Постанова № 21582271, 06.02.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/9635/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2012 року м.Одеса

10год.16хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - суддіАракелян М.М.

При секретарі -Жаворонковій М.О.

За участю сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 29.08.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 29.08.2011р. №48929/Б/10-117

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним ТОВ «Технології сучасного будівництва»до ДПІ у Приморському районі м.Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява ТОВ «Технології сучасного будівництва», в якій позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 28.09.2011р. №0002262350; стягнути на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність в його діях порушень п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, посилаючись на наступне. Під час здійснення перевірки як позивача так і його контрагентів податковими органами у повному обсязі не досліджувались первинні документи; висновки акту перевірки позивача ґрунтуються здебільшого на даних інших актів перевірок. Позивач посилається на реальність укладених з його контрагентами (ПП «Девелоп Інвестменеджмент»та Підприємство «Марітайм Сервіс»у вигляді TOB) угод, фактичне здійснення господарських операцій, та на підтвердженість сум ПДВ, включених до податкового кредиту за спірний період, належним чином оформленими первинними документами, які не досліджувались в ході перевірки. Під час укладення та виконання спірних угод контрагенти позивача були зареєстровані як платники ПДВ. Чинне законодавство не ставить право платника ПДВ на податковий кредит у залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів, знаходження їх за своєю юридичною адресою та від подання чи неподання податкових декларацій цими контрагентами. Законодавство України з питань оподаткування не зобов'язує платника податків перевіряти наявність у контрагента основних фондів та трудових ресурсів, а контрагента надавати платнику податку документальне підтвердження знаходження основних фондів на балансі підприємства та наявності трудових ресурсів. Факт незаконного заволодіння майном держави повинен бути встановлений, доведений допустимими доказами, зокрема, судовим рішенням.

Відповідач з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у звязку з встановленням порушення позивачем п.п.198.1 198.1, 198.3 ст.198 ПК України. В підтвердження зазначеного посилається на те, що фінансово-господарська діяльність ПП «Девелоп Інвестменеджмент»та Підприємства «Марітайм Сервіс»у вигляді TOB здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття ними належним чином цивільної праводієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Девелоп Інвестменеджмент», Підприємство «Марітайм Сервіс»у вигляді TOB та контрагентами постачальниками, покупцями є фіктивними правочинами, такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Посадові особи Підприємства «Марітайм Сервіс»у вигляді TOB та «Девелоп інвестменеджмент»не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ПП «Девелоп Інвестменеджмент»та Підприємства «Марітайм Сервіс»у вигляді TOB до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. У вказаних контрагентів позивача відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

В судовому засіданні представники сторін підтримали наведені позиції по суті спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 15.09.2011р. згідно із пп.78.1.1 п.75.1 ст.78 Податкового кодексу України та на підставі наказу начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 12.09.2011р. №2856, посадовими особами ДПІ у Приморському районі м.Одеси проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Технології сучасного будівництва»з питання підтвердження взаємовідносин з Підприємством «Марітайм Сервіс»у вигляді TOB, ПП «Девелоп Інвестменеджмент», їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2011 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт від 15.09.2011р. №6549/23-513/33218008 «Про результати документальної невиїзної перевірки TOB «Технології сучасного будівництва», код ЄДРПОУ 33218008, з питання підтвердження взаємовідносин з TOB «Марітайм Сервіс», код ЄДРПОУ 31502625, ПП «Девелоп Інвестменеджмент», код ЄДРПОУ 36794845, за червень 2011 року».

В висновках акту перевірки зазначено, що позивачем на порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України завищено податковий кредит за червень 2011 в сумі ПДВ - 728281,31грн. по господарським відносинам з TOB «Марітайм Сервіс»код ЄДРПОУ 31502625, ПП «Девелоп інвестменеджмент»ЄДРПОУ 36794845, правочини якого визнані як такі, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Не погодившись з висновками акту перевірки TOB «Технології сучасного будівництва»направило на адресу ДПІ у Приморському районі м.Одеси заперечення на акт перевірки (вх. №39455/10д від 23.09.2011 р.), які листом №54380/23-513 від 28.09.2011р. залишені без задоволення.

На підставі зазначеного акту перевірки від 15.09.2011р. №6549/23-513/33218008 ДПІ у Приморському районі м.Одеси прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.09.2011р. №0002262350 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 728281,31грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1грн.

07.10.2011p. TOB «Технології сучасного будівництва»до Державної податкової адміністрації Одеської області подано скаргу № 207 на податкове повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 28.09.2011р. №0002262350, яка рішенням ДПА в Одеській області про результати розгляду первинної скарги № 36986/10/25-0007 від 27.10.2011р. залишена без задоволення, а податкове повідомлення- рішення без змін.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення до суду, вказуючи на його протиправність та необґрунтованість.

Суд погоджується з правовою позицією позивача виходячи з наступного.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.79.1 тап.79.2 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З пп.75.1.2 п.75.1 ст. ПК України вбачається, що документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку про заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 728281,31грн. за червень 2011р. слугувало наступне. Актом ДПІ у Приморському районі м.Одеси № 05.09.2011 № 2160/23-5/31502625 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «Марітайм Сервіс»код 31502625 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період червень 2011 року»встановлено, що згідно с/з № 5430/26-53 від 30.08.2011 від ВПМ ДПІ у Приморському районі підприємство TOB «Марітайм Сервіс»за вищевказаною адресою: м. Одеса, пров. Світлий 7, кв. 52 - не знаходиться, посадові особи відсутні. За результатами проведених заходів, основних засобів ведення фінансово-господарської діяльності, а саме складських, виробничих приміщень, наявності транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів за підприємством не встановлено. Крім того, проведеним аналізом встановлено, що підприємство здійснює діяльність, відмінну від основного виду діяльності, заявленого при реєстрації.

Також, в акті перевірки позивача зазначено, що актом «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Девелоп інвестменеджмент" (ЄДРПОУ 36794845) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за червень 2011 року»ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 02.09.2011р. № 2154/23-513/36794845 встановлено, що згідно с/з ВПМ ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 30.08.2011р. №5640/26-53 за податковою адресою: 65000 Одеська область, м.Одеса, вул.Осипова, 8, кв.34 не знаходиться, відповідальні особи відсутні. За результатами проведених заходів, основних засобів ведення фінансово-господарської діяльності, а саме складських, виробничих приміщень, наявності транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів за підприємством не встановлено. Встановлено що підприємство "Девелоп Інвестменеджмент" у вигляді ПП має ознаки «Транзитера».

З вказаного відповідачем зроблено висновок, що фінансово-господарська діяльність TOB «Марітайм Сервіс»код ЄДРПОУ 31502625, ПП «Девелоп інвестменеджмент»ЄДРПОУ 36794845 здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності цими юридичними особами, фінансово-господарські взаємовідносини між TOB «Марітайм Сервіс», ПП «Девелоп інвестменеджмент»та контрагентами постачальниками, покупцями є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами та не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Відповідачем в акті перевірки зазначається, що у ПП «Девелоп Інвестменеджмент»та Підприємство «Марітайм Сервіс»у вигляді TOB відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами-постачальниками в розумінні ст. 188 ПК України відсутнє, право на формування валових витрат по операціях з підприємствами постачальниками в розумінні п.п.14.1.27 ПК України. Операції ПП «Девелоп Інвестменеджмент»та Підприємство «Марітайм Сервіс»у вигляді TOB не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи ПП «Девелоп Інвестменеджмент» та Підприємство «Марітайм Сервіс»у вигляді TOB не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ПП «Девелоп Інвестменеджмент»та Підприємство «Марітайм Сервіс»у вигляді TOB до підприємств-покупців.

Судом встановлено, що відносини між ТОВ «Технології сучасного будівництва»та Підприємством «Марітайм Сервіс»у вигляді TOB ґрунтувались на укладеному договорі поставки б/н від 30.04.2011р., на поставку будівельних матеріалів та малоцінних швидкозношуваних предметів на загальну суму 1307272,87грн., у т.ч. ПДВ 217878,81грн.

Відповідно до умов договору ТОВ «Марітайм Сервіс»поставлено позивачу товар згідно видаткових накладних №2 від 01.06.11р., №7 від 03.06.11р. та №12 від 07.06.11р.

На виконання умов вказаного договору, ТОВ «Технології сучасного будівництва»проведено оплату за отриманий товар, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 1256 від 01.06.2011 р. на суму 619644 грн., у т.ч. ПДВ 103274грн.; №1258 від 03.06.2011 р. на суму 307098,14 грн., у т.ч. ПДВ 51183,02грн.; № 1241 від 03.06.2011р. на суму 162937,43грн., у т.ч. ПДВ 27156,25грн.; №1415 від 30.06.2011 р. на суму 217593,24 грн., у т.ч. ПДВ 36265,54грн.

Підприємством «Марітайм Сервіс»у вигляді TOB були виписані податкові накладні №2 від 01.06.2011р. на суму 619644грн., у т.ч. ПДВ 103274грн., №7 від 03.06.2011р. на суму 470035,62грн., у т.ч. ПДВ 78339,27грн., №12 від 07.06.2011р. на суму 217593,24грн., у т.ч. ПДВ 26265,54грн. На час виписки цих податкових накладних Підприємство «Марітайм Сервіс»у вигляді TOB було зареєстроване платником ПДВ.

Господарські відносини між ТОВ «Технології сучасного будівництва»та ПП «Девелоп Інвестменеджмент»ґрунтувались на укладеному договорі поставки б/н від 30.04.2011р., на поставку будівельних матеріалів та малоцінних швидкозношуваних предметів на загальну суму 3062415грн., у т.ч. ПДВ 510402,50грн.

На виконання умов договору ПП «Девелоп Інвестменеджмент»поставило ТОВ «Технології сучасного будівництва» товар на загальну суму 3062415грн., у т.ч. ПДВ 510402,50грн., згідно видаткових накладних №4від 09.06.11р., №5 від 09.06.11р., №8 від 10.06.11р., №6 від 10.06.11р., №7 від 10.06.11р. та №9 від 10.06.11р.

На виконання вимог вказаного договору, ТОВ «Технології сучасного будівництва»проведено оплату за отриманий товар, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №1617 від 16.08.2011р. на суму 3062415грн., у т.ч. ПДВ 510402,50грн.

ПП «Девелоп Інвестменеджмент»виписані податкові накладні №4 від 09.06.2011р. на суму 30415грн., у т.ч. ПДВ 103274грн., №5 від 09.06.2011р. на суму 840000грн., у т.ч. ПДВ 140000грн., №8 від 10.06.2011р. на суму 62000грн., у т.ч. ПДВ 10333,33грн., №6 від 10.06.2011р. на суму 210000грн., у т.ч. ПДВ 35000грн., №7 на суму 1200000грн., у т.ч. ПДВ 200000грн., №9 від 10.06.2011р. на суму 720000грн., у т.ч. ПДВ 120000грн. на час виписки податкових накладних ПП «Девелоп Інвестменеджмент» було зареєстроване платником ПДВ.

Первинні документи, що підтверджують товарність господарських операцій з придбання позивачем товарів, їх оплати, включення витрат по їх оплаті до валових витрат, а також виникнення права на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту залучені до матеріалів справи та спростовують припущення відповідача про нікчемність господарських договорів ПП «Девелоп Інвестменеджмент»та Підприємства «Марітайм Сервіс»у вигляді TOB в тій частині, що стосується господарських відносин з ТОВ «Технології сучасного будівництва»за вищезазначеними договорами.

Відповідно до ст.22 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування, можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявність яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податку податкового обов'язку.

Згідно ст.185 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування, крім того, є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Статтею 188 Податкового Кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче за звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на етиловий спирт, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту встановлений статтею 198 ПК України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаної імперативної норми закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Проте, включена позивачем до складу податкового кредиту спірна сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які були виписані ПП «Девелоп Інвестменеджмент»та Підприємством «Марітайм Сервіс»у вигляді TOB згідно п.201.1 ст.201 ПК України, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до пунктів 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пунктів 2, 5, 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010р. №969, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку. Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Будь-яких зауважень стосовно статусу ПП «Девелоп Інвестменеджмент»та Підприємства «Марітайм Сервіс»у вигляді TOB як платника ПДВ на час виписки податкових накладних в акті перевірки позивача не міститься. Як вбачається з матеріалів справи (рішень про анулювання реєстрації платника ПДВ №556 та №570) ПП «Девелоп Інвестменеджмент»виключено як платник ПДВ з Реєстру 05.07.2011р., а Підприємство «Марітайм Сервіс»у вигляді TOB виключено як платник ПДВ з Реєстру 05.07.2011р., тобто після виконання досліджених ДПІ господарських операцій.

Аналізуючи під ставність висновків акту перевірки ТОВ «Технології сучасного будівництва», суд встановив, що відповідачем не спростовано у встановленому законом порядку реальність спірних господарських операцій (їх товарність), не встановлено порушень в оформленні первинних документів, складених на виконання умов договорів з контрагентами, натомість єдиною підставою встановлення їх фіктивності слугували дані актів перевірок контрагентів щодо неможливості проведення зустрічних звірок контрагентів, оціночні судження та припущення стосовно можливості здійснення цими контрагентами господарських операцій у відповідних обсягах, тощо.

Тобто, негативні наслідки для ТОВ «Технології сучасного будівництва»у вигляді донарахування податкових зобовязань з ПДВ (зменшення податкового кредиту) мали місце як результат прийняття до уваги при перевірці виключно відомостей актів перевірок контрагентів щодо неможливості проведення зустрічних звірок, а також необгрунтовнаого висновку про не підтвердженість факту передачі товару.

При цьому відповідачем при перевірці ТОВ «Технології сучасного будівництва»не обґрунтовані відомості щодо відсутності у контрагентів необхідних умов для досягнення результатів господарської діяльності. По-перше, інформація про загальну чисельність працюючих у ПП «Девелоп Інвестменеджмент»та Підприємства «Марітайм Сервіс»у вигляді TOB, складських приміщень та основних засобів, інших ресурсів, не підтверджується первинними документами. Акти перевірки є лише документом, що засвідчує виявлені в ході перевірки обставини, однак, без первинних документів не доводить такі обставини. Чинним законодавством України не визначені нормативи необхідних умов для здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, у звязку з чим висновок щодо відсутності таких умов має оціночний характер та базується на субєктивних припущеннях осіб, які здійснювали перевірку контрагентів.

Відповідно до ст.3 ГК України господарська діяльність це діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результаті та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а субєкти підприємництва підприємцями.

Згідно Національного класифікатора України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005р. №375 (з наступними змінами і доповненнями), економічна діяльність це процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництва, процесом виробництва та випуску продукції.

Згідно ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦК України). За ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.664 ЦК України моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару є вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Під час укладення угод між ТОВ «Технології сучасного будівництва»та його контрагентами ПП «Девелоп Інвестменеджмент»та Підприємством «Марітайм Сервіс»у вигляді TOB та їх виконання були дотримані викладені вище вимоги чинного законодавства, що підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами.

Вказуючи на непідтвердженість факту передачі товару від підприємств-постачальників, ДПІ в акті перевірки ТОВ «Технології сучасного будівництва»не вказує, на якій підставі нею не визнані видаткові накладні, засвідчені підписами та печатками сторін договорів, як докази передачі товару, за якими ознаками видаткові накладені не відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", яким нормативним актом вимагається обовязковість підтвердження поставки товару товарно-транспортними накладними.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Правовими наслідками укладення правочину є виникнення у сторін такого договору взаємних прав та обов'язків з їх подальшою реалізацією. Оскільки вищезазначені договори були укладені сторонами, скріплені печатками та підписами, сторонами виконані зобовязання за цими договорами (сплачені кошти, поставлений та прийнятий товар), то відповідно такі договори не можуть бути визнані фіктивними доки фіктивність угоди не буде встановлена в судовому порядку, позаяк фіктивна угода є оспорюванню, а не нікчемною. Отже, відповідачем зроблено необґрунтований висновок про нікчемність договорів укладених між позивачем та його контрагентами.

Судом встановлено, що укладені між ТОВ «Технології сучасного будівництва»та його контрагентами ПП «Девелоп Інвестменеджмент»та Підприємством «Марітайм Сервіс»у вигляді TOB договори не є недійсними в силу вказівки на це в законі, відсутні судові рішення про їх визнання недійсними, реальність господарських операцій за цими договорами підтверджується первинними документами в матеріалах справи, зворотнє відповідачем не доведено.

Щодо висновку первеіряючих стосовно набуття ПП «Девелоп Інвестменеджмент»та Підприємством «Марітайм Сервіс»у вигляді TOB цивільної право дієздатності, то це твердження взагалі позбавлено сенсу, оскільки цивільну право- та дієздатність юридична особа набуває з моменту її створення і вона припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи (ст.ст.89,91,92 Цивільного кодексу України).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи безпідставність та необґрунтованість висновку про порушення ТОВ «Технології сучасного будівництва»вимог п п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, завищення податкового кредиту на суму 728281,31грн. за червень 2011р., відсутність доказів на підтвердження наголошених ДПІ обставин, беручи до уваги наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження реальності господарських операцій за договорами з ПП «Девелоп Інвестменеджмент»та Підприємством «Марітайм Сервіс»у вигляді TOB, суд дійшов висновку про неправомірність донарахування відповідачем зобовязань зі сплати ПДВ на загальну суму 728282,31грн. з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій оскарженим податковим повідомленням-рішенням, що є підставою для його скасування та задоволення позову ТОВ «Технології сучасного будівництва»у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ТОВ «Технології сучасного будівництва» до ДПІ у Приморському районі м.Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 28.09.2011р. №0002262350.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Технології сучасного будівництва» судові витрати у розмірі 28(двадцять вісім гривень)грн.23коп.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку передбаченому ст.186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або в порядку ч.3 ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 06.02.2012р.

Суддя М.М. Аракелян

06 лютого 2012 року.