Постанова № 21585511, 16.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 січня 2012 року 14:46 № 2а-12705/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Денисовій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл-Ю Нет"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дабл-Ю Нет" (надалі позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (надалі відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0005582308 від 19 серпня 2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2011 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та, не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає що позивачем правомірно віднесено суми з податку на додану вартість, які виникли внаслідок оплати за послуги, придбані у ТОВ «Імексгруп Менеджмент».

Представник відповідача в судовому засіданні та письмових запереченнях проти позову заперечвав, зазначив, що ТОВ "Дабл-Ю Нет" були неправомірно віднесені до складу податкового кредиту суми, сплачені контрагенту позивача - ТОВ «Імексгруп Менеджмент»за послуги згідно з податковими накладними, виданими зазначеним контрагентом, тому що такі накладні не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують правомірність віднесення визначених в них сум з ПДВ, оскільки, господарські операції між ТОВ "Дабл-Ю Нет" та ТОВ «Імексгруп Менеджмент»не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Шевченківскому районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл-Ю Нет" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Імексгруп Менеджмент»за період з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року.

З результатами перевірки складений акт № 1778/2308/30603588 від 04 серпня 2011 року (далі Акт перевірки), у висновках якого встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (далі Кодекс).

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем складено податкове повідомлення-рішення № 0005582308 від 19 серпня 2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 109551,00 грн., з яких за основним платежем 109 551,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки висновок податкового органу базується на припущеннях щодо фіктивності контрагента ТОВ «Імексгруп Менеджмент».

В ході перевірки було досліджено копію податкової накладної № 86 від 28 лютого 2011 року, що підписана директором вказаного підприємства, на підставі якої позивачем було сформовано спірні суми податкового кредиту. В процесі дослідження було отримано висновки спеціалістів щодо проведених почеркознавчих досліджень копій документів реєстраційної та звітної частини справи ТОВ «Імексгруп Менеджмент», в ході чого встановлено, що документи, в тому числі і податкова накладна, підписані не директором ОСОБА_1, а іншою невстановленою особою.

Ще одним аргументом податкового органу щодо фіктивності контрагента ТОВ «Імексгруп Менеджмент»є інформація згідно бази даних відповідача, яка свідчить про те, що загальна чисельність працюючих на вказаному товаристві складає 1 особа.

Також, як стверджує відповідач, згідно службових записок ГВ ПМ у Шевченківському районі м. Києва, місцезнаходження ТОВ «Імексгруп Менеджмент»не встановлено.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, у звязку із відсутністю розшифровок до декларації з податку на прибуток та іншої податкової звітності не є можливим зробити висновок про наявність основних засобів, виробничого обладнання, товарних запасів і т.п. для здійснення основного виду діяльності.

Наведені доводи відповідач вважає достатніми для доведення факту фіктивності господарських операцій між ТОВ «Дабл-Ю Нет»та ТОВ «Імексгруп Менеджмент», а відтак факту неправомірності формування сум податкового кредиту позивача, що виникли у звязку із такими операціями.

Проте, суд вважає такі висновки податкового органу безпідставними з огляду на наступне.

Між ТОВ «Дабл-Ю Нет»(споживач) та ТОВ «Імексгруп Менеджмент»(провайдер) було укладено господарський договір № 1-09/10 від 01 вересня 2010 року, згідно якого провайдер надає споживачу доступ до глобальної мережі Інтернет шляхом підключення до порту мережі провайдера.

На підтвердження виконання згаданого договору представником позивача було надано до матеріалів справи акти здачі-приймання робіт (надання послуг), довідку з банку та податкову накладну.

Судом встановлено, що документи оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб.

Вказані документи підтверджують факти здійснення послуг, придбаних позивачем у ТОВ «Імексгруп Менеджмент»та їх оплату.

Також, в матеріалах справи наявний лист генерального директора ТОВ «Імексгруп Менеджмент»ОСОБА_1, згідно якого він підтверджує факт приймання-передачі послуг позивачу та спростовує доводи податкового органу, зазначаючи наступне.

Протягом усього часу співробітництва з ТОВ «Дабл-Ю Нет», ТОВ «Імекгруп Менеджмент»фактично знаходилось за адресою м. Київ. вул. Арсенальна, 14/1, офіс 1. Ця адреса місцезнаходження підприємства була і є зазначена в статутних та правовстановлюючих документах.

Факт того, що працівниками податкової міліції у Шевченківському районі м. Києва для не було встановлено місцезнаходження ТОВ «Імексгруп Менеджмент», спростовується, адже, зазначеними вище особами, у лютому місяці 2011 року на території офісу ТОВ «Імексгруп Менеджмент», що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Арсенальна, 14/1, офіс 1, проводилась виїмка бухгалтерських документів цього підприємства.

Також, за словами ОСОБА_1, не відповідають дійсності твердження, про неподання ТОВ «Імексгруп Менеджмент»податкової звітності. ТОВ «Імексгруп Менеджмент»вчасно звітувало до фіскальних та податкових органів та завжди подавало необхідні звіти. Чому та на якій підставі працівниками податкової міліції та податкової інспекції зазначається про недійсність податкових декларацій поданих і заповнених у встановленому чинним законодавством України порядку, ТОВ «Імексгруп Менеджмент»пояснити не може. Працівниками податкової інспекції та податкової міліції про даний факт даному підприємству нічого не повідомлялось.

Податкова декларація з податку на додану вартість за лютий місяць 2011 року, яка підписана директором ТОВ «Імексгруп Менеджмент»подавалась до податкової інспекції, про що міститься відповідна відмітка (копія декларації для підтвердження наявна в матеріалах справи).

Також в листі зазначено, що ТОВ «Імексгруп Менеджмент»не було учасником чи суб'єктом жодного судового процесу щодо фіктивності цього підприємства, а також визнання недійсними тих чи інших договорів, які укладалися з багатьма клієнтами чи контрагентами вказаного товариства.

Крім того, коментуючи інформацію про проведення почеркознавчої експертизи підпису директора ТОВ «Імексгруп Менеджмент», в листі надається підтвердження, що у проведенні будь-яких експертиз, посадові особи підприємства участі не брали, про проведення будь-яких експертиз ТОВ «Імексгруп Менеджмент»нічого невідомо.

Суд вважає правомірними дії позивача щодо віднесення сум з податку на додану вартість до податкового кредиту за лютий 2011 року, що виникли у звязку з виконанням договору № 1-09/10 від 01 вересня 2010 року, укладеного між ТОВ «Дабл-Ю Нет»та ТОВ «Імексгруп Менеджмент», виходячи з наступних норм законодавства.

Відповідно до пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкову накладну, на підставі якої позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначений документ містить усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на час виписки податкових накладних ТОВ «Імексгруп Менеджмент», так як і на момент винесення постанови по даній справі, було і є зареєстрованим платником податку на додану вартість, мало і має свідоцтво платника такого податку, а також наявний індивідуальний податковий номер 371005026550.

Отже, сума податку на додану вартість у розмірі 109550,00грн., віднесена ТОВ «Дабл-Ю Нет»до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ «Імексгруп Менеджмент»підтверджується податковою накладною, оформленою відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні податкова накладна, акти приймання передачі робіт (послуг), виписка з банку, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб ТОВ «Дабл-Ю Нет»та ТОВ «Імексгруп Менеджмент», що свідчить про реальне здійснення господарських операцій, а також те, що видана позивачу податкова накладна належно оформлена контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, а також надані докази подальшої реалізації отриманих послуг, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.

Також суд звертає увагу, що органами податкової служби так і не надано будь-яких доказів, на підтвердження обставин, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення: не надано висновок спеціаліста, на підставі якого податковий орган робить припущення щодо фіктивності підпису ОСОБА_1; не надано доказів, якими можуть бути підтвердженні доводи щодо кількості працюючих, не встановлення місцезнаходження та відсутності основних засобів здійснення господарської діяльності ТОВ «Імексгруп Менеджмент».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в звязку з чим оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Позивач на розподілі судових витрат не наполягав.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0005582308 від 19 серпня 2011 року.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 18 січня 2012 року