Постанова № 21606813, 13.02.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.12 Справа № 5015/6746/11

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Хабіб М.І.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача –Лопушанський Т.В.

від відповідача –Турчин Я.М., Оголєв І.Ю., Оголєв Ю.Г., Соболевська Д.В., Дудяк Р.А.

від третьої особи –не з’явився

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Будівельне управління-62», вих.№12 від 23.01.2012 року

на рішення господарського суду Львівської області від 17.01.2012 року (підписане 23.01.2012 року), суддя Мазовіта А.Б.

у справі № 5015/6746/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтабуд», м. Городок

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Будівельне управління-62», м.Новий Розділ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, м. Львів

про стягнення 1 076 451,10 грн.

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Львівської області від 17.01.2012 року по справі №5015/6746/11 позов ТзОВ «Дельтабуд»задоволено, стягнено з ПрАТ «Будівельне управління-62»на користь ТзОВ «Дельтабуд»: 852892,80 грн. –основного боргу, 65494,79 грн. –3% річних, 158063,53 грн. –інфляційних.

Суд у рішенні посилаючись на положення ст.ст.11, 509, 526, 527, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 837, 875 ЦК України, ст.193 ГК України, умови договорів №11 від 08.04.2008 року та №11-1 від 15.09.2008 року, беручи до уваги акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року на загальну суму 852892,80 грн., прийшов до висновку про правомірність позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПрАТ «Будівельне управління-62»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 17.01.2012 року по справі №5015/6746/11, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, вказуючи на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.

08.02.2012 року до суду надійшло доповнення до апеляційної скарги (вих.№29 від 07.02.2012 року), в якому скаржник наводить мотиви, з яких, на його думку, оскаржуване рішення підлягає скасуванню. Зокрема, скаржник звертає увагу суду на те, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги того, що акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року на суму 852892,80 грн. підписаний відповідачем для погодження із замовником (третьою особою) та призначався саме для нього, а не для субпідрядника (позивача). Крім того, зазначений акт не був прийнятий замовником та не був оплачений третьою особою, що підтверджується її поясненнями, наданими суду, а наявність підпису представника позивача та відтиску печатки товариства на вказаному акті не засвідчує факту погодження і прийняття цього акту відповідачем у позивача, оскільки такий акт відповідач позивачу не надавав. Одночасно, скаржник зазначає, що сторонами станом на 01.10.2010 року підписано акт звірки взаєморозрахунків, в якому сума заборгованості в розмірі 852892,80 грн. по акту приймання виконаних робіт №1 за березень 2009 року не відображена, крім того, така сума не відображена у податковій звітності сторін. Відповідач посилається на те, що загальна сума по договорах №11 від 08.04.2008 року та №11-1 від 15.09.2008 року, по яких відповідач мав провести оплату позивачу за виконання підрядних робіт становить 2 618 400 грн., з яких відповідачем сплачено позивачу - 2 182 923,60 грн., а решта обсягів підрядних робіт (в межах договірної вартості робіт) за договорами №11 і №11-1 - на суму 446 237,00 грн. позивачем не виконано, оскільки відповідні акти приймання-здавання таких робіт відсутні, у зв'язку з чим відповідачем не здійснено відповідну оплату. Апелянт вказує, що сума вартості виконаних робіт перевищує межі договірної вартості і витрат на виконання робіт по обох договорах, зазначаючи при цьому, що зміни та доповнення до договорів № 11 від 08.04.2008 року та №11-1 від 15.09.2008 року щодо зміни договірної ціни (вартісних обсягів робіт) не вносились.

Представники скаржника (відповідача) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили задоволити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просив оскаржуване рішення залишити без змін. Зокрема, зазначав, що акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року форми КБ-2в на суму 825892,80 грн. є чинним та підлягає до оплати, оскільки відповідачем роботи, передбачені договорами підряду виконані та прийняті відповідачем, при цьому, третя особа (замовник) підтвердила фізичні об’єми матеріалів та робіт, відображені у вказаному акту.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки явка представників сторін та третьої особи не визнавалась обов’язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

08.04.2008 року між ЗАТ “Будівельне управління-62” (в тексті договору –генпідрядник) та ТзОВ “Дельтабуд” (в тексті договору – субпідрядник) укладено договір №11 на виконання внутрішніх сантехнічних робіт в 1-й блок-секції 120 квартирного житлового будинку по вул.Стрийській в м. Львові.

15.09.2008 року між ЗАТ “Будівельне управління-62” (в тексті договору –генпідрядник) та ТзОВ “Дельтабуд” (в тексті договору – субпідрядник) укладено договір №11-1 на виконання внутрішніх сантехнічних робіт в 2-й та 3-й блок-секціях 120 квартирного житлового будинку по вул.Стрийській в м. Львові.

Відповідно до умов вказаних договорів, генпідрядник (відповідач) доручає, а субпідрядник (позивач) приймає на себе зобов’язання своїми силами, відповідно до проекту, в межах договірної ціни виконати та здати в обумовлені в договорі терміни наступні внутрішні сантехнічні роботи в 1-й, 2-й та 3-й блок-секціях 120 квартирного житлового будинку по вул.Стрийській в м. Львові: - монтаж системи опалення; - монтаж системи гарячого водопостачання; - монтаж системи господарського-питного водопроводу; - монтаж побутової та дощової каналізації, внутрішніх водостоків.

Згідно п.1.2 договорів генпідрядник зобов’язується прийняти вище перераховані в п.1.1 договорів роботи та оплатити їх.

Пунктом 3.1 договору №11 від 08.04.2008 року передбачено, що вартість та витрати на виконання робіт по договору становлять –282400 грн., в тому числі ПДВ –130400 грн., є договірними і узгоджуються актами приймання-здавання.

У відповідності до п.3.1 договору №11-1 від 15.09.2008 року вартість та витрати на виконання робіт по договору становлять 1836000 грн., в тому числі ПДВ –306000 грн., є договірними і узгоджується актами приймання-здавання.

Пунктом 3.4 зазначених вище договорів встановлено, що оплата за виконані роботи проводиться протягом 10 днів після підписання актів виконаних робіт.

Актом державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 18.12.2008 року, будинок по вул.Стрийська, 85 Б, у м.Львові, у встановленому законом порядку було прийнято в експлуатацію. Акт затверджено рішенням Львівської міської ради від 26.12.2008 р.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частиною 4 ст.882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору №11-1 від 15.09.2008 року, ним виконано, а відповідачем прийнято обумовлені роботи, що підтверджується актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року на загальну суму 852 892,80 грн., який підписано представниками сторін та скріплено відтисками печаток позивача та відповідача.

Суд першої інстанції прийнявши до уваги зазначений акт, посилаючись на те, що зауважень чи претензій до обсягу, повноти, якості виконаних робіт на момент підписання акту відповідач не висловлював, беручи до уваги п.3.4 договору підряду №11-1 від 15.09.2008 року, згідно якого відповідач зобов’язаний був оплатити виконані роботи в строк до 11.04.2009 року, а також посилаючись на ст.625 ЦК України, прийшов до висновку про правомірність заявлених до стягнення: 852892,80 грн. –основного боргу, 65494,79 грн. –3% річних, 158063,53 грн. –інфляційних, нарахованих за період з 13.04.2009 року по 28.10.2011 року.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Як уже зазначено вище, згідно пунктів 1.1 договорів №11 від 08.04.2008 року та №11-1 від 15.09.2008 року відповідач зобов’язувався виконати роботи відповідно до проекту в межах договірної ціни. Пунктом 3.1 договору №11 від 08.04.2008 року встановлено, що вартість та витрати на виконання робіт по договору становлять 782400,00 грн., а у пункті 3.1 договору №11-1 від 15.09.2008 року передбачено, що вартість та витрати на виконання робіт по договору становлять 1836000,00 грн. Вказані вартість та витрати на виконання робіт є договірними і узгоджуються актами приймання - здавання.

У пункті 3.2. вказаних договорів зазначено, що договірна ціна може переглядатися за погодженням сторін.

Одночасно, слід зазначити, що у п.7.3 договорів №11 від 08.04.2008 року та договору №11-1 від 15.09.2008 року передбачено, що зміни та доповнення до даного договору вважаються дійсними, якщо вони складені у письмовій формі і підписані двома сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, договірні ціни за погодженням сторін не переглядались.

З огляду на наведене, загальна сума по обох договорах, яку повинен був сплатити відповідач за виконані позивачем підрядні роботи становить 2 618 400 грн.

Судом встановлено, що відповідач оплатив позивачу за виконання підрядних робіт по договору №11 від 08.04.2008 року та договору №11-1 від 15.09.2008 року - 2182923,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (арк. справи 75 –114 т.І), долученими до матеріалів справи.

Як зазначає відповідач, решта сума в розмірі - 435 476,40 грн. не підлягає до оплати через те, що позивач не представив апелянту документів про виконання договорів підряду, а саме: накладних на придбання матеріалів, журналів виконання робіт, актів на приховані роботи, актів на випробування устаткування, а також актів та довідок про виконані роботи. Разом з тим, відповідач зазначає, що частину робіт виконував сам, наведене не спростовано позивачем.

Як випливає з вищенаведених договірних положень, договорами №11 від 08.04.2008 року та №11-1 від 15.09.2008 року між позивачем і апелянтом зафіксовано тверду договірну ціну - тобто договірну ціну, визначену на основі твердого кошторису, що може коригуватися лише в окремих випадках за згодою сторін у порядку, визначеному договором підряду. Договірна ціна вважається твердою, якщо інше не встановлено договором (пункт 21 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердж. постановою КМУ від 01.08.2005 року №668).

Відповідно до пункту 24 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві тверда договірна ціна може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін. У разі підвищення підрядником твердої договірної ціни, не передбаченого договором підряду, всі пов'язані з цим витрати, якщо інше не встановлено законом, несе підрядник.

Крім того, судом встановлено, що 02.08.2007 року між ЗАТ «Будівельне управління-62»(генпідрядник) та Міністерством оборони України в особі начальника Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (замовник) укладено договір №227/ДБ-218 Буд підряду в капітальному будівництві (на будівництво 120 квартирного житлового будинку м.Львів, вул.Стрийська, шифр - 125/93), згідно підпункту 14.2. пункту 14 якого, розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі актів прийняття виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються генпідрядником та передаються замовнику.

Як зазначає відповідач, саме на виконання зазначених договірних положень апелянт передав третій особі (замовнику) акт приймання виконаних підрядних робіт від 2009 року на суму 852892,80 грн. для погодження і підписання.

Проте, вказаний акт третьою особою не прийнятий та оплачений не був.

Із листа третьої особи (замовника) №461 від 05.12.2011 року (арк. справи 94 т.ІІІ) вбачається, що акт від 2009 року на суму 852892,80 грн. не був погоджений та не був оплачений замовником в силу відсутності фінансування, що спричинило анулювання зазначеного акту.

Наведене також зазначено Західним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України у поясненні вих.№499 від 19.12.2011 року (арк. справи 1-2 т.IV), які надані суду першої інстанції. Із вказаного пояснення вбачається, що акт №1 отримано позивачем від третьої особи.

Таким чином, наявність підписів і печатки ЗАТ «Будівельне управління-62», які містяться на акті №1 приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року на суму 852892,80 грн. жодним чином не засвідчує факту погодження і прийняття цього акту відповідачем у позивача, так як вказаний акт апелянт не надавав позивачу, такий акт було надано третій особі.

Слід також зазначити, що довідку про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2009 року форми КБ-3 суду не подано.

Крім того, на першій сторінці акта №1 приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року міститься посилання на договір № 11-1 від 15.09.2008 року, проте, вказаний договір № 11-1 від 15.09.2008 року є двостороннім, тобто такий укладено лише між позивачем і апелянтом. Третя особа вказаний договір не підписувала, однак, на вказаному вище акті міститься підпис і печатка третьої особи - Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (третя особа).

Разом з тим, форма акта №1 приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року на суму 852892,80 грн. не відповідає формі актів приймання виконаних підрядних робіт, оформлених між позивачем і відповідачем раніше, оскільки у таких не вказувався замовник - Міністерство оборони України в особі Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України.

Судом також взято до уваги і те, що в акті звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем станом на 01.10.2010 року (арк. справи 60 том 5), який підписаний та погоджений сторонами, не відображено спірної суми - 852892,80 грн., а також як зазначає відповідач (скаржник) така сума не відображена у податковій звітності.

Згідно вказаного акту сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 01.10.2010 року становила –127923,60 грн.

Слід відзначити, що наведений вище акт складено після введення будівлі в експлуатацію (акт державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 18.12.2008 року, затверджений рішенням Львівської міської ради від 26.12.2008 р.).

Разом з тим, судом встановлено, що ТзОВ «Дельтабуд»пред’являвся до господарського суду Львівської області позов про стягнення з ЗАТ «Будівельне управління-62»- 167294,40 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи, згідно договорів №11 від 08.04.2008 року та №11-1 від 15.09.2008 року (справа №29/116 (10)).

В ході розгляду вказаної справи, позивачем уточнювались позовні вимоги, зокрема, в судовому засіданні 05.10.2010 року ТзОВ «Дельтабуд»просило про стягнення з ЗАТ «Будівельне управління-62»127923,60 грн. –основної заборгованості. Вказана сума заборгованості підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.2010 року, який підписано сторонами.

Рішенням господарського суду Львівської області від 15.10.2010 року по справі №29/116 (10), яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2011 року, позовні вимоги ТзОВ «Дельтабуд»задоволено, стягнено з ЗАТ «Будівельне управління-62»на користь ТзОВ «Дельтабуд»127923,60 грн. –основної заборгованості.

Таким чином, на момент прийняття господарським судом рішення по справі №29/116 (10) іншої заборгованості по договорах №11 від 08.04.2008 року та №11-1 від 15.09.2008 року у відповідача не існувало.

З огляду на наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що заборгованість в розмірі 852892,80 грн. належним чином не підтверджена. З огляду на що, є необґрунтованими заявлені до стягнення: 65494,79 грн. –3% річних, 158063,53 грн. –інфляційних.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В зв’язку із скасуванням рішення з позивача на користь відповідача слід стягнути 10764,52 грн. –в відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.103,104,105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Будівельне управління-62»задоволити.

Рішення господарського суду Львівської області від 17.01.2012 року по справі №5015/6746/11 скасувати, прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтабуд»(Львівська область, м.Городок, вул.І.Мазепи,58, код ЄДРПОУ 22345998) на користь Приватного акціонерного товариства «Будівельне управління-62»(Львівська область, м.Новий Розділ, вул.Шевченка,6, код ЄДРПОУ 01272427) - 10764,52 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Хабіб М.І.