Постанова № 21585451, 19.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 січня 2012 року <Час проголошення >№ 2а-16617/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

доУправління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області, Заступника начальника Управління пенсійного фонду України у Києво-Святошинському району Київської області Михальченко Л.Я.

про визнання протиправною та скасування вимоги № Ю-229 від 03.10.2011 р. ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», (далі - позивач), з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області, (далі - відповідач-1), Заступника начальника Управління пенсійного фонду України у Києво-Святошинському району Київської області Михальченко Л.Я,. (далі - відповідач-2), про визнання протиправною та скасування Вимоги № Ю-229 від 03.10.2011 р. про сплату заборгованості - недоїмки із сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у загальній сумі 111165,58 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2011 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 16.01.2012 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що зобовязання, за якими прийнято спірну вимогу, виникли за серпень 2011 року та термін сплати їх розпочинається з 01.09.2011 р.

У той же час, як зазначає позивач, 09 вересня 2011 року Господарським судом міста Києва було порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Однак, як зазначає позивач, відповідач всупереч тому, що на зазначені зобовязання поширюється дія мораторію, відповідач прийняв та надіслав на адресу філії позивача вимогу про сплату боргу № Ю 229 від 03.10.2011р.

Позивач вважає, що оскільки зобовязання, за якими прийнято вимогу, виникли за серпень 2011 року, термін їх виконання розпочався 01.09.2011 р., тобто до порушення провадження господарським судом про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, в силу чого, на виконання зазначених зобовязань поширюється дія мораторію, а отже у відповідача не було правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення, з огляду на що позивач просить задовольнити позов.

Відповідач-1 подав суду письмові заперечення, в яких проти позову заперечив. Зазначив, що заборгованість щодо якої винесено оскаржувану вимогу виникла за жовтень 2011 р. і вона повністю погашена позивачем 29.12.2011 р., про що свідчать платіжні документи, додані відповідачем до заперечень.

В судове засідання 16.01.2012 р. не прибули належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи представники відповідачів, представник відповідача - 1 у запереченнях заявив про розгляд справи без участі представника відповідача - 1.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, суд ухвалив розгляд справи здійснювати у письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем-1 документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

03.10.2011 р. Заступником начальника Управління пенсійного фонду України у Києво-Святошинському району Київської області Михальченко Л.Я. винесено вимогу № Ю-229 про погашення позивачем заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 111165,58 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2011 (справа № 44/258-б) порушено провадження про банкрутство Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Пунктом 5 даної ухвали визначено, що з моменту порушення провадження у справі:

- вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника;

- зупиняється виконання боржником грошових зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію);

- зупиняються заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію;

- мораторій на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагородимо кредиторів, що виникли у звязку із зобовязанням боржника в процедурах розпорядження майном боржника та санації;

- мораторій діє на весь час провадження справи про банкрутство.

Частиною 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464-VI) в редакції на час виникнення спірних відносин) передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Отже, обов"язок зі сплати зобовязань за звітний період жовтень 2011 р. виникає з 01.11.2011 р. по 20.11.2011 р., що спростовує доводи відповідача-1, що вимога від 03.10.2011 р. визначає заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску за жовтень 2011 р., оскільки в контексті зазначеної норми, строк сплати єдиного внеску за жовтень 2011 р. у позивача станом на 03.10.2011 р. не настав.

Інших доказів, які б спростовували твердження позивача про визначення оскаржуваною вимогою заборгованості зі сплати єдиного внеску за серпень 2011 р. відповідачами не надано.

Таким чином, суд погоджується з твердженнями представника позивача, що заборгованість зі сплати єдиного внеску, визначена спірною вимогою від 03.10.2011 р. є заборгованістю, яка виникла 01.09.2011 р. одночасно із зобовязанням позивача зі сплати заробітної плати за вересень 2011 р.

Отже, базовим в даному випадку є календарний місяць в контексті спірних відносин - серпень 2011 року.

З наведеної вище норми вбачається, що платник внеску повинен виконати зобовязання із сплати єдиного внеску не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим (звітним), тобто протягом (в період) 20 днів наступного місяця, який, відповідно, розпочинається з 1 числа місяця, тобто, в даному випадку з 01.09.2011 р.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

Дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, що ж стосується зобов`язань поточних кредиторів, то за цими зобов`язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Таким чином, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобовязань, які виникли після введення мораторію, але зупиняє виконання тих грошових зобовязань, що виникли до моменту введення мораторію.

При цьому, як вбачається з визначення терміну «мораторій», його режим поширюється на ті зобовязання, термін виконання яких (за визначенням ч. 2 ст. 251 ЦК України, термін - певний момент у часі) настав (розпочався строк виконання) до дня введення мораторію, тобто якщо початок строку виконання зобовязань припадає на дату, яка передує введенню мораторію.

Відтак, визначена у спірній вимозі сума, є сумою зобовязань позивача за серпень 2011 року, строк виконання якого (період сплати) розпочався з 01.09.2011 р., тобто до дня введення мораторію (09.09.2011 р.), а отже на ці зобовязання, строк виконання яких розпочався до дня введення мораторію, поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, а відтак станом на 03.10.2011 року (дата прийняття спірного рішення) не було правових підстав для прийняття оскаржуваної вимоги про сплату грошових зобовязань, які виникли до дня введення мораторію, що в свою чергу дозволяє дійти висновку про протиправність оскаржуваної вимоги про сплату боргу № Ю-229 від 03.10.2011, як такої, що покладає на позивача фінансові зобовязання всупереч вимогам законодавства про банкрутство.

Відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем-1 докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено правомірності прийняття оскаржуваної вимоги.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу № Ю-229 від 03.10.2011 р. Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області.

3. Судові витрати в сумі 28,23 грн. присудити на користь Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ідентифікаційний код юридичної особи 33096517) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Ю.Т. Шрамко