Постанова № 21612178, 27.01.2012, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/15/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" січня 2012 р. м. Джанкой

Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді Федоренко Е. Р., при секретарі Сорочан А.В., . розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Джанкой адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Джанкойської міської Ради АР Крим про визнання дій неправомірними та зобовязання провести перерахунок та виплату недотриманої щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, встановив: Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати його дії щодо здійснення нарахування їй щорічної допомоги на оздоровлення за 2009-2011 роки неправомірними та зобовязати відповідача перерахувати та виплачувати недотриману щорічну допомогу на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у відповідності до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру 5 мінімальних заробітних плат, виплатити борг щорічної допомоги на оздоровлення за 2009-2011 роки.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, повязаного з виконанням робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому згідно з положеннями статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову з тих підстав, що позивачу у відповідності до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ і Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 року № 562 була проведена виплата даного виду допомоги за вказані періоди, у розмірі, передбаченому вищезазначеною постановою. Крім того, зазначив, що позивачем пропущено передбачений ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Щорічна допомога була виплачена позивачу у 2009 році 11.11.2009 року, у 2010 році 15.12.2010 року, у 2011 році 15.06.2011 року.У відповідності з ч.1 ст. 100 КАС пропуск строку звернення з адміністративним позовом є підставою для відмови в адміністративному позові. За таких обставин, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, їй безстроково встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, повязаного виконанням робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вона перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Джанкойської міської Ради. Все це підтверджується наданими позивачем документами (а.с.5-8).

Згідно зі ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особи, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, зокрема, інваліди ІІ групи у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Позивач звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Джанкойської міської Ради із заявою про перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак відповідач відмовив у здійсненні перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення у зазначеному розмірі (а.с.6).

Відмова була мотивована тим, що відповідачем здійснювалось нарахування щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інваліду ІІ групи, у порядку та розмірах Кабінетом Міністрів України, а саме: постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 року № 562, виходячи з того, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам ІІ групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі, передбаченому даною постановою.

П.п.11 п.28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та викладено цю статтю в наступній редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сімям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких повязана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі від 22.05.2008 року №10-рп/2008 зупинення дії положень ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачене п.п.11 п.28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). У п.5 резолютивної частини цього рішення Конституційного Суду України зазначено, що вони втрачають чинність з дня його ухвалення Конституційним Судом України, тобто з 22.05.2008 року. У цьому рішенні Конституційним Судом України сформовано правову позицію, яка полягає в тому, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки це призводить до обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у звязку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення Законів України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення. Рішення Конституційного Суду України є обовязковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Ч.4 ст.9 КАС України передбачено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відтак, виходячи із зазначеного принципу пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суд вважає, що при вирішення даного спору підлягають застосуванню ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не положення постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 року № 562.

Судом встановлено, що нарахування позивачеві щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік було проведено 11.11.2009 року у розмірі 90 грн., за 2010 рік 15.12.2010 року у розмірі 90 грн., за 2011 рік 15.06.2011 року у розмірі 21,20 грн., 11.07.2011 року у розмірі 98,80 грн. (а.с.14-17).

За таких обставин суд вважає такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача Управління праці та соціального захисту населення Джанкойської міської Ради щодо здійснення нарахування їй щорічної допомоги на оздоровлення за 2009-2011 роки.

Частиною 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Із матеріалів справи вбачається, що ушкодження здоровя позивач отримала внаслідок аварії на ЧАЕС, яка є ядерним інцидентом в тлумаченні підпункту «k» пункту 1 статті 1 Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року, до якої України приєдналась 12.07.1996 року. (Закон України «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду» № 334/96-ВР від 12 липня 1996 року).

Стаття 6 зазначеної Конвенції передбачає строк позовної давності за вимогами про відшкодування ядерної шкоди, завданої здоровю, в тридцять років.

Таким чином є невірним посилання відповідача на ч. 2 ст. 99 КАС України, так як в даному випадку повинна бути застосована ч. 3 ст. 99 КАС України, яка регламентує встановлення інших строків для звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи.

Вимоги позивача про зобовязання відповідача здійснювати подальшу виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі пяти мінімальних заробітних плат, задоволенню не підлягають, оскільки суд не може визначити зобовязання на майбутнє, без наявності спірних правовідносин, які можуть бути в подальшому припинені або змінені шляхом внесення змін до закону.

Зважаючи на вищенаведене, відповідно до ст. 6 Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року, ст.ст. 19, 22, 75, 92 Конституції України, ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та керуючись ст.ст. 2, 17, 69, 71, 99, 158, 159, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Джанкойської міської Ради АР Крим щодо здійснення нарахування ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2009-2011 роки.

Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Джанкойської міської Ради АР Крим здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2009-2011 роки, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інваліду ІІ групи, у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру 5 мінімальних заробітних плат на момент виплати, з урахуванням раніше здійснених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Джанкойський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови за правилами ч. 3 ст. 160 КАС України протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

СуддяЕ. Р. Федоренко