Постанова № 21594296, 22.02.2012, Кегичівський районний суд Харківської області

13.12.07

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 2017/260/2012

П О С Т А Н О В А

Іменем України

смт Кегичівка22 лютого 2012 року

Суддя Кегичівського районного суду Харківської області Криворотов С.В., при секретарі Михальчук В.В., з участю прокурора Гусара О.П., а також особи, стосовно якої складено протокол, розглянувши справу, за якою ОСОБА_1, що народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Москалівка Вовчанського району Харківської області, українка, громадянка України, освіта вища, одружена, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, Лозівський сільський голова Кегичівського району Харківської області, проживає АДРЕСА_1, адміністративних стягнень не має, згідно з протоколом ОВС УБОЗ ГУМВСУ в Харківській області №7 від 21.02.2012р. притягується до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.1722 КУпАП, ч.1 ст.6 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», -

В С Т А Н О В И В:

20.10.2011р. та 07.12.2011р. ОСОБА_1, обіймаючи посаду Лозівського сільського голови Кегичівського району Харківської області та будучи державним службовцем 7 рангу, 4 категорії, використовуючи своє службове становище, без рішення цієї ради, одноосібно видала розпорядження №№42 та 51 відповідно про надання собі премій у жовтні та грудні того ж року, в розмірі 50% посадового окладу у звязку з перевиконанням доходної частини бюджету. Своїми діями порушила ч.2 п.6 Постанови Кабінету Міністрів України №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 року, виданої на підставі ч.2 ст.8 Закону України «Про оплату праці», в результаті чого неправомірно отримала 1863 грн.25 коп.

Крім цього, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 04.07.2011р., при аналогічних обставинах, ОСОБА_1 видала також розпорядження №3-в від 4.07.2011р. про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові потреби, в результаті чого отримала 5848 грн.

Згідно з протоколом, загальна сума неправомірно отриманих коштів становить 7711 грн., дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.1722 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення винною себе визнала, пояснила, що дійсно винесла видані нею розпорядження одноосібно, на затвердження сесії їх не подавала, помилково вважала достатнім, що ці питання уже розглядались на сесії ради 18.11.2010р., у вчиненому щиро розкаялась.

Заслухавши пояснення особи, стосовно якої складено протокол та результати вивчення матеріалів справи, суд доходить наступних висновків:

Видаючи розпорядження №41 від 20.10.2011р. та №52від 07.12.2011р. без попереднього розгляду цих питань на засіданні сесії чи наступного їх затвердження радою, ОСОБА_1 перевищила встановлені обмеження щодо використання своїх службових повноважень (а.с.14-15). Так, згідно з ч.2 ст. 8 Закону України «Про оплату праці», право визначення умов оплати праці працівників установ, що фінансуються з бюджету, надано Кабінету Міністрів України. На виконання закону, ч.2 п.6 Постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006 року встановлені обмеження у преміюванні сільських, селищних і міських голів, голів районних і районних у містах рад, їх заступників, встановлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги - рішення про зазначені виплати мають прийматись не одноосібно самим головою, а відповідною радою.

Оцінюючи рішення сесії Лозівської сільської ради від 18.11.2010р. про затвердження умов оплати праці працівників апарату цієї ради (встановлення їм посадових окладів, надбавок, допомоги, а також преміювання відповідно до особистого вкладу в загальні результати роботи в розмірі 25% тримісячного фонду оплати праці), суд звертає увагу на наступне: Зазначене рішення регулює тільки умови оплати, не стосується і не може регулювати порядок цих виплат, оскільки, це є прерогативою і фактично встановлено Кабінетом Міністрів України. Виплата премій безпосередньо за перевиконання доходної частини бюджету цим рішенням сесії не передбачена, встановлені ним критерії визначення розміру премії відповідно до особистого вкладу в загальні результати роботи також не відповідають тим, які визначені у згаданих розпорядженнях сільського голови №№42 та 51. Преміювання за перевиконання доходної частини бюджету безпосередньо повязане із самим бюджетом, для якого, згідно з ч.1 ст.3 Бюджетного кодексу України, встановлено бюджетний період в один календарний рік, що починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. У звязку з цим, питання, повязані з виконанням (чи недовиконанням, або перевиконанням) бюджету, не можуть бути вирішені наперед, до завершення самого виконання та встановлення факту перевиконання, і мають розглядатись у межах відповідного бюджетного періоду. Тому, дія рішення сесії за 2010 рік не може поширюватись на наступний бюджетний період і не визнається судом як підстава для виплати премій за виконання бюджету у 2011 році, тобто, за події, які ще не настали, були не відомі і на сесії не обговорювались. Також встановлено, що фактично за жовтень та грудень 2011р. бюджет Лозівської сільської ради знаходився на дотації бюджетів вищого рівня, у звязку з чим отримав 7266 грн. та 7265 грн. відповідно.

Таким чином, неприйняття сесією ради рішення з питань виплати сільському голові премій саме за перевиконання доходної частини бюджету, зокрема, за 2011 рік (за жовтень та грудень), свідчить про відсутність законних підстав для видання відповідних розпоряджень та виплату цих коштів на загальну суму 1863 грн.25 коп..

Надаючи оцінку факту видання ОСОБА_1 розпорядження №3-в від 4.07.2011р. про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові потреби, в результаті чого виплачено 5848 грн., суд виходить з наступного: Зазначені виплати безпосередньо повязані з подіями відпусток, які, згідно зі ст.45 Конституції України, ст. 74 КЗпП України, ст. 2 Закону України «Про відпустки», мають гарантовано постійний характер, отже, є цілком передбачуваними. Тому, повязані з ними питання ( в т.ч. ті, що стосуються виплат у звязку з наданням відпусток), також мають постійний характер. Фактично, вони вирішені в п.5.1 колективного договору, схваленому Лозівською радою 15.02.2011р. та зареєстрованому головою Кегичівської РДА, який, згідно з його п.7.1, вступає в дію з дня підписання і діє до укладення нового договору (а.с.24-33). Питання про визначення умов виплати цих допомог та їх розміру вирішені сесією сільської ради 18.11.2010р. (а.с.18). Цього визнано достатнім для висновку про те, що розпорядження №3-в від 4.07.2011р. про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові потреби видане на законній підставі, зазначені у ньому кошти виплачені без порушення встановленого порядку.

Тому, факти видання сільським головою даного розпорядження та отримання матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові потреби в сумі 5848 грн. у звязку з відпусткою у 2011 році відповідає рішенню сесії цієї ради від 18.11.2010р.. На підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, ці факти підлягають виключенню з обставин адміністративного правопорушення.

У звязку з цим, дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч.2 1722 КУпАП на ч.1 ст. 1722 цього Кодексу, як порушення особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень з одержанням за це неправомірної вигоди у розмірі, що не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а розмір отриманої вигоди зменшенню з 7711 грн. до 1863,25 грн.

Факт вчинення правопорушення мав місце у межах шестимісячного строку давності накладення адміністративного стягнення, встановленого ч.1 ст.6 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», ст. 38 КУпАП.

Доведеність факту адміністративного корупційного правопорушення та заподіяння ним майнової шкоди, винності особи у його вчиненні, а також відсутність підстав для її звільнення від відповідальності є достатніми для вирішення справи по суті та накладення адміністративного стягнення.

При накладенні основного адміністративного стягнення у вигляді штрафу враховується як характер і ступінь вчиненого правопорушення, так і щире розкаяння, що, згідно з п.1 ч.1 ст.34 КУпАП, визнається обставиною, яка помякшує відповідальність. Також береться до уваги особа, стосовно якої складено протокол, що раніше до відповідальності не притягувалась, на утриманні має двох неповнолітніх дітей. Обставин, що обтяжують відповідальність, згідно зі ст. 35 Кодексу, не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи характер правопорушення та дані про особу, стосовно якої складено протокол, керуючись ст.283, 1 ч.1 ст.284 КУпАП, ч.1 ст.6 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», -

П О С Т А Н О В И В:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП, ч.1 ст.6 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», і накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 850 (вісімсот пятдесят) грн., з конфіскацією неправомірно отриманих коштів в сумі 1863 (одна тисяча вісімсот шістдесят три) грн.25 коп.

Штраф перерахувати на розрахунковий рахунок 31113106700277, код 37874947, банк одержувача - ГУДКСУ в Харківській області, одержувач - УДКСУ у Кегичівському районі МФО 851011 код 38008619.

Постанова може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу в апеляційний суд Харківської області через Кегичівський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

У разі добровільної несплати штрафу, він стягується примусово у подвійному розмірі, зі стягненням витрат на облік правопорушень.

Суддя С.В. Криворотов