Постанова № 21606753, 15.02.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.12 Справа № 5015/6345/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-суддіМельник Г.І.

суддівНовосад Д.Ф.

Михалюк О.В.

при секретарі судового засіданняФедечко Р.І.

розглянувши апеляційну скаргу Дрогобицького дочірнього лісогосподарського підприємства “Галсільліс”, смт. Підбуж Дрогобицького району Львівської області б/н від 27.12.2011 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 20.12.2011 року

у справі № 5015/6345/11

за позовом: Державної екологічної інспекції в Львівській області (правонаступник Державна екологічна інспекція у Львівській області), м. Львів

до відповідача: Дрогобицького дочірнього лісогосподарського підприємства “Галсільліс”, смт. Підбуж Дрогобицького району Львівської області

про стягнення 3395, 39 грн.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1.(довіреність № 09-347 від 01.02.2012р.);

від відповідача: ОСОБА_2. (довіреність від 28.12.2011р.).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.12.2011р у справі № 5015/6345/11 (суддя Манюк П.Т.) позов задоволено: стягнуто з Дрогобицького дочірнього лісогосподарського підприємства "Галсільліс" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області 3 395,39 грн. шкоди, в дохід Державного бюджету України 102,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що Позивачем за порушення природоохоронного законодавства на підставі Акту № 26 перевірки Державної екологічної інспекції у Львівській області дотримання вимог природоохоронного законодавства від 25.03.2011р.(надалі - Акт), постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008р. № 665 "Про затвердження такс для обчислення шкоди заподіяної лісу" та ст. 1166 ЦК України нараховано Відповідачу шкоду в розмірі 3 395,39 грн. Відповідачем належними та допустими доказами не спростовано факту правопорушення природоохоронного законодавства, а тому суд дійшов висновку про правомірність заявленого Державною екологічною інспекцією у Львівській області позову.

Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції, Відповідач Дрогобицьке дочірнє лісогосподарське підприємство "Галсільліс"(надалі Дрогобицьке дочірнє ЛГП) звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, без номера від 27.12.2011р., в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції у Львівській області відмовити, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте за невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права. У своїй апеляційній скарзі скаржник посилається на передчасність висновку місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог, оскільки на момент прийняття оскаржуваного рішення вини працівників Дрогобицького дочірнього ЛГП "Галсільліс" у нанесенні шкоди навколишньому природному середовищу не було встановлено.

Позивач Державна екологічна інспекція у Львівській області подала суду відзив на апеляційну скаргу, без номера та без дати, в якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що Відповідач як лісокористувач не забезпечив охорону і збереження закріплених за ним лісів, допустив порубку деревини поза межами земельної ділянки, на яку видано лісорубний квиток, тобто своїми діями порушив вимоги ст. 19 Лісового кодексу України.

14 лютого 2012р. Дрогобицьке дочірнє ЛГП "Галсільліс" подало через канцелярію суду клопотання про доручення до матеріалів справи листа-роз'яснення Державного комітету лісового господарства України та Міністерства навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 30.04.1999р. щодо порядку застосування такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству.

В судовому засіданні представники Позивача та Відповідача підтримали свої доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

На виконання вимог ухвали суду від 20.01.2012р. представник скаржника подав суду оригінал поштової квитанції від 30.12.2011р., що свідчить про надіслання копії апеляційної скарги на адресу Позивача.

15 лютого 2012р. представник Позивача подав через канцелярію суду клопотання про заміну Позивача в порядку правонаступництва.

Розглянувши клопотання Позивача, Львівський апеляційний господарський суд ухвалив задоволити клопотання та визнати правонаступником позивача Державну екологічну інспекцію у Львівській області. На підставі ст. 25 ГПК України замінити Державну екологічну інспекцію в Львівській області на Державну екологічну інспекцію у Львівській області.

Заслухавши пояснення представників сторін, що прибули в судове засідання, розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Львівської області від 20.12.2011 року у справі № 5015/6345/11 залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 25.03.2011р. Державною екологічною інспекцією у Львівській області було проведено перевірку на предмет дотримання Дрогобицьким дочірнім ЛГП "Галсільліс", що є постійним лісокористувачем, вимог природоохоронного законодавства. В ході проведеної перевірки було встановлено, що відповідно до лісорубного квитка № 169486 від 22.03.20110р. запас деревини в Ново-Кропивницькому лісництві становить 34 м3, в тому числі ділової 10м3 та 24 м3 дров.

За результатами проведеної державним інспектором Державної екологічної інспекції у Львівській області перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства складено Акт № 26 від 25.03.2011р., в якому зазначено, що Відповідачем у кварталі 9 виділ 40, площею 2,0 га допущено правопорушення, а саме самовільну рубку одного дерева породи "ялиця" діаметром пня 42 см., кубомасою 0,91 м3.

На підставі Акту № 26 від 25.03.2011р. та постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008р. № 665 "Про затвердження такс для обчислення шкоди заподіяної лісу" Державною екологічною інспекцією у Львівській області було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу за незаконну рубку дерев в розмірі 3 395,39 грн.(а.с.9).

21 липня 2011р. Позивач надіслав Відповідачу претензію № 277 про відшкодування шкоди в сумі 3 395,39 грн., заподіяної державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, яка залишена останнім без задоволення, у звязку з чим Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Відповідача зазначених коштів в примусовому порядку.

Господарський суд Львівської області за результатами розгляду заявлених позовних вимог у даній справі, приймаючи рішення від 20.12.2011 р. прийшов до висновку щодо обґрунтованості та задоволення позовних вимог. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Статтями 105 та 107 Лісового кодексу України передбачено, що порушення лісового законодавства у вигляді незаконного вирубування та пошкодження дерев і чагарників тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 19 Лісового Кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, тощо.

Стаття 64 Лісового кодексу України встановлює, що підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу(ч.2 ст. 40 Закону України “Про рослинний світ”).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України. За приписами вказаної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Факт незаконної вирубки одного дерева породи "ялиця" діаметром пня 42 см., кубомасою 0,91 м3 у кварталі 9 виділ 40 на землях Ново-Кропивницького лісництва підтверджується Актом № 26 від 25.03.2011р., який складений та скріплений підписами в.о начальника відділу екологічного контролю біоресурсів та ПЗФ, державного інспектора з ОНПС у Львівській області у присутності головного лісничого Дрогобицького дочірнього ЛГП "Галсільліс".

Відповідно до Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008 року “Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства”, акт перевірки це документ, який є, зокрема, носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства та його дотримання.

Щодо посилання скаржника про недоведеність вини його працівників, слід зазначити, що в матеріалах справи міститься Наказ № 52 від 11.04.2011р. Дрогобицького дочірнього ЛГП "Галсільліс", яким оголошено догану майстру лісу обходу № 2 Ново-Кропивницького лісництва Барану М.Й. за допущення в його обході факту самовільної рубки дерев (а.с 42), що слід розцінювати як незабезпечення охорони лісових насаджень. Відтак, доводи скаржника про передчасність заявленого позову у зв'язку із недоведеністю вини працівників лісогосподарського підприємства, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги.

З врахуванням того, що факт правопорушення вимог природоохоронного законодавства Дрогобицьким дочірнім ЛГП "Галсільліс" є доведеним, а Відповідачем зворотнього суду не подано, то висновки місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог судова колегія вважає обґрунтованими.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, вимоги скаржника щодо скасування рішення місцевого господарського суду про стягнення з його рахунку 3 395,39 грн. шкоди, нарахованої відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України є такими, що не грунтуються на нормах цивільного та господарського законодавства України.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст.49, 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 20.12.2011 р. у справі № 5015/6345/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Дрогобицького дочірнього лісогосподарського підприємства “Галсільліс”, смт. Підбуж Дрогобицького району Львівської області б/н від 27.12.2011 року - без задоволення.

2.Судовий збір за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддяМельник Г.І..

Суддя Новосад Д.Ф.

Суддя Михалюк О.В.