівлі-продажу 14 літаків за Договором № USE-20.2-419-Д/к-05 від 21.12.2005 р. Проте, питання правомірності відшкодування ПДВ за вказаним господарським договором щодо купівлі-продажу 10 літаків розглядалось Господарським судом Львівської області (Постанова у справі 5/958-19/65А від 18.06.2007 р.), Львівським апеляційним адміністративним судом (Ухвала у справі 22-а-3181/07 від 15.10.2007 р.) та Вищим адміністративним судом України (Ухвала у справі К-19810/07 від 16.04.2008 р.). Згідно усіх вказаних судових рішень встановлено, що ДП МОУ «ЛДАРЗ»не може нести відповідальності за дії свого контрагента ДК «Укрспецекспорт»та його контрагентів.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищенаведеного, керуючись п. 2-1 п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та статтями 6-12, 69 -71, 86, 137, 158, 159-163, 167 КАС України, господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №6642301/3/10451 від 05.06.2008 р. (№6642301/2/5371 від 19.03.2008р., №6642301/1/1181 від 21.01.2008р., №6642301/0/21082 від 20.11.2007р.).

3. Постанова набирає законної сили у відповідності із ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя Костів Т.С.