Рішення № 21605992, 20.02.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.12 Справа№ 5015/7480/11

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лісова промислова заготівельна компанія», м.Жидачів Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівпромліс», м.Жидачів Львівської області

про стягнення 29901,77 грн. індексу інфляції та 18389,98 грн. 3 % річних

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - адвокат

Від відповідача: не зявився

Представнику позивача розяснено права, передбачені ст. 22 ГПК України.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лісова промислова заготівельна компанія», м.Жидачів Львівської області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівпромліс», м.Жидачів Львівської області про стягнення 29901,77 грн. індексу інфляції та 18389,98 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду від 22.12.2011 року порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 19.01.2012 року.

Попередній розгляд справи викладено в ухвалах суду від 19.01.2012р. та від 07.02.2012р.

Позивачем явку представника в засідання суду забезпечено, позовні вимоги підтримано з підстав викладених у позові. Також подано копії: постанови Вищого господарського суду України від 18 січня 2011р. по справі №5015/600/11 (19/7), рішення господарського суду Львівської області від 08.12.2011р. по справі №23/162, копію договору №8/05 п/л від 27.12.2004р. купівлі товару, які судом долучено до матеріалів справи.

Відповідачем явку представника в судове засідання не забезпечено, подано відзив на позовну заяву від 06.02.2012р. №06022012 (вх.№2512/12 від 07.02.2012р.), у відповідності до якого, позовні вимоги не визнаються, оскільки позивачем неправильно здійснено розрахунок сум і безпідставно визначено дату 01.12.2012р., від якої слід здійснювати обрахунок таких стягнень, та виражено прохання розгляд справи проводити без участі представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд Львівської області дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ст.ст. 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 229 ГК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Між сторонами у справі 24 грудня 2004 р. укладено договір №8/05 купівлі-продажу. Згідно з рішенням господарського суду Львівської області від 26.04.2011 р. у справі № 5015/600/ (19/7), яке набрало законної сили 18.10.2011 р. та постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2011 р. у справі № 5015/600/11, в якій брали участь ті самі сторони, що й у справі № 5015/7480/11, відповідач заборгував позивачу, за куплену на підставі договору № 8/05 від 27.12.2004 р. продукцію, 587256,77 грн. Згідно з п. 3.3. договору купівлі-продажу №8/05 оплата вартості кожної окремої партії продукції мала бути здійснена на протязі 15 банківських днів після завантаження і виставлення бухгалтерських документів (рахунок, податкова накладна, зведена і товарно-транспортна накладні). Позивач виставив рахунок на оплату товару у серпні 2009 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями поштової квитанції № 20161 та фіскального чеку ЛД УДПЗ Укрпошта. Відповідач свій обовязок, встановлений п. 3.3. договору щодо оплати продукції не виконав. Наведені обставини встановлено також вищезгаданими судовими рішеннями у справі № 5015/600/ (19/7). Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Постановою Вищого господарського суду України від 18 жовтня 2011 року у справі № 5015/600/11(19/7), яка набрала законної сили і у якій брали участь ті самі сторони, встановлено, що відповідач свого обовязку, передбаченого п. 3.3. договору № 8/05 купівлі товару, оплатити виставлений позивачем 10.08.2009 р. рахунок в 15-денний строк, не виконав. Відтак, факт порушення відповідачем у вересні 2009 року грошового зобовязання з оплати продукції, отриманої по згаданому договору від позивача, на підставі ст. 35 ГПК України не підлягає доведенню знову при вирішенні спору у справі № 5015/7480/11.

Крім зазначеного вище, господарським судом Львівської області 08.12.2011р. прийнято рішення у справі №23/162, у якій брали участь ті ж самі сторони, з тих самих підстав та з того ж самого предмету, що у даній справі, яке не оскаржено Відповідачем, вступило в законну силу та виконується у порядку передбаченому чинним законодавством, у відповідності до якого встановлено, що позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення, на підставі вимог ст. 625 ЦК України 53616,21 грн. інфляційних за жовтень 2009 року, січень-листопад 2010 року, а також 22299,67 грн. трьох процентів річних за період прострочення виконання грошового зобовязання з 03 вересня 2009 року по 04 листопада 2010 року Решта позовних вимог в частині стягнення інфляційних задоволенню не підлягають, оскільки позивачем при нарахуванні згаданих сум допущено арифметичні помилки, застосовано невірний індекс інфляції за січень 2010 року та не дотримано вимог рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист Верховного Суду України від 03.04.97 р. № 62-97р).

Відтак, відповідно до статті 35 ГПК та статті 625 ЦК позивачем обґрунтовано здійснено нарахування індексу інфляції та річних з 01.12.2010р. оскільки факт нарахування та стягнення індексації та річних до 01.12.2010р. уже встановлено рішенням господарського суду Львівської області від 08.12.2010р. у справі №23/162 та не підлягає доведенню знову при вирішенні спору у справі № 5015/7480/11.

За наведених обставин, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення на підставі вимог ст. 625 ЦК України - 29901,77 грн. інфляційних за грудень 2010 року, січень-листопад 2011 року, а також 18389,98 грн. трьох процентів річних за період прострочення виконання грошового зобовязання з 01 грудня 2010 року по 16 грудня 2011 року.

Судові витрати у справі, на підставі ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82, 83 84, 116-117 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівпромліс»(81700, м. Жидачів, вул. Друкарська, буд. 2, код ЄДРПОУ 31706178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лісова промислова заготівельна компанія»(81700, м. Жидачів, вул. Будівельна, буд 1, код ЄДРПОУ 31579043) 29901,77 грн. інфляційних, 18389,98 грн. трьох процентів річних, 965, 83 грн. судового збору.

3. Повернути з Державного бюджету 1005,84 грн. судового збору, зайво сплаченого квитанцією від 21.11.2011р. №9013.211.1.

4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України

5. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішення законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Рішення оформлене і підписане 23.02.2012р.

Суддя Станько Л.Л.