Постанова № 21585705, 16.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 січня 2012 року № 2а-18709/11/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Винокуров К.С. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу

За позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва

до Комунального підприємства «Автотранспортник»Деснянської районної у м.Києві

ради простягнення заборгованості ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Деснянському районі міста Києва (надалі ДШ у Деснянському районі міста Києва, позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Автотранспортник»Деснянської районної у м.Києві ради (надалі КП «Автотранспортник», відповідач) заборгованість із податку на додану вартість та орендної плату юридичних осіб заземлю в розмірі 108 691,51 грн.

Ухвалою суду від 21.12.2011 відкрито скорочене провадження у адміністративній справі, встановлено строк подання заперечення проти позову для відповідача до 16 січня 2012 року.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. На адресу суду повернулось зворотне поштове повідомлення з відміткою пошти про вручення уповноваженому представнику 03.01.2012 р.

У зв'язку з неподанням відповідачем відзиву на позов, справа вирішується у порядку передбаченому статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

КП «Автотранспортник» зареєстроване Деснянською районною у м.Києві державною адміністрацією в м. Києві, код ЄДРПОУ 32106047.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент розгляду спору судом у КП «Автотранспортник»існує заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість та орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 108 691,51 грн.

Заборгованість у позивача виникла на підставі поданих декларацій, а саме: декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року № 9009269617 від 20.10.2011 р. на суму 17 267 грн. (термін сплати 30.10.2011 p.); декларації з податку на додану вартість за серпня 2011 року № 90078206448 від 19.09.2011 р. на суму 21931 грн. (термін сплати 30.09.2011 p.); декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року № 9007055722 від 19.08.2011 р. на суму 23 770 грн. (термін сплати 30.08.2011 p.); декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року № 9004877257 від 18.07.2011 р. на суму 11 370 грн. (термін сплати 30.07.2011 p.); декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року № 94746 від 17.06.2011 р. на суму 14 897 грн. (термін сплати 30.06.2011 p.).

У зв'язку з частковою сплатою у Відповідача обліковується борг з податку на додану вартість у розмірі 81 718,51 грн. (недоїмка - 78 923,50 та пеня та 2795,01 грн.).

Заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у сумі 26 973,00 грн. у Відповідача виникла на підставі податкової декларації з плати за землю на 2011 рік від 3642 від 09.02.2011 року, яким визначено податкового зобов'язання із даного податку на 2011 рік разом на суму 35 966,7 грн., або у сумі 2997,00 грн. щомісячно.

Відповідачем не сплачено за січень 2011 (граничний термін сплати 02.03.2011р.), лютий 2011 рік (граничний термін сплати - 30.03.2011р.), березень 2011 рік (граничний термін сплати -30.04.2011р.), квітень 2011 рік граничний термін сплати - 30.05.2011р.), травень 2011 рік (граничний термін сплати - 30.06.2011р.), червень 2011 рік (граничний термін сплати -30.07.2011р.), липень 2011 рік (граничний термін сплати - 3.0.08.2011р.), серпень 2011 рік (граничний термін сплати - 30.09.2011р.), вересень 2011 рік (граничний термін сплати -30.10.2011р.). Тобто заборгованість з орендної плати з юридичних осіб становить за 9 місяців, а саме 26 973,00

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" Позивачем було надіслано на адресу Відповідача першу та другу податкову вимоги № 1/2284 від 22.12.2009 р. та № 2/120 від

03.03.2010р.

Відповідно до Довідки про заборгованість від 17.11.2011 р. № 4692/9/24-139 податковий борг КП «Автотранспортник»з податку на додану вартість та орендної плату юридичних осіб за землю складає 108 691,51 грн. (недоїмка- 105 896,50 грн. і пеня 2 795,01 грн.).

Згідно зворотного боку обліку картки платника із земельного податку з юридичних осіб за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2011 р. (граничний термін сплати - 02.03.2011 p., 30.03.2011р., 30.04.2011 р, 30.05.2011 p., 30.06.2011 p., 30.07.2011 р,

30.08.2011p., 30.09.201 1 p.. 30.10.2011 р.) у встановлений період сплати здійснено не було. Податкові вимоги не оскаржувались відповідачем в адміністративному та в судовому порядку.

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Відповідно до Податкового Кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.95.1 ст. 95 ПКУ - орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власність, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст.95 ПКУ стягнення коштів з рахунку платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно пп. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 - платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.57.1 ст. 57 ПКУ - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

Підпункт 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дає визначення, що податковий борг -це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 5.4.1. п. 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Враховуючи те, що грошове зобов'язання, яке самостійно узгоджене відповідачем, не було погашено протягом граничного строку, воно відповідно до вказаного визначення, визнається податковим боргом.

Відповідно до п.20.1.18 ПКУ органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПКУ податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом ЗО календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підпункт 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дає визначення, що податковий борг -це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що грошове зобов'язання, яке самостійно узгоджене відповідачем, не було погашено протягом граничного строку, воно відповідно до вказаного визначення, визнається податковим боргом.

Згідно п.59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" Позивачем було надіслано на адресу Відповідача першу та другу податкову вимоги № 1/2284 від 17.12.2009 р. та № 2/120 від 21.01.2010 p., були вручені відповідачу особисто 22.12.2009 р. та 03.03.2010 р. відповідно.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Кодексу, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Як вбачається з матеріалів справи та картки особового рахунку відповідача, заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість та орендної плати за землю з юридичних осіб на момент розгляду справи становить 108 691,51 гривень.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПКУ джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.8 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Автотранспортник»Деснянської районної у м.Києві ради (02097, м.Київ, вул. Радунська, 18, код ЄДРПОУ 32106047) на користь Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва (02217, м.Київ, вул. Закревського, 41) заборгованість на загальну суму 108 691,51 грн. (сто вісім тисяч шістсот дев'яносто одна грн. 51 коп.), а саме:

-з податку на додану вартість 81 718,51 грн. на р/р 3115029700004 УДК у м.Києві, МФО 322302, одержувач ВДК у Деснянському районі м.Києва, код 14010100;

-із орендної плати з юридичних осіб у розмірі 26 973 грн. на р/р 33212812700004 УДК у Деснянському районі у м.Києві, ідентифікаційний номер - 26077891 ГУ ДКУ у м.Києві, МФО -820019, код платежу- 13050200.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя К.С. Винокуров