Постанова № 21606512, 07.02.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.12 Справа № 5008/1702/2011

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді –Гнатюк Г.М.

суддів - Кравчук Н.М.

- Мирутенко О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна», с.Проліски, Бориспільський район, Київської області від 30.12.2011р.

на рішення господарського суду Закарпатської області від 14.12.2011р.

у справі №5008/1702/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна", с.Проліски, Бориспільського району, Київської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово- промисловий центр", м.Ужгород

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Берегівський комбінат хлібопродуктів", м.Ужгород

про стягнення 456 598,46 грн. боргу за договором поруки

за участю представників сторін:

від позивача: Дацко В.А. - представник

від відповідача: Цебрик Л.В. - представник

від третьої особи: Радь І.І. - представник

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 14.12.2011р. у справі №5008/1702/2011 (суддя Івашкович І.В.) у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна" про стягнення з ТзОВ «Торгово-промисловий центр»456598,46грн. боргу за договором поруки відмовлено повністю. Крім цього, в порядку норм п.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України договір поруки від 21.03.2011р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий центр" (Поручитель) та товариством з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна" (Кредитор), визнано недійсним.

Рішення суду мотивоване тим, що спірний договір поруки від 21.03.11 укладено не в забезпечення виконання відповідного основного зобов’язання боржника ВАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів", оскільки договір про погашення заборгованості від 21.03.11, іменований в договорі поруки як Основний договір, не породжує правових наслідків у вигляді виникнення відповідного зобов’язання, у зв’язку з чим за своїм змістом спірний договір поруки від 21.03.11 не відповідає вимогам законодавства, так як не містить існуючого цивільно-правового зобов’язання, забезпечуваного порукою.

З даним рішенням суду, ТзОВ «АМАКО Україна»не погодилося і оскаржило його в апеляційному порядку оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, так як місцевим господарським судом неповно з‘ясовано усі обставини справи, що мають значення для справи, у зв‘язку з чим просить назване рішення скасувати та позовні вимоги задоволити повністю. При цьому скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не враховано, що відповідно до статті 6 та 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства, а тому позивач вважає, що укладений договір поруки від 21.03.2011р. жодним чином не порушує норм Цивільного законодавства, а тому породжує взаємні права та обов’язки для сторін договору.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу від 23.01.2012р. (вх.№393 від 24.01.2012р.) ТзОВ «Торгово-промисловий центр»спростовує доводи скаржника та зазначає про законність та обгрунтованість рішення місцевого суду, у зв‘язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від ПАТ «Берегівський комбінат хлібопродуктів» не надходив. Однак, в судовому засіданні представник третьої особи надав усні пояснення щодо обставин справи.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Закарпатської області від 14.12.2011р. у справі №5008/1702/2011 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна" звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий центр" суми 456598,46 грн. боргу.

В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідно до умов договору від 21.03.11 про погашення заборгованості ПАТ "Берегівський КХП" зобов’язувався сплатити ТОВ "АМАКО Україна" борг згідно з погодженим графіком у строк до 01.10.11р.. Виконання зобов’язання ПАТ "Берегівський КХП" перед ТОВ "АМАКО Україна" забезпечено порукою ТОВ "Торгово-промисловий центр" згідно з договором від 21.03.11. У зв’язку з тим, що ПАТ "Берегівський КХП" зобов’язання за договором про погашення заборгованості від 21.03.11р. не виконав, на адресу ТОВ "Торгово-промисловий центр" 11.10.11р. направлено вимогу про виконання зобов"язання, після отримання якої останній грошові кошти не сплатив, відповіді не направив, чим порушив зобов’язання згідно з п.п. 1.1, 1.3, 1.5, 2.2 договору поруки та ст.ст. 553-555 ЦК України.

Як вірно встановлено господарським судом Закарпатської області, між ТОВ "АМАКО-Україна", іменованим як Кредитор, та ВАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів", іменованим як Боржник, укладено договір про погашення заборгованості від 21.03.11р.

Відповідно до умов вказаного договору Боржник підтверджує наявність перед Кредитором грошового зобов’язання в розмірі 456598,46 грн., що становить присуджені до стягнення за рішенням господарського суду Закарпатської області у справі №14/41 - 357258,89 грн. боргу, 26429,19 грн. інфляційних та 3% річних, 67838,08 грн. штрафу, 4751,30 грн. судових витрат, а також судові витрати по справі №5008/194/2011 в сумі 321,00 грн.

Згідно з п.2 договору про погашення заборгованості від 21.03.11 обумовлено графік сплати Боржником Кредитору суми 456598,46грн.

Згідно з п.3 договору про погашення заборгованості від 21.03.11 встановлено, що виконання зобов’язання за цим договором забезпечується порукою товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий центр".

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий центр", як Поручителем, та товариством з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна", як Кредитором, укладено договір поруки від 21.03.11, відповідно до умов якого Поручитель поручається перед Кредитором за належне виконання Боржником ВАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів" взятих на себе зобов’язань за договором про погашення заборгованості від 21.03.11, укладеним між Кредитором та Боржником (Основний договір). Умовами договору поруки від 21.03.11 зокрема встановлено, що Кредитор набуває право вимагати від Поручителя виконання зобов’язання, що витікає з Основного договору, при умові, якщо в установлений Основним договором строк виконання Боржником зобов’язання в цілому чи будь-якій його частині не буде виконано, а також при умові обов’язкового направлення Поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов’язання Боржника у відповідній частині.

Незважаючи на надіслану на адресу ТзОВ «Торгово-промисловий центр»вимогу позивача від 11.10.11р про виконання зобов’язання, грошові кошти не сплачено.

У відповідності до ст. 546 Цивільного кодексу України порука є одним із видів забезпечення виконання зобов’язання.

Згідно з регламентацією ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

За змістом вказаних правових норм договір поруки є способом забезпечення виконання основного зобов’язання, яке виникло між боржником та кредитором. Сутність поруки полягає в тому, що у разі невиконання боржником основного зобов’язання, забезпеченого порукою, його виконання покладається на поручителя. Отже умовою виникнення зобов’язання поручителя перед кредитором є невиконання основного зобов’язання боржником.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Аналогічно у ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України врегульовано поняття та підстави виникнення господарського зобов’язання.

Як випливає із змісту договору поруки від 21.03.2011р., він укладений в забезпечення виконання зобов’язання за договором про погашення заборгованості від 21.03.11 (іменований в договорі поруки як Основний договір), яким обумовлено порядок та строки сплати суми в загальному розмірі 456598,46 грн., що складається із суми присуджених до стягнення рішенням господарського суду Закарпатської області від 30.08.10 по справі 14/41 грошових коштів, а також судових витрат по справі №5008/194/2011 (судові витрати в розмірі 321,00 грн. сплачено ТОВ "АМАКО України" за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів".

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Оскільки чинне законодавство не пов’язує припинення зобов’язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов’язань боржника, відповідне боргове зобов’язання, яке виникло з відповідних передбачених законом підстав, продовжує існувати до повного його виконання. В даному випадку, основне зобов’язання по оплаті присуджених до стягнення грошових сум за судовим рішенням по справі 14/41 виникло з договору №1278/228936 від 01.10.09, укладеного між ТОВ "АМАКО Україна" та ВАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів".

Таким чином, договір поруки від 21.03.11 укладено не в забезпечення виконання відповідного основного зобов’язання боржника ВАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів", оскільки договір про погашення заборгованості від 21.03.11, іменований в договорі поруки як Основний договір, не породжує правових наслідків у вигляді виникнення відповідного зобов’язання. Фактично за договором поруки від 21.03.11р. забезпечено виконання боржником ВАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів" судового рішення по справі 14/41, а також сплати судових витрат по справі 5008/194/2011, що жодним чином не узгоджується із правовим змістом поруки та суперечить загальним правовим засадам забезпечення виконання зобов’язання, оскільки договір поруки забезпечує дійсне зобов’язання, тобто існуюче між кредитором та боржником основне зобов’язання, яке виникло з підстав, врегульованих відповідно до цивільно-правових норм.

При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що будь-яка домовленість сторін про порядок сплати суми, присудженої до стягнення за судовим рішенням, не може вважатися підставою виникнення іншого самостійного зобов’язання.

У відповідності до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п"ятою та шостою статті 203 цього Кодексу є підставою недійсності правочину.

Таким чином за своїм змістом спірний договір поруки від 21.03.11 не відповідає вимогам законодавства, оскільки не містить існуючого цивільно-правового зобов’язання, забезпечуваного порукою, а тому такий договір підставно визнано недійсним.

Згідно ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі спростовуються вищевикладеним аналізом обставин справи та законодавства, та колегією суддів відхиляються, через їх необґрунтованість.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд,

Постановив:

1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 14.12.2011 року у справі №5008/1702/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна» залишити без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути в господарський суд Закарпатської області.

Головуючий суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 10.02.2012р.