Постанова № 21606605, 08.02.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.12 Справа № 5010/2009/2011-19/109

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Данко Л.С.,

Суддів: Скрипчук О.С.

Процик Т.С.

При секретарі судового засідання Явна Г.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Скорзонера” (с. Поляниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області),

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2011 року

по справі № 5010/2009/2011-19/109 (суддя Максимів Т.В.),

порушеній за позовом Приватного науково виробничого підприємства “Світанок” (м. Львів),

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Скорзонера” (с. Поляниця Яремчанської міської ради, Івано-Франківської обл.)

про стягнення 162 378,71 грн., в т.ч. 113 333,34 грн. основного боргу, 10 172,04 грн. 3% річних, 38 873,33 грн. інфляційних втрат та стягнення судових витрат.

за участю представників:

від скаржника (відповідача): ОСОБА_1 п/к за довіреністю № 27/10 від 27.10.2011 року;

від позивача: ОСОБА_2- п/к за довіреністю б/н від 25.10.2011 року.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів»від 20.12.2011р., дану справу передано на розгляд колегії суддів, у складі: Данко Л.С. (суддя-доповідач), судді Дубник О.П., Процик Т.С.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.2011р., апеляційну скаргу прийнято до провадження та судовий розгляд призначено на 11.01.2012р., про що сторони були належним чином повідомлені.

Згідно розпорядження В.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2012 р. введено в склад судової колегії для розгляду справи № 5010/2009/2011-19/109, замість судді Дубник О.П. (у звязку із зайнятістю в іншому судовому засіданні) суддю Скрипчук О.С.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 11.01.2012р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 08.02.2012р., про що сторони були повідомлені рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.

Представник апелянта/відповідача в судове засідання прибув, доводи наведені в апеляційній скарзі підтримав, вважає, що складені проектні роботи не відповідають законодавству та умовам договору, оскільки не могли отримати дозвіл з Управління Держтехногенбезпеки в Івано-Франківській області, так як проектний кошторис не відповідає вимогам. Усно зазначив, що укладений Договір № 14/08 на проведення проектних робіт та додатки до нього, фактично, не підписані від імені ТзОВ «Скорзонера»двома повноважними представниками: директором та головним бухгалтером. Просить апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі, рішення місцевого суду від 01.12.2011р. у справі скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Представник позивача подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, проти викладеного в апеляційній скарзі заперечує, надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просить рішення суду від 01 грудня 2011р. у справі № 5010/2009/2011-19/109 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів заслухавши пояснення представників апелянта та позивача, оглянув та дослідив подані у справу докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що рішення місцевого господарського суду від 01.12.2011р. у справі № 5010/2009/2011-19/109 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 38 873,33 грн. - інфляційних втрат та розподіл судових витрат слід скасувати і в цій частині прийняти нове рішення. Стягнути з відповідача на користь позивача 36 464 грн. 19 коп. -інфляційних втрат, 1 599 грн. 69 коп. державного мита та 232 грн. 49 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині рішення місцевого суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено місцевим судом, 01.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Скорзонера»(Замовник за договором) та Науково-виробничим підприємством «Світанок (Виконавець за договором) було укладено Договір № 14/08 про проведення проектних робіт з додатками: Додаток № 1 Протокол погодження договірної ціни, Додаток № 2 Календарний графік робіт, Додаток № 3 Кошторис на проекті роботи, які є невідємними частинами зазначеного договору (далі за текстом Договір).

Зазначений Договір з Додатками до нього складено у письмовій формі, підписано представниками двох сторін Договору, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України.

Доказів в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, що даний Договір розірваний, визнаний недійсним, сторони суду не представили, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Як зазначено у статті 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобовязується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобовязується прийняти та оплатити їх.

За загальними правилами, договір на виконання проектних робіт є різновидом договору підряду, укладається між замовником і підрядником (або провідною проектною організацією як генпідрядником). Він є консенсуальним, двостороннім і платним.

В нашому випадку, ТзОВ «Скорзонера»(відповідач у справі) за Договором № 14/08 від 01.07.2008р. виступає Замовником, а Приватне науково-виробниче підприємство «Світанок»(позивач) Виконавцем/підрядником.

Відповідно до умов Договору № 14/08 про проведення проектних робіт від 01.07.2008р., відповідач доручив, а позивач зобов'язався розробити відповідно до затвердженого замовником завдання на проектування Проекта реконструкції 5-ти рівневої відкритої автостоянки № 2 для автомобілів ТК "Буковель" в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (п. 1.1.Договору).

Індивідуальними ознаками зазначеного Договору, як різновиду договору підряду, є проведення виконання проектних робіт, а їх результатом виготовлення відповідних документів, згідно даного Договору, визначених у п.п. 1-10 п. 1.1. Договору, тобто надання підрядником (виконавцем) готового результату, при цьому, зазначені роботи виконуються за завданням замовника.

Як визначено в частині 2 статті 887 ЦК України, до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічні вимоги до даного виду договорів містяться у ст. 324 ГК України.

З огляду на наведене, посилання місцевого суду на ст. 901 ЦК України, яка регулює правовідносини щодо надання послуг, є помилковим, оскільки, за вищевказаним Договором на проведення проектних робіт мова ведеться про виконання певних видів робіт, які виражаються в певній матеріальній формі та обєм робіт щодо виготовлення проектно-кошторисної документації визначені у п.п. 1-1- п. 1.1. Договору (lokation-conductio оperis), в той час, коли під поняттям «послуги»розуміється не сам матеріальний результат, який споживається при виконанні робіт, а дії, які призвели до нього (lokatio-conductio оperarum).

Колегія суддів вважає, що найменування сторін за Договором проведення проектних робіт № 14/08 від 01.07.2008р. (Замовник та Виконавець), зобовязання за яким є предметом спору у даній справі, не є підставою вважати зазначений Договір про надання послуг, а договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Відповідно до п. 2.1. Договору, за виконані роботи, зазначені в п. 2.1. Договору, замовник сплачує виконавцю 500000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Оплата робіт, згідно п. 2.2. Договору, в розмірі, визначеному п. 2.1. цього Договору, здійснюється відповідачем шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок позивача в наступному порядку: п. 2.2.1. Договору передбачено, що не пізніше 05 серпня 2008 року, при умові підписання сторонами Акта здачі-приймання першого етапу робіт, замовник сплачує виконавцеві 220000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 2.2.2. Договору, не пізніше пяти календарних днів з моменту підписання сторонами Акта здачі-приймання другого етапу робіт, замовник сплачує виконавцеві 220000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Вартість робіт, вказана у п. 2.1. даного Договору, є остаточною і може бути змінена виключно за взаємною згодою сторін (п. 2.3. Договору).

Порядок здачі та приймання робіт відповідної проектної документації, визначеної у п. 1.1. Договору, сторони передбачили у розділі 3 Договору.

Так, у п. 3.1. Договору визначено, що по закінченню виконання етапу або роботи в цілому, виконавець надсилає замовнику відповідну проектну документацію та двосторонній акт приймання-передачі проектної документації у двох примірниках, по одному для кожної із сторін. Замовник протягом 5 днів з дня отримання акту приймання-передачі зобовязується його оформити і направити виконавцю, або представити вмотивовану відмову від прийняття проектної документації. Якщо протягом 5-ти днів з дати отримання акту приймання-передачі проектної документації замовник не підписав акт приймання-передачі та не надав виконавцю вмотивованої відмови, роботи зазначені в акті, вважаються прийнятими (п. 3.2. Договору).

Відповідальність сторін передбачена у розділі 4 Договору.

Відповідно до умов вищезазначеного Договору, сторонами складено Кошторис на проектні роботи форми № 2П (Додаток № 3 до Договору (а.с. 16).

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов Договору № 14/08 на проведення проектних робіт від 01.07.2008р., позивач виконав проектні роботи, що підтверджується Актом № 1 від 01.08.2008р. здачі-приймання проектно-кошторисної документації по Договору № 14/08 від 01.07.2008р. (а.с. 17) та Актом № 2 від 03.10.2008р. здачі-приймання проектно-кошторисної документації по Договору № 14/08 від 01.07.2008р. (а.с. 18), які складено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін, без застережень, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам п.п. 3.1., 3.2. розділу 3 зазначеного Договору.

Місцевим судом встановлено, що в порушення договірних зобов'язань, відповідач розрахувався з позивачем за виконані останнім роботи частково, а саме: за виконані роботи згідно Акту № 1 від 01.08.2008р. здачі-приймання проектно-кошторисної документації І етапу робіт, відповідач розрахувався з позивачем, повністю, в сумі 166666,67 грн., а за виконані роботи ІІ етапу на суму 166666,67 грн. згідно Акту № 2 здачі-приймання проектно-кошторисної документації за договором № 14/08 від 01.07.2008р., частково, в сумі 53555,33 грн., що підтверджується матеріалами справи.

За документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення Договору № 14/08 від 01.07.2008р., заборгованість відповідача перед позивачем становить 113 333,34 грн. (166666,67 грн. вартість виконаних позивачем робіт ІІ етапу 53333,33 грн. сплачених відповідачем позивачу).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України визначено, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

Місцевим судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання за вказаним Договором щодо оплати виконаних позивачем проектних робіт, тому вимоги позивача про стягнення 113 333,34 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 889 ЦК України та Договору № 14/08 на проведення проектних робіт від 01.07.2008р., замовник зобовязаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт: 1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Колегія суддів приходить до висновку, що застосована місцевим судом до даних правовідносин ст. 901 ЦК України, не може поширюватися на спірні правовідносини. Між тим, враховуючи те, що в даному випадку помилкове застосування місцевим судом зазначеної статті не призвело до неправильного по суті рішення, тому в розумінні п. 4 ст. 104 ГПК України, вказана обставина не може бути достатньою підставою для скасування оскаржуваного рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 113333,34 грн. основного боргу.

Колегією суддів не приймається твердження відповідача, що за виконані позивачем роботи згідно даного Договору, ним була проведена оплата в сумі 121176,00 грн. платіжним дорученням № 583 від 29.04.2005р. (а.с. 37), та платежі проведені в 2005р. (а.с. 67), так як зазначені платежі за 2005 рік не можуть стосуватися Договору № 14/08, оскільки останній був укладений між сторонами - 01.07.2008р., тобто значно пізніше, ніж між сторонами виникли договірні правовідносини, і в умовах цього Договору відсутні будь-які посилання на правовідносини, в т.ч. платежі, що мали місце раніше, до його укладення.

Крім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 38 873 грн. 33 коп. - інфляційних втрат та 10172,04 грн. 3% річних, які нараховано відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов"язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

На підставі вказаної норми закону, позивачем відповідачу за період з 09.10.2008р. по 05.10.2011р. нараховано інфляційні втрати в сумі 38 873,33 грн., з чим погодився місцевий суд.

Однак, в частині щодо розрахунку інфляційних втрат за період з 09.10.08р. по 31.12.08р. колегія погодитися не може, виходячи з такого.

Індекс інфляції нараховується формулою, а саме: сума боргу * індекс інфляції % - сума боргу = індекс інфляції.

При цьому, до суми боргу за певний період застосовується офіційно встановлений індекс інфляції, який склався в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж і до моменту погашення боргу.

Вказана правова позиція щодо розрахунку інфляційних втрат викладена у постанові Вищого господарського суду України від 02 березня 2011р. у справі № 23/89.

При перерахунку розміру інфляційних втрат колегією суддів використано Закон України «Про державну статистику», яким затверджено Наказ від 27.07.2007р. № 265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін».

Як випливає із матеріалів справи, Позивач, позивач при розрахунку інфляційних втрат від суми боргу, який виник станом на 09.10.2008р., застосував індекс інфляції за жовтень 2008р., листопад 08р. та грудень 2008р., що суперечить вищенаведеній судовій практиці, в результаті, середньостатистичний розмір індексу інфляції взятий позивачем за жовтень - листопад грудень 2008р. склав 1,053.

За згаданий період, до боргу, що виник у жовтні 2008р. належить застосовувати офіційний індекс інфляції за листопад 2008р. - 101,5%, до боргу, що склався в листопаді 2008р. індекс інфляції за грудень 08р. 102,1%, відтак індекс інфляції за цей період = 103,63% (101,5%*102,1% =103,63% (для розрахунку: 103,63% / 100% = 1,036, а не 1,053, як вказав позивач).

За 2009р. офіційні курси інфляції були наступними: за січень 09р. 102,9%, за лютий 09р. 101,5%; за березень 09р. 101,4%; за квітень 09р. 100,9%; за травень 09р. 100,5%, за червень 09р. 101.1%, за липень 09р. 99,9%, за серпень 09р. 99,8%, за вересень 09р. 100,8%, за жовтень 09р. 100,9%, за листопад 09р. 101,1%, за грудень 09р. 100,9%. Всього за рік 112,3% /100% = 1,123.

Офіційні індекси інфляції за 2010р.: січень 10р. 101,8%, лютий 10р. 101,9%; березень 10р. 100,9%; квітень 10р. 99,7%; травень 10р. 99,4%, червень 10р. 99.6%, липень 10р. 99,8%, серпень 10р. 101,2%, вересень 10р. 102,9%, жовтень 10р. 100,5%, листопад 10р. 100,3%, грудень 10р. 100,8%. Всього за рік 109,1% (для розрахунку: 109,1% /100%= 1,091).

Офіційні індекси інфляції за січень-серпень 2011р. (в межах визначених позивачем у позовній заяві) були наступними: за січень 11р. 101,0%, за лютий 11р. 100,9%; за березень 11р. 101,4%; за квітень 11р. 101,3%; за травень 11р. 100,8%, за червень 11р. 100.4%, за липень 11р. 98,7%, за серпень 11р. 99,6%. Всього за вказаний період = 104,1% (для розрахунку: 104,1%/100%=1,041).

У позовній заяві позивач зазначив, що сукупний індекс інфляції за період з 09.10.08р. по 05.10.11р. = 1,343, з чим погодився місцевий суд.

Однак, з таким висновком місцевого суду, колегія суддів погодитися не може, оскільки: 1,036*1,123*1,091*1,041 = 1,321 = 1,321, а не 1,343, як зазначив позивач.

Разом з тим, до розрахунку інфляційних втрат не може братися період з 01.10.2011р. по 05.10.11р., так як індекс інфляції розраховується за місяць, при цьому, за період менший ніж 15 днів інфляційні витрати не нараховуються, за період 15 і більше днів, індекс інфляції розраховується як за повний місяць.

Отже, 113333,34 грн. сума боргу * 1,041 = 149797,53 грн. 113333,34 грн., розмір інфляційних втрат = 36464,19 грн.

Як зазначено вище у цій постанові, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 10 172,04 грн. процентів річних, які нараховано відповідно до ст. 625 ЦК України, за період з 09.10.08р. по 05.10.11р.

Як встановлено колегією суду, Акт № 2 здачі приймання проектно-кошторисної документації за ІІ етап виконаних робіт підписано сторонами 03.10.2008р. (а.с. 18) + 5 днів передбачених п. 3.2. Договору = 08.10.2008р., право на нарахування 3% річних виникло у позивача з 09.10.2008р. Іншого апеляційним судом не встановлено.

З 09.10.08р. по 31.12.08р. = 84 дні прострочення платежу; за 2009р. = 365 днів прострочення; за 2010р. 365 прострочення; з 01.01.11р. по 05.10.11р. включно 278 днів прострочення платежу.

Розрахунок 3% річних проводиться за формулою: суму боргу * 3% річних * кількість днів прострочення / 365 + 3% річних.

Розрахунок 3% річних за 2008р.: 113333,34 грн. - боргу*3%*84 дні прострочення/365 середньостатистичних днів року=782,46 грн.; 2009р.: 113333,34 грн. - боргу*3%*365 днів прострочення/365 = 3400,00 грн.; 2010р.: 113333,34 грн. - боргу*3%*365 днів прострочення/365=3400,00 грн.; за 2011р.: 113333,34 грн. - боргу*3%*278 днів прострочення /365 = 2589,58 грн., що разом складає 10 172,04 грн. (782,46 грн. + 3400,00 грн. + 3400,00 грн. + 2589,58 грн.).

Таким чином, загальна сума за даним позовом складає 159969,57 грн., в т.ч. 113333,34 грн. основного боргу, 36 464,19 грн. інфляційних втрат та 10 172,04 грн. відсотків річних.

Колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати належить покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Всі інші доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не беруться, так як вони не доведені належними та допустимими доказами у даній справі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими доказами, в розумінні ст. 34 ГПК України.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, за перегляд рішення в апеляційному порядку в сумі 1463,79 грн. покласти на апелянта, в сумі 160,00 грн. на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорзонера»задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2011 року у справі № 5010/2009/2011-19/109 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорзонера»(с. Поляниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 31067573) на користь Приватного науково-виробничого підприємства «Світанок»( м. Львів, вул. Орна, 2, код ЄДРПОУ 13800883, поштова адреса: м. Львів, вул. Шевченка,80) 38 873 грн. 33 коп. - інфляційних втрат та судовий розподіл державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу скасувати і в цій частині прийняти нове рішення.

3.Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорзонера»(с. Поляниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 31067573) на користь Приватного науково-виробничого підприємства «Світанок»( м. Львів, вул. Орна,2, код ЄДРПОУ 13800883, поштова адреса: м. Львів, вул. Шевченка,80) 36464 грн. 19 коп. інфляційних втрат, 1 599 грн. 69 коп. державного мита та 232 грн. 49 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2011 року у справі № 5010/2009/2011-19/109 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 113333,34 грн. основного боргу, 10172,04 грн. - 3% річних залишити без змін.

5.Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку в сумі 1463,79 грн. покласти на апелянта, в сумі 160 грн. 00 коп. - на позивача.

6.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

7.Матеріали справи повернути господарському суду івано-Франківської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Скрипчук О.С.

Суддя Процик Т.С.