Постанова № 21606768, 16.02.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.12 Справа № 5015/6324/11

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області № 10-11-07591 від 28.12.2011 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2011 року

у справі № 5015/6324/11

за позовом: Регіонального відділення ФДМУ по Львівській області, м. Львів

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Галка-Дрогобич», м. Дрогобич Львівської області

про стягнення 35 395,27 грн.

за участю представників:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Сторони у справі участь уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про причини неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (долучені до матеріалів справи).

Рішенням господарського суду Львівської області від 15.11.2011 року у справі № 5015/6324/11 (суддя Бортник О.Ю.) позовні вимоги Регіонального відділення ФДМУ по Львівській області задоволено частково: стягнуто з ПАТ «Галка-Дрогобич»на користь державного бюджету 11 200,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту та 112,00 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволені решти позовних вимог –відмовлено.

Приймаючи у справі рішення, місцевий господарський суд, виходив з того, що затвердивши ухвалою господарського суду Львівської області від 23.09.2004 року у справі № 1/618-20/253, на виконання кредитного договору № 10/1 від 01.04.2003 року, мирову угоду, ПАТ «Галка-Дрогобич»зобов’язалось щоквартально сплачувати заборгованість за кредитним договором. Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, 549, 550, 599, 611, 629, 759, 762 ЦК України та ст. 230 ГК України, зважаючи на доведеність обставин справи, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 11 200,00 грн. заборгованості за період з четвертого кварталу 2010 року по третій квартал 2011 року підлягають до задоволення.

Відмовляючи в частині стягнення пені за порушення строків сплати заборгованості, відсотків та пені за несвоєчасну сплату відсотків, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що з моменту затвердження мирової угоди, відбулась новація основного зобов’язання, а саме заміна первісного зобов’язання новим між тими ж сторонами. Новація припиняє додаткові зобов’язання, пов’язані з первісним зобов’язанням, якщо інше не встановлене договором. Оскілки, до такого нового зобов’язання відноситься мирова угода, у якій визначено тверду суму боргу, до якої увійшли відсотки за кредит, пеня, то відповідно, нарахування нових відсотків на ці ж відсотки і пеню на пеню є недопустимим.

Також, місцевий господарський суд в рішенні зазначив, що факти встановлені в постанові Вищого господарського суду України від 23.06.2011 року у справі № 23/27, відповідно до ст. 35 ГПК України не доводяться знову при вирішенні даного спору, в якому беруть участь ті ж самі сторони.

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, подало апеляційну скаргу № 10-11-07591 від 28.12.2011 року, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 15.11.2011 року частково та в частині відмови у позові прийняти нове рішення, яким позов задоволити. Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що затвердивши ухвалою господарського суду Львівської області від 23.09.2004 року, мирову угоду від 14.09.2004 року між сторонами у даній справі, сторони підтвердили існування договірних відносин, а також факт наявності заборгованості та графік її погашення (підтверджено і факт часткового виконання договірних зобов'язань). Зазначена ухвала є чинною і відповідно до ст.115 ГПК України є обов'язковою для виконання. Згідно з мировою угодою від 14.09.2004 року ЗАТ «Галка-Дрогобич» визнало борг перед позивачем у сумі 96,6 тис. грн. і зобов'язувалось сплатити вказану суму в порядку та на умовах, передбачених договором, відповідно до визначеного графіка погашення. Отже, сторони договору, уклавши мирову угоду, дійшли згоди лише щодо зміни строків погашення наявної із договором заборгованості (основного боргу - кредиту згідно графіку погашення заборгованості, що є додатком до договору). При цьому, сторони погодили існування інших умов договору, зокрема, із сплати пені за несвоєчасне повернення позичальником (відповідачем) кредиту, а також відсотків та пені, що нараховується за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків.

Крім цього, позивач вважає, що місцевий господарський суд прийшов до помилкового висновку, що мирова угода за всіма ознаками є новацією первісного зобов'язання (договору) та, відповідно до приписів 604 Цивільного кодексу України свідчить про припинення зобов'язання шляхом заміни первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами. Згідно із ч. 4 ст. 604 Цивільного кодексу України, новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором. Однак, як підтверджується змістом мирової угоди, сторони підтвердили існування між ними договірних відносин, тобто сплати відсотків та передбачених договором штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу від 01.02.2012 року, в якому останній просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. У своєму відзиві відповідач зазначає, що судом першої інстанції зроблено правильні висновки про те, що позовні вимоги в частині стягнення з останнього 11 200,00 грн. заборгованості за період з четвертого кварталу 2010 р. по третій квартал 2011 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню, а, решта позовних вимог задоволенню не підлягає, оскільки з моменту затвердження мирової угоди відбулася новація основного зобов'язання. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором. Мирова угода не містить умов нарахування відсотків за кредит, пені за порушення зобов'язання, закріпленого в мировій угоді.

На виконання ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2012 року відповідачем подано належним чином завірену копію Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців від 14.09.2011 року серії АЄ № 543069, з якої вбачається що 11.05.2011 року Закрите акціонерне товариство «Галка-Дрогобич»змінило найменування на Приватне акціонерне товариство «Галка-Дрогобич».

При розгляді матеріалів справи, судовою колегією встановлено наступне:

01.04.2003 між Регіональним відділенням ФДМ України по Львівській області (орендодавець) та ЗАТ «Галка - Дрогобич»(орендар) (перейменоване в ПАТ «Галка - Дрогобич») укладено договір оренди № 10 цілісного майнового комплексу державного підприємства «Дрогобицький солевиварювальний завод»(а.с. 5).

Відповідно до розділу 1 договору оренди, орендодавець передає, орендар приймає в платне користування цілісний майновий комплекс ДП «Дрогобицький солевиварювальний завод», склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 31.01.2003 року, вартість якого становить 2 853,3 тис. грн. Грошові кошти та цінні папери, з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості, що становить 96,6 тис. грн., передаються орендареві в користування на умовах кредитного договору, що укладається одночасно з підписанням цього договору і є його невід'ємною частиною.

Також, 01.04.2003 між Регіональним відділенням ФДМ України по Львівській області (кредитор) та ЗАТ «Галка - Дрогобич»(позичальник) укладено кредитний договір № 10/1, відповідно до умов якого ЗАТ «Галка - Дрогобич»передаються в користування на умовах кредиту грошові кошти ДП «Дрогобицький солевиварювальний завод»для здійснення господарської діяльності ЗАТ «Галка - Дрогобич»відповідно до умов договору оренди на суму 96,6 тис. грн. строком на один рік та 9 місяців (п. 1.1 Договору) (а.с. 8).

23.09.2004 року у справі № 1/618-20/253 за позовом Регіонального відділення ФДМУ по Львівській області до ЗАТ «Галка-Дрогобич» про стягнення заборгованості згідно з кредитним договором №10/1 від 01.04.2003 року, господарським судом Львівської області винесено ухвалу про затвердження мирової угоди від 14.09.2004 між сторонами у даній справі. Даною угодою сторони підтвердили існування договірних відносин, а також факт наявності заборгованості та графік її погашення (підтверджено і факт часткового виконання договірних зобов'язань). Зазначена ухвала є чинною і відповідно до ст.115 ГПК України є обов'язковою для виконання.

Згідно з мировою угодою від 14.09.2004 ЗАТ «Галка-Дрогобич»визнає борг перед регіональним відділенням ФДМУ по Львівській області у сумі 96,6 тис. грн. і зобов'язується сплатити вказану суму в порядку та на умовах, передбачених договором, відповідно до визначеного графіка погашення.

Однак, відповідачем порушено умови мирової угоди, в наслідок чого, за період з IV квартал 2010 по ІІІ квартал 2011 року виникла заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 11 200,00 грн., в зв’язку з чим позивач завернувся до господарського суду про її стягнення.

Окрім цього, позивач просить відповідно до умов кредитного договору стягнути з відповідача за порушення строків повернення кредиту пеню в розмірі 9 556,35 грн., 6 510,31 грн. відсотків на суму кредиту та пеню за порушення умов щодо сплати відсотків в сумі 8 128,61 грн.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в них докази, заслухавши в судовому засідання 02.02.2012 року доводи представника позивача, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалось вище, відповідно до затвердженої ухвалою від 23.09.2004 року господарського суду Львівської області між сторонами у справі № 1/618-20/253 мирової угоди від 14.09.2004 року, борг відповідача за кредитним договором №10/1 від 01.04.2003 року складає: 96.6 тис. грн. –сума кредиту, 7 686,34 грн. –пеня за кредитом, 86,07 грн. –пеня за несвоєчасну оплату відсотків.

Пунктом 4.1 мирової угоди сторони погодили, що починаючи з ІІІ кварталу 2004 року до І кварталу 2013 року заборгованість підлягала оплаті в сумі по 2 800,00 грн. на квартал.

Пункт 5.2 мирової угоди передбачає, що кредитний договір № 10/1 від 01.04.2003 року буде припинено виконанням зобов’язань відповідачем умов кредитного договору до 31.03.2013 року, в порядку передбаченому п. 4.1 мирової угоди.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 11 200 грн. заборгованості за період з IVкварталу 2010 року по ІІІ квартал 2011 року обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача за порушення строків повернення кредиту пені в розмірі 9 556,35 грн., 6 510,31 грн. відсотків на суму кредиту та пені за порушення умов щодо сплати відсотків в сумі 8 128,61 грн. місцевий господарський суд обґрунтовано виходив з наступного:

Згідно із статтею 604 ЦК України, зобов’язання припиняється за домовленістю сторін. Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.09.2004 року у справі № 1/618-20/253, яка набрала законної сили, затверджено мирову угоду від 14.09.2004 року і з моменту затвердження мирової угоди відбулася новація основного зобов’язання. Одним з різновидів домовленості сторін, як підстава припинення зобов’язання є новація зобов’язання –заміна первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами. Таким чином, новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Мирова угода не містить умов нарахування відсотків за кредит, пені за порушення зобов’язання, закріпленого в мировій угоді. Посилання в мировій угоді на умови кредитного договору № 10/1 від 01.04.2003 року не узгоджується з приписами статті 604 ЦК України, оскільки частина 2 статті 604 ЦК України передбачає, що зобов’язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов’язання новим. До такого нового зобов’язання відноситься мирова угода, у якій визначено тверду суму боргу, до якої увійшли відсотки за кредит, пеня. Отже, місцевий господарський вірно зазначив, що нарахування нових відсотків на ці ж відсотки і пеню на пеню є недопустимим.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, безпідставні, необґрунтовані та судовою колегією до уваги не беруться, оскільки спростовані вищенаведеним та матеріалами справи.

Щодо твердження місцевого господарського суду про те, що висновки встановлені Вищим господарським судом України у постанові від 23.06.2011 року за № 23/27 факти є преюдиційними та відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України не доводяться знову при вирішенні спору, в якому беруть участь ті ж самі сторони, судова колегія вважає такі твердження безпідставними, оскільки відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, може бути підставою для зміни чи скасування рішення названого суду, за умови, якщо не призвело до прийняття неправильного рішення. Однак, даний висновок місцевого господарського суду не вплинув на правильність прийнятого судом рішення вцілому.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 15.11.2011 року у справі залишити без змін, апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області –без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т..

суддя Гриців В.М.

суддя Мурська Х.В.