Постанова № 21582315, 02.02.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/7693/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2012 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Балан Я.В.,

розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1436 грн. 70 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1436 грн. 70 коп., в якому позивач зазначив, що відповідач знаходиться на обліку в управлінні, як платник страхових внесків та є страхувальником відповідно до ст. 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. №1058-IV. Згідно розрахунків сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 1436 грн. 74 коп. станом на 21.09.2011 р. В добровільному порядку заборгованість відповідачем не сплачена.

Представник позивача до судового засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином (аркуш справи 47). 02.02.2012 р. через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду вхід. № 3587/2012 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні (аркуш справи 49).

Відповідач до судового засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся, повістку про виклик до суду було надіслано відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (65059, АДРЕСА_1). Проте, повістка була повернута до суду, з поштовою відміткою «за зазначеною адресою не проживає»(аркуші справи 19, 32, 38, 46).

Згідно ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо особі було надіслано судову кореспонденцію на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі, вона вважається належним чином повідомленою.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У звязку із вказаними обставинами суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заперечення проти адміністративного позову відповідач до суду не надавав.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження.

20.07.1999 р. Київською районною адміністрацією Одеського міськвиконкому зареєстровано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, номер запису у журналу обліку реєстраційних справ № 04056782Ф0011469 , місце проживання: 65059, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обовязкових платежів: 2490505406, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (аркуш справи 6).

21.03.2011 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 надала звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, згідно якого вбачається, що позивач самостійно встановила розмір страхових внесків у сумі 1 546 грн. 70 коп. за січень грудень 2010 р. та фактично сплатила суму страхових внесків у розмірі 110 грн. 00 коп.

Сума заборгованості по сплаті страхових внесків підтверджується карткою особового рахунку громадянина-підприємця (фізичної особи) ОСОБА_1 (аркуш справи 11).

Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Пунктом 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, серед основних завдань управління визначено збирання та акумулювання в районі (місті) внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку.

Відповідно до вимог статей 1, 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV відповідач є страхувальником, тобто платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно пункту 4 частини 2 статті 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV страхувальники зобовязані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

З введенням в дію Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 08.07.2010 р. № 2461-VІ, який набрав чинності з 17.07.2010 р. фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобовязані сплачувати страхові внески у розмірі, який може бути визначений самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частин фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску на кожну особу та не більше страхового внеску, обчисленого від максимальної величини витрат на оплату праці в місяць.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Ст. 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV визначено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунком як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»№ 400/97-ВР вiд 26.06.1997 р. Цим законом встановлено ставку збору у розмірі 33,2%.

З огляду положень закону та як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1, мінімальний страховий внесок у кожному місці за період з липня 2010 року по грудень 2010 року у наступному розмірі:

липень вересень 2010 р. 294,82 грн.,

жовтень листопад 2010 р. 301,12 грн.,

грудень 2010 р. 306,10 грн.

Водночас, відповідно до вимог чинного законодавства ОСОБА_1 своєчасно не сплатила мінімальний страховий внесок на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2010 року в сумі 1 436 грн. 70 коп.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно п.п.7 п.5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України №121/2001від 01.03.2001 р., Пенсійний фонд України має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Наявність та розмір заборгованості підтверджується карткою особового рахунку громадянина-підприємця (фізичної особи) ОСОБА_1 доданою до позовної заяви.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог, відповідно, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1436 грн. 70 коп. є обґрунтованими, документально підтвердженими, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. №1058-IV., ст.ст. 2,4,70, 71, 159-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65059, АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості в сумі 1436 грн. 70 коп. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість у сумі 1 436 ( одна тисяча чотириста тридцять шість) грн. 70 (сімдесят) коп. на користь Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси код ЄДРПОУ 20990714, р/р 256013013695, МФО 328845 Одеське обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України».

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано «07»лютого 2012 р.

СуддяЯ.В. Балан