Рішення № 2161783, 11.01.2007, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.01.07р.

Справа № 39/3-07

За позовом Приватного підприємства "Плавікс", м.Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Зевс", м.Дніпропетровськ

про визнання права власності

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: Кривашея О.П., дов. від 03.10.2006р.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про визнання за ним права власності на майно –внутрішньогосподарські зрошувальні системи, розташовані на землях Преображенської сільської ради Юріївського району Дніпропетровської області. Позовні вимоги, обґрунтовані тим, що спірне майно належить позивачеві на праві власності згідно договору купівлі-продажу № 377-23 від 01.03.2004 року, укладеного між ним та відповідачем, оригінал якого був випадково втрачений позивачем, під час проведення ремонту в офісі підприємства.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, повноваженого представника в судове засідання не направив.

За згодою представника позивача, в судовому засіданні 09.01.2007 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Як убачається зі змісту позовної заяви 01.03.2004 року між Приватним підприємством “Плавікс” (надалі Позивач), та Приватним підприємством “Зевс” (надалі Відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 377-23 відповідно до умов якого Відповідач продав, а Позивач придбав у власність внутрішньогосподарську зрошувальну систему, розташовану на землях Преображенської сільської ради Юрійвського району Дніпропетровської області, але в січні 2006 року в результаті проведення ремонту в офісі підприємства, вищезазначений договір був втрачений разом з іншою бухгалтерською документацією 2001-2004 років.

В підтвердження набуття права власності на спірне майно позивачем до матеріалів справи надано копію Акта приймання-передачі внутрішньогосподарської зрошувальної системи, розташованої на землях Преображенської сільської ради Юрійвського району Дніпропетровської області площею 1809 га від 12.03.2004 року (а.с. 10), згідно якого Відповідач передав, а Позивач прийняв вищенаведене майно на умовах договору купівлі-продажу № 377-23 від 01.03.2004 року, та сплатив Відповідачеві вартість придбаного майна у розмірі 100 000 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ.

Факт здійснення оплати придбаного майна також підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера ( а.с. 9), виданого ПП “Зевс”, згідно якого від Позивача прийнято оплату за внутрішньогосподарську зрошувальну систему в розмірі 100 000 грн. 00 коп.

Таким чином матеріалами справи підтверджується факт укладання між сторонами договору купівлі-продажу № 377-23 від 01.03.2004 року, та переходу до Позивача права власності на спірне майно.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

До кола способів захисту цивільних прав та інтересів чинним законодавством віднесено припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов’язку в натурі.

Так, відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України передбачає, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Специфіка позовів про визнання права власності на майно у випадку коли факти оспорювання чи невизнання права власності з боку інших осіб відсутні, але власником втрачено документ, що засвідчує його право власності, полягає в тому, що за даною категорією справ взагалі відсутній відповідач, оскільки такі позовні вимоги фактично звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на відповідне майно.

Але враховуючи те, що положеннями ГПК України передбачено вирішення господарськими судами спорів у порядку позовного провадження, який сам по собі передбачає участь в процесі позивача та відповідача, слід дійти висновку про обґрунтованість пред’явлення позовів по вказаній категорії справ до особи, яка може підтвердити факт укладання угоди, що засвідчує право власності позивача, але була втрачений ним.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що даний спір виник з вини Позивача, який втратив документ, що засвідчує його право власності, господарський суд вважає за необхідне покласти на нього судові витрати у справі.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 328, 392 ЦК України ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за Приватним підприємством “Плавікс” (49000, м. Дніпропетровськ, пров. Джинчарадзе, 8, код ЄДРПОУ 32882434) право власності на майно–внутрішньогосподарські зрошувальні системи, розташовані на землях Преображенської сільської ради Юріївського району Дніпропетровської області

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Суддя

О.В. Ліпинський

Рішення підписано 11.01.07 р.