Рішення № 21596482, 21.02.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-4368/11

н/п 2/2018/727/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2012 Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Колесник С.А.

при секретаріХомінській Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк ЗОЛОТІ ВОРОТА" до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

31.10.2011 року Публічне акціонерне товариство «Банк Золоті ворота»(надалі ПАТ «Банк Золоті ворота») звернулось з позовом до суду до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у розмірі 38819,03 грн. та 34482,95 дол. США (еквівалент 275025,66 грн.), а всього 313844,69 грн., з яких: сума простроченого кредиту 31000,00 дол. США; сума прострочених відсотків 3482,95 дол. США; пеня по простроченому кредиту (еквівалент в гривні) 35268,81 грн. та пеня по простроченим відсоткам (еквівалент в гривні) 3550,22 грн. Крім того, просив стягнути судові витрати у справі.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 28.01.2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк Золоті ворота», був укладений кредитний договір №43 про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії (відновлювальної), зі всіма змінами до нього (далі за текстом Кредитний договір), за умовами якого банк зобов»язався надати позичальникові кредит у рамках відновлювальної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості за нею 50000,00 доларів США, а позичальник зобов»язався на умовах, передбачених кредитним договором, повернути кредит у терміни, встановлені Графіком платежів у розрізі сум погашення основного боргу за кредитом, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов»язань позичальника за кожним платіжним періодом з розписом сукупної вартості кредиту (Додаток №1 до Договору, який є його невід»ємною частиною), але у будь-якому випадку в термін, не пізніше 05.09.2011 року.

Згідно з п.4.2.1 Кредитного договору позичальник зобов»язаний здійснити погашення кредиту та сплату процентів в повному обсязі в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п.5.1.1 Кредитного договору у випадку порушення строку повернення кредиту, передбаченого п.1.1 Договору, та/або строків сплати процентів, комісій, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки.

Позичальником порушені умови кредитного договору щодо повернення кредиту, сплати процентів в строки, передбачені кредитним договором.

Станом на 17.10.2011 року заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором становить 38 819,03 грн. та 34 482,95 дол. США (еквівалент 275025,66 грн.), а всього 313 844,69 грн., з яких: сума простроченого кредиту 31000,00 дол. США; сума прострочених відсотків 3 482,95 дол. США; пеня по простроченому кредиту (еквівалент в гривні) 35 268,81 грн. та пеня по простроченим відсоткам (еквівалент в гривні) 3 550,22 грн. Вказану суму просив стягнути з відповідача.

Також просив стягнути з відповідачів сплачені позивачем за подання позовної заяви суму судового збору 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовну заяву підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у позові.

Ухвалою суду від 23.12.2011р. до участі у справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_3 (а.с.93).

Представник відповідача та третьої особи ОСОБА_4, діючий на підставі довіреностей (а.с.45,114), у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на ненадання представником позивача доказів, які підтверджують отримання відповідачем грошових коштів за кредитним договором. Крім того, просив застосувати до позовних вимог в частині стягнення пені строк позовної давності та зменшити розмір пені, оскільки збитків завдано не було.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, частково задовольняє позов, і при цьому виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом достовірно встановлено, що 28.01.2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк Золоті ворота», був укладений кредитний договір №43 про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії (відновлювальної), зі всіма змінами до нього, за умовами якого банк зобов»язався надати позичальникові кредит у рамках відновлювальної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості за нею 50 000,00 доларів США, а позичальник зобов»язався на умовах, передбачених кредитним договором, повернути кредит у терміни, встановлені Графіком платежів у розрізі сум погашення основного боргу за кредитом, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов»язань позичальника за кожним платіжним періодом з розписом сукупної вартості кредиту (Додаток №1 до Договору, який є його невід»ємною частиною), але у будь-якому випадку в термін, не пізніше 05.09.2011 року (а.с.8-10,11-17).

Згідно вимог ст.ст. 526,530 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України у встановлений строк.

За умовами з п.4.2.1 Кредитного договору позичальник зобов»язаний здійснити погашення кредиту та сплату процентів в повному обсязі в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п.5.1.1 Кредитного договору у випадку порушення строку повернення кредиту, передбаченого п.1.1 Договору, та/або строків сплати процентів, комісій, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, а за правилами ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Позичальником порушені умови кредитного договору щодо повернення кредиту, сплати процентів в строки, передбачені кредитним договором.

В звязку з тим, що відповідач не виконує своїх зобовязань по кредитному договору належним чином (тобто не сплачує кредит та проценти, нараховані за його користування), позивачем було розраховано заборгованість станом на 17.10.2011 року, яка становить 38 819,03 грн. та 34 482,95 дол. США (еквівалент 275025,66 грн.), а всього 313 844,69 грн., з яких: сума простроченого кредиту 31000,00 дол. США; сума прострочених відсотків 3 482,95 дол. США; пеня по простроченому кредиту (еквівалент в гривні) 35 268,81 грн. та пеня по простроченим відсоткам (еквівалент в гривні) - 3 550,22 грн.

При цьому визначаючи суму, що підлягає стягненню, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України), а позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

У відповідності до п.6.9 Кредитного договору, сторони домовились, що позовна давність про стягнення неустойки (пені, штрафу) встановлюється тривалістю в три роки (а.с.9).

Позивач звернувся до суду з позовом 31.10.2011 року, а отже, перебіг позовної давності за вимогою про стягнення пені, нарахованої у зв»язку з простроченням зобов»язань з погашення кредиту та сплати процентів, починається з 31.10.2008 року.

Таким чином пеня у зв»язку з простроченням зобов»язання щодо сплати тіла кредиту за період з 31.10.2008 року по 17.10.2011 року становить 35180,25 грн., пеня у зв»язку з простроченням зобов»язання щодо сплати процентів 3537,09 грн.

Отже, враховуючи клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності, суд стягує з відповідача заборгованість з урахуванням строку позовної давності та стягує на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 43 від 28 січня 2008 року у розмірі 313743,00 грн., яка складається з: сума простроченого кредиту 31000,00 дол. США; сума прострочених відсотків 3 482,95 дол. США; пеня по простроченому кредиту (еквівалент в гривні) 35180,25 грн. та пеня по простроченим відсоткам (еквівалент в гривні) 3537,09 грн.

З приводу зменшення розміру неустойки суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф, пеня - це є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто ця сума є неустойкою.

Згідно зі ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. При цьому закон дозволяє сторонами домовитись про зміну розміру неустойки у бік її зменшення або збільшення, крім випадків, передбачених законом.

Частина 3 цієї ж статті надає суду право у випадку виникнення спору з приводу розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір в тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через не співмірність з розміром основного зобовязання.

Суд, оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), не вбачає підстав для її зменшення, оскільки він не перевищує розмір збитків. Інших обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки) судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд також стягує з відповідачів на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Банк ЗОЛОТІ ВОРОТА" до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Красноармійськ Донецької області, зареєстрованого в АДРЕСА_1, на користь Публічного Акціонерного Товариства "Банк ЗОЛОТІ ВОРОТА" суму заборгованості за кредитним договором № 43 від 28 січня 2008 року у розмірі 313743,00 (триста тринадцять тисяч сімсот сорок три) грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Красноармійськ Донецької області, зареєстрованого в АДРЕСА_1, на користь Публічного Акціонерного Товариства "Банк ЗОЛОТІ ВОРОТА" витрати по сплаті державного мита у сумі 1700 (тисяча сімсот) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Банк ЗОЛОТІ ВОРОТА" відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено судом 23 лютого 2012 року.

Суддя-