Постанова № 21579992, 30.01.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

30 січня 2012 року Справа № 1170/2а-4560/11

Суддя Кіровоградський окружний адміністративний суд Хилько Л.І.., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Долинської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Долинська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по штрафних (фінансових) санкціях в сумі 510,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до даних Березівської ради та Долинського відділу земельних ресурсів відповідач самостійно обробляє власний земельний пай. Відповідно до акту перевірки від 17.08.2011 року встановлено, що відповідачем не надано для перевірки первинні документи щодо отриманих доходів та понесених витрат, які повязані з обробітком власного паю. У відповідності до п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 510,00 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення від 05.09.2011 року №0004721700. Станом на 27.10.2011 року заборгованість відповідача по сплаті штрафної (фінансової) санкції становить 510,00 грн..

Представник позивача в судове засідання 30.01.2012 року не зявився, повідомлений вчасно та належним чином (а.с.37),в матеріалах справи міститьсь заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.30).

Відповідач в судове засідання 30.01.2012 року не зявився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений вчасно та належним чином (а.с.36), в матеріалах справи міститься пояснення, згідно якого позовні вимоги ним не визнаються в повному обсязі та про розгляд справи без його участі (а.с.22).

Відповідно до пояснень відповідача вбачається, що він, згідно до Закону України «Про особисте селянське господарство», є членом особистого селянського господарства, діяльність якого відповідно до норм вказаного Закону не є підприємницькою діяльністю. Згідно п.121.1 ст.121 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Відповідно до п.176.1 ст.176 ПК України, платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом державної податкової служби. Проте, як зазначає відповідач, механізм реалізації виконання вищевказаних норм Кодексу для членів особистого селянського господарства не врегульований чинним законодавством, та органами державної податкової служби невизначена відповідна форма і порядок ведення обліку доходів та витрат членів ОСГ. Тому вказане податкове повідомлення є протиправним і підлягає скасування (а.с.22).

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на викладене, а також на те, що в справі є достатні матеріали, які свідчать про права та взаємовідносини сторін, суд визнав можливим розглянути справу без участі стороні в порядку письмового провадження.

Дослідивши долучені до справи документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до абз.2 ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», передбачена можливість державної податкової інспекції звертатися до судів з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

З огляду на вказане, законом передбачена можливість звернення державної податкової служби до адміністративного суду з позовами про стягнення з фізичних та юридичних осіб податкового боргу.

Відповідно до Акту перевірки від 17 серпня 2011 року №611/1720/1941106616 Долинської МДПІ встановлено порушення відповідачем вимог п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України, а саме те, що відповідач згідно даних Березівської ради та Долинського відділу земельних ресурсів самостійно обробляє власний земельний пай. У 2010 році на належній йому площі земельного паю були посіви під урожай 2010 року. Незважаючи на те, що Долинська МДПІ запрошувала відповідача для подачі декларації про доходи отримані на протязі 2010 року від самостійного обробітку власного паю, він в граничний термін, а саме до 05.05.2011 року, не задекларував отримані доходи протягом 2010 року.

Рекомендованим листом від 02.08.2011 року №5812/Б/1720 відповідача було викликано на 15.08.2011 року до приміщення Долинської МДПІ для надання на перевірку книгу обліку доходів та витрат, надання первинних документів, які повязані з обробітком власного паю для визначення доходу за 2010 рік, який підлягає оподаткуванню. Відповідач до податкового органу 15.08.2011 року не зявився, документів не надав.

Вказаною перевіркою встановлено, що відповідачем не подано первинні документи за 2010 рік на вимогу податкового органу (а.с.5).

У звязку з вищевказаними обставинами, 05.09.2011 року позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0004721700, яким відповідачу визначено суму грошового зобовязання за штивною (фінансовою) санкцією в розмірі 510,00 грн.. Дане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 09.09.2011 року, про що свідчить повідомлення про отримання поштової кореспонденції (а.с.4).

21.09.2011 року на адресу відповідача направлено податкову вимогу форми «Ф»від №72 на суму 510,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, яку отримано ним 23.09.2011 року (а.с.9).

Щодо позиції відповідача про не врегулювання чинним законодавством механізму реалізації виконання вимог п.176.1 ст.176 ПК України для членів особистого селянського господарства суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 121 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. N 2768 громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок в таких розмірах:

для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара.

Згідно із Законом України від 15.05.2003 р. N 742 "Про особисте селянське господарство" особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків.

Водночас згідно з Законом України від 19.06.2003 р. N 973 "Про фермерське господарство" товарна сільськогосподарська продукція - це продукція сільськогосподарського виробництва, призначена для реалізації.

Реалізація - це господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає передачу права власності на продукцію (роботи, послуги) іншому суб'єкту підприємницької діяльності в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов'язань (Закон України від 28.12.94 р. N 334 "Про оподаткування прибутку підприємств").

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто виходячи з наведених норм законодавства громадяни, в т. ч. члени особистого селянського господарства, мають реалізовувати надлишки вирощеної (виробленої) у їх господарствах продукції та не повинні мати на меті вирощування (вироблення) та реалізацію товарної сільськогосподарської продукції з метою одержання прибутку від її реалізації.

Визначення поняття "одноосібник" в чинному законодавстві України, зокрема у податковому, відсутнє. Тому доходи громадян, одержані від ведення особистого селянського господарства, оподатковуються згідно з пп.4.3.36 п.4.3 ст.4 Закону від 22.05.2003 р. №889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон).

Державна податкова адміністрація України листом від 22.12.2006 року за №24159/7/17-0717 надала роз'яснення з питання практичного застосування пп.4.3.36 п.4.3 ст.4 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб", який довела до всіх податкових органів на місцях для застосування в роботі, а до відома платників податків - через засоби масової інформації.

Так, відповідно до п.п.4.3.36 п.4.3 ст.4 Закону, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку (ПП) не включаються і не декларуються доходи, одержані від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) на земельних ділянках, наданих ним для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено внаслідок отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.

Отримувач таких доходів подає податковому агенту довідку про своє право на отримання доходу з джерела його виплати без утримання податку.

Форму довідки, термін дії, порядок її видачі затверджено постановою Кабміну від 1 серпня 2006 року №1063 "Про затвердження Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та її форми", чинної до 12.01.2011 року (надалі - Постанова №1063).

Відповідно до пункту 2 Постанови №1063, довідка про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку (далі - Довідка) видається безоплатно сільською, селищною, міською радою власнику сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки).

Дохід, виплачений (нарахований) фізичним особам - виробникам сільськогосподарської продукції відповідно до пп. 4.3.36 п. 4.3 ст. 4 Закону, податковий агент зобов'язаний відобразити в податковому розрахунку за формою N 1-ДФ з ознакою доходу 53 "Доходи від Продажу сільськогосподарської продукції" з відповідним відображенням утримання або неутримання податку з цього доходу.

В ході розгляду справи відповідачем не надано Довідки про своє право на отримання доходу з джерела його виплати без утримання податку.

Відповідно до п.121.1 ст.121 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Відповідно до п.176.1 ст.176 ПК України, платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом державної податкової служби.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність винесення позивачем податкового повідомлення рішення №0004721700 від 05.09.2011 року про накладення на відповідача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510,00 грн., а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною 4 статті 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 3, 71, 122, 128 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Долинської міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_2 на користь Долинської міжрайонної державної податкової інспекції (р/р №34127999700160, УДК у Долинському районі, код: 23683775, банк: ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО: 823016) заборгованість по сплаті штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510 (пятсот десять) грн. 00 коп..

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько